Рішення № 43486213, 25.03.2015, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/2826/15

Головуючий у першій інстанції Єршова Л. С.

Доповідач Заїкін А. П.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.03.2015 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

- головуючого судді - Заїкіна А.П.,

- суддів: - Гірняк Л.А., Доценко Л.І.,

за участю секретаря - Джинчарадзе Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за апеляційною скаргою ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 11 листопада 2014 року,

встановила:

У червні 2013 р. товариство з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" (далі - ТОВ) звернулося до суду із вищезазначеним позовом, в якому просило стягнути з відповідачів на користь ТОВ: 1) солідарно заборгованість за кредитним договором № ML-502/035/2007 від 02.10.2007 р. (далі - Кредитний договір) на загальну суму - 590 107,35 долара США, що за курсом Національного Банку України на 20.03.2013 р. 7,993 грн. за один долар США становить - 4 716 728,05 грн.; 2) судовий збір в сумі - 3 441,00 грн..

В позові ТОВ вказало, що відповідно до укладеного між ЗАТ "ОТП Банк" (далі - Банк) та ОСОБА_4 кредитним договором останній було надано кредит в сумі - 93 016,69 доларів США. Цього ж дня, в забезпечення виконання зобов'язань позичальника за кредитним договором, між Банком та ОСОБА_5 і ОСОБА_6 були укладені окремі договори поруки, за якими останні зобов'язалися нести солідарну відповідальність за виконання позичальником своїх обов'язків з повернення кредиту.

29.06.2010 р. ПАТ "ОТП Банк", правонаступник ЗАТ "ОТП Банк", за договором купівлі-продажу кредитного портфелю та договором відступлення прав за кредитним договором № ML-502/035/2007 від 02.10.2007 р. відступило свої права вимоги ТОВ.

Позичальник неналежним чином виконав свої обов'язки з повернення кредиту. Станом на 20.03.2013 р. виникла заборгованість у розмірі - 590 107,35 доларів США, яка складається з: - заборгованість за кредитом - 93 016,69 доларів США; - заборгованість за відсотками - 38 944,39 доларів США; - пеня - 458 146,27 доларів США.

У червні 2014 р. ТОВ уточнило свої вимоги. Просило стягнути з відповідачів на користь ТОВ солідарно: 1) заборгованість за кредитним договором № ML-502/035/2007 від 02.10.2007 р. на загальну суму - 460 058,37 долара США, що за курсом Національного Банку України становить - 5 395 949,64 грн.; 2) судовий збір в сумі - 3 441,00 грн..

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 11.11.2014 р. позов ТОВ задоволений. Стягнуто з ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 на користь ТОВ: 1) солідарно заборгованість за кредитом у розмірі - 104 937,28 доларів США, що складає еквівалент - 1 230 914,29 грн., з яких: - заборгованість за кредитом - 93 016,69 доларів США; - відсотки - 5 920,59 доларів США; - пеня з 05.06.2013 р. по 05.06.2014 р. - 6 000 доларів США; 2) в рівних частках з кожного судовий збір у сумі - 3 441,00 грн..

ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в апеляційній скарзі просять рішення суду першої інстанції скасувати. В задоволенні позовних вимог відмовити. Провадження у справі закрити. Посилаються на те, що рішення суду першої інстанції ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

ОСОБА_6, ОСОБА_7 - представник ОСОБА_4, ОСОБА_5 в судовому засіданні підтримали доводи та вимоги, які викладені в апеляційній скарзі.

ТОВ в письмових запереченнях на апеляційну скаргу вважало необхідним скаргу відхилити, рішення суду залишити без змін. Посилалося на те, що підвищення процентної ставки в односторонньому порядку не відбулося, оскільки умовами кредитного договору передбачена плаваюча процента ставка, яка визначається як фіксований відсоток + FIDR, де фіксований відсоток дорівнює - 4,99%, а FIDR - це процентна ставка по строкових депозитних вкладах фізичних осіб у валюті тотожній валюті кредиту, що розміщені в банку на строк дії депозитного договору. В залежності від вартості кредитних ресурсів банку ставка FIDR може змінюватися Банком (зменшуватися або збільшуватися) в порядку передбаченому кредитним договором. Відповідно до довіреностей ОСОБА_4 та ОСОБА_5 уповноважили ОСОБА_8 бути їх представником у відносинах з Банком, які стосуються кредитного договору.

Земчук О.С. - представник ТОВ в судовому засіданні підтримала доводи та вимоги, які викладені в письмових запереченнях на скаргу.

Відповідно до ст. 303 ЦПК України колегія суддів перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши пояснення осіб, які прийняли участь у судовому засіданні, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, дослідивши матеріали цивільної справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при ухваленні рішення, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст. ст. 11, 60 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Статтями 213, 214 ЦПК передбачено, що рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Стягуючи солідарно з відповідачів суму боргу, суд першої інстанції виходив з того, що позичальник - ОСОБА_4 не виконала обов'язків з повернення кредиту. ОСОБА_5 та ОСОБА_6 несуть солідарну відповідальність з позичальником за невиконання умов кредитного договору. Заборгованість за кредитним договором становить - 460 058,37 доларів США, що складає еквівалент - 5 395 949,64 грн., з яких: - борг по кредиту - 93 016,69 доларів США; - відсотки - 5 920,59 доларів США; - пеня з 05.06.2013 р. по 05.06.2014 р. - 361 121,09 доларів США. Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України пеню необхідно зменшити до - 104 937,28 доларів США, що еквівалентно - 1 230 914,29 грн. (а. с. 277 - 281).

Колегія суддів, вважає, що суд першої інстанції, на підставі наданих сторонами і досліджених судом доказів, дійшов правильного висновку про існування між сторонами кредитних правовідносин, необхідність задоволення позовних вимог щодо стягнення боргу за кредитним договором. Висновки суду в цій частині відповідають обставинам справи, вимогам ст. ст. 525, 526, 1046 - 1050, 1054 - 1055, 1261, 1274 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 60, 179, 213, 214 ЦПК України.

Однак, погодитися з висновками суду в частині солідарного стягнення боргу з позичальника та усіх поручителів разом, визначення розміру заборгованості за пенею не можна. Рішення суду першої інстанції в цій частині вимогам діючого законодавства не відповідає. Цих висновків суд дійшов з порушенням норм матеріального (ч. 3 ст. 551, ст. 554 ЦК України) та процесуального (ст. ст. 10, 11, 60, 179, 213, 214 ЦПК) права. Доводи апелянтів є частково обґрунтованими.

Встановлено, що 02.10.2007 р. між Банком та ОСОБА_4 було укладено кредитний договір № ML-502/035/2007. В забезпечення виконання обов'язків позичальника за кредитним договором Банк уклав 02.10.2007 р. окремі договори поруки - № SR 502/034/2007 із ОСОБА_6 та № SR 502/034/2007/1 із ОСОБА_5 (а. с. 182 - 185),

За правилами, передбаченими ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до пунктів 1.2 договорів поруки № SR 502/034/2007 та № SR 502/034/2007/1 від 02.10.2007 р., укладених окремо між Банком і ОСОБА_6 та між Банком і ОСОБА_5 (а. с. 182 - 185), відповідальність кожного поручителя з боржником є солідарною. При цьому умовами вказаних договорів поруки не передбачено солідарної відповідальності поручителів між собою. Тому висновок суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову в межах заявлених позовних вимог, а саме стягнення солідарно з поручителів суми боргу за кредитним договором не узгоджується з вимогами ст. 554 ЦК України та умовами договорів поруки. Вказана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 17.12.2014 р. у справі № 6-185цс14, яка є обов'язковою для судів (ст. 360-7 ЦПК України). Заборгованість по кредитному договору необхідно стягнути солідарно з боржника та кожного поручителя за кожним окремим договором поруки.

Згідно розрахунку боргу станом на 16.06.2014 р. (а. с. 131) заборгованість становить: - за кредитом - 93 016,94 долара США, що за курсом НБУ 11,748 грн. за долар США становить - 1 092763,01 грн.; - за відсотками - 5 920,59 долара США, що за курсом НБУ 11,748 грн. за долар США становить - 69 555,09 грн.; - пеня з 16.06.2013 р. по 16.06.2014 р. - 361 121,09 долара США, що за курсом НБУ 11,748 грн. за долар США становить - 4 242 450,57 грн..

Розмір пені значно перевищує розмір основного боргу за кредитом. Керуючись положеннями ч 3 ст. 551 ЦК України, приймаючи до уваги часткове погашення кредиту, відсутність негативних наслідків у зв'язку з непогашенням кредиту колегія суддів вважає можливим зменшити пеню до - 6 000,00 доларів США, що за курсом НБУ на 16.06.2014 р. 11,748 грн. за долар США становить - 70 488,00 грн..

Таким чином загальна заборгованість, яку необхідно стягнути на користь ТОВ становить - 104 937 (сто чотири тисячі дев'ятсот тридцять сім) доларів 53 цента США, що за курсом Національного Банку України на 16 червня 2014 року становить - 1 232 806 (один мільйон двісті тридцять дві тисячі вісімсот шість) грн. 10 коп., яка складається з: - заборгованості по кредиту у сумі - 93 016 (дев'яносто три тисячі шістнадцять) доларів 94 цента США, що за курсом Національного Банку України на 16 червня 2014 року становить - 1 092 763 (один мільйон дев'яносто дві тисячі сімсот шістдесят три) грн. 01 коп.; - заборгованість про процентам - 5 920 (п'ять тисяч дев'ятсот двадцять) доларів 59 центів США, що за курсом Національного Банку України на 16 червня 2014 року становить - 69 555 (шістдесят дев'ять тисяч п'ятсот п'ятдесят п'ять) грн. 09 коп.; - пеня - 6 000 (шість тисяч) доларів 00 центів США, що за курсом Національного Банку України на 16 червня 2014 року становить - 70 488 (сімдесят тисяч чотириста вісімдесят вісім) грн. 00 коп..

Доводи апелянтів щодо не підписання ОСОБА_4 та ОСОБА_5 документів за кредитом, спростовуються наданими ТОВ копіями їх довіреностей на ім'я ОСОБА_8 (а. с. 332 - 333), відповідно до яких останні уповноважили ОСОБА_8 підписувати договір поруки в забезпечення виконання кредитного договору. Доводи щодо не направлення досудової вимоги спростовуються матеріалами справи про направлення та отримання досудових вимог (а. с. 30 -3 34, 174). Доводи апелянтів щодо підвищення Банком процентної ставки в односторонньому порядку спростовуються п. 1.4.1 та 1.4.1.5.2 кредитного договору про те, що процента ставка визначається як фіксований відсоток + FIDR, де фіксований відсоток дорівнює - 4,99%, а FIDR - це процентна ставка по строкових депозитних вкладах фізичних осіб у валюті тотожній валюті кредиту, що розміщені в банку на строк дії депозитного договору. В залежності від вартості кредитних ресурсів банку ставка FIDR може змінюватися Банком (зменшуватися або збільшуватися) в порядку передбаченому кредитним договором. Зміна процентної ставки не потребує укладення будь-якого додаткового договору до кредитного договору. Сторони згодні з таким підвищенням процентної ставки. Доводи апелянтів про повернення кредиту за курсом долара США, який існував на час його укладення не відповідає умовам кредитного договору, за яким валюта кредиту - долар США (п. п. 2 та 1.11). Щодо виконавчого напису нотаріуса про звернення стягнення на предмет іпотеки, то відповідно до наданої ТОВ копії постанови державного виконавця від 27.06.2014 р. (а. с. 217) виконавчий напис нотаріуса про звернення стягнення на іпотечне майно в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором у зв'язку за набранням чинності Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті" від 03.06.2014 р. було повернуто стягувачеві.

Доводи апелянтів щодо ухвалення рішення за їх відсутності не приймаються до уваги, оскільки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 сповіщалися про судові засідання (а. с. 67, 89, 98). У справі приймала участь представник ОСОБА_4 та ОСОБА_6 - ОСОБА_7 (а. с. 76 - 82), яка також сповіщалася про судові засідання, надавала клопотання про їх відкладення та залучення до матеріалів справи документів (а. с. 84, 90, 219). Апелянти надавали заперечення на позов (а. с. 101 - 106). Таким чином, ухвалення рішення за відсутності відповідачів не привело до порушення їх процесуальних прав.

Доводи та вимоги апелянтів щодо закриття провадження у справі є неспроможними, оскільки не засновані на положеннях ст. ст. 307, 309, 310 ЦПК України.

Ураховуючи, що невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, призвело до неправильного вирішення справи, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, з ухваленням нового рішення.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 307, п. п. 3, 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог. Підставою для скасування рішення суду і ухвалення нового рішення по суті позовних вимог є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального та процесуального права. Норми матеріального права вважаються порушеними або неправильно застосованими, якщо застосовано закон, який не поширюється на ці правовідносини, або не застосовано закон, який підлягав застосуванню. Порушення норм процесуального права можуть бути підставою для скасування рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ст. ст. 79, 88 ЦПК України на користь ТОВ необхідно стягнути в рівних частках з ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 судовий збір у сумі - 3 441,00 грн.. тобто з кожного - по 1 147,00 грн..

Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 313, 316, 317, 319 ЦПК України колегія суддів,

вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 - задовольнити частково.

Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 11 листопада 2014 року - скасувати. Ухвалити нове рішення.

Позов товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна":

1) солідарно з ОСОБА_4 (номер картки фізичної особи-платника податків - НОМЕР_1) та ОСОБА_5 (номер картки фізичної особи-платника податків - НОМЕР_2) за договором поруки № SR-502/035/2007/1 від 02 жовтня 2007 року, солідарно з ОСОБА_4 (номер картки фізичної особи-платника податків - НОМЕР_1) та ОСОБА_6 (номер картки фізичної особи-платника податків - НОМЕР_3) за договором поруки № SR-502/035/2007/ від 02 жовтня 2007 року - заборгованість за укладеним 02 жовтня 2007 року ОСОБА_4 із закритим акціонерним товариством "ОТП Банк" кредитним договором № ML-502/035/2007 та додатковими угодами до нього № 1 від 29 квітня 2009 року, № 2 від 02 жовтня 2009 року та № 3 від 03 листопада 2009 року станом на 16 червня 2014 року на загальну суму - 104 937 (сто чотири тисячі дев'ятсот тридцять сім) доларів 53 цента США, що за курсом Національного Банку України на 16 червня 2014 року становить - 1 232 806 (один мільйон двісті тридцять дві тисячі вісімсот шість) грн. 10 коп., яка складається з: - заборгованості по кредиту у сумі - 93 016 (дев'яносто три тисячі шістнадцять) доларів 94 цента США, що за курсом Національного Банку України на 16 червня 2014 року становить - 1 092 763 (один мільйон дев'яносто дві тисячі сімсот шістдесят три) грн. 01 коп.; - заборгованість про процентам - 5 920 (п'ять тисяч дев'ятсот двадцять) доларів 59 центів США, що за курсом Національного Банку України на 16 червня 2014 року становить - 69 555 (шістдесят дев'ять тисяч п'ятсот п'ятдесят п'ять) грн. 09 коп.; - пеня - 6 000 (шість тисяч) доларів 00 центів США, що за курсом Національного Банку України на 16 червня 2014 року становить - 70 488 (сімдесят тисяч чотириста вісімдесят вісім) грн. 00 коп..

2) в рівних частках з ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 судовий збір у сумі - 3 441 (три тисячі чотириста сорок одна) грн. 00 коп.. тобто з кожного - по 1 147 (одна тисяч сто сорок сім) грн. 00 коп..

В решті позову - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена до касаційного суду протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий суддя: А. П. Заїкін

Судді: Л. А. Гірняк

Л. І. Доценко