Рішення № 43499658, 08.04.2015, Лубенський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 539/1051/15-ц

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2015 року Лубенський міськрайонний суд

Полтавської області

В складі: головуючого судді - Гудкова С. В.

при секретарі - Яценко Л.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Лубни цивільну справу за позовом Лубенського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Фінансового управління Виконавчого комітету Лубенської міської ради до ОСОБА_2 про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від кримінального правопорушення, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач Лубенський міжрайонний прокурор в інтересах держави в особі фінансового управління Виконавчого комітету Лубенської міської ради звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від кримінального правопорушення.

Свій позов мотивував тим, що 10.05.2014 року, близько 21 год 30 хв ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп»яніння сп'яніння, з метою з'ясування відносин з ОСОБА_3, прибув до подвір"я останнього, розташованого по АДРЕСА_1.

В цей час між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відбулася сварка, в ході якої у ОСОБА_4 виник умисел на заподіяння ОСОБА_3 тілесних ушкоджень. Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на заподіяння ОСОБА_3 тілесних ушкоджень, ОСОБА_2, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, наніс один удар кистю правої руки, зжатої в кулак, в обличчя потерпілого ОСОБА_3, а саме : в область лівого ока. Після цього обвинувачений з місця вчинення злочину втік .

В результаті вищезазначених злочинних дій, ОСОБА_2 заподіяв ОСОБА_3, згідно висновку судово-медичної експертизи № 242 від 31.07.2014 року, тілесні ушкодження у вигляді: обширного субконьюнктивального розриву склери лівого очного яблука з випадінням внутрішніх оболонок очного яблука, тотальним скупченням крові в передній камері ока та скловидному тілі, рубця у зовнішнього кінця лівої брови, який являється наслідком загоювання забитої рани, які утворились від дії тупого предмету, можливо одномоментно, з достатньою силою, можливо в указаний підекспертним строк та при вказаних обставинах і за критерієм розладу здоров'я, пов'язаного зі стійкою втратою працездатності, не менш ніж на одну третину кваліфікується як тяжке тілесне ушкодження.

Вироком Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 13.02.2015 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.121ч.1 КК України і призначено йому покарання у вигляді 5 років позбавлення волі, згідно ст. 75 КК України звільнений від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 роки.

На лікування потерпілого ОСОБА_3 Лубенською комунальною центральною міською лікарнею витрачено коштів на суму 1764 гривні 02 копійки.

Лубенський міжрайонний прокурор прохає стягнути з ОСОБА_2 на користь фінансового управління виконавчого комітету Лубенської міської ради за лікування Комунальною Лубенською центральною міською лікарнею потерпілого від кримінального правопорушення ОСОБА_3 на суму 1764, 02 гривні.

В судовому засіданні представник позивача - ОСОБА_5 позов підтримав, прохав задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 позов визнав, сплачувати кошти згоден.

Відповідно до ст. ст. 60, 61 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

Вирок у кримінальному провадженні, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов»язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони особою.

Судом встановлено, що, згідно вироку Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 13.02.2015 року (а.с.6-7), який набрав законної сили 16.03.2015 року, відповідача ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст.121ч.1 КК України, а саме: 10.05.2014 року, близько 21 год 30 хв ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп»яніння сп'яніння, з метою з'ясування відносин з ОСОБА_3, прибув до подвір"я останнього, розташованого по АДРЕСА_1.

В цей час між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відбулася сварка, в ході якої у ОСОБА_4 виник умисел на заподіяння ОСОБА_3 тілесних ушкоджень. Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на заподіяння ОСОБА_3 тілесних ушкоджень, ОСОБА_2, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, наніс один удар кистю правої руки, зжатої в кулак, в обличчя потерпілого ОСОБА_3, а саме : в область лівого ока. Після цього обвинувачений з місця вчинення злочину втік .

В результаті вищезазначених злочинних дій, ОСОБА_2 заподіяв ОСОБА_3, згідно висновку судово-медичної експертизи № 242 від 31.07.2014 року, тілесні ушкодження у вигляді: обширного субконьюнктивального розриву склери лівого очного яблука з випадінням внутрішніх оболонок очного яблука, тотальним скупченням крові в передній камері ока та скловидному тілі, рубця у зовнішнього кінця лівої брови, який являється наслідком загоювання забитої рани, які утворились від дії тупого предмету, можливо одномоментно, з достатньою силою, можливо в указаний підекспертним строк та при вказаних обставинах і за критерієм розладу здоров'я, пов'язаного зі стійкою втратою працездатності, не менш ніж на одну третину кваліфікується як тяжке тілесне ушкодження.

Тобто з вироку суду вбачається, що вина ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення встановлена і тілесні ушкодження, отримані потерпілим ОСОБА_6 спричинені ОСОБА_2

Відповідно до ч.1, ч.3 ст.1206 ЦК України, особа, яка вчинила злочин, зобов»язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров»я на лікування потерпілого від цього злочину…

Якщо лікування проводилось закладом охорони здоров»я, що є у державній власності або територіальної громади, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету.

Відповідно до п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, та судових витрат», питання про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого вирішується згідно з "Порядком обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони

здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання".

Як передбачено цим Порядком, сума коштів, що підлягає

відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров'я, в якому

перебував на лікуванні потерпілий, з урахуванням кількості

ліжко-днів, проведених ним у стаціонарі, та щоденної вартості його

лікування.

Термін і обґрунтованість перебування потерпілого від злочину на стаціонарному лікуванні визначається на підставі даних лікувального закладу, де він перебував на лікуванні. До справи має бути приєднана довідка - розрахунок бухгалтерії цього закладу із

записом про вартість одного ліжко-дня та загальну суму фактичних витрат на лікування потерпілого.

Витрачені на стаціонарне лікування кошти підлягають відшкодуванню у повному обсязі і зараховуються до відповідного державного бюджету залежно від джерел фінансування закладу охорони здоров'я або на рахунок юридичної особи, якій належить останній.

Згідно довідки Комунальної Лубенської центральної міської лікарні від 11.03.2015 (а.с.5) вартість лікування потерпілого від кримінального правопорушення ОСОБА_3 складає 1764,02 гривні.

Суд вважає, що дану суму слід стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь фінансового управління виконавчого комітету Лубенської міської ради, а тому позов слід задовольнити.

Крім цього, при подачі до суду матеріалів позову, позивач - Лубенський міжрайонний прокурор звільнений від сплати судового збору, при таких обставинах, відповідно до ст.88 ЦПК України, судовий збір в розмірі 243 гривні 60 копійок слід стягнути з відповідача на користь держави.

Керуючись ст.ст.10, 15, 60, 61, 88, 212, 213, 214 ЦПК України, на підставі ст. 1206 ЦК України, Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, та судових витрат», -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Лубенського міжрайонного прокурора - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Фінансового управління виконавчого комітету Лубенської міської ради за лікування Комунальною Лубенською центральною міською лікарнею потерпілого від кримінального правопорушення ОСОБА_3 в сумі 1764 гривні 02 копійки (одна тисяча сімсот шістдесят чотири гривні 02 копійки, перерахувавши кошти на рахунок Фінансового управління виконавчого комітету Лубенської міської ради №31412544700011 УДК в Полтавській області, МФО 831019, код ЕДРПОУ 37710415 місцевий бюджет м.Лубни код доходу 24060300.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 243 гривні 60 копійок.

На рішення суду може бути подана до Апеляційного суду Полтавської області апеляційна скарга протягом 10 днів після проголошення рішення.

Суддя Лубенського

міськрайонного суду Гудков С. В.