Ухвала суду № 43502550, 08.04.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 823/3879/14 Головуючий у 1-й інстанції: Каліновська А.В. Суддя-доповідач: Чаку Є.В.

У Х В А Л А

Іменем України

08 квітня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Чаку Є.В.,

суддів: Файдюка В.В., Старової Н.Е.

за участю секретаря Муханькової Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу Корсунь-Шевченківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2015 року у справі за адміністративним позовом товариства з додатковою відповідальністю «Енергетично-дорожнє будівництво» до Корсунь-Шевченківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з додатковою відповідальністю «Енергетично-дорожнє будівництво» (далі - позивач) звернулося до Черкаського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Корсунь-Шевченківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0001572200 від 03.12.2015 року.

Черкаський окружний адміністративний суд своєю постановою від 18 лютого 2015 року адміністративний позов задовольнив.

Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2015 року та постановити нову про відмову в задоволенні адміністративного позову. На думку апелянта, зазначену постанову суду прийнято з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі наказу Корсунь-Шевченківської об'єднаної державної податкової інспекції Черкаській області від 29.10.2014 року № 464, направлення від 31.10.2014 року № 55, пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI, проведено виїзну позапланову перевірку позивача щодо дотримання вимог податкового та іншого законодавства під час взаємовідносин із ТОВ «Прайд-Компані» (код ЄДРПОУ 36151455) та ТОВ «Союз Транс Лайн-1» (код за ЄДРПОУ 37347893) за липень 2014 року. Результати перевірки оформлені актом від 14.11.2014 року № 124/22-00/33757711.

На підставі вищезазначеного акта перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0001572200 від 03.12.2014 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 41 458 грн. 00 коп., штрафні санкції у сумі 20 729 грн. 00 коп., всього на суму 62 187 грн. 00 коп.

З приводу даних спірних правовідносин, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне звернути увагу на наступне.

За змістом підпункту 138.1.1 пункту 138.1 названої статті ПК України витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Відповідно до пункту 138.2 статті 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

За приписами підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Підпунктом а пункту 198.1 статті 198 ПК України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Як вбачається з матеріалів адміністративної справи, між філією «Ново дністровська дільниця» ТОВ «Енергетично-дорожнє будівництво» та ТОВ «Прайд-Компані» укладено договір оренди будівельної техніки від 01.06.2012 року № 38У (ґрунтовий віброкоток AMMANN моделі ASC150 у комплектації). Також між цими сторонами укладені Додаткова угода від 31.05.2013 року № 1 про внесення змін до Договору оренди будівельної техніки від 01.06.2012 року № 38У та Додаткова угода від 31.12.2013 року № 2 про внесення змін до Договору оренди будівельної техніки від 01.06.2012 року.

Виконання вказаних договірних зобов'язань підтверджується належним чином оформленими первинними бухгалтерськими та податковими документами, а саме, податковою накладною від 31.07.2014 року № 302, актом приймання-передачі від 01.06.2012 року, згідно договору оренди будівельної техніки від 01.06.2012 року №3 8У, актом здачі-прийомки виконаних робіт від 31.07.2014 року № 000000011, наказом про закріплення працівників за технікою від 28.04.2014 року № 04-06/1 К, змінними рапортами за період з 30.06.2014 року по 31.07.2014 року, платіжними дорученнями від 08.07.2014 року № 780 та від 11.09.2014 року № 836, подорожнім листом від 01.06.2012 року № 1477 та товарно-транспортною накладною від 01.06.2012 року.

Крім того, між позивачем та ТОВ «Союз Транс Лайн-1» укладено договір підряду від 01.07.2013 року № 01/07/2013.

Виконання вказаних договірних зобов'язань підтверджується належним чином оформленими первинними бухгалтерськими та податковими документами, а саме: податковою накладною від 31.07.2014 року № 111, довідкою форми № КБ-3 про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за липень 2014 року від 31.07.2014 року, актом форми № КБ-2в приймання виконаних будівельних робіт за липень 2014 року від 31.07.2014 року, підсумковою відомістю ресурсів за липень 2014 року, платіжним дорученням від 02.09.2014 року № 911, заявкою на виконання сортування подрібненої скельної маси від 23.06.2014 року № 76/1.

Таким чином, колегія суддів вважає, що позивач надав для перевірки всі договори, доповнення до них, первинні облікові та податкові документи, з якими Податковий кодекс України, пов'язує право платника на формування податкового кредиту з ПДВ та витрат. Дані первинні документи не визнані недійсними, а тому вважаються належними доказами по справі.

Що стосується посилання відповідача на ту обставину, що у податковій накладній ТОВ «Союз Транс Лайн-1» від 31.07.2014 року № 111 невірно зазначено адресу ТОВ «Союз Транс Лайн-1», а тому дана податкова накладна не дає права позивачу на включення суми податку на додану вартість до податкового кредиту, колегія суддів вважає її необґрунтованою, з огляду на наступне.

Відповідно до пп. 201.1, 201.2 ст. 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) податкову накладну, складену в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Наказом Міністерства фінансів України від 14 січня 2014 року № 4 (чинного на час складання податкової накладної 31 липня 2014 року) затверджено Форми податкової накладної та Порядок заповнення податкової накладної.

Пунктом 4 Поряду визначено, що місцезнаходження (податкова адреса) продавця та місцезнаходження (податкова адреса) покупця вказуються з урахуванням вимог статті 45 глави 1 розділу ІІ Податкового кодексу України та статей 29 і 93 Цивільного кодексу України.

Проаналізувавши вимоги ст. 201 Податкового кодексу України та п. 4 порядку заповнення податкової накладної, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що податкова накладна ТОВ «Союз Транс Лайн-1» від 31.07.2014 року № 111 виписана позивачу містить всі необхідні реквізити, у тому числі й місцезнаходження (податкова адреса) продавця 31341, Хмельницька обл., Хмельницький р-н, с. Давидківці, вул. Ленінградська, 15.

Щодо відсутності товарно-транспортної накладної, як належного доказу транспортування орендованого позивачем обладнання, то в матеріалах адміністративної справи міститься подорожній лист від 01.06.2012 року № 1477 та товарно-транспортна накладна від 01.06.2012 року (а.с. 88-90), що підтверджує факт транспортування ґрунтового віброкотка AMMANN моделі ASC150.

Також, хибним є посилання відповідача на відсутність у позивача заявки на виконання сортування подрібненої скельної маси, оскільки до адміністративного позову позивачем додано заявку на виконання сортування подрібненої скельної маси від 23.06.2014р. № 76/1 (а.с. 65).

Крім того, суд першої інстанції правомірно не взяв до уваги посилання представника відповідача на відсутність у позивача узгодженої калькуляції та маркшейдерських замірів не може бути підставою для висновку про завищення податкового кредиту, оскільки наявність даних документів не фіксується у бухгалтерському та податковому обліку, що у свою чергу не може бути підставою для не включення відповідних сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту.

Крім того, наявні в матеріалах адміністративної справи податкові накладні містять всі необхідні реквізити та оформлені належним чином, із акту перевірки вбачається, що порушень при їх оформленні в ході проведення перевірки не встановлено.

Таким чином, усі первинні документи позивача, оформлені у відповідності до вимог вищезазначених норм законодавства, а тому являються підставою для включення відповідних сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту.

Отже, враховуючи сукупність встановлених вище обставин справи, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність факту здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ «Прайд-Компані», ТОВ «Союз Транс Лайн-1», а тому податкове повідомлення-рішення Корсунь-Шевченківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській (Канівське відділення) Головного управління Міндоходів у Черкаській області № 0001572200 від 03.12.2014 року є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Приймаючи до уваги те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду доводами апелянта не спростовані, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Корсунь-Шевченківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області - залишити без задоволення.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Чаку Є.В.

Судді: Старова Н.Е.

Файдюк В.В.