Постанова № 43502013, 07.04.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

07 квітня 2015 року № 826/2184/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Амельохіна В.В. розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «АТ Каргілл» до Міжрегіонального Головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників, Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києвіпровизнання протиправною бездіяльність та стягнення заборгованості,О Б С Т А В И Н И С П Р А В И:

Товариство з обмеженою відповідальністю «АТ Каргілл» (далі по тексту - позивач ) звернулось з позовом до Міжрегіонального Головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників (далі по тексту - відповідач -1) та Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві (далі по тексту - відповідач -2) з урахуванням збільшених позовних вимог про:

- визнання протиправною бездіяльність відповідачів щодо не повернення позивачу бюджетного відшкодування з ПДВ за період - лютий 2014 року у розмірі 67 508 562грн.;

- стягнути з Державного бюджету України на користь позивача заборгованість з бюджетного відшкодування з ПДВ за лютий 2014 року у розмірі 67 508 562грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачами протиправно не повернуто позивачу бюджетне відшкодування з ПДВ за період - лютий 2014 року у розмірі 67 508 562грн.

Відповідач - 1 проти позову заперечив, посилаючись на те, що неможливо здійснити підтвердження бюджетного відшкодування, оскільки ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва Пасинка В.С. вилучено оригінал акту перевірки №534/28-10-37-20/20010397.

Відповідач - 2 проти позовних вимог заперечив.

В судовому засіданні 02.04.2015р. суд по справі перейшов в письмове провадження на підставі статті 128 КАС України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

Товариством з обмеженою відповідальністю «АТ Каргілл» подано до податкового органу декларацію з податку на додану вартість за лютий 2014 року з відповідними додатками, якою було заявлено до бюджетного відшкодування податок на додану вартість у сумі 65 531 305,00грн.

На підставі п.п. 200.10, 200.19 статті 200 ПК України відповідачем - 1 проведено камеральну перевірку податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2014 року.

За результатами камеральної перевірки відповідачем - 1 складено висновок від 18.04.2014р. №419/28-10-37-10/20010397.

Відповідачем - 1 проведено перевірку ТОВ «АТ Каргілл» за результатами якої 19.05.2014р. складено акт №534/28-10-37-20/20010397 про результати документальної позапланової виїзної перевірки правомірності нарахування від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту та бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за лютий 2014 року (далі по тексту - Акт перевірки).

Актом перевірки встановлено порушення п. 33.1 статті 33, п. 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, п. 200.1, 200.3 статті 200, п. 201.10 статті 201, п. 202.1 статті 202 ПК України в результаті чого завищено податковий кредит та від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за січень 2014 року на суму ПДВ 131 536грн., лютий 2014 року - 24 161грн.; п. 14.1.18 статті 14, п. 200.4 статті 200 ПК України, що призвело до завищення бюджетного відшкодування ПДВ за лютий 2014 року в розмірі 131 536грн., яке підлягає зменшенню.

На підставі встановленого порушення відповідачем 02.06.2014р. винесено податкове повідомлення - рішення №0000433720, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 131 536грн., у тому числі нараховано штрафні санкції - 65 768грн.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.07.2014р., яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 07.10.2014р., позов ТОВ «АТ Каргілл» задоволено повністю, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення №0000433720 від 02.06.2014р.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 31.10.2014р. відповідачу відмовлено у відкритті касаційного провадження.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач неодноразово звертався до податкового органу з заявами №8248 від 27.10.2014р. та №8580 від 30.12.2014р. про надання інформації щодо строків отримання підприємством бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 65 531 305грн.

В судовому засіданні представник відповідача - 1 повідомив, що суму бюджетного відшкодування ТОВ «АТ Каргілл» за лютий 2014 року у розмірі 67 646 664грн. було включено до реєстру про можливі обсяги відшкодування грошових коштів.

На виконання п. 200.12 статті 200 ПК України за результатами матеріалів перевірок, підтверджено суму бюджетного відшкодування за лютий 2014 року у розмірі 67 646 664грн., відповідачем - 1 сформовано та направлено до Державної казначейської служби України висновки щодо суми бюджетного відшкодування: №№4492-20, 4490-20, 4489-20, 4491-20, 4493-20, 4499-20, 4502-20, 4503-20, 4504-20, 4505-20, 4506-20, 4507-20, 4508-20, 4509-20 від 29.05.2014р. всього на суму 75 077 704,34грн.

Однак, як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, до податкового органу 29.05.2014р. надійшла ухвала слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва Пасинка В.С. про тимчасовий доступ до документів по ТОВ «АТ Каргілл» за період з 01.01.2012р. по 01.03.2014р., у справі №752/7424/14-к від 22.05.2014р., провадження у справі №1-кс/752/1649/14.

Відповідно до даного рішення суду від 22.05.2014р., було ухвалено надати старшому слідчому СУ ГУ МВС України в місті Києві Литвиненку Д.П. дозвіл на тимчасовий доступ до оригіналів всіх документів з можливістю їх вилучення, які знаходяться у Міжрегіонального Головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників та які містять інформацію щодо відкритих та закритих розрахункових рахунків ТОВ «АТ Каргілл», податкової звітності вказаного підприємства (додатків до декларації з ПДВ Ф. №5 в електронному вигляді) тощо.

Як вбачається з матеріалів справи, старшим о/у ГУ СБУ у м. Києві та Київській області Пригоровським К. було складено Опис речей і документів, які були вилучені на виконання ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва Пасинок В.С., серед якого вказано: Акт №534/28-10-37-20/20010397 про результати документальної позапланової виїзної перевірки правомірності нарахування від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту та бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за лютий 2014 року від 19.05.2014р.; акт камеральної перевірки від 12.03.2014р. №256/28-10-37-10/20010397 та інше.

В судовому засіданні представник відповідача - 1 заперечив проти позовних вимог з тих підстав, що у зв'язку з відсутністю оригіналів матеріалів перевірок, неможливо підтвердити суму бюджетного відшкодування ТОВ «АТ Каргілл» за лютий 2014 року до моменту повернення вилучених оригіналів перевірок.

Податковим органом були скасовані висновки та підтвердження суми бюджетного відшкодування у зв'язку з відсутністю оригіналів матеріалів перевірок.

Листом №2620/9/28-10-20-3-19 від 30.07.2014р. відповідач - 1 звернувся до відповідача - 2 з проханням залишити без виконання та повернути висновки про відшкодування ПДВ на р/р ТОВ «АТ Каргілл».

На неодноразову вимогу суду надати пояснення, якими нормами чинного законодавства України керувався відповідач - 1 під час скасування висновків №№4492-20, 4490-20, 4489-20, 4491-20, 4493-20, 4499-20, 4502-20, 4503-20, 4504-20, 4505-20, 4506-20, 4507-20, 4508-20, 4509-20 від 29.05.2014р. всього на суму 75 077 704,34грн. та скасування підтвердження суми бюджетного відшкодування, останній вимогу суду не виконав, не надав обґрунтованих пояснень.

Відповідно до п. 200.1 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.4 статті 200 ПК України передбачено, що при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації,

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно п. 200.7 статті 200 ПК України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Відповідно до п. 4.6.5 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Мінфіну, від 25.11.2011, № 1492 "Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість" (який діяв на момент виникнення спірних відносин) платники, які заповнили рядок 22 декларації 0110 та відповідно до статті 200 розділу V Кодексу мають право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість, здійснюють розрахунок бюджетного відшкодування та подають до декларації 0110 (Д3) (додаток 3).

Судом встановлено, що ТОВ «АТ Каргілл» було подано до податкового органу податкову декларацію з ПДВ за лютий 2014 року разом з Додатком 3 до декларації та заявою про повернення суми бюджетного відшкодування (Додаток 4).

В свою чергу відповідачем - 1 було підтверджено та включено заявлену позивачем суму бюджетного відшкодування до реєстру про можливі обсяги відшкодування грошових коштів, а також направлені до відповідача - 2 висновки про бюджетне відшкодування №№4492-20, 4490-20, 4489-20, 4491-20, 4493-20, 4499-20, 4502-20, 4503-20, 4504-20, 4505-20, 4506-20, 4507-20, 4508-20, 4509-20 від 29.05.2014р. всього на суму 75 077 704,34грн.

Згідно з положеннями п.п. 200.10-200.12 статті 200 Податкового кодексу України протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних. У п'ятиденний строк після закінчення перевірки контролюючий орган зобов'язаний подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, тобто відповідному територіальному управлінню Державної казначейської служби, висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Пунктом 200.13 статті 200 Податкового кодексу України встановлено, що на підставі отриманого висновку від контролюючого органу управління державного казначейства повинно видати платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку контролюючого органу. Зазначене кореспондує з вимогами пункту 7) статі 4 Положення «Про державну казначейську службу України», яким встановлено, що державне казначейство здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.

Слід звернути увагу на те, що відповідно до п. 3 статті 100 КПК України передбачається можливість видачі слідчим, прокурором, судом копії, або за необхідності оригіналу документу (при цьому до кримінального провадження долучаються завірені копії) за клопотанням володільця такого документа.

Однак, відповідач - 1 звернувся до Голосіївського районного суду м. Києва про надання оригіналу акту перевірки №534/28-10-37-20/20010397 лише під час судового розгляду справи №826/2184/15.

Крім того, слід зазначити, що на вимогу суду, ТОВ «АТ Каргілл» були наданні письмові пояснення, що ним будь-яка господарська діяльність з ТОВ «Ферко», ТОВ «Вторметекспорт», ТОВ «Саноіл Торг», ТОВ «К-В-С», ТОВ «Вернон Шиппінг», ТОВ «Негоциант Агро» та ТОВ «Стронг Інг» внаслідок яких в січні 2014 року позивачем був сформований податковий кредит, на підставі якого в лютому 2014 року у позивача виникло право на бюджетне відшкодування не здійснювалась.

Отже, у зв'язку з тим, що відповідачем - 1 як суб'єктом владних повноважень на якого законом покладено обов'язок доказування правомірності прийняття ним рішення, дій чи бездіяльності не доведено правомірності не повернення ТОВ «АТ Каргілл» бюджетного відшкодування з ПДВ за період - лютий 2014 року у розмірі 67 508 562грн., суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині визнання протиправною бездіяльність відповідача-1 щодо не повернення позивачу бюджетного відшкодування з ПДВ за період - лютий 2014 року у розмірі 67 508 562грн.

Слід зазначити, що позивачем було заявлено суму бюджетного відшкодування з ПДВ за лютий 2014 року у розмірі 65 531 305грн., однак, як пояснив в судовому засідання представник позивача, у зв'язку з тим, що підприємством були виявлені помилки у декларації з ПДВ за лютий 2014 року, ним були подані у травні та жовтні 2014 року до податкового органу уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань до декларації з ПДВ за лютий 2014 року, які були отримані відповідачем. Позивачем в позовні заяві було допущено описку в частині суми бюджетного відшкодування ПДВ за лютий 2014 року у розмірі 65 531 305грн., оскільки відповідно до останнього уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань до декларації з ПДВ за лютий 2014 року, сума що підлягає бюджетному відшкодуванню становить 67 508 562грн.

Відповідач - 1 проти суми бюджетного відшкодування з ПДВ за лютий 2014 року у розмірі 67 508 562грн. не заперечив.

В частині позовних вимог щодо визнання протиправною бездіяльність відповідача-2 щодо не повернення позивачу бюджетного відшкодування з ПДВ за період - лютий 2014 року у розмірі 67 508 562грн., суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 29.05.2014р. відповідачем -1 були направленні на адресу відповідача - 2 висновки про відшкодування ПДВ.

У встановлені п. 200.13 статті 200 ПК України строки, відповідач - 2 не видав позивачу суму бюджетного відшкодування, а тому Головним управлінням Державної казначейської служби України у м. Києві допущено протиправну бездіяльність в частині не повернення позивачу бюджетного відшкодування з ПДВ за період - лютий 2014 року у розмірі 67 508 562грн.

В частині позовних вимог щодо стягнення з Державного бюджету України на користь позивача заборгованість з бюджетного відшкодування з ПДВ за лютий 2014 року у розмірі 67 508 562грн., суд зазначає наступне.

Так, постановою Верховного Суду України від 24.02.2009р. №09/81 способом захисту прав платника ПДВ не може бути зобов'язання відповідача надати органу державного казначейства висновок щодо суми, яка підлягає відшкодуванню з бюджету. У разі невідшкодування бюджетної заборгованості з ПДВ право платника порушується внаслідок неодержання коштів з бюджету, тому способом захисту цього права має бути вимога про стягнення зазначених коштів (відшкодування заборгованості).

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «АТ Каргілл» підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). У зв'язку з тим, що позивачами не заявлено вимогу про стягнення з бюджету судового збору, суд не присуджує понесені ними судові витрати.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 128, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АТ Каргілл» задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Міжрегіонального Головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників та Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві щодо не повернення Товариству з обмеженою відповідальністю «АТ Каргілл» бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за лютий 2014 року у розмірі 67 508 562грн. (шістдесят сім мільйонів п'ятсот вісім тисяч п'ятсот шістдесят дві гривні).

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АТ Каргілл» заборгованість з бюджетного відшкодування з ПДВ за лютий 2014 року у розмірі 67 508 562грн. (шістдесят сім мільйонів п'ятсот вісім тисяч п'ятсот шістдесят дві гривні).

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя В.В. Амельохін