КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 825/3913/14 Головуючий у 1-й інстанції: Скалозуб Ю.О. Суддя-доповідач: Файдюк В.В.
У Х В А Л А
Іменем України
07 квітня 2015 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді Файдюка В.В.
суддів: Мєзєнцева Є.І.
Чаку Є.В.
При секретарі: Ковтун І.Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Новаклін" на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 15 січня 2015 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Новаклін" до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління ДФС у Чернігівській області про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення - рішення ПДВ, -
В С Т А Н О В И В :
Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 15 січня 2015 року в задоволенні адміністративного позову ТОВ "Новаклін" до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління ДФС у Чернігівській області про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення - рішення ПДВ - відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою задовольнити позовні вимоги.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, ТОВ "Новаклін" (код 38589959) зареєстроване 20 лютого 2013 року Виконавчим комітетом Чернігівського міського управління юстиції, як платник податків перебуває на обліку в ДПІ у м. Чернігові та зареєстроване платником ПДВ з 14 березня 2013 року.
У період з 24 жовтня 2014 року по 30 жовтня 2014 року на підставі службового посвідчення НН №119985, виданого ДПІ у м. Чернігові головним державним ревізор інспектором відділу перевірок з окремих питань управління податкового аудиту ДПІ у м. Чернігові Пономарьовим О.М. на підставі вимог пп. 20.1.4 п. 20.1 статті 20, пп. 78.1.1, п. 78.1.4, п. 78.1, статті 78 та статті 79 Податкового кодексу України та наказу керівника ДПІ у м. Чернігові від 24 жовтня 2014 року №3068 проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ "НОВАКЛІН" (код ЄДРПОУ 38589959) з питань достовірності, повноти нарахування податку на додану вартість по податковій декларації з податку на додану вартість у складі податкового кредиту операцій з ТОВ "СИЛУРТРЕЙД" (код ЄДРПОУ 39023376) та з ПП "КОМЕРЦБУД-Д" (код ЄДРПОУ 39065657) за липень 2014 року, відповідно до затвердженого плану перевірки.
Повідомлення про початок документальної позапланової невиїзної перевірки від 24 жовтня 2014 року №325/22/25-26-22-03-09 та копію наказу від 24 жовтня 2014 року №3068 направлено поштою 24 жовтня 2014 року рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення та вручено 27 жовтня 2014 року.
Результати перевірки оформлено актом від 06 листопада 2014 року №2541/22/38589959.
У ході перевірки встановлено факт порушення ТОВ "НОВАКЛІН" вимог п. 44.6 статті 44, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.6 статті 198, п. 200.1, п. 200.2 статті 200, п. 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого ТОВ "НОВАКЛІН" занижено суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет на загальну суму 384 160 грн., у т.ч.: за липень 2014 року на суму ПДВ 384 160 грн.
На підставі висновків акту перевірки, ДПІ у м. Чернігові 25 листопада 2014 року прийнято податкове повідомлення рішення № 0004442200 за платежем податок на додану вартість на суму 480 200,00 грн. (у т.ч. за основним платежем - 384 160,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 96 040,00 грн.).
Не погоджуючись з таким податковим повідомленням-рішенням ДПІ у м. Чернігові, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
З матеріалів справи вбачається, що в періоді, який перевірявся податковим органом, позивач мав господарські правовідносини з такими контрагентами: з ТОВ "СИЛУРТРЕЙД", ПП "КОМЕРЦБУД-Д".
Суми податку на додану вартість, сплачені позивачем по взаємовідносинах з зазначеними контрагентами, були включені ним до сум податкового кредиту за липень 2014 року.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що між ТОВ "НОВАКЛІН" (Замовник) та ПП "КОМЕРЦБУД-Д" (Виконавець) у перевіряємий період був укладений договір про надання послуг субпідряду від 05 травня 2014 року №05/05/14.
В порядку та на умовах, визначених цим Договором, Замовник доручає Виконавцю, а Виконавець зобов'язується технічним обладнанням та хімічними засобами надавати послуги субпідряду по комплексному прибиранню (надалі - "Послуги"), згідно Замовлень Замовника, що оформлюється Додатком до даного Договору внутрішньої та прилеглої території приміщень Замовника.
Для надання Послуг обов'язковими умовами є: професійний рівень майстерності Виконавця та знання Виконавцем вимог безпеки, правил обслуговування, санітарних норм.
Крім того, судом встановлено, що між ТОВ "НОВАКЛІН" та ТОВ "СИЛУРТРЕЙД" у перевіряємий період був укладений договір від 31 липня 2014 року № ДГ65.
Актом відповідача від 06 листопада 2014 року №2541/22/38589959 зазначено, що ТОВ "НОВАКЛІН" не надало документів щодо підтвердження взаємовідносин з ТОВ "СИЛУРТРЕЙД" та з ПП "КОМЕРЦБУД-Д" за липень 2014 року на запит від 19 вересня 2014 року №11536/10/25-26-20-01-23 щодо підтвердження взаємовідносин з ТОВ "СИЛУРТРЕЙД" та з ПП "КОМЕРЦБУД-Д" за липень 2014 року та з покупцями придбаних товарів, робіт, послуг (у разі реалізації).
ТОВ "НОВАКЛІН" 22 жовтня 2014 року надало контролюючому органу відповідь (вх. №19628/10), але копії підтверджуючих документів надано не в повному обсязі.
Виходячи із системного аналізу ст.ст. 79, 78, 73 Податкового кодексу слід зазначити, що перевірка платника податків проводиться виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, а право на проведення такої перевірки надається лише за умови повідомлення платника податку про таку перевірку та вручення копії наказу про проведення перевірки, при цьому, податковий орган вправі приступити до здійснення документальної позапланової невиїзної перевірки за наявності податкової інформації, згідно якої виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства лише за умови якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.
Як зазначалося вище, підприємством на обов'язковий письмовий запит податкового органу не було надано у повному обсязі пояснення та їх документальні підтвердження щодо підтвердження взаємовідносин з ТОВ "СИЛУРТРЕЙД" та з ПП "КОМЕРЦБУД-Д" за липень 2014 року та з покупцями придбаних товарів, робіт, послуг, у зв'язку з чим ДПІ у м. Чернігові було правомірно проведено перевірку позивача, оскільки документальна позапланова перевірка була здійснена за наявності підстав, а саме податковим органом за наслідками перевірок інших платників податків було отримано податкову інформацію, що свідчить про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, при цьому, ТОВ "НОВАКЛІН" не надало пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язкові письмові запити контролюючому органу протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.
Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Відповідно до п. 44.6 статті 44 Податкового кодексу України, у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті (протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта перевірки платник податків має право надати до контролюючого органу, що призначив перевірку, документи, визначені в акті перевірки як відсутні) платник податків не надає посадовим особам органу державної податкової служби, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.
Слід зазначити, що ані для проведення перевірки, ані суду не надано документи на підтвердження фізичних, технічних та технологічних можливостей контрагента позивача та самого ТОВ "НОВАКЛІН" для здійснення даної господарської операції, а тому на підставі зазначеної статті Податкового кодексу України, суд вважає, що такі документи були відсутні у ТОВ "НОВАКЛІН" на час складення податкової звітності.
Згідно зі статтею 200 ПК України - сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 статті 200 Кодексу, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені розділом V Кодексу (пункт 200.2 статті 200 Кодексу).
У відповідності до п. 138.2 статті 138 ПК України - витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
Відповідно до пп. 139.1.9 п. 139.1 статті 139 ПК України - не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
Відповідно до пп. «а» п. 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Згідно п. 198.2 статті 198 цього Кодексу датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Згідно п. 198.3 статті 198 ПК України - податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Виходячи з системного аналізу наведених норм права та обставин справи, колегія суддів приходить до висновку, що необхідними підставами для включення позивачем до складу податкового кредиту відповідних сум податку на додану вартість є: придбання ним товарів, робіт та послуг з метою його подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності; сплата чи нарахування сум податку на додану вартість у зв'язку з таким придбанням, з врахуванням рівня звичайних цін.
ПК України визначає лише окремі випадки, за яких неможливе включення витрат по сплаті податку на додану вартість до податкового кредиту звітного періоду.
Відповідно до п. 198.6 статті 198 ПК України - не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.
Згідно з п. 201.1 ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну.
Підставою для нарахування податкового кредиту, відповідно до п. 201.10 статті 201 ПК України є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.
Відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» - підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
Частиною 2 статті 9 зазначеного Закону передбачено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
За змістом наведених правових норм податковий кредит для визначення об'єкта оподаткування ПДВ має бути сформований за наявності фактично здійснених і підтверджених належним чином господарських операцій разом із складеними при їх проведенні первинними документами, які відображають реальність тієї операції, яка є підставою для обліку платника податків.
Судом першої інстанції було встановлено, що позивач сформував податковий кредит на підставі наступних первинних документів: актів здачі-прийняття, видаткових накладних, податкових накладних.
За відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.
Однак, договір між позивачем та ТОВ "СИЛУРТРЕЙД" від 31 липня 2014 року № ДГ65 не було надано ані на перевірку податкової, ані до суду, що у свою чергу позбавляє можливості встановити його предмет та виконання.
Для проведення перевірки надано не завірені належним чином податкові накладні, оформлені ТОВ "СИЛУРТРЕЙД". Крім того, для проведення перевірки надано не завірені належним чином Акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), які виконувались ТОВ "СИЛУРТРЕЙД".
Так, з наданих суду документів неможливо перевірити обставини виконання робіт (надання послуг) за спірними договорами, укладеними позивачем з контрагентом, зокрема у вищезазначених актах здачі-прийняття робіт (надання послуг) не конкретизовано, які саме роботи виконано (місце виконання робіт, зміст і обсяг робіт, хто саме виконував роботи), не зазначено вартості (вартісний вираз) та годин виконання робіт (одиниця виміру господарської операції).
З наданих до суду позивачем актів виконаних робіт та податкових накладних по даному контрагенту зазначено лише загальне найменування робіт та їх вартість без конкретизування конкретних обсягів та напрямів робіт, за якими вони проводилися, кількість відпрацьованих годин, перелік використаних ресурсів та частина їхньої вартості, включена до вартості робіт, що робить неможливим встановлення змісту й обсягу господарської операції та факту використання її результатів у господарській діяльності платника.
Як зазначає контролюючий орган, для проведення перевірки не надано документи (банківські виписки, оборотно-сальдові виписки), що підтверджують розрахунки з постачальниками.
Крім того, ніяких інших первинних та інших документів, що підтверджують наявність у позивача технічного обладнанням та хімічних засобів надавати послуги субпідряду по комплексному прибиранню, не надано. Даний факт був описаний в рішенні суду першої інстанції, однак в апеляційній скарзі жодних пояснень з цього приводу не надано, нових доказів не долучено.
Таким чином, невідображення послуг, які мають відображатися у вигляді кількості та характеру наданих послуг, без такої ідентифікації, потягло за собою неможливість подальшого встановлення зв'язку витрат позивача з його господарською діяльністю.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку про відсутність у позивача правових підстав для віднесення до валових витрат сум, сплачених за результатами укладених договорів з ТОВ "СИЛУРТРЕЙД", ПП "КОМЕРЦБУД-Д", оскільки апелянтом не було доведено товарності та реальності вказаних господарських операцій, тобто використання товару та послуг у власній господарській діяльності.
А тому, відповідно, правомірними є висновки зазначеного акту податкової перевірки та, прийняте на його основі, оскаржуване податкове повідомлення-рішення відповідача.
Таким чином, правомірним є висновок суду першої інстанції про відмову в задоволенні даного адміністративного позову.
Отже при ухваленні оскаржуваної постанови судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування.
Відповідно до статті 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України суд,
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Новаклін" - залишити без задоволення.
Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 15 січня 2015 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтею 212 КАС України.
Головуючий суддя:
Судді:
Головуючий суддя Файдюк В.В.
Судді: Мєзєнцев Є.І.
Чаку Є.В.
Судове рішення № 43502444, Київський апеляційний адміністративний суд було прийнято 07.04.2015. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 825/3913/14. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: