Ухвала суду № 43504001, 07.04.2015, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

07 квітня 2015 року № 912/1232/15-г

Суддя господарського суду Кіровоградської області Є.М. Наливайко, розглянувши матеріали

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "КАМАЗ"

до відповідачів:

1. Управління містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства Знам'янської міської ради

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "ВЛІВ"

про визнання договору недійсним та зобов'язання повернути майно,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "КАМАЗ" подало позов до Управління містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства Знам'янської міської ради та Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "ВЛІВ", у якому містяться вимоги наступного змісту: визнати договір № 76/390 про закупівлю товару за державні кошти від 13.12.2011, укладений між відповідачами, недійсним; зобов'язати Знам'янську міську раду в особі Управління житлово-комунального господарства в 3-денний термін повернути Позивачу автомобіль "КАМАЗ-43253" номер двигуна В2629596, номер шасі ХТС 43253 RB 1225692, державний номер ВА 3968 ВА.

Відповідно до вимог пункту 2 статті 57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Згідно частини 1 статті 56 Господарського процесуального кодексу України позивач, прокурор зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.

До позовної заяви додані фіскальні чеки від 01.04.2015 про відправлення цінних листів на адреси відповідачів за №№ 0210504327013, 021050437021 без описів вкладення до них та описи вкладення до цінних листів з рекомендованим повідомленням від 01.03.2015 за №№ 0210504327013, 0210504327021 без касових чеків до них. В той же час, позовна заява датована 23.03.2015. Отже господарський суд доходить висновку, що копія позовної заяви від 23.03.2015 не могла бути направлена відповідачам 01.03.2015. Також слід зазначити, що в описах вкладення до цінного листа, що, за твердженням Позивача, є доказом направлення позовної заяви з додатками відповідачам, не зазначено всіх додатків, які додані до позовної заяви, яка подана до господарського суду.

З огляду на викладене, всупереч вимогам статті 57 Господарського процесуального кодексу України, до позовної заяви не додано належних доказів направлення її копії з додатками на адреси відповідачів.

Вищезазначене порушення норм процесуального законодавства є підставою для повернення позовної заяви без розгляду відповідно до пункту 6 частини 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України.

Також відповідно до пункту 3 частини 1 статті 57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Відповідно до частини 2 статті 44 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Слід врахувати положення статті 55 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої ціна позову визначається у позовах про витребування майна - вартістю майна, що витребовується.

Статтею 55 ГПК передбачено визначення ціни позову у позовах про стягнення грошей і про витребування майна. Відповідні позовні заяви мають майновий характер, і розмір ставок судового збору за їх подання визначається за приписом підпункту 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" (пункт 2.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України").

Отже, Позивач у своїй позовній заяві об'єднав дві вимоги: немайнова - щодо визнання договору недійсним і майнова - щодо зобов'язання повернути майно.

Відповідно до пункту 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

У випадках об'єднання в одній заяві вимог як майнового, так і немайнового характеру судовий збір згідно з пунктом 3 статті 6 Закону підлягає сплаті як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для розгляду позовних заяв зі спорів немайнового характеру. Така правова позиція викладена у пункті 2.10 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України".

Згідно положень підпунктів 1, 2 частини другої пункту 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір", Позивач за подання до господарського суду позовної вимоги майнового характеру мав сплатити судовий збір у розмірі 2 відсотки від позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат, а за подання позовної вимоги немайнового характеру 1 розмір мінімальної заробітної плати. Таким чином, оскільки ціна майнової вимоги складає 546000 грн (вартість спірного майна відповідно до пункту 3.1. Договору № 76/390 про закупівлю товару за державні кошти від 13.12.2011), то Позивач мав сплатити 10920 грн судового збору за її подання та 1218 грн судового збору за подання вимоги немайнового характеру.

Проте позивачем до позовної заяви додано платіжне доручення № 231 від 23.03.2015 про сплату судового збору лише в розмірі 1218 грн.

Неподання доказів сплати судового збору є підставою для повернення позовної заяви без розгляду відповідно до пункту 4 частини 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, господарський суд звертає увагу заявника на те, що вимога про зобов'язання повернути майно заявлена до Знам'янської міської ради, яка не зазначена у позовній заяві як відповідач.

Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущених порушень (частина 3 статті 63 Господарського процесуального кодексу України).

Керуючись пунктами 4, 6 частини 1 статті 63, статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, суддя

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "КАМАЗ" та додані до неї документи повернути без розгляду.

Ухвалу про повернення позовної заяви може бути оскаржено протягом п'яти днів з дня її винесення до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.

Копії ухвали надіслати Товариству з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "КАМАЗ" (02105, м. Київ, вул. Павла Усенка, 8), Управлінню містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства Знам'янської міської ради (27400, Кіровоградська обл., м. Знам'янка, вул. Жовтнева, 19), Товариству з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "ВЛІВ" (39631, Полтавська обл., м. Кременчук, вул. Київська, 64А).

Суддя Є. М. Наливайко