Рішення № 43498581, 01.04.2015, Франківський районний суд м. Львова

1326/2862/2012

2/465/957/15

РІШЕННЯ

Іменем України

01 квітня 2015 року Франківський районний суд м. Львова в складі :

головуючого-судді Кузь В.Я.

при секретарі Янковській С.Ю.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Львові, цивільну справу за позовом Франківської районної адміністрації Львівської міської ради до ОСОБА_1; ОСОБА_2; Реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції; Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради; відділу приватизації житла Франківської районної адміністрації Львівської міської ради; треті особи без самостійних вимог - Львівське комунальне підприємство «Затишне» та ОСОБА_3 про визнання незаконними та скасування: наказу Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради № 2265 - НЖ -Ф від 08.10. 2012 року; свідоцтва про право власності на нежитлові приміщення від 08 жовтня 2012 року, виданого Відділом приватизації житла Франківської районної адміністрації Львівської міської ради ; реєстрацію права власності на нежитлові приміщення здійснену бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки обласного комунального підприємства Львівської обласної ради 09 жовтня 2012 року; зобов'язання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за власні кошти привести до попереднього стану самочинно переплановану квартиру АДРЕСА_1 згідно технічної документації, що існувала до проведення реконструкції та стягнення судових витрат, а також за аналогічним позовом поданим третьою особою - ОСОБА_3 із самостійними вимогами до цих же відповідачів з цих же підставах, що мотивуються порушенням його права, як власника квартири котра перебуває у спільному будинку з квартирою відповідачів, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач - Франківська районна адміністрація Львівської міської ради, звернувся в суд із позовом до ОСОБА_1 за участю третіх осіб: Інспекції ДАБК у Львівській області; Львівського комунального підприємства «Затишне»; Львівської міської ради про зобов»язання відповідача за власні кошти привести до попереднього стану самочинно переплановану квартиру АДРЕСА_1 з влаштованим окремим входом з головного фасаду будинку та відновити вікно демонтувавши самочинно влаштовані сходи, які протягом судового розгляду справи неодноразово уточнював в залежності від встановлених судом обставин.

07 серпня 2013 року представник позивача - Франківської районної адміністрації Львівської міської ради подав заяву про чергове уточнення позовних вимог, де крім раніше вказаного відповідача, зазначив також як відповідачів по справі: ОСОБА_2; Реєстраційну службу Львівського міського управління юстиції; Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради; відділ приватизації житла Франківської районної адміністрації Львівської міської ради та третіх осіб без самостійних вимог - Львівське комунальне підприємство «Затишне» і ОСОБА_3 в яких просить визнати незаконними та скасувати: наказ Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради № 2265 - НЖ -Ф від 08.10. 2012 року; свідоцтво про право власності на нежитлові приміщення від 08 жовтня 2012 року, виданого Відділом приватизації житла Франківської районної адміністрації Львівської міської ради ; реєстрацію права власності на нежитлові приміщення здійснену бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки обласного комунального підприємства Львівської обласної ради 09 жовтня 2012 року; зобов'язавши ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за власні кошти привести до попереднього стану самочинно переплановану квартиру АДРЕСА_1 згідно технічної документації, що існувала до проведення реконструкції та стягненути з них судові витрати ( т. 1 ас. 1-9; т.3 ас. 1-2).

18 жовтня 2012 року , в ході розгляду справи, третя особа ОСОБА_3, через свого представника, звернувся в суд із аналогічними позовними вимогами вказавши тих же сторін та учасників процесу. Свої позовні вимоги, як і позивач - Франківська районна адміністрація Львівської міської ради, ОСОБА_4, як третя особа із самостійними вимогами, неодноразово уточнював в залежності від встановлених судом обставин справи, остаточно визначившись в судовому засіданні від 05.08.2013 року, де предявив позовні вимоги до тих же відповідачів та із тих самих підстав, мотивуючи порушенням його права, як власника квартири,що перебуває у спільному будинку із квартирою відповідачів.

Разом із позовною заявою від 18 жовтня 2012 року, представник третьої особи ОСОБА_3 , а 19 жовтня 2012 року представник позивача - Франківської районної адміністрації Львівської міської ради , подали заяви про забезпечення позову, які відповідно до ухвали суду від 24 жовтня 2012 року задоволено. Згідно ухвали суду ОСОБА_1 було заборонено до вирішення справи судом проводити будлівельні роботи у спірній квартирі ( т. 1 ас. 69, 81, 91 - 92).

У своїх позовних вимогах представник третьої особи покликається на ст..369 ЦК України, відповідно до якої, розпорядження майном, що є у спільній сумісній власності здійснюється за згодою всіх співвласників. Відтак вважає, що на ведення будівельних робіт в приміщенні відповідача ОСОБА_1, які пов»язані із втручанням у конструктивні зміни несучої стіни багатоквартирного будинку, фасаду із встановленням дверного блоку замість віконного прорізу та спорудження сходової клітки на тротуарі, їй необхідно було отримати дозвіл органу місцевого самоврядування та мешканців цього будинку. Однак всупереч даних норм, у відповідача жодних дозволів на ведення будівельних робіт немає, у звязку з чим, реконструкція є незаконною.

В обґрунтування своїх уточнених позовних вимог позивач покликається на те, що будинок АДРЕСА_1 знаходиться на території котра, як і сапм будинок перебувають у комунальній власності м.Львова. та передані на обслуговування ЛКП «Затишне".

Згідно витягу про державну реєстрацію права власності власником квартири АДРЕСА_1 до його відчуження, була ОСОБА_1

Наказом департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради № 681 від 26.12.2011 року, дану квартиру дозволено використовувати як нежитлове приміщення, Разом з тим, розпорядженням Франківської районної адміністрації Львівської міської ради від 17.02.2012 року № 62, відповідача ОСОБА_1 зобов»язано у місячний термін за власні кошти привести до попереднього стану самочинно переплановану квартиру АДРЕСА_1 демонтувавши влаштований окремо вхід з головного фасаду будинку, відновити вікно та демонтувати самочинно влаштовані сходи.

незважаючи на це, комісією ЛКП «Затишне» було встановлено та складено акт про те, що власниця ОСОБА_1 станом на 19.03.2012 року розпорядження не виконала, а крім того, було встановлено, що будівельні роботи з реконструкції квартири виконано без належно оформленої та погодженої документації.

Уточнивши позовні вимоги, представники позивача та третьої особи покликаються також на те, що постановою Львівського окружного адміністративного суду від 26.11.2012 року, реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт та реєстрацію декларації про готовність об'єкта до експлуатації і прийняття в експлуатацію нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1, скасовано, а відтак перепланування квартири як і переведення її в нежитловий фонд відбулися незаконно.

В судовому засіданні представник позивача - Франківської районної\ алдміністрації Львівської міської ради та представник третьої особи із самостіними вимогами пояснення дали аналогічні викладеним у позовних заявах, уточненнях до них та вказаних вище обставин. Просять уточнені позовні вимоги задоволити у повному обсязі покликаючись на те, що рішення окружного адміністартивного суду про скасування реєстрації декларацій переглянуто апеляційним адміністративним судом Віненицької області та залишено в силі. Вважають, що всі інші дії а також документи в яких є покликання на вказані декларації підлягають визнанню незаконними та скасуванню.

Представник відповідача ОСОБА_1 в судовому засіданні позовних вимог не визнав, подав письмові заперечення, мотивуючи тим, що відповідно до витягу про державну реєстрацію прав від 14.11.2011 року вона, ОСОБА_1, була власником квартири АДРЕСА_1 . Наказом Департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради від 26.12.2011 року, їй дозволено використовувати квартиру, як нежитлову. У звязку з цим, ПП "Універсал проект" було виготовлено проект реконструкції та пристосування зазначеної квартири під магазин. Вказаний проект реконструкції погоджений Управлінням охорони історичного середовища Львівської міської ради. Наказом департаменту містобудування Львівської міської ради від 21.06.2012 року № А-208, за результатами розгляду вищевказаного проекту реконструкції, затверджено вимоги до архітектурно - планувальної частини проекту, якими передбачено влаштування окремого входу та сходів.

Зауважує, що згідно експертного звіту філії ДП "Укрдержбудекспертиза", зазначений проект реконструкції квартири розроблено з додержанням вимог міцності, надійності та довговічності будинків і споруд, їх експлуатаційної безпеки та інженерного забезпечення.. При цьому, покликається на відповідність нормам, передбаченим ст.ст. 31, 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Звертають увагу, що станом на час судового розгляду справи, спірне приміщення їй не належить, оскільки згідно договору дарування новим власником є ОСОБА_2. У підтвердження цьому надали для долучення до матеріалів справи копією витягу про державну реєстрацію прав власності від 02.12.2012 року. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог Франківської районної адміністрації Львівської міської ради, що стосується позовних вимог третьої особи ОСОБА_3, то вважає такі безпідставними, оскільки ним не доведено, в чому саме полягає порушення його прав і якої шкоди заподіяло йому це порушення.. Просять відмовити в задоволенні позовних вимог позивачів. У подальші судові засідання ні відповідач, ні її представник не прибували, проте, від ОСОБА_1 поступила заява про розгляд справи за її відсутності, що з урахуванням позиції сторін, суд визнав за можливе. Приймаючи дане рішення, суд також виходив із вимог ст.. 157 ЦПК України, щодо розумних строків розгляду справи.

Представник відповідача у справі - Реєстраційна служба Львівського міського управління юстиції в судовому засіданні проти позову заперечила, зазначила, що у 2013 році реєстрацію права власності здійснювала ЛМКП БТІ та ЕО, відтак позовні вимоги до Реєстраційної служби є безпідставними, оскільки державна реєстрація прав власності проведена згідно чинного законодавства. Підтвердила, що станом на час розглдяду справи функції реєстратора виконує її довіритель. Звернула увагу суду, що Реєстраційна служба Львівського міського управління юстиції не зможе в даному випадку анулювати реєстраццію прав власності ні за ОСОБА_1 , ні за ОСОБА_2, оскільки такі здійснено на підставі правовстановлюючих документів, які не соекаржуються і не скасовані, а ОСОБА_2, як на її думку, є добросовісним набувачем.

Представник Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради в судовому засіданні позовних вимог не визнав, подав письмові зщаперечення, звернувши увагну суду, що наказ № 2265 - НЖ -Ф від 08.10.2012 року видавався на підлставі оформлених ОСОБА_1 документів, достовірність яких, департаментом не перевіряється. Що стосується підстав для скасування наказу станом на час розгляду справи то у прийнятті рішення покладається на суд. В чергове судове засідання представник не прибув, проте його неявка визнана судом такою, що не перешкоджає завершенню розгляду справи.

Відповідач - Відділ приватизації житла Франківської районної адміністрації Львівської міської ради в судові засідання представника не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив, заяви про слухання справи у відсутності представника не подав, у звязку з чим, неявка такого визнана безпідставною та такою, що не перешкоджає розгляду справи на підставі ст. 169 ЦПк України.

Третя особа - Львівське комунельне підприємство "Затишне" в судове засідання представника не забезпечло , проте подано заяву про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги Франківської роайонної адміністрації Львівської міської ради підтритмують та просять їх задоволити.

Представник відповідача ОСОБА_2, яка була залучена до розгляду справи за клопотанням позивачів, в судовому засіданні уточнених позовних вимог не визнала, подала письмові заперечення відповідно до яких, стверджує, що на підставі договору дарування нежитлових приміщень, ОСОБА_2 отримала у власність від ОСОБА_1 нежитлові приміщення по АДРЕСА_1, право власності на яке, підтверджується витягом про державну реєстрацію прав від 12.12.2012 року. На момент укладення договору дарування, право власності на спірне нежитлове приміщення належало ОСОБА_1 на підставі виданого відділом приватизації житла Франківської районної адміністрації Львівської міської ради свідоцтва про право власності. В даному приміщення її довіритель ОСОБА_2, жодних перепланувань, реконструкцій чи інших будівельних робіт не виконанувала, відтак не порушувала норм містобудівного законодавства, як це стверджують позивачі. Згідно договору дарування, ОСОБА_2 є добросовісним набувачем, відтак до неї не може бути жодних позовних вимог та притензій, позовні вимоги до неї, ОСОБА_2, як до добросовісного набувача, є безпідставними.

Дослідивши матеріали справи щодо фактичних обставин, перевіривши їх доказами та заслухавши пояснення учасників процесу, суд приходить до висновку, що уточнені позовні вимоги Франківської районної адміністрації Львівської міської ради підлягають частковому задоволенню. Що стосується уточнених, самостійних позовних вимог третьої особи - ОСОБА_3 до відповідачів то такі є безпідставними, відтак у їх задоаоленні слід відмовити.

Так судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 придбала квартиру АДРЕСА_1, що підтверджується договором купівлі - продажу реєстровий № 1813 від 04 листопада 2011 року та витягом Про державну реєстрацію № 32025796 від 14.11. 2011 року ( т.3 а.с. 31-32).

Згідно наказу № 681 Департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради від 26 грудня 2011 року "Про надання дозволу громадянам на використання власних квартир як нежитлових", ОСОБА_1 надано дозвіл на використання квартири АДРЕСА_1, загальною площею 24,7 кв. м. ( т. 1 ас. 103, т. 3 ас. 35).

Не маючи належним чином оформлених документів на переоблоаднання квартири, ОСОБА_1 розпочала реконструційні роботи самочинно.

Франківська районна адміністрація Львівської міської ради, розглянувши доповідну записку ЛКП " Затишне" та подані документи своїм Розпорядженням № 62 від 17 лютого 2012 року "Про приведення до попереднього стану самочинно перепланованої квартири по АДРЕСА_1 з влаштованим окремим дверним прорізом" затвердила висновок міжвідомчої комісії ( протокол від 07 лютого 2012 року № 05 параграф 01) про приведення до попереднього стану самочинно перепланованої квартири АДРЕСА_1 з влаштованим окремим входом з головного фасаду будинку, без погодженої проектної документації та дозволу на виконання будівельних робіт, а ОСОБА_1 зобовязано привести квартиру до попереднього стану ( т. 1 ас. 5).

Цього ж дня ОСОБА_1 ЛКП "Затишне" скерувало попередження в якому зазначено зазначено викладені у Розпорядженні вимоги.( т. 1 ас. 6).

19 березня 2012 року комісією ЛКП "Затишне" складено акт, про те, що ОСОБА_1 продовжує самочинну реконструкцію та не виконала вимоги Розпорядження про приведення квартири до попереднього стану (т. 1 ас. 4).

Враховуючи, що ОСОБА_1 у добровільному порядку відмовилася виконати Розпорядження Франківської районної адміністрації Львівської міської ради, адміністрація 27 березня 2012 року звернулася до суду з позовом про зобовязання ОСОБА_1 привести

квартиру до попереднього стану (т.1 ас. 3).

Розпорядженням Франківської районної адміністрації Львівської міської ради № 62 від 17 лютого 2012 року "Про приведення до попереднього стану самочинно перепланованої квартири по АДРЕСА_1 з влаштованим окремим дверним прорізом" не оскаржувалося, та станом на час прийняття судом рішення, є чинним.

Не зважаючи на чинність Розпорядження, та розгляд справи судом, що відповідачу ОСОБА_1 та її представнику було відомо , нею продовжено оформлення документів і зокрема за заявами від 19 квітня 2012 року на підставі яких Департаментом містобудування Львівської міської ради було видано Наказ № А-208 від 21 червня 2012 року "Про затвердження гр. ОСОБА_1 вимог до архітектурно - планувальної частини проекту реконструкції приміщення квартири АДРЕСА_1 під магазин продовольчих торварів та встановлення двохфункційного котла ( т. 1 ас. 115 - 120).

24 вересня 2012 року голова Франківської районної адміністрації Львівської міської ради своїм листом № 4 -35 -1913, звернувся до заступника начальника управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради із зауваженнями до проекту наказу "Про оформлення права власності на нежитлові приміщення по АДРЕСА_1 де повідомив, що роботи з реконструкції квартири виконані без належним чином погодженої проектної документації, а також про наявність Розпорядження Франківської районної адміністрації Львівської міської ради № 62 від 17 лютого 2012 року, та, що на даний час спір є предметом розгляду Франківським районним судом м. Львова. ( т. 3 ас. 62).

Згідно із Наказом № 2265-НЖ-Ф від 08.10.2012 року Управління комунальної власності Львівської міської ради, ОСОБА_1 оформлено право приватної власності на нежитлові приміщення загальною площею 25,0 кв. м. на АДРЕСА_1 на підставі якого, 08 жовтня 2012 року Відділом приватизації житла Франківської районної адміністрації Львівської міської ради видано "Свідоцтво про право власності на нежитлові приміщення" площею 25, 0 кв. м. які знаходяться в АДРЕСА_1

Вказані два документи, стали підставою для державної реєстрації прав власності та видачі витягу № 35780105 "Про державну реєстрацію прав" від 09 жовтня 2012 року, а реєстрація прав власності стала підставою для укладення між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 договору дарування нежитлового приміщення площею 25,0 кв. м. по АДРЕСА_1 від 10.12.2012 року, реєстраційний № 2338, посвідченого Пшеничною У.В., приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ( т.3 а.с.25, т. 1 ас. 139 - 141).

Вказані вище реєстрації та визнання права власності, відбулися без врахування діючого Розпорядження Франківської районної адміністрації Львівської міської ради № 62 від 17 лютого 2012 року "Про приведення до попереднього стану самочинно перепланованої квартири по АДРЕСА_1 з влаштованим окремим дверним прорізом", зауважень до проекту наказу № 2265-НЖ-Ф від 08.10.2012 року та під час вирішення судом спору про законність здійснення реконструкії. Тобто, питання які були спірними і вирішувалися судом, вирішено спірними наказами , які позивачі просять скасувати.

З урахуванням вказаних вимще обставин, позовні вимоги Франківської районної адміністрації Львівськоїх міської ради в частині скасування наказів та реєстрації права власності за ОСОБА_1 підлягають задоволенню.

Приймаючи дане рішення судом враховується, що відповідно до п.п. 1.4.1, 1.4.3 Наказу Державного комітету України з питань житлово - комунального господарства № 76 від 17 травня 2005 року, переобладнання і перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень дозволяється робити після одержання дозволу Виконавчого комітиету місцевої Ради народних депутатів відповідно до законодавства. До елементів перепланування жилих приміщень належать: перенесення і розбирання перегородок, перенесення і влаштування тамбурів, прибудова балконів на рівні перших поверхів багатоповерхових будинків.

Як встановлено судом, відповідач ОСОБА_1 здійснила перепланування без вказаних дозволів та в супереч Розпорядженню Франківської районної адміністрації Львівської міської ради.

Решта позовних вимог Франківської районної адміністрації Львівської міської ради задоволенню не підлягає, враховуючи, що суд не може зобовязати ОСОБА_1 вчиняти будь - які дії по відношенню до власності ОСОБА_8 , яка придбала нежитлове приміщення у тому вигляді яким воноє, що підтверджується договором дарування, тобто набуте у відповідності до вимог ст. 328, 334, є добросовісним набувачем і право власності не припинено у встановленому законом порядку. За вказаних обставин, відсутні підстави для зобовязання ОСОБА_9 привести квартиру до попереднього стану, оскільки вона придбала її у тому вигляді, що є на час розгляду справи.

Що стосується уточнених позовних вимог третьої особи - ОСОБА_3, які, як на його та представників думку, є самостійними, то такі задоволенню не пілягають з наступних підстав.

Так, судом встановлено, що як первинні, так і уточнені позовні вимоги заявлені третьою стороною не є самостіними, оскільки ідентичні позовним вимогам позивача - Франківської рвйонної адміністрації Львівської міської ради, стосуються тих же осіб, тих же вимог і з тих же підстав. Вирішенням позовних вимог Фраківської районної адміністрації Львівської міської ради, вирішується завдання цивільного судочинства у відношенні до ОСОБА_3, і зокрема щодо захисту, як на його думку, порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, у спосіб, передбачений ст. 55 Конституції України ст. 11,12, 15,16 ЦК України та ст. 1,3, 34 ЦПК України.

Крім цього, третя особа позиваючись до відповідачів, свої позовні вимоги частково мотивувала непритаманними їй правами, і зокрема щодо надання оцінки в самочинності перепланування квартири, у тому числі й з влаштуванням окремих вхідних дверей та сходів, оскілики такі права покладаються на виконавчі комітети місцевої ради, включаючи контроль за виконанням прийнятих ними Розпоряджень (ст. 152 ЖКУ). Франківська Районна адміністрація Львівської міської ради не уповноважувала ні ОСОБА_3, ні його представників представляти інтереси.

Що стосується доводів позовних вимог в частині того, що ним ОСОБА_3, як власником квартири АДРЕСА_2 не надавався дозвіл відповідачам на перепланування та, що влаштування сходової клітки перешкоджає кристуватися йому прибудинковою територією, то суд відхиляє такі, оскільки такі виходять за межі позовних вимог і не стосуються предметі спору. Крім того ні сам ОСОБА_3, ні його представники не довели, що він є власником квартири АДРЕСА_2, оскільки згідно представлених документів, він є співвласником 2/3 частин вказаної квартири ( т.1 ас. 66 - 76).

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог третьої особи, суд бере до уваги, що представниками третьої особи в порушення вимог ст. 10,60 ЦПК України не доведено суду факт порушення права власності їх довірителя в результаті переобладнання відповідачкою житлового приміщення під магазин. Проте, вважаючи порушення своїх прав третя особа вправі, відповідно до вимог ст. ст. 15,16, 391 ЦК України, звернутися до суду з вимогами про усунення перешкод в користуванні належною йому власністю чи спільними приміщеннями .

Крім цього , позивач - Франківська районна адміністрація Львівської міської ради свої позовні вимоги в частині скасування: Наказу № 2265-НЖ-Ф від 08.10.2012 року Управління комунальної власності Львівської міської ради; "Свідоцтво про право власності на нежитлові приміщення" площею 25, 0 кв. м. які знаходяться в АДРЕСА_1, що видано ОСОБА_1 Відділом приватизації житла Франківської районної адміністрації Львівської міської ради 08 жовтня 2012 року та визнання незаконною і скасуватння реєстрації права власності за ОСОБА_1 на нежитлові приміщення площею 25, 0 кв. м. за адресою: АДРЕСА_1, здійснену бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки обласного комунального підприємства Львівської обласної ради 09 жовтня 2012 року, реєстраційний номер 3504275, мотивує тим, що реєстрація Декларацій про початок виконання будівельних робіт від 17 липня 2012 року та реєсрація Декларації про готовність обєкта до експлуатації по приміщенню ( квартирі ) АДРЕСА_1 від 26 липня 2012 року, на підставі яких, ОСОБА_1 бло оформлено право власності та видано свідоцтво свідоцтво про право власності від 08 жовтня 2012 року ( т. 1 ас. 132 - 140) , скасовані згідно постанови Львівського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2012 року.

Представник позивача та третьої соби звертають увагу суду, що рішення суду першої інстанції переглядалося в апеляційному порядку та відповідно до ухвали Вінницького апеляційного адміністративного суду від 06 березня 2014 року, залишено без змін.

Дослідженими в судовому засіданні матеріалами справи встановлено, що постановою Львівського окружного адміністративного суду від 26.11.2012 року у справі № 2а-9117/12/1370, визнано протиправною і скасовано реєстрацію декларації Інспекції ДАБК у Львівській області про початок виконання будівельних робіт, зареєстровану 17.07.2012 року за № ЛВ08312120119 та реєстрацію декларації Інспекції ДАБК у Львівській області про готовність об»єкта до експлуатації, зареєстровану 26.07.2012 року за № ЛВ 1421212730.

Дана постанова набрала законної сили і відповідно до ст.. 14 КАС України є обов'язковими до виконання на всій території України, а відповідно до ст. 61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

З огляду на викладене, суд вважає встановленим, а відповідачами не спростовано, що право власності на ОСОБА_1 було оформлено на підставі документа, був скасований в судовому порядку, а отже втратив юридичну силу.

Оскільки підставою для реєстрації права власності на реконструйований об'єкт є, зокрема, зареєстрована у встановленому законом порядку декларація про готовність об'єкта до експлуатації, то за умов відсутності такої реєстрації ( скасування в судовому порядку), свідоцтво про право власності не може бути видане, а вже видане підлягає скасуванню.

Так, відповідно до п. 46 Постанови Кабінету Міністрів України від 22 червня 2011 року № 703 "Про затвердження Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень і Порядку надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно" для проведення державної реєстрації прав з видачею свідоцтва про право власності на новозбудовані чи реконструйовані об'єкти нерухомого майна заявник, крім документів, що зазначені у п.п. 28,29, 31 цього Порядку, подає органові Державної реєстрації прав: документ , що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта. Оскільки підставою для реєстрації права власності на реконструйований об'єкт є, зокрема, зареєстрована у встановленому законом порядку декларація про готовність об'єкта до експлуатації, то за умов відсутності такої реєстрації, свідоцтво про право власності не може бути видане, а вже видане підлягає скасуванню.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 21 ЦК України, суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

За даних обставин, суд приходить до висновку, що Наказ № 2265-НЖ-Ф від 08.10.2012 року Управління комунальної власності Львівської міської ради; "Свідоцтво про право власності на нежитлові приміщення" площею 25, 0 кв. м., які знаходяться в АДРЕСА_1, що видано ОСОБА_1 Відділом приватизації житла Франківської районної адміністрації Львівської міської ради 08 жовтня 2012 року та реєстрація права власності за ОСОБА_1 на нежитлові приміщення площею 25, 0 кв. м. за адресою: АДРЕСА_1, що здійснена бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки обласного комунального підприємства Львівської обласної ради 09 жовтня 2012 року, реєстраційний номер 3504275, підлягають скасуванню ще й з підстав скасування судом Декларацій на підставі яких вони видавалися та реєструвалися.

Суд відхиляє усі твердження позивачів про наявність самочинного будівництва в розглядуваному спорі, виходячи при цьомуу із аналізу норм ст.376 ЦК України, відповідно до якої, самочинним вважається будівництво житлового будинку, будинку, споруди, іншого нерухомого майна, якщо вони: 1) збудовані (будуються) на земельній ділянці, що не була

відведена особі, яка здійснює будівництво; 2) або відведена не для цієї мети; 3) або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту; 4) або з істотним порушенням будівельних норм і правил.

При цьому, відповідно до вимог ч.7 ст. 376 ЦК України і роз'яснень Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справа, що містяться в п. 5 постанови № 6 від 30.03.2012 року «Про практику застосування судами ст.376 ЦК України (про правовий режим самочинного будівництва)», право на звернення до суду з позовом про знесення або перебудову самочинно збудованого об'єкта нерухомості мають, як орган державної влади, так і органи місцевого самоврядування. У випадку порушення прав інших осіб право на звернення до суду належить і таким особам за умови, що вони доведуть наявність порушеного права.

Однак, третьою особою у даному випадку не визначено та не доведено, які саме його права були порушені, та не доведено наявності факту порушення таких прав.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 8, 10, 88, 169, 208-210, 212- 215 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

Уточнені позовні вимоги позивача - Франківської районної адміністрації Львівської міської ради задоволити частково.

Визнати незаконним та скасувати наказ Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради № 2265 - НЖ -Ф від 08.10 2012 року.

Визнати незаконним та скасувати свідоцтво про право власності на нежитлові приміщення від 08 жовтня 2012 року виданого Відділом приватизації житла Франківської районної адміністрації Львівської міської ради на імя ОСОБА_1.

Визнати незаконною та скасувати реєстрацію права власності за ОСОБА_1 на нежитлові приміщення площею 25, 0 кв. м. за адресою: АДРЕСА_1 здійснену бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки обласного комунального підприємства Львівської обласної ради 09 жовтня 2012 року, реєстраційний номер 3504275.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ідентифікаційний код НОМЕР_2) на користь Франківської районної адміністрації Львівської міської ради судові витрати в розмірі 107 (сто сім) грн. 30 коп.

В решті позовних вимог Франківської районної адміністрації Львівської міської ради відмовити за безпідставністю таких.

Відмовити у задоволенні уточнених, самостійних позовних вимог третьої особи - ОСОБА_3 до відповідачів, за відсутністю на те підстав.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду Львівської області протягом десяти днів з дня його проголошення через суд, що ухвалив рішення.

Суддя В. Кузь