Ухвала суду № 43502376, 02.04.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/7218/14 Головуючий у 1-й інстанції: Василенко Г.Ю. Суддя-доповідач: Кузьменко В. В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 квітня 2015 року м. Київ

Колегія Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Кузьменко В. В.,

суддів Василенка Я. М., Степанюка А. Г.,

за участю секретаря Рипік О. А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-монтажна фірма Універсал» до Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-монтажна фірма Універсал» на постанову Київського окружного адміністративного суду від 21.01.2015 року, -

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач звернувся до суду з позовом до Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 21.11.2014 року № 0010641502.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 21.01.2015 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального права, та прийняти нове рішення про задоволення позову.

В засідання з'явились учасники процесу. Представник апелянта, просив апеляційну скаргу задовольнити та скасувати рішення суду першої інстанції.

Представник відповідача просив залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, перевіривши матеріали справи, доводи скарги та подані письмові заперечення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини, наданим доказам дав правильну правову оцінку і дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що в порядку ст. 76 розділу II Податкового кодексу України Ірпінською ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість ТОВ «Будівельно-монтажна фірма Універсал» за серпень 2012 року, за результатами якої складено акт від 04.11.2014 року № 1186/15-01/30536014.

З вказаного акту вбачається, що при перевірці використано податкову декларацію з податку на додану вартість за серпень 2012 року, додатку 5 до неї та реєстру отриманих та виданих податкових накладних, відповідно до яких ТОВ «Будівельно-монтажна фірма Універсал» до складу податкового кредиту віднесено суму ПДВ 28128,33 грн. по взаємовідносинах з ТОВ «УБК Будпромінвест» по податковим накладним №13 від 14.08.2012 року, №14, від 14.08.2012 року та №15 від 14.08.2012 року.

Враховуючи те, що ці накладні не були зареєстрованими в ЄДРПН, відповідач зробив висновок про порушення позивачем вимог п. 198.6 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим позивачем завищено податковий кредит з ПДВ за серпень 2012 року на суму 28 128,33 грн.

На підставі висновків акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 21.11.2014 року № 0010641502, яким визначено податкове зобов'язання з ПДВ в сумі 28 128 грн. основного платежу та 14 064 штрафних (фінансових) санкцій.

Вважаючи, що дане податкове повідомлення-рішення прийнято відповідачем протиправно позивач звернувся з вказаним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку обставинам справи судова колегія зазначає наступне.

Підпунктом 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту (абзац другий вищевказаної правової норми).

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Наказом ДПА України 21.12.2010 року №969, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2010 року за №1401/18696 «Про затвердження Податкової накладної та Порядку її заповнення» визначено, що оригінал податкової накладної надається покупцю (отримувачу) товарів/послуг на його вимогу. Податкова накладна, яка відповідно до пункту 11 підрозділу 2 розділу XX ПК України підлягає реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних, надається покупцю тільки після такої реєстрації.

Відповідно до абз. 1, 2, 7 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку-продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно із ч. 11 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, реєстрація податкових накладних платниками податку на додану вартість - продавцями в Єдиному реєстрі податкових накладних запроваджується для платників цього податку, у яких сума податку на додану вартість в одній податковій накладній становить: понад 1 мільйон гривень - з 1 січня 2011 року; понад 500 тисяч гривень - з 1 квітня 2011 року; понад 100 тисяч гривень - з 1 липня 2011 року; понад 10 тисяч гривень - з 1 січня 2012 року.

Абзацом 9 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

В разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг (абз. 11 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України).

Колегією суддів установлено, що між ТОВ «Будівельно-монтажна фірма Універсал» (покупець) та ТОВ «УБК Будпромінвест» (продавець) укладено договір від 18.05.2012 року №У-00000055, п.1.1 якого передбачено, що «Продавець» зобов'язаний передати товар, а «Покупець» зобов'язаний прийняти товар та сплатити за нього на умовах договору .

У зв'язку з поставкою товару на виконання вказаного договору, ТОВ «Будівельно-монтажна фірма Універсал» було віднесено до складу податкового кредиту з ПДВ суму в розмірі 28 128,33 грн. в серпні 2012 року по взаємовідносинах з ТОВ «УБК Будпромінвест», яка сформована на підставі наступних податкових накладних:

- №13 від 14.08.2012 року (ПДВ 9 087,33 грн.);

- №14, від 14.08.2012 року (ПДВ 9 240,50 грн.);

- №15 від 14.08.2012 року (ПДВ 9 800,50 грн.).

Умовами Договору від 18.05.2012 року №У-00000055, укладеного між ТОВ «Будівельно-монтажна фірма Універсал» та ТОВ «УБК Будпромінвест», не передбачено етапи поставки чи оплати товару частинами.

Всі видаткові та податкові накладні, рахунок-фактури датовані 14.08.2012 року, що дає підстави для висновку про те, що поставка товару ТОВ «Будівельно-монтажна фірма Універсал» за податковими накладними від 14.08.2012 року №№13, 14, 15 відбулась у формі єдиної господарської операції, у зв'язку з чим податкові накладні, в яких відображені суми ПДВ за цією операцією, повинні бути зареєстровані в ЄДРПН.

Відсутність реєстрації в ЄДРПН вказаних податкових накладних не дають право позивачу на податковий кредит з ПДВ, суми якого вказані у цих накладних.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач надав докази, необхідні для підтвердження правомірності спірного рішення.

Натомість, всупереч вимогам ч. 1 ст. 71 КАС України позивач не довів правомірності віднесення спірних сум до податкового кредиту з ПДВ.

Доводи, наведені позивачем в апеляційній скарзі, спростовуються матеріалами справи, а тому колегією суддів відхиляються.

Перевіривши мотивування судового рішення та доводи апеляційної скарги, відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду, врахувавши ст. 8 КАС України, відповідно до якої суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку стосовно відмови у задоволенні позовних вимог, через що постанову суду першої інстанції слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 8, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, п. 2, 3, 4, 5, 6, 9 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про судове рішення в адміністративній справі» від 20.05.2013 року № 7 колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-монтажна фірма Універсал» на постанову Київського окружного адміністративного суду від 21.01.2015 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-монтажна фірма Універсал» до Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 21.01.2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, тобто з 07.04.2015 року, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: В. В. Кузьменко

Судді: Я.М. Василенко

А. Г. Степанюк

Повний текст ухвали виготовлено 07.04.2015 року.

Головуючий суддя Кузьменко В. В.

Судді: Степанюк А.Г.

Василенко Я.М.