Ухвала суду № 43502244, 07.04.2015, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Нагорна Н.В.

Суддя-доповідач - Ляшенко Д.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 квітня 2015 року справа № 425/2396/14-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд колегією суддів у складі: головуючого судді Ляшенка Д.В., суддів Ястребової Л.В., Чумака С.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м.Рубіжному Луганської області на постанову Рубіжанського міського суду Луганської області від 04 лютого 2015 р. у справі № 425/2396/14-а (головуючий І інстанції Нагорна Н.В.) за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м.Рубіжному Луганської області про зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

16 жовтня 2014 року ОСОБА_2 звернулась до Рубіжанського міського суду Луганської області з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в м.Рубіжному Луганської області, в якому з урахування уточнення позовних вимог просила зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м.Рубіжному Луганської області здійснити перерахунок наукової пенсії з 01.05.2012 року по 31.12.2014 року згідно ст. 24 Закону України «Про внесення змін до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність"» №1316 від 20.11.2003р. (далі - Закон №1316) та ч. 1, 2 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058 від 09.07.2003р. (далі - Закон № 1058) з застосуванням архівної довідки про заробітну плату № 28/1 від 30.03.2012р., що знаходиться в пенсійній справі з 04.04.2012р., та застосуванням загального відсотка розрахунку пенсії від заробітної плати з урахуванням наукового стажу - 88%, та зобов'язати відповідача здійснити доплату недоплаченої пенсії за період з 01.05.2012р. по 31.12.2014р. з вирахуванням виплаченої пенсії за вказаний період..

Ухвалою Рубіжанського міського суду Луганської області від 04 лютого 2015 року, залишено без розгляду адміністративний позов ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м.Рубіжному Луганської області про стягнення недоплаченої пенсії в частині позовних вимог, що стосуються періоду з 01.05.2012 року по 16.12.2013 року, у зв'язку з пропуском строку звернення до адміністративного суду.

Постановою Рубіжанського міського суду Луганської області від 04 лютого 2015 року, позовні вимоги задоволені частково. Суд першої інстанції скасував розпорядження Управління Пенсійного фонду України в м.Рубіжному Луганської області 120692 від 13.01.2014 року, скасував розпорядження Управління Пенсійного фонду України в м.Рубіжному Луганської області 120692 від 24.04.2014 року, зобов'язав Управління Пенсійного фонду України в м.Рубіжному Луганської області здійснити з 17.12.2013 року перерахунок пенсії ОСОБА_2 в розмірі 88 відсотків заробітної плати з урахуванням заробітної плати за період роботи з 01 січня 1975 року по 31 грудня 1979 року, яка зазначена в архівній довідці від 30.03.2012 року №78/1, що видана виконавчим комітетом Рубіжанської міської ради, та провести виплату донарахованих сум. В іншій частині позовних вимог відмовив.

Не погодившись з вказаною постановою суду відповідач подав апеляційну скаргу, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи. Просив скасувати постанову суду першої інстанції, та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що відповідно до ст. 24 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» від 13.12.1991 року № 1977-XII (далі - Закон № 1977-XII), в редакції на час перерахунку пенсії 17.12.2013 року, пенсії науковим (науково-педагогічним) працівникам призначаються в розмірі 80 відсотків від сум заробітної плати наукового (науково-педагогічного) працівника, яка визначається відповідно до статті 23 цього Закону та частини другої статті 40 Закону № 1058 та на яку відповідно до законодавства нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування (внески). Крім того, в апеляційній скарзі відповідач посилається на порушення позивачем строку зверхня до суду з позовними вимогами.

Всі особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому відповідно до п.2 ч.1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

ОСОБА_2 є пенсіонером за віком, перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в місті Рубіжному Луганської області.

Позивач отримує пенсію як науковий працівник відповідно до вимог ст. 24 Закону № 1977-XII на підставі постанови Рубіжанського міського суду Луганської області від 24.10.2010 року, залишеної без змін ухвалою апеляційного суду Луганської області від 22.08.2011р. та ухвалою Вищого адміністративного суду від 06.03.2014р. (а.с.73-78, 119).

Датою призначення пенсії за вказаними рішеннями визначена дата її звернення до УПФУ за призначенням пенсії наукового працівника - 12.03.2002 року.

З матеріалів справи вбачається, що пенсія призначена на підставі Закону № 1977-XII у розмірі 88 відсотків заробітної плати наукового працівника, який складає 23 роки 11 місяців 11 днів (загальний стаж роботи 40 років 11 місяців 26 днів), що підтверджено розпорядженнями УПФУ 120692 від 10.10.2012р. (а.с.39-43). При наступних перерахунках пенсії відповідачем був застосований відсоток заробітної плати у розмірі 88% (а.с.110-117).

Позивач в 2013 році звернувся до суду з завою про встановлення факту роботи без сумісництва, оскільки УПФУ в м.Рубіжному не приймає для перерахунку пенсії архівну довідку №78/1 від 30.03.2012 року про заробітну за період з 01.01.1975р. по 31.12.1979р., обґрунтовуючи це тим, що довідка не містить інформації щодо сумісництва.

Рішенням Рубіжанського міського суду від 05 грудня 2013 року, яке набрало законної сили 17.12.2013р., встановлено факт роботи позивача з 21.12.1967 року по 01.12.1991 року на посаді начальника лабораторії в цеху №28 ВАТ «Краситель» як за основним місцем роботи без сумісництва (а.с.81).

Розпорядженням УПФУ в м.Рубіжному 120692 від 13.01.2014 року здійснено перерахунок пенсії позивачу, для обчислення пенсії відповідачем була взята заробітна плата за період з 01.01.1975р. по 31.12.1979р., відповідно до архівної довідки про заробітну плату, яка видана виконавчим комітетом Рубіжанської міської ради за №78/1 від 30.03.2012 року та взятий загальний процент розрахунку пенсії від заробітку 80% при стажі роботи наукового працівника 23 роки 11 місяців 11 днів. Дата перерахунку - 17.12.2013 року (а.с.57, 128).

Розпорядженням УПФУ в м.Рубіжному 120692 від 24.04.2014 року здійснено перерахунок пенсії позивачу (а.с.129), для обчислення пенсії відповідачем були взяті заробітна плата за період з 01.01.1975р. по 31.12.1979р. та загальний процент розрахунку пенсії від заробітку 80% при стажі роботи наукового працівника 23 роки 11 місяців 11 днів (загальний стаж роботи 40 років 11 місяців 26 днів). В даному розпорядженні здійснені виправлення розрахунку розміру пенсії. В розпорядженні вказана дата перерахунку 17.12.2013р.

12 червня 2014 року позивач звернулась до УПФУ в м.Рубіжному з заявою про надання роз'яснень на якій підставі зменшено розмір її пенсії (а.с.107).

Листом УПФУ в м.Рубіжному від 19.06.2014 року №50/С-14 надана відповідь, в якій зазначено, що згідно рішення Рубіжанського міського суду від 05.12.2013р. було проведено перерахунок пенсії згідно Закону № 1977-XII з урахуванням заробітної плати за період роботи на посаді начальника лабораторії цеху №28 КАТ «Краситель». Даний перерахунок проведено з моменту набрання рішенням суду законної сили, а саме з 17.12.2013р. Розрахунок пенсії здійснений з урахуванням загального трудового стажу 40 років 11 місяців 26 днів, стаж наукового працівника 23 роки 11 місяців 11 днів, загальний процент розрахунку пенсії від заробітку - 80%. У квітні 2014 року при розгляді пенсійної справи головним управлінням ПФУ в Луганській області було виявлено порушення, допущені при перерахунку пенсії згідно рішення суду від 05.12.2013р. З 01.05.2014 року пенсійну справу за вказівкою головного управління ПФУ в Луганській області було приведено у відповідність до норм законодавства. Розрахунок пенсії з 01.05.2014р. здійснений з урахуванням загального трудового стажу 40 років 11 місяців 26 днів, стаж наукового працівника 23 роки 11 місяців 11 днів, загальний процент розрахунку пенсії від заробітку - 80%. (а.с.12).

Як зазначалось вище, при перерахунку пенсії 17.12.2013 року відповідачем застосовано загальний процент розрахунку пенсії від заробітку 80% при стажі роботи наукового працівника 23 роки 11 місяців 11 днів.

Судом першої інстанції зобов'язано відповідача здійснити перерахунок пенсії в розмірі 88 відсотків заробітної плати з урахуванням заробітної плати за період роботи з 01 січня 1975 року по 31 грудня 1979 року, яка зазначена в архівній довідці від 30.03.2012 року №78/1.

Задовольняючи позовні вимоги в цій частині, суд першої інстанції виходив із неправомірності дій відповідача при перерахунку пенсії позивача із розрахунку 80 % від заробітної плати.

Як вбачається з доводів апеляційної скарги апелянт не погоджується з висновком суду першої інстанції в частині зобов'язання здійснити перерахунок пенсії в розмірі 88 відсотків заробітної плати, оскільки у відповідності до статті 24 Закону № 1977-XII в редакції на час перерахунку передбачено застосування загального проценту розрахунку пенсії від заробітку 80%.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 24 Закону № 1977-XII, в редакції яка діяла на час призначення пенсії позивачу за цим Законом 12.03.2002 року, пенсії науковим (науково-педагогічним) працівникам призначаються у розмірі 80 відсотків заробітної плати наукового (науково-педагогічного) працівника, що визначається відповідно до статей 65 і 66 Закону України "Про пенсійне забезпечення". За кожний повний рік роботи понад стаж, визначений частиною четвертою цієї статті, пенсія збільшується на один відсоток заробітної плати, але не більше 90 відсотків середньомісячної заробітної плати.

Законом №1316 від 20.11.2003р викладено статтю 24 Закону № 1977-XII в новій редакції, пенсії науковим (науково-педагогічним) працівникам призначаються у розмірі 80 відсотків від сум заробітної плати наукового (науково-педагогічного) працівника, яка визначається відповідно до частини другої статті 23 цього Закону та статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та на яку відповідно до законодавства нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування (внески). За кожний повний рік роботи понад стаж наукової роботи, визначений частиною другою цієї статті, пенсія збільшується на один відсоток заробітної плати, але не може бути більше 90 відсотків середньомісячної заробітної плати.

Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 року № 3668-VI, стаття 24 Закону № 1977-XII викладена в новій редакції, відповідно до якої, пенсії науковим (науково-педагогічним) працівникам призначаються в розмірі 80 відсотків від сум заробітної плати наукового (науково-педагогічного) працівника, яка визначається відповідно до статті 23 цього Закону та частини другої статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та на яку відповідно до законодавства нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування (внески)».

Вказані зміни до Закону набрав чинності з 01 жовтня 2011 року.

Таким чином, у вищезазначеній редакції Закон застосовується до пенсій, які призначаються з 01.10.2011 року.

Як зазначалось вище, постановою Рубіжанського міського суду Луганської області від 24.10.2010 року, було зобов'язано відповідача призначити пенсію позивачу відповідно до вимог статті 24 Закону № 1977-XII та здійснити перерахунок пенсії з 12.03.2002 року.

Як вбачається з матеріалів справи, на час призначення позивачу пенсії за вказаним Законом 12.03.2002 року, її загальний трудовий стаж склав 40 років 11 місяців 26 днів, в стаж наукового працівника склав 23 роки 11 місяців 11 днів, тобто, пенсія позивача повинна призначатися в розмірі 88 % від суми заробітної плати наукового працівника, що передбачалося статтею 24 Закону № 1977-XII (в редакції, чинній на час призначення пенсії позивачу).

Відповідно до розпорядження УПФУ 120692 від 10.10.2012р. пенсія призначена відповідачем на підставі вищезазначеного рішення суду у розмірі 88 відсотків заробітної плати наукового працівника, відповідно до статті 24 Закону № 1977-XII в редакції чинній на час призначення та перерахунку пенсії 12.03.2002 року, що не спростовується відповідачем.

Як вбачається з матеріалів справи, при перерахунку пенсії 17.12.2013 року відповідачем був застосований відсоток від заробітку наукового (науково-педагогічного) працівника в розмірі 80% згідно статті 24 Закону № 1977-XII, в редакції Закону № 3668-VI від 08.07.2011 року яка діяла на час перерахунку 17.12.2013р.

Колегія суддів зазначає, що у відповідності до п.2 перехідних положень Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» № 3668, обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.

Вказаний Закон набрав чинності з 01 жовтня 2011 року, а пенсія позивачу в розмірі 88 % від суми заробітної плати наукового працівника у відповідності до Закону № 1977-XII призначена з 12.03.2002 року. Таким чином, норми зазначеного Закону щодо обмеження розміру пенсії встановленим цим Законом не поширюється на позивача, якому пенсія призначена до набрання чинності цим Законом.

Колегія суддів зазначає, що позивач звернувся до суду за відновленням своїх прав, порушених при перерахунку призначеної їй пенсії, під час яких при обрахунку її заробітної плати для перерахунку пенсії було враховано загальний процент розрахунку пенсії від суми заробітної плати наукового працівника 80%.

На підставі вищенаведеного, колегія суддів зазначає, що позивач має право отримувати пенсію в розмірі 88 % від суми заробітної плати наукового працівника, оскільки на час призначення її пенсії, пенсія була призначена у такому відсотковому відношенню відповідно до діючої на той час редакції статті 24 Закону № 1977-XII.

Аналізуючи приведене законодавство та нормативні акти, які врегульовують спірні правовідносини та встановлені обставини справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог, оскільки згідно статті 24 Закону № 1977-XII пенсійний орган повинен був здійснювати подальший перерахунок пенсії позивачу за вказаним Законом, виходячи з розміру 88% від суми заробітної плати наукового працівника.

Стосовно посилання апелянта на порушення позивачем строку зверхня до суду з позовними вимогами, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини 2 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

За частинами 1, 2 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення передбачених законом вимог.

Відповідно до статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала. Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.

З аналізу вищезазначених норм КАС України, день, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів. День, коли особа дізналася про порушення своїх прав обчислюється з часу, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів).

Доказами того, що особа знала про порушення своїх прав, є її дії, спрямовані на захист порушених прав, зокрема, оскарження рішення (дії чи бездіяльність), письмові звернення з цього приводу, а також докази, які свідчать про те, що були створені умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до матеріалів справи, позивачем було подано до відповідача архівну довідку про заробітну плату № 28/1 від 30.03.2012р. Відповідачем здійснено перерахунок пенсії позивача на підставі вказаної довідки з 17.12.2013 року та під час здійснення перерахунку взято загальний процент розрахунку пенсії від заробітку наукового працівника в розмірі 80%.

Колегія суддів зазначає, що виплати позивачу пенсії після перерахунку носили періодичний (щомісячний) характер, що підтверджується матеріалами справи, тому позивач про порушення своїх прав мав реальну можливість та повинен був дізнаватися при кожному отриманні сум.

Таким чином, враховуючи дату звернення позивача до суду 16 жовтня 2014 року, колегія суддів приходить до висновку, що права позивача підлягають захисту в межах шестимісячного строку, тобто з 16 квітня 2014 року.

Виходячи із вищенаведених обставин справи, колегія суддів вважає, що судом при ухваленні постанови судом першої інстанції було порушено вимоги приписи статті 99, 100 Кодексу адміністративного судочинства України, що призвело до частково необґрунтованого задоволення позову.

Відповідно до пункту 9 частини 1 статті 155 Кодексу адміністративного судочинства України, суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, у разі якщо її подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.

За частиною 3 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо в ході судового розгляду справи суд встановить, що провадження у справі відкрито за позовною заявою, поданою з пропущенням установленого законом строку звернення до адміністративного суду, або викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, позовна заява залишається без розгляду.

За частиною 1 статті 203 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова або ухвала суду першої інстанції скасовується в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається з підстав, встановлених відповідно статтями 155 і 157 цього Кодексу.

На підставі викладеного та беручи до уваги ухвалу Рубіжанського міського суду Луганської області від 04 лютого 2015 року про залишення частини позовних вимог без розгляду, колегія суддів дійшла висновку, щодо порушення судом першої інстанції норм процесуального права, що призвело до частково невірного вирішення справи, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині задоволення позовних вимог за період з 17.12.2013 року по 15.04.2014 року включно, а позовні вимоги в цій частині залишенню без розгляду.

Керуючись статтями 99, 100, 155, 162, 195, 197, 198, 203, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м.Рубіжному Луганської області на постанову Рубіжанського міського суду Луганської області від 04 лютого 2015 р. у справі № 425/2396/14-а задовольнити частково.

Постанову Рубіжанського міського суду Луганської області від 04 лютого 2015 р. у справі № 425/2396/14-а в частині задоволення позовних вимог про зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в м.Рубіжному Луганської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_2 в розмірі 88 відсотків заробітної плати за період з 17.12.2013 року по 15.04.2014 року включно скасувати.

Залишити без розгляду позовні вимоги ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м.Рубіжному Луганської області в частині зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в м.Рубіжному Луганської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_2 в розмірі 88 відсотків заробітної плати за період з 17.12.2013 року по 15.04.2014 року включно.

В іншій частині постанову Рубіжанського міського суду Луганської області від 04 лютого 2015 р. у справі № 425/2396/14-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь в справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя: Д. В. Ляшенко

Судді: С. Ю. Чумак

Л. В. Ястребова