Постанова № 43503169, 07.04.2015, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 квітня 2015 року Справа № 922/5101/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :

головуючого суддіОвечкіна В.Е.,суддівЧернова Є.В., Цвігун В.Л.,розглянув касаційну скаргу Державного підприємства "Придніпровська залізниця" в особі відокремленого підпозділу "Дніпропетровська дирекція залізничних перевезень"на ухвалувід 04.02.2015 р. Харківського апеляційного господарського суду у справі№922/5101/14 господарського суду Харківської областіза позовомДержавного підприємства "Придніпровська залізниця" в особі відокремленого підрозділу "Дніпропетровська дирекція залізничних перевезень"доТовариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК "Ровенькиантрацит"простягнення 12 735,00 грн.за участю представників:

позивача: Алєксєєв С.С., дов. від 01.01.2015 №27;

відповідача: не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду України від 04.02.2015 (судді В. Бондаренко, В. Россолов, П. Тихий) повернуто апеляційну скаргу Державного підприємства "Придніпровська залізниця" в особі відокремленого підрозділу "Дніпропетровська дирекція залізничних перевезень" у зв'язку з тим, що позивачем не надано доказів направлення копії апеляційної скарги відповідачу у справі.

Не погоджуючись із прийнятою у справі ухвалою, Державне підприємство "Придніпровська залізниця" в особі відокремленого підрозділу "Дніпропетровська дирекція залізничних перевезень" - позивач у справі, - звернулося із касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Харківського апеляційного господарського суду України від 04.02.2015, справу направити до апеляційного суду для здійснення апеляційного провадження. Вважає, що судом неправильно застосовано ст. 97 ГПК України.

Ознайомившись з матеріалами справи на предмет дотримання апеляційним судом норм процесуального права, згідно з вимогами ст.1115 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Апеляційним судом встановлено, що позивачем до апеляційної скарги на підтвердження направлення відповідачу копії апеляційної скарги та доданих до неї документів не додано жодного доказу. Замість цього, позивач в доданій до апеляційної скарги заяві просить прийняти його апеляційну скаргу до розгляду без доказів направлення відповідачу копії апеляційної скарги, посилаючись на неможливість відправити засобами зв'язку (відділенням "Укрпошта") поштової кореспонденції на адресу відповідача.

Апеляційним судом дане клопотання не задоволено, оскільки позивач не скористався усіма можливими засобами для відправки копії апеляційної скарги з доданими до неї документами на адресу відповідача та не надав суду доказів неможливості такої відправки.

Встановлене стало підставою для повернення апеляційної скарги позивача в порядку п.2 ч. 1 ст.97 ГПК України.

Переглядаючи оскаржувану ухвалу у касаційному порядку колегія суддів вважає висновки апеляційного суду щодо відмови у задоволенні клопотання позивача передчасними з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 91 ГПК України сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Ухвали місцевого господарського суду оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення господарського суду лише у випадках, передбачених статтею 106 цього Кодексу.

В силу вимог ст. 95 ГПК України особа, яка подає апеляційну скаргу, надсилає іншій стороні у справі копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у сторони відсутні.

Приписами ст. 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Також, згідно зі ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Водночас, всупереч вимогам ст. 43 ГПК України апеляційний суд не надав належної юридичної оцінки листу Київської міської дирекції УДПППЗ "Укрпошта", яким визначено перелік міст до яких не здійснюється пересилання пошти у Луганській області. Ним також залишено поза увагою відомості позивача про те, що у нього відсутні інші контактні дані (телефон, факс, інша адреса) відповідача.

Колегія суддів критично оцінює висновок апеляційного суду про те, що позивач не скористався усіма можливими засобами для відправки копії апеляційної скарги з доданими до неї документами на адресу відповідача та не надав суду доказів неможливості такої відправки. При цьому, суд не конкретизував, якими саме іншими засобами міг скористатися позивач в даному випадку, та які докази мав надати. Вказане є порушенням п.3 ч.1 ст. 86 ГПК України, якою визначено, що ухвала господарського суду має містити мотиви винесення ухвали з посиланням на законодавство.

Судами також залишено поза увагою Інформаційний лист Вищого господарського суду України від 12.09.2014 № 01-06/1290/14 "Про Закон України "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції", п.5 якого визначено, що у разі подання заяви (в т. ч. позовної) або скарги, стосовно якої ГПК передбачено обов'язкове надсилання її копії і копій доданих до неї документів іншим учасникам судового процесу, що знаходяться на території проведення АТО і на адресу яких у зв'язку з цим неможливо надіслати відповідні копії, господарський суд:

- приймає заяву (скаргу), про що виносить ухвалу;

- тією ж ухвалою покладає на заявника обов'язок подати документ, яким підтверджується неможливість надсилання копії заяви і доданих до неї документів іншому учасникові судового процесу, що знаходиться на території проведення АТО.

Форму відповідного документа законодавчо не визначено. Отже, ним може бути будь-який документ, виданий (надісланий) адресатові підприємством зв'язку за підписом керівника (заступника керівника, іншої уповноваженої особи) такого підприємства, що свідчив би про неможливість пересилання поштової кореспонденції на територію проведення АТО.

У випадку неподання такого документа позов підлягає залишенню без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК.

Відтак, колегія суддів констатує, що апеляційним судом, в порушення вимог ст.ст. 43,86 ГПК України невмотивовано відмовлено у задоволенні заяви позивача про прийняття апеляційної скарги до провадження без доказів надсилання її відповідачу.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про те, що ухвала Харківського апеляційного господарського суду від 04.02.2015 підлягає скасуванню як така, що прийнята з порушенням норм процесуального права, що є підставою для направлення справи до апеляційного суду для повторного розгляду заяви позивача про прийняття апеляційної скарги до провадження без доказів надсилання її відповідачу та вирішення питання про прийняття апеляційної скарги до провадження або про відмову у її прийнятті.

Керуючись ст.ст.1115, 1117, 1119, 11110, 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, - Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державного підприємства "Придніпровська залізниця" в особі відокремленого підпозділу "Дніпропетровська дирекція залізничних перевезень" задовольнити частково.

Ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 04.02.2015 - скасувати.

Справу направити до Харківського апеляційного господарського суду для вирішення питання про прийняття апеляційної скарги до провадження.

Головуючий, суддяВ. Овечкін Судді:Є. Чернов В. Цвігун