Вирок № 43484356, 08.04.2015, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 200/4659/15-к

Провадження № 1-кп/200/311/15

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2015 року Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська у складі: головуючого: судді Леонова А.А.

за участі секретаря: Коляда В.В.

сторін судового провадження:

прокурора: Красікова М.О.

обвинуваченого: ОСОБА_1

представника потерпілого,

представника цивільного позивача: ОСОБА_2

потерпілого: ОСОБА_3

цивільного позивача: ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську судове провадження № 1кп/200/200/15 (кримінальне провадження №120140400300000901) за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Придніпровськ Дніпропетровського району Дніпропетровської області, українця, громадянина України, не працюючого, одруженого, що має на утриманні чотирьох неповнолітніх дітей, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого:

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України, суд -

ВСТАНОВИВ:

20 грудня 2014 року приблизно о 15 годині 30 хвилин ОСОБА_1, керуючи власним технічно справним автомобілем «БМВ Х5», реєстраційний номер НОМЕР_1, рухався по «Центральному» мосту з боку вулиці Коцюбинського в напрямку проспекту імені газети «Правда» в м. Дніпропетровську, із включеним ближнім світлом фар, із швидкістю біля 80-100 км/год.

На шляху свого руху ОСОБА_1, грубо порушуючи правила безпеки дорожнього руху, проявляючи крайню неуважність до дорожньої обстановки та її змінам, перед зміною напрямку свого руху ліворуч та виїзду на смугу зустрічного руху, не впевнився, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам дорожнього руху, в районі електроопори №61, змінив свій напрямок руху ліворуч, виїхав на смугу зустрічного руху, де скоїв зіткнення із автомобілем «Шкода Октавія», реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_5, який рухався у зустрічному напрямку. Після зіткнення вказаних транспортних засобів, автомобіль ОСОБА_1, «БМВ Х5» у некерованому стані продовжив свій рух далі по смузі зустрічного руху, де в подальшому відбулося зіткнення автомобіля «БМВ Х5» із автомобілем «Хюндай Елантра», реєстраційний номер НОМЕР_3, під керуванням водія ОСОБА_3, який рухався у зустрічному напрямку.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди потерпілому ОСОБА_3, 1987 року народження, заподіяно тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, саднин голови та обличчя, закритого перелому дистального мета епіфіза лівої променевої кістки зі зміщенням відламків, що ускладнилися невритом ліктьового та серединного нерву праворуч, відкритого заднього вивиху лівої гомілки з пошкодженням власної зв'язки наколінника, відкритого внутрішньо-суглобного поздовжнього перелому верхньої третини лівої великогомілкової кістки, забійної рани лівого колінного суглобу, рани правого колінного суглобу, які згідно висновків судово-медичної експертизи №235 від 20.01.2015 року та висновків додаткової судово-медичної експертизи №780е від 25.02.2015 року, відносяться до ушкоджень середнього ступеню тяжкості, що зумовлюють тривалий розлад здоров'я, строком понад три тижні (більше як 21 день) на підставі п.2.2.2 «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України від 17.10.1995 року №6.

Порушення правил безпеки дорожнього руху виразилося в тому, що ОСОБА_1, керуючи транспортним засобом - автомобілем «БМВ Х5», реєстраційний номер НОМЕР_1, не виконав вимоги п.10.1 Правил дорожнього руху України, який наголошує:

«Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху, водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху», невиконання якого знаходиться в причинному зв'язку з наслідками, що наступили.

Допитаний під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_1 свою вину в інкримінованому йому злочині визнав повністю, та пояснив, що дійсно 20.12.2014 року близько 15-16 годин він на власному автомобілі рухався по «Центральному» мосту в м. Дніпропетровську з боку вул. Коцюбинського в напрямку пр. «ім. Газети Правда». В той час погода була хмарна, йшов невеликий дощ, видимість була погана. В нього були включені фари ближнього світла. Рухався він зі швидкістю до 80 км/год. по крайній лівій полосі, тобто ближче до центру проїзної частини. Рухався в потоці транспорту. Яким чином він виїхав на зустрічну полосу руху та зачепив автомобіль «Шкода», який рухався в зустрічному напрямку він не розуміє. Проте, це сталося. Вони зіткнулися лівими боками своїх автомобілів, після чого у нього в автомобілі спрацювали всі подушки безпеки, як бокові, так і передні, після чого він взагалі не бачив куди рухається його автомобіль в некерованому стані. Далі він відчув удар і його автомобіль зупинився. Події після цього він погано пам'ятає. Потім його доставили в лікарню, де він проходив лікування. Після лікування, він дізнався, де перебуває потерпілий ОСОБА_3. Той знаходився на лікуванні в лікарні. Він допоміг грошима потерпілому на лікування та частково відшкодував йому матеріальну шкоду за розбиту машину, про що ОСОБА_3 написав йому розписки. Цивільний позов ОСОБА_4 він не визнає, оскільки матеріальна шкода, спричинена її автомобілю частково відшкодована ним, шляхом передачі грошей ОСОБА_3, який є цивільним чоловіком ОСОБА_4, а машина є їх спільним майном, придбаним під час цивільного шлюбу. Частково матеріальна шкода відшкодована страховою компанією. Він пропонував ОСОБА_4 купити їй іншу машину, проте вона відмовилася від цієї пропозиції, заявивши, що їй потрібні гроші, а не автомобіль. У скоєному щиро кається.

Крім повного визнання вини самим обвинуваченим, його вина у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення також підтверджується:

Показами потерпілого ОСОБА_3, допитаного під час судового розгляду, який показав, що 20 грудня 2014 року, приблизно о пів на четверту годину вечора він на автомобілі «Хюндай Елантра», рухався по «Центральному» мосту в м. Дніпропетровську з боку пр. «ім. Газети Правда» в бік центру м. Дніпропетровська. Він рухався в крайній лівій полосі, ближче до центру проїзної частини. Попереду нього, на відстані близько 20 метрів рухався автомобіль «Шкода». Він бачив, як автомобіль «Шкода», різко змінивши напрямок руху поїхав праворуч, після цього він сам момент аварії не пам'ятає. Після удару він погано пам'ятає події. Пам'ятає, як його витягали із автомобіля, викликали «швидку». ОСОБА_1 на місці ДТП він не бачив. Потім тривалий час він лікувався в лікарні. До нього з м. Донецька приїхала його дружина ОСОБА_4, з якою він перебуває в цивільному шлюбі близько восьми років. Автомобіль «Хюндай Елантра», на якому він потрапив у ДТП зареєстрований за ОСОБА_4 і був нещодавно нею придбаний. Даний автомобіль був придбаний під час їх цивільного шлюбу. ОСОБА_1 з'явився у нього в лікарні лише в лютому 2015 року. Він (ОСОБА_1.) допоміг йому грошима на лікування, проте чи вистачить йому цих грошей він не знає, оскільки йому ще необхідно буде робити операцію на коліні.

Показами свідка ОСОБА_6, допитаної під час судового розгляду за клопотанням представника потерпілого, яка показала, що вона є подругою ОСОБА_4. ОСОБА_4 перебуває в цивільному шлюбі з ОСОБА_3. Вони перебувають в цивільному шлюбі вже багато часу. Вона (ОСОБА_6.) про це знає близько трьох років. Про те, що сталося ДТП в якому постраждав ОСОБА_3 вона знає. На час ДТП ОСОБА_4 знаходилася в м. Донецьку. Після ДТП вона приїхала в Дніпропетровськ та весь час доглядала за ОСОБА_3. Вона особисто відвідувала ОСОБА_3 в лікарні, та бачила там ОСОБА_4, бачила якою вона була знервованою. Їй відомо, що ОСОБА_3 спричинену шкоду відшкодували, а ОСОБА_4 шкода не відшкодована.

Показами свідка ОСОБА_7, допитаного під час судового розгляду за клопотанням представника потерпілого, який показав, що він працює разом із ОСОБА_3 на одному підприємстві. В один із днів грудня 2014 року ОСОБА_3 не вийшов на роботу, і їм стало відомо, що він потрапив в ДТП. ОСОБА_3 та ОСОБА_4 проживають разом вже багато часу. Вони збиралися укладати шлюб, проте цьому перешкодило ДТП. ОСОБА_4 постійно відвідувала та доглядала ОСОБА_8.

Показами свідка ОСОБА_5, допитаного під час судового розгляду, який показав, що 20.12.014 року близько 17-18 годин він на автомобілі «Шкода», який належав підприємству, на якому він працював, рухався по «Центральному» мосту м. Дніпропетровську. Він рухався по крайній лівій смузі. На той час вже смеркалося, йшов дощ, видимість була погана. Як в попутному напрямку так і в зустрічному рухалися потоки машин. В цей час він побачив, як на його полосу руху виїжджає автомобіль «БМВ Х5». Він встиг зреагувати та вивернути кермо вправо, чим уникнув прямого зіткнення. Зіткнення сталося лівими сторонами автомобілів. Після удару він зупинився. Страховою компанією суму шкоди автомобілю «Шкода», яким він керував відшкодовано. Претензій до обвинуваченого не має.

Показами цивільного позивача ОСОБА_4, допитаної під час судового розгляду, яка показала, що вона є цивільною дружиною потерпілого ОСОБА_3. Разом із ОСОБА_3 вони проживають вже вісім років однією сім'єю, поєднані спільним побутом. Під час проживання однією сім'єю вона тривалий час відкладала гроші на придбання автомобіля. На зібрані гроші вона купила автомобіль «Хюндай Елантра» реєстраційний номер НОМЕР_3. Після початку війни на Донбасі, підприємство, на якому працював ОСОБА_3 змінило місце знаходження з м. Донецьк на м. Дніпропетровськ. ОСОБА_3 переїхав проживати в м. Дніпропетровськ. Автомобіль «Хюндай Елантра» він забрав з собою. Таке було їх рішення. Вона на той час залишилася проживати та працювати в м. Донецьк. В грудні 2014 року їй повідомили, що ОСОБА_3 на автомобілі «Хюндай Елантра» в м. Дніпропетровську потрапив у ДТП. Вона відразу взяла відпустку без збереження заробітної плати і приїхала в м. Дніпропетровськ. Весь час хвороби ОСОБА_3 вона знаходилася з ним поруч, доглядала його. Щодо цивільного позову, після остаточного варіанту уточнених позовних вимог, просила стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 суму матеріальної шкоди завданої внаслідок кримінального правопорушення в розмірі 171 513 гривень 85 копійок; стягнути з обвинуваченого 180 000 гривень моральної шкоди; 1000 гривень процесуальних витрат, пов'язаних із залученням експерта; 1800 гривень судових витрат по сплаті судового збору.

Обгрунтовуючи суму моральної шкоди, цивільний позивач ОСОБА_4 пояснила, що дана шкода полягає в пошкодженні її автомобіля, побоюванні за життя та здоров'я ОСОБА_3, зміні своїх планів на офіційне укладення шлюбу із ОСОБА_3 та зміні своїх планів на весільну подорож; переживання з приводу своєї роботи в м. Донецьк, вимушеному зміні місця проживання.

Також вина обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами та документами:

- протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 20.12.2014 року за участі учасника події ОСОБА_5 яким описані встановлені обставини ДТП та місцезнаходження автомобілів учасників ДТП на момент огляду. Схемою до протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди. Фототаблицею до протоколу (т.1 а.с.3-13);

- висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння учасника ДТП ОСОБА_5, згідно висновків якого ОСОБА_5 тверезий (т.1 а.с.15);

- постановою про визнання речовим доказом від 15.01.2015 року, якою було визнано як речовий доказ автомобіль НОМЕР_5 (т.1 а.с.70);

- постановою про визнання речовим доказом від 15.01.2015 року, якою було визнано як речовий доказ автомобіль «Хюндай Елантра» державний номер НОМЕР_3 (т.1 а.с.71);

- постановою про визнання речовим доказом від 15.01.2015 року, якою було визнано як речовий доказ автомобіль «Шкода Октавія» державний номер НОМЕР_2 (т.1 а.с.72);

- висновком експерта №235е від 20.01.2015 року, згідно висновків якого на основі судово-медичної експертизи гр. ОСОБА_3, 1987 року народження, враховуючи відомі обставини справи, дані медичної документації та у відповідності з поставленими перед експертизою питаннями, у нього виявлені тілесні ушкодження у вигляді: закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, саднин голови та обличчя; закритого перелому дистального метаепіфізу лівої променевої кістки зі зміщенням відламків, що ускладнилося невритом ліктьового та серединного нерву праворуч; відкритого заднього вивиху лівої гомілки з пошкодженням власної зв'язки наколіннику, рани лівого колінного суглобу; рани правого колінного суглобу.

Враховуючи характер та локалізацію виявлених тілесних ушкоджень, можливо вказати, що виявлені у нього ушкодження могли утворитися від дії тупих твердих предметів, якими могли бути виступаючі частини в салоні автозасобу, можливо за умов дорожньо-транспортної пригоди.

Враховуючи дані медичної документації, дані рентгенологічних обстежень, можливо вказати, що виявлені у нього ушкодження могли утворитися незадовго до надходження його до медичного закладу, тобто можливо і в термін на який вказує обстежений та слідчий у постанові.

За своїм характером виявлені тілесні ушкодження відносяться до ушкоджень середньої тяжкості, що зумовили тривалий розлад здоров'я, строком понад 3 тижні (більш, як 21 день), п. 2.2.2 «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджені», затверджених МОЗ України від 17.01.1995 року №6.

При надходженні до лікарні, була вилучена кров на алкоголь, вміст алкоголю в крові 0% (т.1 а.с. 76-79);

- висновком експерта №374е від 28.01.2015 року, згідно висновків якого на основі судово-медичної експертизи гр. ОСОБА_1, 1973 року народження, враховуючи відомі обставини справи, дані медичної документації та у відповідності з поставленими перед експертизою питаннями, у нього виявлені тілесні ушкодження у вигляді: закритої черепно-мозкової травми, забою головного мозку 2 ступеню, субарахноїдального крововиливу, перелому передньої стінки правої гайморової пазухи, гемосинусу.

Враховуючи характер та локалізацію виявлених тілесних ушкоджень, можливо вказати, що вони могли утворитися від дії тупих твердих предметів, якими могли бути виступаючі частини в салоні авто засобу, можливо за умов дорожньо-транспортної пригоди.

Враховуючи дані медичної документації, даних КТ досліджень, можливо вказати, що вони могли утворитися незадовго до надходження його до медичного закладу, тобто можливо і в термін на який вказує обстежений та слідчий у постанові.

За своїм характером виявлені тілесні ушкодження відносяться до ушкоджень середньої тяжкості, що зумовили тривалий розлад здоров'я, строком понад 3 тижні (більш як 21 день), п. 2.2.2 «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України від 17.01.1995 року №6.

Клінічно встановлений діагноз: «забій грудної клітини та забій обох колінних суглобів» при оцінці ступеню тяжкості в рахунок не приймається, так як встановлений на основі суб'єктивних факторів та не підтверджений об'єктивними відомостями (відсутні синці, садна, рани, переломи в області грудної клітини та обох колінних суглобів). На підставі п.4.6. «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України від 17.01.1995 року №6.

При надходженні до лікарні була вилучена кров на наявність алкоголю (аналіз №15579) - вміст алкоголю в крові 0% (т.1 а.с. 92-94);

- висновком судового експерта-автотоварознавця №2652 від 09.02.2015 року, згідно висновків якого, вартість матеріального збитку, заподіяна власнику автомобіля «Хюндай Елантра», державний реєстраційний номер НОМЕР_3 в результаті ДТП становить: 373 656 гривень 29 копійок.

Вартість ремонтно-відновлювальних робіт автомобіля «Хюндай Елантра», державний реєстраційний номер НОМЕР_3 становить 420 242 гривень 95 копійок (т.1 а.с. 97-104);

- висновком експерта №70/27-116 від 19.02.2015 року, згідно висновків якого, в даній дорожній обстановці водій автомобіля «БМВ Х5» ОСОБА_1 повинен був діяти відповідно до вимог п.10.1 Правил дорожнього руху.

При заданому механізмі події, дії водія автомобіля «БМВ Х5» ОСОБА_1 не відповідали вимогам п.10.1 Правил дорожнього руху, що з технічної точки зору знаходиться в причинному зв'язку з настанням даної ДТП.

Технічна можливість запобігти вказаній ДТП для водія автомобіля «БМВ Х5» ОСОБА_1 визначалась виконанням ним вимог п. 10.1 Правил дорожнього руху і для нього не було будь-яких перешкод технічного характеру, які не дозволили б йому їх виконати.

В даній дорожній обстановці водій автомобіля «Шкода-Октавія» ОСОБА_5 повинен був діяти відповідно до вимог п. 12.3 Правил дорожнього руху.

При заданому механізмі пригоди, в діях водія автомобіля «Шкода-Октавія» ОСОБА_5 невідповідностей вимогам п. 12.3 Правил дорожнього руху не вбачається.

В умовах місця події, водій автомобіля «Шкода-Октавія» ОСОБА_5 не мав технічної можливості запобігти вказаній ДТП своєчасним застосуванням екстреного гальмування із зупинкою автомобіля до місця зіткнення.

В даній дорожній обстановці водій автомобіля «Хюндай-Елантра» ОСОБА_3 повинен був діяти відповідно до вимог п. 12.3 Правил дорожнього руху.

При заданому механізмі пригоди, в діях водія автомобіля «Хюндай-Елантра» ОСОБА_3 не вбачається невідповідностей вимогам п. 12.3 Правил дорожнього руху, які з технічної точки зору могли б знаходитися в причинному зв'язку з настанням даної ДТП.

Технічна можливість запобігти вказаній ДТП односторонніми діями водія автомобіля «Хюндай-Елантра» ОСОБА_3 не визначалася (т.1 а.с. 155-157);

- додатковим висновком експерта №780е від 25.02.2015 року, згідно висновків якого, на основі судово-медичної експертизи гр. ОСОБА_3, 1987 р.н., враховуючи відомі обставини справи, дані медичних документів та у відповідності з поставленими перед додатковою експертизою питаннями, у нього виявлені тілесні ушкодження у вигляді: закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, саднин голови та обличчя; закритого перелому дистального мета епіфізу лівої променевої кістки зі зміщенням відламків, що ускладнилося невритом ліктьового та серединного нерву праворуч; відкритого заднього вивиху лівої гомілки з пошкодженням власної зв'язки надколінника, відкритого внутрішньо-суглобного поздовжнього перелому верхньої третини лівої великогомілкової кістки, забійної рани лівого колінного суглобу, рани правого колінного суглобу.

Враховуючи характер та локалізацію виявлених тілесних ушкоджень, можливо вказати, що виявлені у нього ушкодження могли утворитися від дії тупих твердих предметів, якими могли бути виступаючі частини в салоні автозасобу, можливо за умов дорожньо-транспортної пригоди.

Враховуючи дані медичної документації, дані рентгенологічних обстежень, можливо вказати, що виявлені у нього ушкодження могли утворитися незадовго до надходження його до медичного закладу, тобто можливо і в термін на який вказує обстежений та слідчий у постанові.

За своїм характером виявлені тілесні ушкодження відносяться до ушкоджень середньої тяжкості, що зумовили тривалий розлад здоров'я, строком понад 3 тижні (більш, як 21 день), п. 2.2.2 «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених МОЗ України від 17.01.1995 року №6.

Виявлені у нього тілесні ушкодження не є небезпечними для життя, так як останні не спричинили загрозливі для життя явища. На підставі п.2.1.3. «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених МОЗ України від 17.01.1995 року №6 (т.1 а.с. 166-167);

Вважаючи доведеною таким чином вину обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні злочину, описаного вище, суд кваліфікує його дії за ч.1 ст. 286 КК України, оскільки він вчинив дії, що виразилися в порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили потерпілому ОСОБА_3 тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості.

Вивченням особи обвинуваченого, судом встановлено, що ОСОБА_1 раніше не судимий, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, не працює, за місцем проживання характеризується позитивно, має на утриманні чотирьох неповнолітніх дітей, щиросердно розкаявся у вчиненні скоєного злочину, активно сприяв досудовому розслідуванню, відшкодував завданий потерпілому збиток.

Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_1, відповідно до положень ст. 66 КК України є щире каяття у вчиненні кримінального правопорушення, активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування завданого збитку.

Обставин, які б обтяжували покарання обвинуваченому ОСОБА_1 відповідно до положень ст. 67 КК України не виявлено.

При призначенні покарання, з врахуванням тяжкості скоєного злочину, який є злочином невеликої тяжкості та особистості обвинуваченого, тієї обставини, що злочин вчинено не умисно, спричинений збиток відшкодовано, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_1 покарання у вигляді штрафу без позбавлення права керувати транспортними засобами.

Вирішуючи цивільний позов цивільного позивача ОСОБА_4, суд вважає за необхідне в задоволенні позовних вимог відмовити з наступних підстав.

Так, відповідно до ч.5 ст. 128 КПК України, цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального Кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Після кількох уточнень та доповнень до цивільного позову, цивільний позивач ОСОБА_4 остаточно просила стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 суму матеріальної шкоди завданої внаслідок кримінального правопорушення в розмірі 171 513 гривень 85 копійок; стягнути з обвинуваченого 180 000 гривень моральної шкоди; 1000 гривень процесуальних витрат, пов'язаних із залученням експерта; 1800 гривень судових витрат по сплаті судового збору.

В обґрунтування своїх вимог, цивільний позивач під час судового розгляду в залі суду посилалася на ту обставину, що в грудні 2014 року їй повідомили, що ОСОБА_3 на автомобілі «Хюндай Елантра» в м. Дніпропетровську потрапив у ДТП. Вона відразу взяла відпустку без збереження заробітної плати і відразу приїхала в м. Дніпропетровськ. Весь час хвороби ОСОБА_3 вона знаходилася з ним поруч, доглядала його.

Просила стягнути з ОСОБА_1 суму спричиненої їй матеріальної шкоди, яка становить 171 513 гривень 85 копійок, оскільки частково суму матеріальної шкоди їй відшкодувала страхова компанія, яка на її рахунок перерахувала 214 867 гривень 26 копійок. Матеріальна шкода полягає у шкоді, заподіяній її автомобілю та упущеній вигоді у вигляді не отриманої заробітної плати.

Обгрунтовуючи суму моральної шкоди, цивільний позивач ОСОБА_4 пояснила, що дана шкода полягає в пошкодженні її автомобіля, побоюванні за життя та здоров'я ОСОБА_3, зміні своїх планів на офіційне укладення шлюбу із ОСОБА_3 та зміні своїх планів на весільну подорож; переживання з приводу своєї роботи в м. Донецьк, вимушеному зміні місця проживання.

Дослідженням змісту цивільного позову ОСОБА_4, судом встановлено, що в ньому вона зазначає про те, що їй було завдано матеріальної шкоди на загальну суму 360 000 гривень.

Дослідженням висновку судового експерта-автотоварознавця №2652 від 09.02.2015 року, судом встановлено, що вартість матеріального збитку, заподіяного власнику автомобіля «Хюндай Елантра», державний реєстраційний номер НОМЕР_3 (яким є ОСОБА_4.) в результаті ДТП становить: 373 656 гривень 29 копійок.

Судом встановлено, що 17.02.2015 року АТ СК «АХА Страхування» на рахунок ОСОБА_4 перераховано 214 867 гривень 26 копійок, як страхове відшкодування за заподіяну матеріальну шкоду спричинену автомобілю «Хюндай Елантра», державний реєстраційний номер НОМЕР_3 (т.2 а.с. 85). Даний факт підтвердила і ОСОБА_4 в судовому засіданні.

Судом встановлено, що 373 656 гривень 29 копійок за вирахуванням 214 867 гривень 26 копійок, дорівнює 158 789 гривень 03 копійки.

Разом із тим, відповідно до положень ч.1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

П.3 Постанови Пленуму Верховного суду України №14 від 18.12.2009 року наголошує, що відповідно до положень статей 10 і 11 ЦПК ( 1618-15 ) суд розглядає цивільні справи в межах заявлених позивачем вимог та зазначених і доведених ним обставин. Відповідно до статті 19 Конституції України ( 254к/96-ВР ), статті 1 ЦПК ( 1618-15 ) та з урахуванням положення частини четвертої статті 10 ЦПК ( 1618-15 ) вийти за межі заявлених вимог (вирішити незаявлену вимогу, задовольнити вимогу позивача у більшому розмірі, ніж було заявлено) суд має право лише у випадках, прямо передбачених законом.

Таким чином, під час вирішення позовних вимог ОСОБА_4, суд виходить із суми матеріальної шкоди заявленої ОСОБА_4 в розмірі 360 000 гривень, як зазначено в позові.

Таким чином, 360 000 гривень за вирахуванням 214 867 гривень 26 копійок, дорівнює 145 132 гривні 74 копійки.

Тобто, сума не відшкодованої та заявленої в позові ОСОБА_4 матеріальної шкоди, дорівнює 145 132 гривні 74 копійки.

Вирішуючи цивільний позов, суд враховує той факт, що під час судового розгляду даного судового провадження, цивільним позивачем ОСОБА_4, в судовому засіданні було заявлено суду, що вона проживає разом із потерпілим ОСОБА_3 однією сім'єю, в цивільному шлюбі близько восьми років. Вони мають спільний побут та єдиний бюджет.

Дані покази цивільного позивача ОСОБА_4 в судовому засіданні підтвердив також і потерпілий ОСОБА_3.

Крім того, дані покази ОСОБА_4 та ОСОБА_3 в судовому засіданні також підтвердили свідки, допитані за клопотанням представника потерпілого та цивільного позивача, а саме: ОСОБА_7, ОСОБА_6.

Відповідно до положень ч.1 ст. 74 Сімейного Кодексу України, якщо жінка та чоловік проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності.

Відповідно до ч.2 ст. 74 Сімейного Кодексу України на майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, поширюються положення глави 8 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст. 60 Сімейного Кодексу України (Глава 8) майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Відповідно до ч.2 ст. 60 Сімейного Кодексу України (Глава 8) вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Автомобіль не є предметом індивідуального користування, а тому визначається судом, як об'єкт права спільної сумісної власності.

Як вбачається з показів цивільного позивача ОСОБА_4, потерпілого ОСОБА_3, свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_6, ОСОБА_4 і ОСОБА_3 проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі вже близько восьми років. ОСОБА_4 та ОСОБА_3 мають спільний бюджет, пов'язані спільним побутом.

Судом встановлено, що автомобіль «Хюндай Елантра», державний реєстраційний номер НОМЕР_3, зареєстрований на праві власності за ОСОБА_4 був придбаний під час проживання ОСОБА_4 та ОСОБА_3 однією сім'єю, без укладення шлюбу, та відповідно до положень ст.ст. 60, 74 Сімейного Кодексу України, є об'єктом права спільної сумісної власності, та належить їм на праві спільної сумісної власності.

Даний факт підтверджується також і тією обставиною, що ОСОБА_3 переїхав до м. Дніпропетровська на постійне місце проживання та роботи разом із автомобілем «Хюндай Елантра», державний реєстраційний номер НОМЕР_3, який зареєстрований на праві власності за ОСОБА_4. ОСОБА_4 в той же час залишилася перебувати в м. Донецьку.

Таким чином, матеріальна шкода під час ДТП була завдана шляхом пошкодження автомобіля, який є правом спільної сумісної власності ОСОБА_4 та ОСОБА_3.

В матеріалах справи наявні копії розписок ОСОБА_3 про отримання ним від обвинуваченого ОСОБА_1 грошових коштів на загальну суму 220 000 гривень, в тому числі і 150 000 гривень в рахунок відшкодування матеріальної шкоди (т.2 а.с. 87-91).

Потерпілий ОСОБА_3 з цивільним позовом про відшкодування матеріальної або моральної шкоди до обвинуваченого ОСОБА_1 не звертався. Згідно матеріалів справи, крім пошкодження автомобіля «Хюндай Елантра», державний реєстраційний номер НОМЕР_3, іншої матеріальної шкоди ОСОБА_3 злочином не спричинено.

Таким чином, суд вважає, що отримані ОСОБА_3 150 000 гривень в рахунок відшкодування матеріальної шкоди є погашенням матеріальної шкоди за пошкоджений автомобіль «Хюндай Елантра», державний реєстраційний номер НОМЕР_3, зареєстрований на праві власності за ОСОБА_4, та який є об'єктом права спільної сумісної власності ОСОБА_4 та ОСОБА_3.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 65 Сімейного Кодексу України, дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою.

При укладенні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя. Дружина, чоловік має право на звернення до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого, що укладений другим із подружжя без її, його згоди, якщо цей договір виходить за межі дрібного побутового.

Таким чином, суд приходить до висновку про те, що потерпілий ОСОБА_3, отримуючи від обвинуваченого ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 150 000 гривень в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, спричиненої об'єкту права спільної сумісної власності з ОСОБА_4, а саме автомобілю «Хюндай Елантра», державний реєстраційний номер НОМЕР_3, діяв і від імені ОСОБА_4, оскільки такі дії відповідали інтересам подружжя.

Також, автомобіль «Хюндай Елантра», державний реєстраційний номер НОМЕР_3, який є речовим доказом в даній справі підлягає поверненню ОСОБА_4 та може бути використаний для задоволення своїх власних матеріальних потреб (в тому числі і продаж вцілілих деталей автомобіля на запасні частини).

214 867 гривень 26 копійок (сплачених страховою компанією) додати 150 000 гривень (сплачених ОСОБА_1 в рахунок відшкодування майнової шкоди), дорівнює 364 867 гривень 26 копійок.

Таким чином, суд приходить до висновку про повне відшкодування цивільному позивачу майнової шкоди, спричинених кримінальним правопорушенням, вчиненим ОСОБА_1.

Також, суд враховує і ту обставину, що ОСОБА_1 сплатив ОСОБА_3 70 000 гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Крім того, суд враховує і ту обставину, що АТ «СК «АХА Страхування», відповідно до положень цивільного законодавства України, має право на регресний позов до ОСОБА_1, про стягнення з нього 214 867 гривень 26 копійок, сплачених ОСОБА_4 як відшкодування шкоди, завданої під час ДТП, в разі пред'явлення якого, з ОСОБА_1 буде стягнуто майнову шкоду, яка перебільшує реально спричинену майнову шкоду.

Щодо вимог позивача про стягнення з обвинуваченого суми збитків у вигляді упущеної вигоди у вигляді заробітної плати на суму 10650 гривень 48 копійок, суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні цих вимог, оскільки позивачем не доведено факт спричинення даних збитків.

Так, на підтвердження цих вимог, цивільним позивачем було надано суду копію довідки про заробітну плату ТОВ «Донбаснерудпром» про середню заробітну плату ОСОБА_4 за липень-грудень 2014 року, а також копію довідки від 13.03.2015 року про те, що ОСОБА_4 з 22.12.2014 року знаходиться у безоплатній відпустці за сімейними обставинами.

Разом із тим, оригіналу цих довідок суду не надано. Також у довідці про перебування у відпустці за сімейними обставинами не вказано, за якими саме сімейними обставинами ОСОБА_4 перебуває у відпустці, та чи має до цих обставин відношення ДТП, що сталося за участі ОСОБА_3 в м. Дніпропетровську.

Щодо вимог цивільного позивача ОСОБА_4 про стягнення моральної шкоди, суд приходить до висновку про необхідність відмови в задоволенні даних вимог, виходячи з тієї обставини, що нею не доведено суму спричиненої моральної шкоди.

Крім усних заяв про спричинення моральної шкоди, жодних інших доказів моральних страждань або переживань, суду не надано.

Щодо вимог ОСОБА_4 про стягнення з ОСОБА_1 витрат на залучення експерта в сумі 1000 гривень, суд вважає за необхідне в задоволенні відмовити, оскільки дані витрати вже були відшкодовані ОСОБА_4 обвинуваченим ОСОБА_1, під час розрахунків з ОСОБА_3.

Щодо вимог про стягнення з обвинуваченого судового збору в сумі 1800 гривень за подачу позову про відшкодування моральної шкоди, суд вважає за необхідне відмовити в їх задоволенні з наступних підстав.

Так, відповідно до ч.1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Оскільки в задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 відмовлено в повному обсязі, суд, відповідно до положення ч.1 ст. 88 ЦПК України відмовляє і в задоволенні позовних вимог щодо стягнення судового збору.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 368, 374-375 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у вигляді штрафу в розмірі чотирьох тисяч гривень без позбавлення права керувати транспортними засобами.

Речові докази:

автомобіль НОМЕР_5 - повернути ОСОБА_1;

автомобіль «Хюндай Елантра» державний номер НОМЕР_3 - повернути потерпілій ОСОБА_4;

автомобіль «Шкода Октавія» державний номер НОМЕР_2 - повернути ОСОБА_5.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судові витрати в сумі 491 (чотириста дев'яносто одну) гривню 40 копійок на розрахунковий рахунок 31118115700004, одержувач платежу: УДКСУ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська, МФО 805012, код ЄДРПОУ 37989274, призначення платежу: за експертизу №70/27-116 від 19.02.2015 року.

В задоволенні цивільного позову ОСОБА_4 - відмовити в повному обсязі.

Протоколи допитів свідків, та інші документи про зафіксовані процесуальні дії - зберігати в кримінальній справі.

На вирок суду може бути подана апеляція до Апеляційного суду Дніпропетровської області протягом 30 днів з моменту його проголошення.

Суддя: А.А. Леонов