Постанова № 43503291, 08.04.2015, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2015 року Справа № 922/5224/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіГончарука П.А.,суддіКондратової І.Д. (доповідач),суддіСтратієнко Л.В.,за участю представника відповідача Костянецького М.В.,розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергопромсервіс 2011"на рішення Господарського суду Харківської області від 11.12.2014 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 09.02.2015 року у справі№ 922/5224/14 Господарського суду Харківської областіза позовомПриватного акціонерного товариства "Хладопром"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Енергопромсервіс 2011"за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Акціонерної компанії "Харківобленерго"простягнення 155168,49 грн,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2014 Приватне акціонерного товариства "Хладопром" (надалі - ПрАТ "Хладопром", позивач) звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергопромсервіс 2011" (надалі - ТОВ "Енергопромсервіс 2011", відповідач) заборгованості в розмірі 155168,49 грн (136977,84 грн - попередньої оплати за електричну енергію, 15451,10 грн - пені та 2739,55 грн - 3% річних).

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем умов договору № ЕЕ-05/07 (№ 71/3-13) від 05.07.2013 року щодо повернення суми попередньої оплати у зв'язку з припиненням з березня 2014 року поставки електричної енергії.

Відповідач в засідання суду першої інстанції свого представника не направив, відзив на позов не надав, а тому справу суд розглянув за наявними матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу (надалі - ГПК) України.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 11.12.2014 року (суддя Яризько В.О.), залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 09.02.2015 року (судді: Черленяк М.І. (головуючий), Ільїн О.В., Хачатрян В.С. (доповідач)), позов задоволено частково, присуджено стягнути з відповідача на користь позивача попередню оплату в розмірі 136977,84 грн, в стягненні 15451,10 грн пені та 2739,55 грн 3% річних відмовлено.

У касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення та постанову, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, оскільки судом першої інстанції справу розглянуто за відсутності відповідача, передчасно видано наказ на виконання рішення від 11.12.2014 року, а судом апеляційної інстанції не вирішено питання про залучення до участі у справі іншого відповідача - ПАТ КБ "Південкомбанк", з вини якого неможливо виконати зобов'язання щодо повернення попередньої оплати.

Позивач надав відзив на касаційну скаргу, в якому з нею не погоджується та просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення у справі № 922/5224/14 - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача та пояснення представника відповідача, перевіривши згідно ст.ст. 1115, 1117 ГПК України наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, а також правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, суд касаційної інстанції дійшов висновку про відхилення касаційної скарги з таких підстав.

У справі, що переглядається, суди попередніх інстанцій встановили, що 05.07.2013 року між ТОВ "Енергопромсервіс 2011" (продавець) та ПрАТ "Хладопром" (покупець) укладено договір № ЕЕ-05/07 (№71/3-13), за умовами якого продавець зобов'язався продавати почасово електричну енергію, а покупець зобов'язався почасово приймати й оплачувати електричну енергію на умовах і в терміни, передбачені даним договором, додатками до нього та діючими законодавчими і нормативними актами.

Відповідно до п. 3.3.7 договору та ч. 7 ст. 276 Господарського кодексу України оплата електричної енергії здійснювалася на умовах попередньої оплати.

З березня 2014 року відповідач припинив поставку електричної енергії, при цьому, на початок березня за позивачем рахувалася переплата за договором у сумі 451750,70 грн.

11.03.2014 року між ПрАТ "Хладопром" (боржник), ТОВ "Енергопромсервіс 2011" (поручитель) та АК "Харківобленерго" (кредитор) укладено договір поруки № 08/11/03, за умовами якого поручитель зобов'язується солідарно відповідати перед кредитором за виконання зобов'язань боржника по оплаті заборгованості за електроенергію відповідно до договору № 1-380К, укладеним між кредитором і боржником, у розмірі 451750,70 грн, і бере на себе обов'язок виконати взяті на себе зобов'язання протягом трьох банківських днів із дня підписання договору.

На виконання договору поруки відповідач перерахував АК "Харківобленерго" 314772,86 грн.

Відповідно до пояснень АК "Харківобленерго" у позивача відсутня заборгованість з оплати вартості електричної енергії за договором № 1-380К, тому у АК "Харківобленерго" відсутні претензії до ТОВ "Енергопромсервіс 2011" щодо сплати за договором поруки № 08/11/03 від 11.03.2014 року.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, керуючись ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України), дійшов висновку, що відповідач зобов'язаний повернути частину попередньої оплати за непоставлену електричну енергію в розмірі 136977,84 грн, оскільки з березня 2014 року припинив поставку електричної енергії, а відповідно до п. 5.3 договору № ЕЕ-05/07 від 05.07.2013 року у випадку переплати за фактично спожитий об'єм електроенергії сума переплати повертається на рахунок покупця. Суд відмовив у стягненні пені, оскільки в договорі №ЕЕ-05/07 від 05.07.2013 року не передбачений такий вид відповідальності продавця в разі несвоєчасного повернення суми передплати. У стягненні 3% річних суд також відмовив, оскільки відповідно до правового висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові від 15.10.2013 року у справі № 5011-42/13539-2011, стягнення з постачальника суми попередньої оплати, перерахованої за договором на поставку природного газу, не вважається грошовим зобов'язанням у розумінні ст. 625 ЦК України.

Вищий господарський суд України вважає, що такі висновки суду є законними та обґрунтованими, відповідають фактичним обставинам та наявним матеріалам справи, ґрунтуються на вимогах норм матеріального і процесуального права.

Твердження заявника касаційної скарги щодо порушення судом першої інстанції норм процесуального права Вищий господарський суд України відхиляє, оскільки, як правильно вказав суд апеляційної інстанції, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог ч. 1 ст. 64 та ст. 87 ГПК України. Як вбачається з матеріалів справи, ухвала про порушення провадження у справі надсилалася відповідачу за адресою, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, проте була повернута "за закінченням терміну зберігання", а отже вважається такою, що вручена відповідачу належним чином.

Доводи касаційної скарги щодо незалучення до участі у справі іншого відповідача ПАТ КБ "Південкомбанк", Вищий господарський суд України відхиляє, оскільки відповідач є одержувачем суми попередньої оплати, і обов'язок щодо повернення цієї суми законом та умовами договору покладається відповідно на нього. Порушення зобов'язань контрагентами відповідача не звільняють його від обов'язку виконання зобов'язання щодо повернення суми попередньої оплати, тому підстави для залучення до участі у справі ПАТ КБ "Південкомбанк" в даному випадку відсутні.

Посилання відповідача на правомірне видання судом першої інстанції наказу на виконання Господарського суду Харківської області від 11.12.2014 року, суд касаційної інстанції не бере до уваги, оскільки це питання не вирішується при здійсненні касаційного перегляду рішення суду першої інстанції. Дане підлягає вирішенню в порядку ст. 117 ГПК України.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 49, 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергопромсервіс 2011" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Харківської області від 11.12.2014 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 09.02.2015 року у справі № 922/5224/14 - без змін.

Головуючий суддя Гончарук П.А.Суддя Кондратова І.Д.СуддяСтратієнко Л.В.