Рішення № 43498209, 01.04.2015, Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 464/11734/14-ц

пр.№ 2/464/157/15

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01.04.2015 року Сихівський районний суд м.Львова у складі:

головуючий суддя - Борачок М.В.,

при секретарі - Гарасимович Ю.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія "Еталон", ОСОБА_2 про визнання права власності,-

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом в якому просить визнати за ним право власності на автомобіль "Cheri Tiggo" і зобов'язати ТОВ «Лізингова компанія» Еталон» здійснити передачу цього автомобіля у його розпорядження.

Позивач вимоги мотивує тим, що 25.09.2014 року уклав з відповідачем договір фінансового лізингу №001050, згідно якого останній зобов'язався придбати для позивача автомобіль "Cheri Tiggo" вартістю 125 000 грн. та передати його у користування лізингоодержувачу. В цей же день ним було внесено на рахунок відповідача суму в розмірі 12500 грн., як комісійну плату за організацію та оформлення даного договору (10% від вартості предмету договору). Технічні характеристики автомобіля були вказані на сайті відповідача. Представником компанії його було сповіщено про отримання автомобіля після повної його сплати 29-30.09.2014р. При досягненні усіх передбачених умов договору, 29.04.2014р. ним було перераховано на рахунок відповідача повну вартість автомобіля в сумі 112 500 грн. Проте компанія до цього часу не передала предмет лізингу, посилаючись на те, що збільшилась вартість предмету лізингу, у зв'язку з чим він повинен сплатити різницю вартості в сумі 60 000 грн. згідно умов договору. Вважає, що зміни вартості предмета лізингу не відповідають дійсним обставинам справи і не можуть бути прийняті до уваги, оскільки у відповідності до реєстру рекомендованих роздрібних цін, ціна на обраний ним автомобіль введена 03.09.2014 року становила 183 950 грн., відтак ціна передбачена договором не може бути змінена. При укладенні договору між ними були досягнуті усі істотні умови. Підстави для збільшення вартості предмету лізингу у відповідача були відсутні, виходячи із того, що на сайті відповідач анонсував продаж автомобіля по ціні визначеній у договорі. При повній ним оплаті предмету лізинга (автомобіля) в сумі 125 000 грн. відповідач безпідставно відмовляється передати йому майно визначене по договору, що свідчить про недобросовісну поведінку відповідача при укладенні угод. Крім того, позивач посилається на те, що договір здійснений з використанням нечесної підприємницької практики, оскільки певні його умови є явно несправедливими або вводять в оману, створюють дисбаланс прав та обов'язків на користь відповідача, у зв'язку з чим звернувся до суду та просить передати йому автомобіль визнавши на нього право власності за ним.

В судове засідання позивач не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, подав суду заяву про розгляд справи у його відсутності.

Представник відповідача, ТзОВ «Лізингова компанія «Еталон» у судове засідання не з'явився, але надав до суду письмові заперечення проти позову, про дату та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином. У своїх запереченнях представник відповідача зазначив, що діяльність ТОВ «Лізингова компанія «Еталон» не суперечить правилам здійснення лізингової діяльності та жодним чином не впливає на економічну поведінку споживача продукції, в договорі лізингу чітко визначені усі умови з якими лізингоодержувач погодився під час підписання зазначеного договору і здійснив оплату комісії за організацію саме за послугу з організації та оформлення договору при його укладенні, що визначено умовами договору. Умови договору є прозорими та чесними відтак жодної омани в діях ТОВ «Лізингової компанії» Еталон» відсутні. Сторони при укладенні спірного договору керувалися п.3 ч.1 ст.3, ст.ст.6, 627, 629 ЦК України, які встановлюють свободу договору та обов'язковість його виконання однією з головних засад цивільного законодавства. Представник звернув увагу, що позивач самостійно ознайомився зі змістом договору та підписав його, на власний розсуд обрав предмет лізингу, і не міг зробити помилки у розумінні прав та обов'язків сторін. Представник відповідача вважає необґрунтованими доводи позивача про несправедливість умов договору щодо сплати т.зв. комісії за організацію, оскільки згідно п."г" ч.2 ст.16 Закону України "Про фінансовий лізинг" встановлено, що лізингові платежі можуть включати "інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов'язані з виконанням договору лізингу"; такими витратами, за твердженням представника, є надання консультації менеджером, прийняття заяви на отримання фінансового лізингу, оформлення договору, робота з клієнтом, організація та супровід договору протягом всього часу його дії, організаційні заходи та інші витрати. Представник відповідача стверджує, що договір не містить умов, які створюють дисбаланс прав та обов'язків, за цим договором забезпечуються інтереси позивача як лізингоотримувача володіти та користуватися предметом лізингу, та придбати предмет лізингу у власність. За твердженням представника, положення спірного договору є чіткими та прозорими, такими, що відповідають законодавству України. На офіційному сайті відповідача не було розміщено інформацію про вказаний позивачем предмет лізингу. Також відповідно до п.5.4 договору передбачено, що у разі збільшення вартості предмета лізингу лізингоодержувач повинен одноразово сплатити різницю такої вартості до моменту купівлі предмета лізингу лізингодавцем з метою відповідності відсоткового розміру авансового платежу визначеного в додатку №1 до цього договору фактичній вартості предмета лізинга на момент його купівлі у продавця, а також одноразово сплатити різницю комісії за організацією до моменту купівлі предмета лізингу лізингодавцем. Просив розглядати справу у його відсутності.

Відповідач, ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, подав суду письмові заперечення аналогічні викладеним ТзОВ «Лізингова компанія «Еталон», просив розглядати справу у його відсутності.

Суд, з'ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, вважає, що позов до задоволення не підлягає з наступних підстав.

25 вересня 2014 року між ТОВ "Лізингова компанія "ЕТАЛОН" та ОСОБА_1 укладений договір фінансового лізингу № 001050 з додатками до нього (далі - Договір). Відповідно до умов укладеного Договору, відповідач як лізингодавець взяв на себе зобов'язання придбати предмет лізингу - автомобіль "Cheri Tiggo", та передати предмет лізингу на умовах фінансового лізингу в користування позивачу як лізингоодержувачу на строк та на умовах, передбачених договором.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.806 ЦК України, за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом. Особливості окремих видів і форм лізингу встановлено законом.

Згідно ст.1 Закону України "Про фінансовий лізинг", фінансовий лізинг - це вид цивільно-правових відносин, що виникають із договору фінансового лізингу. За договором фінансового лізингу лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

За змістом чч.1, 2 ст.16 Закону України "Про фінансовий лізинг", сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором. Лізингові платежі можуть включати: а) суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу; б) платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно; в) компенсацію відсотків за кредитом; г) інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов'язані з виконанням договору лізингу.

Відповідно до п.1.3 Договору замовлення предмету лізингу відбувається з моменту підписання лізингоодержувачем специфікації (додаток 3 до цього Договору) та сплати лізингоодержувачем на рахунок лізингодавця авансового платежу.

Відповідно до пп.5.1, 5.2. Договору та додатків до нього передбачено, що предмет Договору (автомобіль) передається в користування позивачу протягом строку не більше 90 робочих днів з моменту сплати лізингоодержувачем на рахунок лізингодавця Авансового платежу (62 500,00 гривень) та Комісії за передачу предмета лізингу (12 500,00 гривень). Також, згідно п.5.2 Договору, Авансовий платіж не може бути сплачений повністю Лізингоодержувачем до сплати Комісії за організацію.

На виконання умов договору позивачем було сплачено на рахунок лізингодавця суму 12 500 грн. комісії за організацію та оформлення даного Договору, що підтверджується квитанцією №6 (а.с.17).

29.09.2014 року позивач перерахував на рахунок відповідача 112 500 грн., що підтверджується квитанцією №60 (а.с.18).

03.10.2014 року позивач звернувся до лізингодавця з заявою про з'ясування причин неотримання предмету лізингу (автомобіля) по Договору.

У відповідь від 22.10.2014 року за №581 відповідач повідомив, що змінилась вартість предмету лізингу по Договору №001050 від 25.09.2014р. у офіційного дилера (постачальника) і на момент складання його повідомлення вартість автомобіля "Cheri Tiggo" складає 183 500,00 грн. з механічною коробкою передач та 196 300,00 грн. з автоматичною коробкою передач і посилаючись на п.5.4 Договору, запропонував сплатити цю різницю.

Згідно ч.1 ст.3 Закону України «Про фінансовий лізинг», предметом договором лізингу може бути неспоживна річ, визначена індивідуальними ознаками та віднесена відповідно до законодавства до основних фондів.

Згідно ч.1 ст.184 ЦК України, річ є визначено індивідуальними ознаками, якщо вона наділена тільки їй властивими ознаками, що вирізняють її з-поміж інших однорідних речей, індивідуалізуючи її.

Згідно з Наказом Міністерства внутрішніх справ №273 від 03.04.2014р. в технічному описі бланка свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (технічний паспорт) серед чисельних пунктів мають бути зазначені номер шасі (кузова, рами), що є індивідуальною ознакою автомобіля. У свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу ідентифікаційний номер двигуна не зазначається.

Відповідно до п.1.1 Договору, лізингодавець зобов'язується придбати та передати на умовах фінансового лізингу у користування майно (надалі-предмет лізингу, визначений у п.3.1 цього Договору), а лізингоодержувач зобов*язується прийняти предмет лізингу та сплачувати лізингові та інші платежі згідно з умовами цього Договору.

Відповідно до п.3.1 Договору, предмет лізингу є автомобіль "Cheri Tiggo", аналогічно відповідно до специфікації (Додаток №3 до цього Договору) автомобіль "Cheri Tiggo".

Таким чином, суд приходить до висновку, що в Договорі фінансового лізингу №001050 сторони не дійшли згоди, щодо предмету Договору лізингу, який би був визначений індивідуальними ознаками, що вирізняють її - поміж однорідних речей, індивідуалізуючи її (ідентифікаційних номерів кузова і двигуна).

Враховуючи, що предмет Договору (лізингу) не обумовлений, що є істотною умовою договору, підстави для визнання права власності на даний предмет, відсутні.

На підставі Закону України «Про фінансовий лізинг», ст..184,806 ЦК України та керуючись ст.ст.10, 60, 218, 212-215,218 ЦПК України, суд,-

в и р і ш и в :

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія "Еталон", ОСОБА_2 про визнання права власності - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Львівської області через Сихівський районний суд м. Львова шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення рішення або отримання його копії.

Суддя: Борачок М.В.