Ухвала суду № 43502526, 07.04.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/6782/14 Головуючий у 1-й інстанції: Журавель В.О. Суддя-доповідач: Федотов І.В.

У Х В А Л А

Іменем України

07 квітня 2015 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Федотова І.В.,

суддів - Ісаєнко Ю.А. та Оксененка О.М.,

при секретарі Трегубенко Є.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду, апеляційну скаргу Тетіївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 13 січня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Тетіївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_2 (далі-позивач) звернувся до суду з позовом до Тетіївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області (далі - відповідач, податковий орган) в якому просив:

- визнати протиправними дії відповідача щодо проведення камеральної перевірки по питанню своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати єдиного податку з фізичних осіб;

- визнати протиправними дії відповідача щодо складання Акту камеральної перевірки податкової звітності з єдиного податку №383/17-4/3080416711 від 29.10.2014 року;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0020481703 від 14.11.2014 року.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 13 січня 2015 року адміністративний позов задоволено частково: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0020481703 від 14.11.2014 року.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову про відмову у задоволенні позовних вимог, вважаючи, що судом неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, які з'явились в судове засідання, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п.1 ч.1 ст.198, ч.1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 29 жовтня 2014 року податковим органом проведено камеральну перевірку податкової звітності з єдиного податку фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати єдиного податку з фізичних осіб. За результатами перевірки складено акт від 29.10.2014 року №383/17-4/3080416711, (далі - Акт перевірки) згідно з яким зроблено висновок про порушення позивачем термінів подання податкової звітності з єдиного податку фізичної особи-підприємця та сплати авансового внеску по єдиному податку протягом визначених строків, чим порушено п.295.3 ст.295 Податкового кодексу України (далі ПК України). При цьому граничний строк сплати по декларації за третій квартал 2014 року - 19.11.2013 року, а фактично сплачено 21.11.2013 року.

На підставі Акту перевірки від 29.10.2014 року № 383/17-4/3080416711 відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 14.11.2014 року №0020481703, яким позивача зобов'язано сплатити штраф у розмірі 3092,46 грн.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржені дії щодо проведення камеральної перевірки та по складанню акта перевірки, хоча і вчинено позивачем з порушенням норм податкового законодавства, не мають для позивача юридичного значення та не призвели до фактичного порушення прав та інтересів позивача але, при цьому, посилання відповідача на п. 295.3 ст. 295 ПК України як на порушення позивачем строків сплати авансового внеску по єдиному податку, а також встановлення відповідачем граничного строку сплати авансового внеску по єдиному податку - 19.11.2013 року є безпідставним.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається та не заперечується сторонами у справі, що позивачем до податкового органу подано податкову декларацію платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця за 9 місяців 2013 року в електронному вигляді через сервіс Міністерства доходів і зборів України 06.11.2013 року та прийнято податковим органом податкову звітність позивача, що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями повідомлень про отримання звітності та квитанцій № 1, 2.

Позивачем сплачено єдиний податок за третій квартал 2013 року 21.11.2013 року, що підтверджується копією платіжного доручення № 43 від 21.11.2013 року.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач є платником єдиного податку 3 групи і сплачує, відповідно до п. 295.3 ст. 295 ПК України не авансові внески, як про це зазначає податковий орган, а єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітній) квартал.

Тому, посилання відповідача на п. 295.3 ст. 295 ПК України як на порушення позивачем строків сплати авансового внеску по єдиному податку, а також встановлення відповідачем граничного строку сплати авансового внеску по єдиному податку - 19.11.2013 року, судом першої інстанції вірно визнано безпідставним.

Згідно з пп. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 ПК України податкова декларація подається за базовий звітній (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя). Пунктом 49.20 вказаної статті встановлено, якщо день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.

Відповідно до п. 295.3 ст. 295 ПК України платники єдиного податку третьої - шостої груп сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітній) квартал. У свою чергу, відповідно до п.294.1 ст. 294 ПК України податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку третьої - шостої груп є календарний квартал. Згідно з п. 296.3 ст. 296 ПК України, платники єдиного податку третьої - шостої груп подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду.

При розгляді справи у суді першої інстанції встановлено, що останній день строку подання податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця припав на вихідний день - 09.11.2013 року, а тому граничним днем строку подання звітності є 11.11.2013 року.

Згідно з п. 295.3 ст. 295 ПК України єдиний податок має бути сплачений протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації, тобто до 21.11.2013 року.

При цьому, позивачем здійснено платіж з єдиного податку фізичних осіб - підприємців за ІІІ квартал 2013 року у розмірі 30925,00 грн. 21 листопада 2013 року, тобто виконано обов'язок сплати єдиного податку в строки, визначені п. 295.3 ст. 295 ПК України, а тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог та їх задоволення в цій частині.

Аналогічна правова позиція щодо обчислення строків сплати податкового зобов'язання та подання податкової звітності викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 29.01.2015 року № К/800/33173/14 (справа № 802/264/14-а).

Отже, доводи апеляційної скарги є необґрунтованими і спростовуються обставинами, встановленими судом першої інстанції, та нормами права, зазначеними в мотивувальній частині оскаржуваного рішення суду.

Таким чином колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає його без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Тетіївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 13 січня 2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді:

Повний текст ухвали виготовлено 08.04.2015 року.

Головуючий суддя Федотов І.В.

Судді: Ісаєнко Ю.А.

Оксененко О.М.