Ухвала суду № 43500794, 30.03.2015, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/2032/15

Головуючий у першій інстанції Горбань Ю.О.

Доповідач Доценко Л. І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.03.2015 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого - Доценко Л.І.,

суддів - Гірняк Л.А., Заїкіна А.П.,

за участю секретаря - Феленко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Гарант-Авто" в особі Одеської філії до ОСОБА_2 про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на рішення Тарутинського районного суду Одеської області від 23 грудня 2014 року,

ВСТАНОВИЛА :

29.04.2014 року ПАТ "Українська страхова компанія "Гарант-Авто" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування в розмірі 17089 гривень 57 копійок.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 24.08.2013 року о 17 годині 35 хвилин ОСОБА_2, керуючи автомобілем марки "МАЗ 551605" державний номерний знак НОМЕР_1 в місті Одеса по вулиці Сергія Варламова,11 не витримав безпечну дистанцію, внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем марки "Mitsubishi Lancer" д/з НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_4.

Вина відповідача у скоєнні ДТП доведена і підтверджується постановою Тарутинського районного суду Одеської області від 23 жовтня 2013 року.

В результаті вказаної вище ДТП був пошкоджений автомобіль марки "Mitsubishi Lancer" д/з НОМЕР_2, якому була завдана матеріальна шкода в розмірі 19933 гривень 59 копійок., яка особисто винуватцем ДТП не була відшкодована потерпілій особі.

На момент скоєння ДТП цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 була застрахована у ПАТ "УСК "Гарант-Авто".

ПАТ "УСК "Гарант-Авто" виплатило власнику пошкодженого транспортного засобу страхове відшкодування в розмірі 17089 гривень 57 копійок.

Однак, відповідачем не було повідомлено ПАТ "УСК "Гарант-Авто" про настання ДТП, згідно ст. 33 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Таким чином, представник позивача просить суд стягнути з відповідача на свою користь страхове відшкодування в порядку регресу в розмірі 17089 гривень 57 копійок та судовий

збір в розмірі 243 гривень 60 копійок.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, надав заяву про підтримання позовних вимог та розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 позов не визнав, вказавши, що ОСОБА_2 не є відповідачем по даній справі оскільки на момент скоєння ДТП він перебував у трудових відносинах з ТОВ "Центр демонтажних технологій" та виконував свої обов'язки.

Рішенням Тарутинського районного суду Одеської області від 23 грудня 2014 року позов ПАТ "Українська страхова компанія "Гарант-Авто" в особі Одеської філії до ОСОБА_2 про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу - задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ "Українська страхова компанія "Гарант-Авто" в особі Одеської філії код ЄДРПОУ 16467237 загальну суму заборгованості в розмірі 17089 гривень 57 копійок.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ "Українська страхова компанія "Гарант-Авто" в особі Одеської філії суму судових витрат в розмірі 243 гривень 60 копійок.

Рішення суду оскаржує представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 просить рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права.

В суд апеляційної інстанції сторони не з;явились, про час та місце судового засідання повідомленні належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення судових повісток. Справа розглянута у відповідності до вимог ч.2 ст.197 та ч.2 ст.305 ЦПК України.

Заслухавши суддю-доповідача, яка доповіла доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач, як особа яка скоїла 24 серпня 2013року ДТП, в результаті якої був пошкоджений автомобіль ОСОБА_4 і йому було сплачено страхове відшкодування в сумі 17089,57грн., не повідомив страхову компанію про ДТП, тому повинен в порядку регресу відшкодувати позивачу страхове відшкодування.

Розглядаючи спір, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Статтею 27 Закону України " Про страхування" та ст.993 ЦК України передбачено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Підпунктом 38.1.1 п.38.1 ст.38 Закону України " Про обов;язкове страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо- транспортну пригоду, якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у підп. 33.1.2 п.33.1 ст.33 цього Закону.

Згідно ч.1 ст.1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги ( регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що згідно полісу обов'зкового страхування №АС/3868698, цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу марки "МАЗ 551605" державний номерний знак НОМЕР_1 ОСОБА_6 була застрахована у ПАТ "УСК "Гарант-Авто" на строк з 19 лютого 2013 року по 18 лютого 2014 року включно.

24 серпня 2013року ОСОБА_2, керуючи автомобілем МАЗ 551605 державний номер НОМЕР_1, який належить ОСОБА_6, допустив зіткнення з автомобілем марки "Mitsubishi Lancer" д/з НОМЕР_2, який належить ОСОБА_4

Відповідач не повідомив ПАТ " УСК " Гарант-Авто" про настання ДТП.

Постановою Тарутинського районного суду Одеської області від 23 жовтня 2013 року ОСОБА_2 було визнано винним у скоєнні правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП, а саме ДТП, скоєного 24 серпня 2013 року та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу .

Внаслідок ДТП, скоєнного ОСОБА_2, автомобіль марки "Mitsubishi Lancer" д/з НОМЕР_2 отримав механічні пошкодження.

Згідно звіту №309/13, розмір завданих автомобілю марки "Mitsubishi Lancer" д/з НОМЕР_2 збитків складає 19933 гривні 59 копійок .

Відповідно до платіжного доручення №776 від 28 лютого 2014 року ОСОБА_4 отримав 17089 гривень 57 копійок страхового відшкодування.

17 березня 2014 року позивачем була направлена відповідачу претензія №782 з проханням в добровільному порядку компенсувати витрати.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу в сумі 17089грн.57коп.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що ОСОБА_2 не є відповідачем по справі, так як на момент скоєння ДТП перебував у трудових відносинах з ТОВ "Центр демонтажних технологій", колегія суддів не приймає до уваги, оскільки згідно копії трудової книжки відповідач з даного підприємства 31.05.2013року звільнений за власним бажанням.

Доводи апеляційної скарги про те, що власником та страхувальником автомобіля МАЗ 551605-221, яким керував ОСОБА_2, є ОСОБА_6, тому саме страхувальник повинен звертатись до позивача спростовуються вимогами п.п.33.1.4 п.33.1.1 ст.33 Закону України " Про обов;язкове страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Дана норма Закону України " Про обов;язкове страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" не містить прямої вказівки про необхідність обов;язкового звернення з письмовим повідомленням про настання страхового випадку виключно особи, цивільно- правова відповідальність якої була застрахована в цій страховій компанії, а визначає необхідність звернення до страховика, з яким укладено договір обов;язкового страхування цивільно- правової відповідальності , водія транспортного засобу, причетного до такої пригоди.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст.307 ч.1п.1, 308, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Тарутинського районного суду Одеської області від 23 грудня 2014 року залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий Л.І. Доценко

Судді А.П. Заїкін

Л.А. Гірняк