Постанова № 43501043, 23.12.2014, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2014 року Справа № 808/8207/14 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд, у складі:

головуючого судді Сіпаки А.В.,

при секретарі Горбовій І.С.

за участю:

представників позивача Калініна-Заєць Ю.М., Абрамчук Д.В.,

представника відповідача Попович Н.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжі адміністративну справу

за позовом державного підприємства "Державний проектний інститут "Запоріжцивільпроект"

до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Запорізькій області

про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до суду в якому просив суд визнати незаконною бездіяльність відповідача, зобов'язати відповідача провести рецензування оцінки будівлі Літ.А-7 розташованої за адресою: м. Запоріжжя, площа Пушкіна, буд.4 та зобов'язати відповідача здійснити заходи щодо реалізації майна що не використовується у виробництві.

15.12.2014 Запорізьким окружним адміністративним судом відкрито провадження у адміністративній справі №808/8207/14 та призначено до розгляду.

19.12.2014 на адресу суду надійшов уточнений адміністративний позов, згідно якого позивач просив суд:- визнати незаконною бездіяльність відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Запорізькій області щодо незвернення стягнення на майно, яке не використовується у виробництві державним підприємством "Державний проектний інститут "Запоріжцивільпроект", - зобов'язати відділ примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Запорізькій області провести рецензування оцінки будівлі Літ.А-77, розташованої за адресою: м. Запоріжжя, площа Пушкіна, буд.4 та - зобов'язати відділ примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Запорізькій області здійснити заходи направлені на реалізацію майна, яке не використовується у виробництві державним підприємством "Державний проектний інститут "Запоріжцивільпроект".

Уточнення прийнято судом.

Представники позивача в судовому засіданні підтримали доводи позовної заяви, позов просили задовольнити у повному обсязі, з урахуванням уточнення. В обґрунтування позову зазначали, що підприємство має у власності достатньо майна котре не використовується в виробництві, на яке можливо здійснити стягнення звернення в рахунок погашення боргу за зведеним виконавчим провадженням. Однак, в рамках виконавчого провадження державним виконавцем було накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно боржника, також здійснена часткова реалізація предметів офісних меблів, та автомобіля.

Всупереч тому, що у ДП "ДПІ "Запоріжцивільпроект" наявне інше майно, за рахунок якого можуть бути задоволені вимоги стягувачів, державний виконавець наклав арешт і призначив оцінку з метою її подальшої реалізації будівлі за адресою: м. Запоріжжя, пл. Пушкіна, 4, яка безпосередньо використовується ДП "ДПІ "Запоріжцивільпроект" у виробництві, тобто є майном, на яке може бути звернено стягнення в останню чергу.

Продаж вищевказаної будівлі унеможливить здійснення господарської діяльності ДП "ДПІ "Запоріжцивільпроект" та матиме наслідком банкрутство державного підприємства, звільнення всіх його працівників та призведе до нанесення значних збитків Державі Україна.

Зважаючи на викладене , позов просили задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечив та надав пояснення, аналогічні викладеним у письмових запереченнях на позов. Зазначив, що позивачем безпідставно заявлено позовні вимоги, оскільки державним виконавцем вчинено всі необхідні, визначені законом дії для виконання зведеного виконавчого провадження. Листом від 28.08.2013 позивач повідомив, 29.08.2013 на адресу відділу надійшов лист за вих. № 612 від 28.08.2013, згідно якого позивач повідомив що станом на 28.08.2013 державним виконавцем відділу описано рухоме майно ДП "ДПІ "Запоріжцивільпроект", а саме три автомобіля і ще 26 одиниць іншого рухомого майна, згідно акту опису від 06.06.2013, інше рухоме майно на балансі підприємства відсутнє, тому боржник просив звернути стягнення на нерухоме майно підприємства.

11.03.2014 державним виконавцем описано та арештовано нерухоме майно боржника, а саме нежитлове приміщення разом з прилеглою земельною ділянкою, що знаходиться за адресою м. Запоріжжя, Пушкіна майдан , 4

09.04.2014 на адресу відділу надійшов звіт про оцінку нерухомого майна, яке знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, Пушкіна майдан, 4, вартість якого склала 9 922 975грн.

09.04.2014 сторонам зведеного виконавчого провадження направлено повідомлення щодо вартості нерухомого майна боржника, яке знаходиться за адресою: м. Запоріжжя Пушкіна майдан, 4.

21.05.2014 направлено листи повідомлення щодо заборгованість до Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України та Фонду Державного майна України.

02.09.2014 державним виконавцем здійснено вихід за адресою м. Запоріжжя, майдан Пушкіна, 4, в ході проведення виконавчих дій було встановлено, що відповідно до оборотно-сальдової відомості станом на 02.09.2014 встановлено, що на балансі боржника обліковується рухоме майно в кількості 441 одиниця, відповідно до переліку, який додавався. В ході проведення виконавчих дій державним виконавцем було встановлено що майно, яке обліковується на балансі ДП "ДПІ "Запоріжцивільпроект" згідно оборотно-сальдової відомості є неліквідним. При проведенні виконавчих дій та складанні відповідного акту були присутні поняті та представник ДП "ДПІ "Запоріжцивільпроект" і особі головного бухгалтера Серебрянної О.В., яка підписала акт державного виконавця.

У зв'язку зі спливом терміну оцінки, нежитлового приміщення, а саме приміщення літер; А-7, розташованого за адресою: м. Запоріжжя, Жовтневий район, майдан Пушкіна, буд. 4, що належить ДП "Державний проектний інститут "Запоріжцивільпроект", від 25.03.2014 державним виконавцем 25.09.2014, керуючись ст.13 Закону України "Про виконавче провадження" винесено постанову про призначення експерта, суб'єкта оціночної діяльності суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні.

Жодних заперечень або оскаржень зазначеної постанови станом на сьогоднішній день до відділу не надходило.

На підставі викладеного в письмових запереченнях, просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) в засіданні 23.12.2014 сторонам проголошено вступну та резолютивну частину постанови та оголошено про час виготовлення постанови у повному обсязі.

Відповідно до ст. 41 КАС України, у судовому засіданні здійснювалось повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів, а саме: комплексу "Камертон".

Перевіривши наявні матеріали та фактичні обставини справи, суд вважає позовні вимоги, обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного:

Відповідно до ст.9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При розгляді справи судом встановлено, що на виконанні у відділі перебуває зведене виконавче провадження № 1340/4 з примусового виконання 440 виконавчих документів про стягнення з Держаного підприємства "Державний проектний інститут "Запоріжцивільпроект" заборгованості на загальну суму 11 014 758,67 грн., до складу якого входить 339 виконавчих проваджень про стягнення заборгованості по заробітній платі на загальну суму 1 320 132,03 грн. та 16 виконавчих документів на суму 1 277 429 ,01 грн. на користь УПФУ в Жовтневому районі які не підпадають під дію мораторію.

З метою виконання виконавчих документів актом опису та арешту майна від 11.03.2014 описано та накладено арешт на нерухоме майно боржника, а саме на нежитлову будівлю літ. А-7. яка знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, майдан Пушкіна будинок 4.

Для визначення оцінки зазначеного майна, постановою державного виконавця від 25.09.2014 № 34040904 призначено експерта.

09.04.2014 на адресу відділу надійшов звіт про оцінку нерухомого майна, яке знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, Пушкіна майдан, 4, вартість якого склала 9 922 975,00 грн.

09.04.2014 за вих. № 3348-4/11 направлено сторонам зведеного виконавчого провадження повідомлення щодо вартості нерухомого майна боржника, яке знаходиться за адресою: м. Запоріжжя Пушкіна майдан, 4.

21.05.2014 направлено лист повідомлення щодо заборгованість до Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України.

21.05.2014 направлено лист повідомлення щодо заборгованості до Фонду Державного майна України.

У зв'язку зі спливом терміну оцінки, нежитлового приміщення, а саме приміщення літер; А-7, розташованого за адресою: м. Запоріжжя, Жовтневий район, майдан Пушкіна, буд. 4, що належить ДП "Державний проектний інститут "Запоріжцивільпроект", від 25 03.2014 державним виконавцем 25.09.2014 винесено постанову про призначення експерта суб'єкта оціночної діяльності ОСОБА_5 та доручено йому надати письмовий висновок, звіт про оцінку майна (акт оцінки майна) з питань визначення початкової вартості описаного майна - будівлі за адресою: м. Запоріжжя, пл. Пушкіна, 4. без врахування ПДВ для подальшої реалізації з прилюдних торгів в строк до 10.10.2014.

Копію зазначеної постанови представником боржника було отримано особисто 25.09.2014.

07.10.2014 ДП "ДПІ "Запоріжцивільпроект" надіслано на адресу Відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГУЮ у Запорізькій області заяву, у якій вказувалося на протиправність дій державного виконавця, направлених на примусову реалізацію нежитлової будівлі за адресою: м. Запоріжжя, пл. Пушкіна, 4, яка належить на праві власності ДП "ДПІ "Запоріжцивільпроект"; а також в порядку, передбаченому ч. 5 ст. 52 Закону України "Про виконавче провадження", було запропоновано при примусовому виконанні зведеного виконавчого провадження № 34040904 в першу чергу звертати стягнення на грошові кошти та майно Підприємства, яке не використовується для здійснення господарської діяльності ДП "ДПІ "Запоріжцивільпроект".

09.10.2014 на адресу відділу надійшов звіт про оцінку нерухомого майна, яке знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, Пушкіна майдан, 4, вартість якого склала 11 211 464,00 грн.

10.10.2014 державним виконавцем, сторонам виконавчого провадження та Міністерству регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України направлено повідомлення щодо вартості арештованого майна.

30.10.2014 на адресу відділу, від ДП "ДПІ "Запоріжцивільпроект" надійшов лист - заперечення на результати оцінки нежитлової будівлі літ. А-7, яка знаходиться за адресою м. Запоріжжя, Пушкіна майдан, 4, в якому боржник просив провести рецензування звіту про оцінку описаного та арештованого майна.

03.11.2014 державним виконавцем на адресу боржника направлено повідомлення щодо оплати проведення рецензування вищезазначеного звіту.

Станом на 18.12.2014 грошові кошти на оплату рецензування звіту на депозитний рахунок відділу не надходили (що підтверджується доповідною головного спеціаліста відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Запорізькій області Шевченко І.В.).

У зв'язку з вищевикладеним 21.11.2014 державним виконавцем, на адресу Головного управління юстиції, направлено заявку, для передачі нерухомого майна, а саме: нежитлової будівлі літ. А-7, яка знаходиться за адресою м. Запоріжжя, Пушкіна майдан, 4 на реалізацію.

28.11.2014 на сайті системи електронних торгів арештованим майном було опубліковано повідомлення про призначення електронних торгів щодо реалізації вищезазначеного майна.

Приймаючи рішення по суті, суд виходив з наступного:

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження", примусове виконання рішень державною виконавчою службою здійснюється на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Відповідно до цього Закону, державною виконавчою службою підлягають виконанню такі виконавчі документи: виконавчі листи, що видаються судами, та накази господарських судів, у т.ч. на підставі рішень третейського суду; ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних та кримінальних справах у випадках, передбачених законом; судові накази; виконавчі написи нотаріусів.

Частиною 2 ст. 4 Закону України "Про державну виконавчу службу" визначено, що державний виконавець є представником влади і здійснює примусове виконання судових рішень, постановлених іменем України, та рішень інших органів (посадових осіб), виконання яких покладено на державну виконавчу службу, у порядку, передбаченому законом.

Згідно із ч. 1 ст. 5 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії. Він здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом.

В рамках виконавчого провадження державним виконавцем було накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно боржника, здійснена часткова реалізація предметів офісних меблів, та автомобіля.

Разом з тим, як встановлено в ході судового розгляду, позивач має у власності майно котре не використовується в виробництві, на яке можливо здійснити звернення стягнення в рахунок погашення боргу за зведеним виконавчим провадженням.

Частинами 1, 5 статті 52 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах. У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається також на належне боржнику інше майно, за винятком майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення.

Згідно з ч. 1, 2 статті 66 Закону України "Про виконавче провадження" у разі відсутності у боржника - юридичної особи коштів у обсязі, достатньому для покриття заборгованості, стягнення звертається на інше майно, належне такому боржникові або закріплене за ним, у тому числі на майно, що обліковується на окремому балансі філії, представництва та іншого відокремленого підрозділу боржника - юридичної особи (крім майна, вилученого з обороту або обмежуваного в обороті) незалежно від того, хто фактично використовує це майно.

У разі якщо на зазначене майно накладається арешт, воно реалізується в такій черговості:

у першу чергу - майно, що безпосередньо не використовується у виробництві (цінні папери, легковий автотранспорт, предмети дизайну офісів та інше майно, готова продукція (товари);

у другу чергу - об'єкти нерухомого майна, верстати, обладнання, інші основні засоби, а також сировина і матеріали, призначені для використання у виробництві.

Всупереч тому, що у ДП "ДПІ "Запоріжцивільпроект" наявне інше майно, за рахунок якого можуть бути задоволені вимоги стягувачів, державний виконавець наклав арешт і призначив оцінку з метою її подальшої реалізації будівлі за адресою: м. Запоріжжя, пл. Пушкіна, 4, яка безпосередньо використовується ДП "ДПІ "Запоріжцивільпроект" у виробництві, тобто є майном, на яке може бути звернено стягнення в останню чергу.

Тож, продаж вищевказаної будівлі унеможливить здійснення господарської діяльності ДП "ДПІ "Запоріжцивільпроект" та матиме наслідком банкрутство державного підприємства, звільнення всіх його працівників.

Крім того, суд вважає за необхідне зауважити, що ДП "ДПІ "Запоріжцивільпроект" входить до переліку об'єктів права державної власності, що не підлягає приватизації, відповідно до Закону України від 07.07.1999 р. № 847-ХІУ "Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації".

Крім цього, право власності на нерухоме майно ДП "Запоріжцивільпроект" належить державі, що підтверджується Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно спірної будівлі.

Згідно із п. 5.1. Статуту Державного підприємства "Державний проектний інститут "Запоріжцивільпроект", затвердженого наказом Мінрегіону 11.05.2012 № 224, майно підприємства та доходи від використання цього майна є державною власністю і за ним на праві господарського відання.

Відповідно до положень ст. 136 Господарського кодексу України право господарського відання є речовим правом суб'єкта підприємництва, який володіє , користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами.

Разом з тим відповідно до ч. 9 ст. 11 Закону України "Про управління об'єктами державної власності" нерухоме майно об'єктів державної власності, що не підлатають приватизації, не може бути відчужене, вилучене, передане до статутного капіталу господарських організацій і щодо такого майна не можуть вчинятися дії, наслідком яких може бути їх відчуження.

Статтею 11 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено що, державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно, і будівля літ. А-7 за адресою: м. Запоріжжя, пл. Пушкіна, 4, яка входить до цілісного майнового комплексу державного підприємства, не може бути відчужена з метою погашення боргу в межах виконавчого провадження.

Таким чином, суд приходить до висновку, що бездіяльність відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Запорізькій області щодо не звернення стягнення на майно, яке не використовується у виробництві державним підприємством "Державний проектний інститут "Запоріжцивільпроект" є незаконною та перешкоджає господарській діяльності підприємства, спрямована на погіршення фінансового становища останнього.

А, отже, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Щодо зауваження позивача відносно призначення суб'єкта оціночної діяльності не на конкурсних засадах, суд вважає необхідним зазначити наступне: ч. 2 ст. 5 Закону України "Про виконавче провадження" в редакції закону № 2511-VI від 09.09.2010 на державного виконавця покладено обов'язок проводити оцінку майна в порядку встановленому законодавством про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність, а частиною 3 цієї ж статті державному виконавцю надано право залучати до проведення виконавчих дій понятих, працівників органів внутрішніх справ, інших осіб у встановленому порядку, а також експертів, спеціалістів, а для оцінки майна - суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання.

Згідно ст.. 13 Закону України "Про виконавче провадження" для з'ясування та роз'яснення питань, що виникають при здійсненні виконавчого провадження і потребують спеціальних знань, державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторін призначає своєю постановою експерта або спеціаліста, а при необхідності - кількох спеціалістів або експертів для оцінки майна - суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання.

Як експерт або спеціаліст може бути запрошена будь - яка дієздатна особа, яка має необхідні знання, кваліфікацію, досвід роботи у відповідній галузі.

Експерт або спеціаліст зобов'язаний дати письмовий висновок з питань, що поставлені йому державним виконавцем у постанові, а також давати усні рекомендації щодо дій, які виконуються в його присутності.

За відмову або ухилення від дачі висновку чи за дачу завідомо неправдивого висновку експерт несе кримінальну відповідальність, про що він має бути попереджений державним виконавцем. Збитки, завдані сторонам неправдивим висновком експерта або спеціаліста, підлягають відшкодуванню в порядку, передбаченому законом. Суб'єкт оціночної діяльності - суб'єкт господарювання несе відповідальність за недостовірність чи необ'єктивність оцінки майна у порядку, встановленому законом.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" № 2658 - III від 12 липня 2001 року суб'єктами оціночної діяльності є суб'єкти господарювання - зареєстровані в установленому законодавством порядку фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, а також юридичні особи незалежно від їх організаційно - правової форми та форми власності, які здійснюють господарську діяльність, у складі яких працює хоча б один оцінювач, та які отримали сертифікат суб'єкта оціночної діяльності відповідно до цього Закону.

Копії постанови державного виконавця про призначення у виконавчому провадженні експерта, спеціаліста або суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання надсилаються сторонам у триденний строк з дня її винесення.

Заявлений сторонами відвід експерту або спеціалісту вирішується в порядку, передбаченому статтею 16 цього Закону.

Аналогічні правила встановлені Інструкцією про проведення виконавчих дій. Так, відповідно до пп. 2.2.1. Для з'ясування та роз'яснення питань, що виникають при здійсненні виконавчого провадження й потребують спеціальних знань, державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторін призначає своєю постановою (додаток 2) експерта або спеціаліста та суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, а при потребі - кількох спеціалістів або експертів.

Як експерт або спеціаліст може бути запрошена будь-яка дієздатна особа, яка має потрібні знання, кваліфікацію, досвід роботи у відповідній галузі. Експерт має бути віднесеним до Реєстру атестованих судових експертів державних і підприємницьких структур та громадян.

Експерт або спеціаліст зобов'язаний дати письмовий висновок з питань, що поставлені йому державним виконавцем у постанові, а також давати усні пояснення та рекомендації щодо дій, які виконуються в його присутності.

Згідно зі ст. 58 Закону України "Про виконавче провадження", визначення вартості майна боржника проводиться державним виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден державний виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, який провадить свою діяльність відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

У разі якщо визначити вартість майна (окремих предметів) складно або якщо боржник чи стягувач заперечує проти передачі арештованого майна боржника для реалізації за ціною, визначеною державним виконавцем, державний виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для проведення оцінки майна. Витрати, пов'язані з призначенням суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, несе сторона, яка оспорює вартість майна, визначену державним виконавцем.

Державний виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки, вони мають право подати державному виконавцю заперечення в десятиденний строк з дня надходження повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна рекомендованим листом за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим державним виконавцем.

У разі заперечення однією із сторін проти результатів оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання, державний виконавець призначає рецензування звіту про оцінку майна. Витрати, пов'язані з рецензуванням звіту, несе сторона, яка заперечує проти результатів оцінки. У разі незгоди з оцінкою, визначеною за результатами рецензування, сторони мають право оскаржити її в судовому порядку в десятиденний строк з дня отримання відповідного повідомлення.

Звіт про оцінку майна у виконавчому провадженні вважається чинним протягом шести місяців з дня його підписання суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання. Після закінчення цього строку оцінка майна проводиться повторно.

Відповідно до пп. 5.7.3 Інструкції про проведення виконавчих дій, для проведення оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських, річкових суден та майна, вартість якого перевищує сто неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, державний виконавець залучає оцінювача, який здійснює свою діяльність відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні"

Підпунктом 5.7.4 встановлено, що державний виконавець про оцінку арештованого майна повідомляє сторони, які мають право оскаржити оцінку майна до суду в 10-денний строк з дня отримання повідомлення.

Крім того, відповідно до ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження" сторони та інші учасники виконавчого провадження мають право знайомитися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, подавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у провадженні виконавчих дій, давати усні і письмові пояснення в процесі виконавчих дій, висловлювати свої доводи, міркування з усіх питань, що виникають у ході виконавчого провадження, у тому числі при проведенні експертизи, заперечувати проти клопотань, доводів та міркувань інших учасників виконавчого провадження, заявляти відводи у випадках, передбачених цим Законом, оскаржувати дії (бездіяльність) державного виконавця з питань виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими цим Законом.

Матеріалами справи встановлено, що відводи експерту сторонами виконавчого провадження не заявлялися. 03.11.2014 державним виконавцем, на підставі ч. 4 ст. 58 Закону України "Про виконавче провадження" на адресу боржника направлено повідомлення щодо оплати проведення рецензування вищезазначеного звіту, однак станом на 18.12.2014 грошові кошти на оплату рецензування звіту на депозитний рахунок відділу не надходили (що підтверджується доповідною головного спеціаліста відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Запорізькій області Шевченко І.В.).

Крім того, ані у адміністративному позові, ані під час судового розгляду справи представниками позивача не надано доказів сплати витрат, пов'язаних з рецензуванням звіту, не зазначено та не наведено жодних доказів щодо порушення саме державним виконавцем своїх обов'язків та неналежне виконання своїх повноважень при призначенні експерта для оцінки майна, що належить позивачу.

Суб'єкт оціночної діяльності є учасником виконавчого провадження, а не посадовою особою державної виконавчої служби, і висновки експерта є результатом практичної діяльності фахівця-оцінювача, а не актом державного органу.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про безпідставність вимог позивача про зобов'язання відповідача здійснити рецензування оцінки спірної будівлі та відмовляє у їх задоволенні.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення та надання відповідних доказів покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Отже, в адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів. Такий обов'язок відсутній, якщо відповідач визнає позов.

Згідно із положеннями ч. 1 ст. 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

Кожна особа відповідно до ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Аналізуючи зазначені у частині 2 статті 162 КАС способи захисту порушеного права, суд приходить до висновку, що вони не містять виняткового переліку. У абзаці другому зазначеної статті законодавець вказав, що суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Виходячи з вищенаведеного, керуючись вимогами ч. 2 ст. 11 КАС України, а також системного аналізу вищевказаних правових норм, суд зазначає, що в даному випадку відповідачами не дотримано вимог закону про захист охоронюваних прав та інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи викладене вище та те, що за результатом розгляду судом визнано протиправною бездіяльність відповідача щодо не звернення стягнення на майно, яке не використовується у виробництві державним підприємством "Державний проектний інститут "Запоріжцивільпроект", суд дійшов висновку про наявність підстав для зобов'язання відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Запорізькій області здійснити заходи направлені на реалізацію майна, яке не використовується у виробництві державним підприємством "Державний проектний інститут "Запоріжцивільпроект".

Відповідно до ст. 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Керуючись ст. ст. 94, 158, 160, 162, 163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати незаконною бездіяльність відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Запорізькій області щодо не звернення стягнення на майно, яке не використовується у виробництві державним підприємством "Державний проектний інститут "Запоріжцивільпроект".

Зобов'язати відділ примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Запорізькій області здійснити заходи направлені на реалізацію майна, яке не використовується у виробництві державним підприємством "Державний проектний інститут "Запоріжцивільпроект".

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь державного підприємства "Державний проектний інститут "Запоріжцивільпроект" (ЄДРПОУ 05482972) суму содового збору у розмірі 48 грн. 72 коп. (сорок вісім гривень сорок дві копійки).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя А.В. Сіпака