Постанова № 43501901, 23.02.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

23 лютого 2015 року 13 год. 45 хв. № 826/551/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Данилишина В.М., при секретарі судових засідань Здорик Л.В., за участю представників позивача та відповідачів, розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Пул Енд Беа Україна" до державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві та державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про визнання неправомірними дій, нечинним рішення та зобов'язання вчинити певні дії.

На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у судовому засіданні 23 лютого 2015 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва 16 січня 2015 року надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю "Пул Енд Беа Україна" (далі - позивач) до державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві (далі - відповідач-1) та державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві (далі - відповідач-2) про:

- визнання неправомірними дій відповідача-1 щодо відмови у зарахуванні авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів у розмірі 7287141,00 грн., сплачених позивачем у 2013 році, у зменшення авансових внесків з податку на прибуток позивача;

- визнання нечинною податкової вимоги від 30 вересня 2014 року № 21519-25, направленої відповідачем-2 позивачу (далі - оскаржувана вимога);

- зобов'язання відповідача-2 зарахувати авансові внески з податку на прибуток при виплаті дивідендів у розмірі 7287141,00 грн., сплачених позивачем у 2013 році, у зменшення авансових внесків з податку на прибуток позивача;

- зобов'язання відповідача-2 здійснити коригування даних в картці особового рахунку позивача шляхом виключення з неї відомостей про наявність податкового боргу за авансовим внеском з податку на прибуток у розмірі 2489683,00 грн., визначеного в оскаржуваній вимозі.

В обґрунтування позову представник позивача зазначила, що заявлені вимоги підлягають задоволенню, оскільки діяння та рішення відповідачів суперечать нормам податкового законодавства.

Ухвалою суду від 21 січня 2015 року відкрито провадження в адміністративній справі, яку призначено до розгляду у судовому засіданні.

У ході судового розгляду справи представники позивача підтримали позов та просили задовольнити його повністю.

Представники відповідачів не визнали позов та просили відмовити у його задоволенні повністю з підстав, зазначених у письмових запереченнях проти позову, наданих суду разом із доказами на їх обґрунтування у судовому засіданні 09 лютого 2015 року.

Оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд -

ВСТАНОВИВ:

Позивач є платником податку на прибуток. До березня 2014 року він перебував на обліку у відповідача-1, а після зміни місцезнаходження позивача переведено на обслуговування до відповідача-2, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією договору про визнання електронних документів від 18 квітня 2014 року № 180420141.

Позивач є платником податку на прибуток, у якого доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за 2012-2013 роки перевищили 10 млн. грн., а тому позивач сплачує щомісячні авансові внески з податку на прибуток. Крім того, при виплаті дивідендів позивач сплачує авансовий внесок з податку на прибуток.

У 2013 році позивач здійснював виплату дивідендів на користь свого учасника - юридичної особи-нерезидента, у зв'язку з чим позивач сплачував авансовий внесок з податку при виплаті дивідендів.

Сума авансових внесків з податку на прибуток підприємств, сплачених позивачем при виплаті дивідендів у 2013 році, становить 7287141,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 28 серпня 2013 року № 2297, копія якого міститься у матеріалах справи.

Позивач звернувся до відповідача-1 із листом від 17 вересня 2013 року № 17.09.13/03, у якому просив зарахувати суму у розмірі 7287141,00 грн. у рахунок зменшення авансових внесків з податку на прибуток.

Листом від 03 жовтня 2013 року № 13524/10/26-55-20-04-10 відповідач-1 повідомив позивача, що сплачені протягом 2013 року авансові внески з податку на прибуток при виплаті дивідендів, а також невраховані у зменшення податку суми авансових внесків при виплаті дивідендів за попередні періоди зменшують суму податкових зобов'язань платника, що підлягають сплаті у декларації за 2013 рік.

Відповідно, суми авансових внесків з податку на прибуток, що будуть сплачуватись щомісячно починаючи із березня 2014 року по лютий 2015 року включно, розраховуються у декларації за 2013 рік у розмірі не менше 1/12 нарахованої до сплати податку за 2013 рік зменшеної на суму сплачених у такому році авансових внесків при виплаті дивідендів, а також неврахованих у зменшення податку сум авансових внесків при виплаті дивідендів за попередній.

У зв'язку з викладеним, авансові внески з податку на прибуток при виплаті дивідендів у розмірі 7287141,00 грн. не можуть бути враховані у зменшення авансових внесків з податку на прибуток.

Відповідно до пп. 153.3.2, пп. 153.3.3, пп. 153.3.4 п. 153.3 ст. 153 Податкового кодексу України (далі - ПК України; у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), крім випадків, передбачених пп. 153.3.5 цього пункту, емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок із податку в розмірі ставки, встановленої п. 151.1 ст. 151 цього Кодексу, нарахованої на суму дивідендів, що фактично виплачуються, без зменшення суми такої виплати на суму такого податку. Зазначений авансовий внесок вноситься до бюджету до/або одночасно з виплатою дивідендів.

Платник податку - емітент корпоративних прав, державне некорпоратизоване, казенне чи комунальне підприємство зменшує суму нарахованого податку звітного періоду на суму авансового внеску, попередньо сплаченого протягом такого звітного періоду у зв'язку з нарахуванням дивідендів згідно з пп. 153.3.2 цього пункту. Не дозволяється проведення зазначеного заліку з податком, передбаченим ст. 156 цього Кодексу.

У разі якщо сума авансового внеску, попередньо сплаченого протягом звітного періоду, перевищує суму податкових зобов'язань підприємства - емітента корпоративних прав за податком на прибуток такого звітного періоду, сума такого перевищення переноситься у зменшення податкових зобов'язань наступного податкового періоду, а при отриманні від'ємного значення об'єкта оподаткування такого наступного періоду - на зменшення податкових зобов'язань майбутніх податкових періодів.

Отже, зменшення нарахованих зобов'язань з податку на прибуток на суму авансового внеску при виплаті дивідендів відбувається виключно за підсумками звітного періоду.

У складі річної податкової декларації платником податку подається розрахунок щомісячних авансових внесків, які мають сплачуватися у наступні дванадцять місяців. Визначена у розрахунку сума авансових внесків вважається узгодженою сумою грошових зобов'язань.

Згідно із нормами Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо об'єктів нерухомості" (№ 403-VII), на суму сплачених авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів, відповідно до п. 153.3 ст. 153 ПК України (у тому числі за наслідками попередніх звітних (податкових) періодів), платникам дозволено зменшувати суму авансових внесків з податку на прибуток.

Якщо сума авансових внесків з податку на прибуток, сплачена при виплаті дивідендів, згідно з п. 153.3 ст. 153 ПК України, перевищує суму авансових внесків з податку на прибуток, сума перевищення зараховується у зменшення щомісячних авансових внесків у наступних звітних місяцях до повного її погашення.

Враховуючи те, що ПК України передбачено визначення суми щомісячних авансових внесків виключно у декларації за попередній звітний рік і не передбачено механізму коригування (зменшення) такої суми протягом року, у платників є можливість здійснити залік сплачених протягом 2013 року сум авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів у зменшення щомісячних авансових внесків по результатам декларування за звітний 2013 рік.

Відповідно до абзаців 1, 4, 11, 12 п. 57.1 ст. 57 ПК України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Платники податку на прибуток (крім новостворених, виробників сільськогосподарської продукції, неприбуткових установ (організацій) та платників податків, у яких доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за останній річний звітний податковий період не перевищують 10 мільйонів гривень) щомісяця сплачують авансовий внесок з податку на прибуток у порядку і в строки, які встановлені для місячного податкового періоду, у розмірі не менше 1/12 нарахованої до сплати суми податку за попередній звітний (податковий) рік без подання податкової декларації.

У складі річної податкової декларації платником податку подається розрахунок щомісячних авансових внесків, які мають сплачуватися у наступні дванадцять місяців. Визначена в розрахунку сума авансових внесків вважається узгодженою сумою грошових зобов'язань.

При цьому дванадцятимісячний період для сплати авансових внесків визначається починаючи з березня поточного звітного (податкового) року по лютий наступного звітного (податкового) року включно.

У ході розгляду справи судом з'ясовано, що за позивачем обліковувалась заборгованість за платежем "авансові внески з податку на прибуток приватних підприємств", у зв'язку з чим 30 вересня 2014 року відповідачем-2 складено оскаржувану вимогу, згідно з якою станом на 29 вересня 2014 року сума податкового боргу позивача за узгодженими грошовими зобов'язаннями становила 2489683,00 грн.

Відповідно до пп. 20.1.19 п. 20.1 ст. 20, п.п. 59.1, 59.4 ст. 59 ПК України, контролюючі органи мають право застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб'єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.

У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно з карткою облікового рахунку позивача, станом на 31 грудня 2014 року за позивачем обліковувалась заборгованість за платежем "авансові внески з податку на прибуток приватних підприємств".

Відповідно до п. 59.5 ст. 59 ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Згідно з ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 69, ч.ч. 1, 2, 6 ст. 71 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Таким чином, із системного аналізу вище викладених норм та з'ясованих обставин суд прийшов до висновку, що позов товариства з обмеженою відповідальністю "Пул Енд Беа Україна" до державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві та державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про визнання неправомірними дій, нечинним рішення та зобов'язання вчинити певні дії є безпідставним, необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до ч. 2 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. У зв'язку з ухваленням судового рішення на користь суб'єкта владних повноважень та відсутністю з його сторони судових витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати стягненню з позивача не підлягають.

При цьому, згідно з пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, справляється судовий збір у розмірі 2 відсотків розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати.

Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік", з 01 січня 2015 року установлено мінімальну заробітну плату у розмірі 1218,00 грн.

Поряд з цим, згідно з ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Керуючись ст.ст. 69-71, 86, 94, 122, 158-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Відмовити повністю у задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю "Пул Енд Беа Україна".

2. Стягнути із товариства з обмеженою відповідальністю "Пул Енд Беа Україна" (код ЄДРПОУ 35534624) решту судового збору у розмірі 4165,56 грн. (Чотири тисячі сто шістдесят п'ять гривень п'ятдесят шість копійок) на рахунок Окружного адміністративного суду міста Києва за наступними платіжними реквізитами: отримувач коштів - УДКСУ у Печерському районі міста Києва, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38004897, банк отримувача - ГУ ДКСУ у місті Києві, код банку отримувача (МФО) 820019, рахунок отримувача 31218206784007, код класифікації доходів бюджету 22030001.

Копії постанови у повному обсязі направити (вручити) сторонам (їх уповноваженим представникам) у порядку та строки, встановлені ст. 167 КАС України.

Згідно зі ст.ст. 185, 186 КАС України, постанова може бути оскаржена шляхом подання до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги протягом десяти днів із дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.

Відповідно до ст. 254 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя В.М. Данилишин

Постанова у повному обсязі складена 02 березня 2015 року