Постанова № 43486266, 17.03.2015, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 33/785/77/15

Номер справи місцевого суду: 521/17345/14-п

Головуючий у першій інстанції Гранін

Доповідач Кадегроб А. І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.03.2015 року м. Одеса

Апеляційний суд Одеської області в складі головуючого судді - Кадегроб А.І., за участю представника Південної митниці Міндоходів - Ткаченка О.В., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову судді Малиновського районного суду м. Одеси від 15 жовтня 2014 року,

встановив:

зазначеною постановою суду

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, гр. Вірменії, мешкаючий за адресою: АДРЕСА_1,

притягнутий до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 483 ч 1 МК України, та на нього було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 100 відсотків вартості товару, а саме 94448 гривень 59 копійок, з конфіскацією на користь держави автомобіля "VOLKSWAGEN PASSAT", реєстраційний номер НОМЕР_2, кузов № НОМЕР_1, вилученого згідно протоколу про порушення митних правил.

Відповідно до ст. 520 МК України, стягнуто з ОСОБА_2 на користь Південної митниці Міндоходів витрати понесені під час провадження по справі у сумі 9172 гривень 80 копійок.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 визнаний винним у вчиненні дій, спрямованих на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з поданням митному органу, як підстави для переміщення автомобіля, підроблених документів, а саме довіреності.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить поновити йому строк на апеляційне оскарження постанови суду, стверджуючи, що пропустив строк з поважних причин.

Крім того, в апеляційній скарзі ОСОБА_2 стверджує, що він не знав про те, що довіреність, на підставі якої він користувався автомобілем, підроблена, тому вважає, що в його діях відсутній склад правопорушення, передбаченого ст.483 ч.1 МК України, і просить скасувати постанову суду, провадження по справі закрити, конфіскований автомобіль "VOLKSWAGEN PASSAT", реєстраційний номер НОМЕР_2, кузов № НОМЕР_1, вилученого згідно протоколу про порушення митних правил повернути йому та звільнити його від витрат, пов'язаних із зберіганням автомобіля.

В судове засідання ОСОБА_2 не з'явився, представив письмове пояснення і просить розглянути справу без його участі, оскільки за сімейних обставин не може прийняти участь в судовому засіданні, апеляційну скаргу змінену підтримав в повному обсязі.

Вислухавши представника митниці, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, письмове пояснення і доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку про те, що строк на оскарження постанови суду підлягає поновленню, а апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Стосовно пропуску ОСОБА_2 строку на оскарження постанови суду першої інстанції, апеляційним судом встановлено наступне.

З матеріалів справи вбачається, що постанова суду, стосовно ОСОБА_2 була ухвалена 15 жовтня 2014 року (а.с. 33).

При цьому апелянт не брав участь в розгляді справи (а.с. 32), і йому не було відомо яке рішення стосовно нього прийняте судом.

Просить поновити строк на апеляційне оскарження і вказує, що 2 жовтня 2014 року померла його мати і він виїхав до Вірменії її ховати, що підтверджується свідоцтвом про смерть та відповідними відмітками у його паспорті. (а.с. 41-43)

Після повернення в Україну, він оскаржив постанову суду, але йому апеляційну скаргу, з незрозумілих причин, було повернуто та визнано такою, що не підлягає розгляду.(а.с. 49)

За таких обставин апелянт був змушений знову звертатися із апеляційною скаргою до суду, а тому він, посилаючись на норми міжнародної Конвенції, просить визнати причину пропуску строку на апеляційне оскарження поважною і поновити йому строк на апеляційне оскарження.

Твердження ОСОБА_2 не спростовані, на думку апеляційного суду заслуговують на увагу і, зважаючи на це, апеляційний суд приходить до висновку про можливість визнання поважними причин пропуску ОСОБА_2 строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції, і вважає за необхідне відновити йому строк на апеляційне оскарження зазначеної постанови.

Що стосується розгляду апеляційної скарги по суті, апеляційний суд приходить до наступного.

З постанови суду першої інстанції вбачається, що в ході судового розгляду були встановлені наступні обставини.

Як зазначив суд першої інстанції,14 квітня 2014 року о 15 годині 11 хвилин, в зоні митного контролю п/п "Кучурган- Первомайськ", митного поста "Роздільна", Південної митниці Міндоходів, на смузі "зелений коридор" проводився митний контроль автомобілю автомобіль "VOLKSWAGEN PASSAT", реєстраційний номер НОМЕР_2, кузов № НОМЕР_1, під керуванням громадянина Вірменії ОСОБА_2, який їхав з Молдови до України і надав на даний автомобіль, як підставу для переміщення через митний кордон України, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № 004914063, від 16 вересня 2011 року, та довіреність від 20 лютого 2014 року на право користування даним автомобілем засвідчене печаткою та підписом нотаріуса м. Варна, Республіки Болгарії - Кьончо Ицков № 572 в реєстраційним номером 179992.

При цьому, як зазначено в оскарженій постанові суду, відповідно до заяви начальника відділу представника Держприкордонслужби України від 14.04.2014 року № 184 щодо використання автомобілю "VOLKSWAGEN PASSAT", реєстраційний номер НОМЕР_2, кузов № НОМЕР_1 по підробленим документам, даний транспортний засіб було виведено для проведення поглибленого митного контролю та додаткової перевірки наданих документів.

З метою офіційного підтвердження достовірності наданої ОСОБА_2 довіреності, за ініціативою Південної митниці, Державною Фіскальною Службою України до Республіки Болгарія був направлений запит від 19.05.2014 року № 9265/5/99-99-07-16-10-16.

Відповідно до отриманої відповіді № 99/208 від 18.07.2014 року наданої заступником директора Національної митної агенції Міністерства Фінансів Республіки Болгарії встановлено, що нотаріус нотаріуса м. Варна, Республіки Болгарії - Кьончо Ицков зареєстрований за № 572 у зоні діяльності регіонального суду м. Варна, але він заявив, що громадянину ОСОБА_2 за реєстраційним номером 179992 на автомобіль "VOLKSWAGEN PASSAT", реєстраційний номер НОМЕР_2, кузов НОМЕР_3засвідчення довіреності не вносилося в Генеральний реєстр, підписи які стоять під довіреністю нотаріусом та його помічником не завірялись.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов до висновку про те, що ОСОБА_2 вчинив дії, спрямовані на переміщення через митний кордон України з транспортного засобу, з приховуванням від митного контролю, шляхом подання митному органу, як підстави для переміщення через митний кордон України, підроблених документів, тобто вчинив правопорушення, передбачене ст. 483 ч. 1 МК України.

Між тим, апеляційний суд не може погодитись з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Приймаючи рішення про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.483 ч.1 КУпАП, суд першої інстанції виходив з того, що встановлений факт того, що ОСОБА_2 вчинив дії, спрямовані на переміщення через митний кордон України транспортного засобу, з приховуванням від митного контролю, шляхом подання митному органу, як підстави для переміщення через митний кордон України, підроблених документів, зокрема довіреності.

Між тим такий висновок суду не ґрунтується на наявних в матеріалах справи доказах.

В підтвердження висновків щодо підробки довіреності, суд першої інстанції послався на наявні в матеріалах справи докази, зазначивши, що з метою офіційного підтвердження легітимності довіреності на право користування та розпорядженням даним автомобілем, за ініціативою Південної митниці, Державною Фіскальною Службою України до Республіки Болгарія був направлений запит від 19.05.2014 року № 9265/5/99-99-07-16-10-16.

Відповідно до отриманої відповіді громадянину ОСОБА_2 за реєстраційним номером 179992 на автомобіль "VOLKSWAGEN PASSAT", реєстраційний номер НОМЕР_2, кузов № НОМЕР_1 засвідчення довіреності не вносилося в Генеральний реєстр, підписи які стоять під довіреністю нотаріусом та його помічником не завірялись.

Однак, апеляційний суд звертає увагу на те, що матеріали справи містять світлокопії документів, складених іноземною мовою (а.с.8-10) за відсутності оригіналів цих документів. При цьому в зазначених копіях відсутні невід'ємні атрибути документу - підпис та відбиток печатки, і більш того, наявні в матеріалах справи копії взагалі ніяким чином не завірені, тому не можуть бути визнані допустимими доказами.

Крім того, в матеріалах справи наявні копії перекладу зазначених документів, також не завірені і без підтвердження правильності перекладу, які з тих самих підстав також не можуть бути взяті до уваги при розгляді справи і вирішені питання щодо винуватості ОСОБА_2

Слід також зазначити, що висновки щодо підробки довіреності, зокрема відбитку печатки та підпису нотаріуса, зроблені судом першої інстанції виключно на підставі зазначеної вище не завіреної копії перекладу відповіді нотаріуса, визнаної апеляційним судом недопустимим доказом.

При цьому з тексту перекладу вбачається, що нотаріус надав відповідь заочно, навіть не оглянувши вказану довіреність, а експертне дослідження довіреності не проводилось.

За таких обставин подібна відповідь не може вважатись об'єктивною і не є достатньою для беззаперечного висновку про те, що довіреність підроблена.

Таким чином апеляційний суд приходить до висновку про те, що в суду першої інстанції не було достатніх підстав стверджувати, що довіреність на ім'я ОСОБА_2 підроблена, а, відповідно, відсутні підстави робити висновок про те, що ОСОБА_2 вчинив дії, спрямовані на переміщення через митний кордон України транспортного засобу, з приховуванням від митного контролю, шляхом подання митному органу, як підстави для переміщення через митний кордон України, підроблених документів, зокрема довіреності.

Крім того, згідно пояснень ОСОБА_2, довіреність на його ім'я, на право керування та розпорядження автомобілем "VOLKSWAGEN PASSAT", реєстраційний номер НОМЕР_2, кузов № НОМЕР_1, йому передав гр. Методієв Методи Стоянов, він сам при оформленні довіреності не був присутнім у нотаріуса, ніяких сумнівів в достовірності переданих йому документів на автомобіль у нього не було і не було підстав щоб так думати. Намірів щодо незаконного переміщення автомобіля через митний кордон України він не мав.

Твердження ОСОБА_2 не спростовані, і матеріали справи не містять відомостей, які б давали підстави для сумнівів в достовірності цих тверджень, тому керуючись принципом презумпції невинуватості, суд приходить до висновку про те, що пояснення ОСОБА_2 заслуговують на увагу і мають бути враховані при прийнятті рішення.

Щодо висновків суду про наявності вини ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення, апеляційний суд виходить з наступного.

Відповідно положенням ст.9 КУпАП, а також ст.458 МК України, правопорушенням визнається протиправна винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління, і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Аналізуючи докази по справі, враховуючи відсутність доказів, що спростовують твердження ОСОБА_2, апеляційний суд приходить до висновку про те, що в його діях відсутня суб'єктивна сторона правопорушення, тобто відсутня вина (умисел або необережність), оскільки не спростовані твердження ОСОБА_2 про те, що він не знав і не міг знати про можливу підробку довіреності.

Викладені обставини, тобто відсутність вини ОСОБА_2, свідчать про те, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.483 ч.1 КУпАП, в зв'язку з чим постанова суду першої інстанції стосовно ОСОБА_2 підлягає скасуванню, а провадження по адміністративній справі стосовно останнього підлягає закриттю на підставі ст.247 п.1 КУпАП.

В зв'язку з відсутністю складу правопорушення в діях ОСОБА_2, апеляційний суд вважає за необхідне звільнити його від оплати за зберігання вилученого автомобіля та повернути йому затриманий автомобіль "VOLKSWAGEN PASSAT", реєстраційний номер НОМЕР_2, кузов № НОМЕР_1.

Керуючись ст. 293, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст.458, 483 Митного Кодексу України, апеляційний суд

постановив:

Відновити ОСОБА_2 строк на подачу апеляційної скарги на постанову судді Малиновського районного суду м. Одеси від 15 жовтня 2014 року.

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову судді Малиновського районного суду м. Одеси від 15 жовтня 2014 року - задовольнити.

Скасувати постанову судді Малиновського районного суду м. Одеси від 15 жовтня 2014 року, якою ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 483 ч 1 МК України, та на нього було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 100 відсотків вартості товару, а саме 94448 гривень 59 копійок, з конфіскацією на користь держави автомобіля "VOLKSWAGEN PASSAT", реєстраційний номер НОМЕР_2, кузов № НОМЕР_1, вилученого згідно протоколу про порушення митних правил.

Провадження по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст.483 МК України, стосовно ОСОБА_2, закрити.

Вилучений автомобіль 94448 гривень 59 копійок, з конфіскацією на користь держави автомобіля "VOLKSWAGEN PASSAT", реєстраційний номер НОМЕР_2, кузов № НОМЕР_1, вилучений згідно протоколу про порушення митних правил і документи на нього, підлягають поверненню ОСОБА_2 без відшкодування витрат митного органу на його зберігання.

Постанова остаточна і оскарженню не підлягає

Суддя апеляційного суду

Одеської області Кадегроб А.І.