Ухвала суду № 43484556, 07.04.2015, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг)

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 193/2190/14-ц Головуючий в І інстанції

Провадження 22-ц/774/416/К/15 Патинка А. Г.

Категорія № 27 (І) Доповідач Соколан Н. О.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 квітня 2015 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді: Соколан Н.О.,

суддів: Бондар Я. М., Зубакової В. П.

при секретарі: Булах К. А.

за участю: представника позивача Подолінного Романа Георгійовича,

відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "ПриватБанк" на рішення Софіївського районного суду Дніпропетровської від 26 грудня 2014 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И Л А:

У липні 2014 року Публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" (далі - ПАТ КБ "ПриватБанк") звернулось до суду із позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на те, що 15.02.2013 року між сторонами було укладено договір, відповідно до умов якого позивач надав відповідачу кредит у сумі 23903,04 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 0,01 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

Вказаний договір є договором приєднання, який складається з заяви позичальника, Умов та правил надання банківських послуг, згоду на укладення якого відповідач підтвердив своїм підписом у заяві та тарифів.

Умов зазначеного договору відповідач ОСОБА_3 належним чином не виконала, у зв'язку з чим станом на 15.10.2014 року утворилася заборгованість перед позивачем в загальному розмірі 58324,44 грн., яку позивач ПАТ КБ "ПриватБанк" просить стягнути з відповідача разом із судовими витратами.

Рішенням Софіївського районного суду Дніпропетровської від 26 грудня 2014 року позовні вимоги ПАТ КБ "ПриватБанк" задоволені частково. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" заборгованість за кредитним договором №б/н від 15.02.2013 року у розмірі 20393,02 грн., яка складається з наступного: 20390,20 - заборгованість за кредитом; 2,82 грн. - заборгованість по відсоткам за користування кредитом, та судовий збір у сумі 203,93 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі представник ПАТ КБ "ПриватБанк" просить рішення скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог та ухвалити нове, яким задовольнити вимоги про стягнення заборгованості з комісії за користування кредитом в сумі 815,60 грн. та штрафу в сумі в сумі 37115,82 грн. Вважає, що суд неповно з'ясував обставини, які мають значення для вирішення справи, зробив невірний висновок про відсутність заборгованості за кредитним договором, не врахував положення Генеральної угоди щодо нарахування штрафних санкцій, тому дійшов невірного та необґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог про стягнення комісії за користування кредитом та штрафу.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

При вирішенні спору, судом першої інстанції під час розгляду справи встановлено, 04 липня 2006 року позивачем надано відповідачу споживчий кредит в розмірі 5 834, 40 гривень на строк 24 місяці до 04.07.2008 року. Відповідач не виконували свої кредитні зобов'язання, тому виникла заборгованість. Позивач не звертався до суду з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором та пропустив 3-х річний строк позовної давності.

Однак,15 лютого 2013 року між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_3 укладено Генеральну угоду про реструктуризацію заборгованості та приєднання до Умов і правил надання продукту кредитних карт. Відповідно до умов вищевказаної Генеральної угоди, вказана угода укладена з метою створення сприятливих умов для виконання ОСОБА_3 зобов'язань за кредитним договором № DNH4KР85160163 від 04 липня 2006 року, за яким сторони домовилися, що заборгованість за договором від 04 липня 2006 року станом на 15 лютого 2013 року становить 27115,04 грн. (п.п. 1.1.2 Генеральної угоди). Дата остаточного погашення заборгованості за кредитним договором - 31 серпня 2013 року та з метою забезпечення виконання зобов'язань за вказаною угодою ОСОБА_3 зобов'язана мати в день підписання Генеральної угоди залишок на рахунку в розмірі 3212,00 грн. (п.п. 1.1.2, 1.1.3 п. 1 та п.п.1.2 Генеральної угоди про реструктуризацію заборгованості та приєднання до Умов і правил надання продукту кредитних карт).Пунктом 2.1. Генеральної угоди про реструктуризацію заборгованості та приєднання до Умов і правил надання продукту кредитних карт від 15 лютого 2013 року визначено, що банк надає позичальнику терміновий кредит в розмірі 23903,04 грн. на строк 06 місяців на період з 15 лютого 2013 року по 31 серпня 2013 року шляхом встановлення кредитної лінії на платіжну картку на споживчі цілі в розмірі 23903,04 грн. в обмін на зобов'язання позичальника з повернення кредиту, сплати процентів в розмірі 0,001 % в місяць на суму залишку заборгованості за кредитом. Оплата заборгованості здійснюється в наступному порядку: починаючи з 1 по 25 число кожного місяця позичальник сплачує банку грошові кошти (щомісячний платіж) в сумі 3983,84 грн. для погашення заборгованості по кредиту, яка складається із заборгованості по кредиту, процентів, а також інших витрат відповідно до Умов і правил. Дата останнього погашення заборгованості повинна бути не пізніше 31 серпня 2013 року (а.с. 8). За умовами генеральної угоди, позивач зазначив, що розмір заборгованості становить 2711,04грн. Розмір пені зменшено на 37115,82 грн. та виставлено як штраф за умовами угоди

ОСОБА_3 була ознайомлена з Умовами і правилами надання продукту кредитних карт, про що свідчить її підпис у Генеральній угоді про реструктуризацію заборгованості та приєднання до Умов і правил надання продукту кредитних карт від 15 лютого 2013 року.

Згідно розрахунку, станом 15 жовтня 2014 року ОСОБА_3 має заборгованість за договором від 15 лютого 2013 року - 20390,20 грн. заборгованість за кредитом, заборгованість по процентам 2,82 грн. Відповідно до виписки по особовому рахунку, ОСОБА_3 суму заборгованості по кредитному договору сплачувала частково, а саме: 28.03.2013 р.- 150,00 грн., 22.04.2013 р.- 300,00 грн. та 240,00 грн, 30.04.2013 р. - 150,00 грн., 20.05.2013 р. - 300,00 грн, 29.05.2013 р. - 150,00 грн., 19.06.2013 р. - 300,00 грн., 03.07.203 грн. - 50,00 грн., 22.07.2013 р. - 770,05 грн., 31.07.2013 р. - 100,00 грн. та 100,04 грн., 12.09.2013 р. - 875,20 грн.

Оскільки відповідач порушила умови Генеральної угоди, односторонньо не виконує належним чином своїх зобов'язань по ній, не виконувала вимог ст.ст.526, 530, 1054 ЦК України, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про стягнення з ОСОБА_3 О на користь позивача заборгованості за кредитним договором від 15.02.2013 року у розмірі 20393,02 грн., яка складається з: 20390,20 - заборгованості за кредитом; 2,82 грн. - заборгованості по відсоткам за користування кредитом.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ПАТ "ПриватБанк" про стягнення заборгованості з комісії за користування кредитом в сумі 815,60 грн. та штрафу в сумі 37115,82 грн., суд першої інстанції виходив із того, що позивачем пропущено процесуальний строк для звернення із позовом про стягнення цих сум. Колегія суддів погоджується з таким висновком, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта статті 267 ЦК України).

Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність.

Зокрема, частина друга статті 258 ЦК України передбачає, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).

Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 та ст. 549 ЦК України виконання зобов'язання забезпечується, зокрема, неустойкою, яка визначається як пеня та штраф і є грошовою сумою або іншим майном, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов'язання. Сплата неустойки є правовим наслідком у разі порушення зобов'язання (п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України).

Як вбачається із виписки з особового рахунку, ОСОБА_3 останній платіж провела 12 вересня 2013 року в сумі 875,20 грн. (а.с. 66-67).

Згідно п.1.1.3 Генеральної угоди дата кінцевого повернення боргу 31 серпня 2013 року.

Відповідно до п.п. 2.2. Генеральної угоди при порушенні позичальником строків погашення заборгованості більше ніж на 31 день сторони домовилися, що строк повернення кредиту вважається 32 день з моменту виникнення порушення. Заборгованість по кредиту починаючи з 32 дня порушення вважається простроченою і позичальник сплачує банку штраф у розмірі 37115,82 грн. (а.с 8). Таким чином, згідно умов Генеральної угоди штраф нараховується на 32 день з часу останньої проплати, а саме з 14 жовтня 2013 року, так як остання проплата була 12 вересня 2013 року.

Під час розгляду справи судом першої інстанції, представник відповідача заявляв клопотання про застосування строку позовної давності в частині стягнення штрафних нарахувань.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції про пропуск позивачем строку позовної давності за зверненням до суду за захистом порушених прав в частині стягнення заборгованості з комісії за користування кредитом в сумі 815,60 грн. та штрафу в сумі в сумі 37115,82 грн., та не приймає до уваги доводи апеляційної скарги про неврахування положень Генеральної угоди щодо нарахування штрафних санкцій, оскільки ця обставина була предметом розгляду в суді першої інстанції.

Вирішуючи даний спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов'язки сторін, обставини по справі, перевірив доводи і дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані і підтверджені письмовими матеріалами справи та поясненнями учасників процесу.

За таких обставин підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, ст. 313-315 ЦПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" - відхилити.

Рішення Софіївського районного суду Дніпропетровської від 26 грудня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:

Судді: