Рішення № 43499954, 30.03.2015, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 531/1573/13-ц Номер провадження 22-ц/786/799/15Головуючий у 1-й інстанції Попов М. С. Доповідач ап. інст. Одринська Т. В.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2015 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого судді: Одринської Т.В.

Суддів: Лобова О.А., Петренка В.М.,

При секретарі: Гнатюк О.С.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» на рішення Карлівського районного суду Полтавської області від 29 січня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк», Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» за участю третьої особи ОСОБА_3, про визнання кредитного договору недійсним, -

В С Т А Н О В И Л А :

У серпні 2013 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк», Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» визнання кредитного договору недійсним, з тих підстав, що 17.04.2008 року між нею та ЗАТ «ОТП Банк», правонаступником якого є ПАТ «ОТП Банк», було укладено кредитний договір №ML-D00/143/2008, згідно якого їй було надано відповідачем кредит в розмірі 150168,48 грн. строком до 17.04.2028 року під плаваючу процентну ставку FIDR + 3,99% річних. Крім кредитного договору, з відповідачем було укладено: договір іпотеки №PML-D00/143/2008 від 22.04.2008 року, згідно якого позивачка передала в іпотеку нерухоме майно, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1; договір поруки №SR-D00/143/2008 від 17.04.2008 року, згідно якого ОСОБА_3 зобов'язується відповідати як солідарний боржник перед відповідачем за повне та своєчасне виконання ОСОБА_2 боргових зобов'язань перед кредитором; додатковий договір від 29.05.2009 року до кредитного договору №ML-D00/143/2008 від 17.04.2008 року; додатковий договір від 29.05.2013 року до договору поруки №SR-D00/143/2008 від 17.04.2008 року. Вважає, що умови кредитного договору від 17.04.2008 року суперечать ЗУ «Про захист прав споживачів», також вказує на те, що відповідачем не була проведена переддоговірна робота з позивачем в порушення 2.4 «Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту». Просила визнати недійсним кредитний договір №ML-D00/143/2008 від 17.04.2008 року між нею та ЗАТ «ОТП Банк», а також зупинити виконавче провадження відносно трикімнатної квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Рішенням Карлівського районного суду Полтавської області від 29 січня 2015 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково.

Визнано недійсним п. 3 кредитного договору № №ML-D00/143/2008, укладеного 17 квітня 2008 року між Закритим акціонерним товариством «ОТП Банк» та ОСОБА_2.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» 114 (сто чотирнадцять) гривень 70 копійок на користь ОСОБА_2 в рахунок відшкодування понесених судових витрат по сплаті судового збору пропорційно до задоволених вимог.

З вказаним рішенням не погодився ТОВ «ОТП Факторинг Україна» та подав апеляційну скаргу в якій просив скасувати рішення районного суду та ухвалити нове, яким відмовити в задоволені позову повністю, судові витрати покласти ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи у межах доводів апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржуване рішення колегією суддів перевіряється в межах доводів апеляційної скарги.

З матеріалів справи вбачається, що 17.04.2008 р. між ЗАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № ML-D00/143/2008, згідно умов якого банк надав ОСОБА_2 кредит у розмірі 150 168,48 грн., з використанням плаваючої процентної ставки, яка складалась з фіксованого процента в розмірі 3,99% річних, FIDR процентної ставки за строковими депозитами фізичних осіб у валюті, тотожній валюті кредиту, на строк до 17 квітня 2028 року. З метою забезпечення виконання зобов'язань за вказаним кредитним договором того ж дня було укладено договір поруки № SD-D00/143/2008, відповідно до якого ОСОБА_3 зобов'язався відповідати за повне та своєчасне виконання боржником її боргових зобов'язань. 22.04.2008 р. між ЗАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_2 укладено договір іпотеки №РML-D00/143/2008, предметом даного договору є нерухоме майно, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1

29.05.2009 р. було укладено дадатковий договір №1 до договору поруки, та цього ж дня укладено додатковий договір до кредитного договору.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції вважав, що п. 3 кредитного договору № ML-D00/143/2008 від 17.04.2008 р. є несправедливим, оскільки плата за обслуговування кредиту визначена за формулою зі змінними величинами.

Колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду з таких підстав.

Відповідно до п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року «Про практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом.

За положеннями ч. 1 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Згідно ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені частинами 1-3,5,6 ст.203 цього Кодексу.

Відповідно до ст.230 ЦК України, якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.

Відповідно до роз'яснень, наданих у п.20 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочину недійсними» №9 від 6 листопада 2009 року, ознакою обману є умисел у діях однієї із сторін правочину. Наявність умислу в діях відповідача, істотність значення обставин, щодо яких особу введено в обману, і сам факт обману повинна довести особа, яка діяла під впливом обману.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч.1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч.1 ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Пунктом 3 частини № 1 та пунктом 1.4 частини № 2 Кредитного договору передбачено, що для розрахунку процентів за користування кредитом буде використовуватись плаваюча процентна ставка - фіксований відсоток + FIDR. Фіксований відсоток - 3,99% річних. FIDR - процентна ставка по строкових депозитах фізичних осіб у валюті тотожній валюті кредиту, що розміщені в банку на строк в 366 днів, з виплатою процентів після закінчення строку дії депозитного договору. В залежності від зміни вартості кредитних ресурсів банку ставка FIDR може змінюватись банком (збільшуватись чи зменшуватись) в порядку передбаченому цим договором. Інформація щодо розміру ставки FIDR розміщується на сайті банку www.otpbank.com.ua., а також в приміщенні банку (як в головному офісі так і в інших установах банку) на інформативних стендах.

Плаваюча процентна ставка за користування кредитом розраховується як FIDR + фіксований відсоток з розрахунку річної бази нарахування процентів. За базовий FIDR сторони приймають ставку FIDR (діючу на момент укладання цього договору). Плаваюча процентна ставка по кредиту підлягає коригуванню протягом дії цього договору щоразу після перебігу кожного дванадцятого календарного місяця, починаючи з дати укладання цього договору. Плаваюча процентна ставка за користування кредитом впродовж першого року дії договору підлягає коригуванню після перебігу одинадцятого календарного місяця, починаючи з дати укладання цього договору. Плаваюча процентна ставка фіксується відповідно до умов цього договору в перший банківський день місяця, наступного за місяцем закінчення одинадцяти/дванадцяти місячного періоду дії попередньої плаваючої процентної ставки. З зазначених дат, проценти нараховуються виходячи зі ставок FIDR (фактично діюча на дату корегування) + фіксований відсоток з розрахунку річної бази нарахування процентів. Сторони цим висловлюють свою цілковиту згоду щодо такої зміни плаваючої процентної ставки, стосовно всієї суми непогашеного кредиту, без укладання будь - яких додаткових договорів до цього договору.

ОСОБА_2 погодилася з такими умовами, підписавши кредитний договір особисто і без застережень. Підписанням оспорюваного кредитного договору без будь яких застережень та отриманням кредитних коштів, вона підтвердила, що обізнана та погоджується з усіма умовами такого договору.

ОСОБА_2 могла відмовитися від укладення кредитного договору на умовах, визначених вказаним вище договором.

Передбаченим п. 6 ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів» правом протягом 14 календарних днів відкликати згоду на укладення договору про надання споживчого кредиту без пояснення причини позивач не скористалася, не відмовилася від його виконання, а тривалий час користувалася кредитними коштами, що також свідчить про її згоду з умовами договору.

Зміна відсоткової ставки у зв'язку зі зміною розміру ставки FIDR не може бути розцінена, як збільшення розміру процентів встановлених кредитним договором в односторонньому порядку, оскільки згідно статті 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено банком в односторонньому порядку. Умова договору щодо права банку змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.

У разі застосування змінюваної процентної ставки кредитор самостійно, з визначеною у кредитному договорі періодичністю, має право збільшувати та зобов'язаний зменшувати процентну ставку відповідно до умов і в порядку, встановлених кредитним договором.

ОСОБА_2 не довела що Банк навмисно цілеспрямовано ввів в оману позичальника щодо фактів, які впливають на укладення правочину та сплату кредиту, тому підстав для визнання п. 3 кредитного договору недійсним, немає.

На підставі викладеного, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляціна скарга підлягає задоволенню, а рішення Карлівського районного суду Полтавської області від 29 січня 2015 року - скасуванню, з ухваленням нового рішення, яким в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 303, 304, п.3,4 ст.309 ст. 316 ЦПК України, колегія суддів,-

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» - задовольнити.

Рішення Карлівського районного суду Полтавської області від 29 січня 2015 року - скасувати. Ухвалити нове.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк», Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» про визнання кредитного договору недійсним- відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» 121 грн. 80 коп. в рахунок відшкодування понесених судових витрат.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий суддя: Т.В. Одринська

підписи

Судді: О.А. Лобов

В.М. Петренко

копія вірно:________