КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/15678/14 Головуючий у 1-й інстанції: Бояринцева М.А. Суддя-доповідач: Кузьменко В. В.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
02 квітня 2015 року м. Київ
Колегія Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - судді Кузьменко В. В.,
суддів Василенка Я. М., Степанюка А. Г.,
за участю секретаря Рипік О. А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві до Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, Міністерство фінансів України, про стягнення заборгованості, за апеляційною скаргою Міністерства енергетики та вугільної промисловості України на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 31.01.2015 року, -
В С Т А Н О В И Л А :
Позивач звернувся до суду з позовом до Міністерства енергетики та вугільної промисловості України про стягнення заборгованості.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 31.01.2015 року позов задоволено повністю.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
В засідання з'явились учасники процесу.
Представник апелянта, просив апеляційну скаргу задовольнити та скасувати рішення суду першої інстанції.
Представник позивача просив залишити рішення суду першої інстанції без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, перевіривши матеріали справи, доводи скарги та подані письмові заперечення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини, наданим доказам дав правильну правову оцінку і дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 03.02.1998 року №109 «Про виділення коштів з резервного фонду Кабінету Міністрів України для придбання засобів захисту працівників шахт» надано підприємствам, що належать до сфери управління Міністерства вугільної промисловості, фінансову допомогу в сумі 15,6 млн. гривень для придбання найнеобхідніших засобів індивідуального та колективного захисту працівників шахт та зобов'язано Міністерство фінансів профінансувати ці витрати за рахунок резервного фонду Кабінету Міністрів України з наступним поверненням цих коштів за рахунок фонду охорони праці.
Дію вказаної постанови продовжено на 1999 рік з метою завершення фінансування передбаченого нею придбання найнеобхідніших засобів індивідуального та колективного захисту працівників шахт, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 8 квітня 1999 року № 566.
12.10.2012 року Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві звернулося до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва про необхідність ведення претензійно-позовної роботи про стягнення простроченої перед державою за кредитами заборгованості та про необхідність звернутися до Міністерства енергетики та вугільної промисловості України про стягнення простроченої заборгованості.
11.12.2012 року Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Києва надіслано Міністерству енергетики та вугільної промисловості України податкову вимогу № 5255 від 25.10.2012 року та рішення про опис майна у податкову заставу № 5255/24-128 від 25.10.2012 року.
Вказана податкова вимога отримана відповідачем 14.12.2012 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.
Як встановлено під час розгляду справи, Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві на виконання вищезазначених норм звернулось до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві м. Києва із поданням № 1051 від 13.06.2014 року про здійснення заходів щодо стягнення простроченої заборгованості із Міністерства енергетики та вугільної промисловості України у розмірі 8 072 380 грн.
У відповідності до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Згідно з п. 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.
Пунктом 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України встановлено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Відповідно до акту майнового стану Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 17.07.2014 року та довідки про розрахунок податкової заборгованості, заборгованість Міністерства енергетики та вугільної промисловості України станом на 17.07.2014 року, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 08.04.1998 року № 566 та подання від 13.06. 2014 року № 1051, складає 8 072 380 грн.
Проте, Міністерством енергетики та вугільної промисловості України сума боргу не погашена, вимога відповідачем не оскаржена. Доказів зворотнього суду не пред'явлено.
Судом першої інстанції під час розгляду судової справи встановлено, що представником відповідача не спростовано розрахунки, надані позивачем на підтвердження позовних вимог, які базувались на даних, що проведені Головним управлінням Державної казначейської служби України у м. Києві, інших доказів, які мали спростувати наведені позивачем розрахунки, відповідачем не надано.
Відповідно до пункту 2.1. Порядку подання повідомлень про відкриття/закриття рахунків платників податків у банках та інших фінансових установах до контролюючих органів, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 26.12.2013 року № 853, Національний банк України, банки та інші фінансові установи не пізніше наступного робочого дня з дня відкриття/закриття рахунків платників податків (включаючи день відкриття/закриття) подають відомості про це в електронному вигляді з використанням надійних засобів електронного цифрового підпису з посиленими сертифікатами відкритих ключів засобами електронної пошти мережі Інтернет на адресу Інформаційного порталу Міністерства доходів і зборів України.
У разі відкриття/закриття власних кореспондентських рахунків банки направляють Повідомлення на адресу Міндоходів у порядку, визначеному цим пунктом.
Зокрема, з матеріалів справи вбачається, що Міністерство енергетики та вугільної промисловості України (код ЄДРПОУ 37471933) має в банківських установах наступні рахунки, а саме: в Державній казначейській службі України, м. Київ, МФО 820172:р/р 31252221278449 (українська гривня); р/р 31255221178449 (українська гривня); р/р 31259221378449 (українська гривня); р/р 35216021078449 (українська гривня); р/р 35221221078449 (українська гривня); р/р 35220114078449 (українська гривня); р/р 35222316078449 (українська гривня); р/р 35213002078449 (українська гривня); р/р 35211004078449 (українська гривня); р/р 35212003078449 (українська гривня); р/р 35214001078449 (українська гривня); р/р 35224110078449 (українська гривня); р/р 37115014004110 (українська гривня); р/р 37119009004110 (українська гривня); р/р 37119010004110 (українська гривня); р/р 37312011004110 (українська гривня) та в АТ "Укрексімбанк", МФО 322313: р/р 25301010057483 (євро); р/р 25204010057483 (євро).
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для стягнення з Міністерства енергетики та вугільної промисловості України простроченої заборгованості за фінансовою допомогою, наданою з резервного фонду Державного бюджету, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.1998 року №109 «Про виділення коштів з резервного фонду Кабінету Міністрів України для придбання засобів захисту працівників шахт» у розмірі 8 072 380 грн. шляхом стягнення коштів з розрахункових рахунків у банках.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Всупереч зазначеним вимогам, відповідач не надав докази в підтвердження обґрунтованості своїх заперечень та правомірності його дій.
Доводи, наведені відповідачем в апеляційній скарзі, викладеного не спростовують, а тому колегією суддів відхиляються.
Перевіривши мотивування судового рішення та доводи апеляційної скарги, відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду, врахувавши ст. 8 КАС України, відповідно до якої суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку стосовно задоволення позовних вимог, через що постанову суду першої інстанції слід залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 8, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, п. 2, 3, 4, 5, 6, 9 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про судове рішення в адміністративній справі» від 20.05.2013 року № 7 колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 31.01.2015 року по справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві до Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, Міністерство фінансів України, про стягнення заборгованості - залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 31.01.2015 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, тобто з 07.04.2015 року, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя: В. В. Кузьменко
Судді: Я.М. Василенко
А. Г. Степанюк
Повний текст ухвали виготовлено 07.04.2015 року.
Головуючий суддя Кузьменко В. В.
Судді: Василенко Я.М.
Степанюк А.Г.
Судове рішення № 43502511, Київський апеляційний адміністративний суд було прийнято 02.04.2015. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 826/15678/14. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: