РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(заочне)
ун. № 759/19874/14-ц
пр. № 2/759/1258/15
08 квітня 2015 року м. Київ
Святошинський районний суд м. Києва у складі головуючого судді Ключника А.С. за участю секретаря судового засідання Борисенко А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі судових засідань цивільну справу за позовом ТОВ «БУДМАТЕРІАЛИ-ВТОРРЕСУРСИ» до ОСОБА_1, про стягнення відшкодування майнової шкоди завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення,
ВСТАНОВИВ:
Позивач 21.11.2014 року звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, про стягнення відшкодування майнової шкоди завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Позов обґрунтовано тим, що 08-09.03.2014 року відповідач ОСОБА_1 незаконно заволодів транспортними засобами, які належать позивачу - ТОВ «БУДМАТЕРІАЛИ-ВТОРРЕСУРСИ».
Реалізуючи свій злочинний умисел направлений на незаконне заволодіння транспортним засобом ОСОБА_1 08.03.2014 року о 21 год. 02. хв., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, проник в салон малотоннажного автомобіля «Volkswagen Grafter» д.н.з. НОМЕР_5, власником якого є позивач та запустивши двигун вказаного транспортного засобу виїхав з території охоронюваного майданчику, розташованого по АДРЕСА_1 та направився до будинку АДРЕСА_2, де розпорядився ним на власний розсуд.
Окрім цього, ОСОБА_1, в ніч на 09.03.2014 року, після незаконного заволодіння малотоннажним автомобілем «Volkswagen Grafter» д.н.з. НОМЕР_5, вирішив незаконно заволодіти ще одним транспортним засобом, який належить позивачу та був припаркований на майданчику, розташованому по АДРЕСА_1. З метою виконання свого злочинного умислу, ОСОБА_1 09.03.2014 року, близько 02 год. 04 хв. повторно проник на територію охоронюваного майданчику та здійснив викрадення вантажного автомобіля «MAN 26.314» д.н.з. НОМЕР_6, шляхом запуску двигуна вказаного транспортного засобу та направився до Київської регіональної митниці, розташованої по вул. Новопироговській, 58 у м. Києві, де розпорядився ним на власний розсуд.
Продовжуючи свої злочинні дії ОСОБА_1 знову повернувся до охоронюваного майданчику, розташованого по АДРЕСА_1, з метою викрадення вантажного автомобіля «MAN M05» д.н.з. НОМЕР_4, власником якого є позивач, проник в салон згаданого автомобіля та запустив двигун намагаючись виїхати з території майданчику, але двигун згаданого транспортного засобу припинив роботу, внаслідок чого ОСОБА_1 не довів свій злочин до кінця з причин, які не залежали від його волі.
Під час розгляду кримінального провадження №759/10385/14-к ОСОБА_1 вину у скоєнні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 289, ч. 2 ст. 15 КК України визнав та щиро покаявся у своїх діях.
Вироком Святошинського районного суду м. Києва від 04.07.2014 року (справа №759/10385/14-к) ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 289, ч. 2 ст. 15 КК України та призначено йому покарання за сукупністю злочинів у вигляді 5 (п'яти) років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України, ОСОБА_1 звільнено від відбування призначеного покарання у вигляді позбавлення волі, якщо протягом 3 (трьох) років іспитового строку він не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.
В результаті згаданого злочину, майно, що належить позивачу, с саме малотоннажний автомобіль «Volkswagen Grafter» д.н.з. НОМЕР_5; вантажні автомобілі «MAN 26.314» д.н.з. НОМЕР_6; «MAN M05» д.н.з. НОМЕР_4 зазнали пошкоджень внаслідок яких знаходяться в неробочому стані.
З метою визначення вартості відновлювального ремонту транспортних засобів, що прийшли в неробочий стан, внаслідок злочинних дій ОСОБА_1, позивач звернувся до суб'єкта оціночної діяльності ОСОБА_2
Відповідно до звітів оцінки №3293 від 13.11.2014 року; №3292 від 13.11.2014 року; №3291 від 13.11.2014 року, вартість матеріального збитку, завданого позивачу діями ОСОБА_1 складає 34808,40 грн.
Позивач звертався до відповідача з вимогою щодо відшкодування шкоди спричиненої відповідачем, проте відповіді не отримав, що змусило позивача звернутися до суду за захистом свого порушеного права.
У судовому засіданні 08.04.2015 року представник позивача ОСОБА_3 позов підтримала у повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві.
Відповідач до суду двічі не з'явився, про день та час розгляду справи був належним чином повідомлений (а.с. 58, 64), про причини своєї неявки суд не повідомив, а тому суд вважає за можливе слухати справу у його відсутності за наявними у справі доказами, ухваливши по справі за згодою представника позивача та відповідно до ст.ст. 169, 224-226 ЦПК України, заочне рішення.
Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, письмові докази, дійшов висновку, про наявність правових підстав для задоволення позову, з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 1 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно зі ст. 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно положень ст. 4 ЦПК України суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб у спосіб, визначений законами України.
Відповідно до ч.1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Згідно пунктів 1-4 ч.1 ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Відповідно до ч. 4 ст. 61 ЦПК України вирок у кримінальному провадженні, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
Відповідно до ч.1 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Пунктом 1) ч.2 згаданої статті встановлено, що збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Відповідно до ч.1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно до ст. 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.
Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено вироком Святошинського районного суду м. Києва від 04.07.2014 року (пр.№1-кп/759/413/14; ун.№759/10385/14-к), ОСОБА_1 08.03.2014 року о 21 год. 02. хв., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, проник в салон малотоннажного автомобіля «Volkswagen Grafter» д.н.з. НОМЕР_5, власником якого є позивач та запустивши двигун вказаного транспортного засобу виїхав з території охоронюваного майданчику, розташованого по АДРЕСА_1 та направився до будинку АДРЕСА_2, де розпорядився ним на власний розсуд.
Окрім цього, ОСОБА_1, в ніч на 09.03.2014 року, після незаконного заволодіння малотоннажним автомобілем «Volkswagen Grafter» д.н.з. НОМЕР_5, вирішив незаконно заволодіти ще одним транспортним засобом, який належить позивачу та був припаркований на майданчику, розташованому по АДРЕСА_1. З метою виконання свого злочинного умислу, ОСОБА_1 09.03.2014 року, близько 02 год. 04 хв. повторно проник на територію охоронюваного майданчику та здійснив викрадення вантажного автомобіля «MAN 26.314» д.н.з. НОМЕР_6, шляхом запуску двигуна вказаного транспортного засобу та направився до Київської регіональної митниці, розташованої по вул. Новопироговській, 58 у м. Києві, де розпорядився ним на власний розсуд.
Продовжуючи свої злочинні дії ОСОБА_1 знову повернувся до охоронюваного майданчику, розташованого по АДРЕСА_1, з метою викрадення вантажного автомобіля «MAN M05» д.н.з. НОМЕР_4, власником якого є позивач, проник в салон згаданого автомобіля та запустив двигун намагаючись виїхати з території майданчику, але двигун згаданого транспортного засобу припинив роботу, внаслідок чого ОСОБА_1 не довів свій злочин до кінця з причин, які не залежали від його волі.
З метою визначення вартості відновлювального ремонту транспортних засобів, що прийшли в неробочий стан, внаслідок злочинних дій ОСОБА_1, позивач звернувся до суб'єкта оціночної діяльності ОСОБА_2
Відповідно до звітів оцінки №3293 від 13.11.2014 року (а.с. 9-10); №3292 від 13.11.2014 року (а.с. 18-19); №3291 від 13.11.2014 року (а.с. 25-26), вартість матеріального збитку, завданого позивачу діями ОСОБА_1 складає 34808,40 грн.
Судом встановлено, що позивач звертався до відповідача з вимогою щодо відшкодування шкоди спричиненої відповідачем, проте, відповіді не отримав, що змусило позивача звернутися до суду за захистом свого порушеного права.
На основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які посилався позивач, як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для повного задоволення позовних вимог позивача.
Статтею 88 ЦПК України встановлено, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються позивачі - за подання позовів про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Таким чином, на користь держави з відповідача підлягає стягненню сума судового збору у розмірі 369,09 грн., понесених судом по предмету спору, а на користь позивача з відповідача підлягає стягненню сума 2100,00 грн. - витрат понесених позивачем по оцінці вартості робіт суб'єкта оціночної діяльності щодо виконання звітів про оцінку автомобілів.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 22, 1166, 1192 ЦК України, ст.ст. 3, 4, 10, 11, 57-60, 61, 88, 169, 179, 209, 212-215, 218, 223, 224-226, 292, 294 ЦПК України, суд,
ВИРІШИВ:
Позов ТОВ «БУДМАТЕРІАЛИ-ВТОРРЕСУРСИ» до ОСОБА_1, про стягнення відшкодування майнової шкоди завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, що зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_3, на користь ТОВ «БУДМАТЕРІАЛИ-ВТОРРЕСУРСИ» (м. Київ, вул. Миру, 21, ЄДРПОУ 30550615) матеріальну шкоду завдану внаслідок вчинення кримінального правопорушення у сумі 34808,40 грн.
Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, що зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_3, на користь ТОВ «БУДМАТЕРІАЛИ-ВТОРРЕСУРСИ» (м. Київ, вул. Миру, 21, ЄДРПОУ 30550615), 2100,00 грн. - витрат понесених позивачем по оцінці вартості робіт суб'єкта оціночної діяльності щодо виконання звітів про оцінку автомобілів.
Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, що зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_3, на користь держави судові витрати по справі у сумі 369,09 грн. отримувач: УДКСУ у Святошинському районі м. Києва, код ЄДРПОУ 37962074, банк одержувача: ГУ ДКСУ у. м. Києві, рахунок: 31212206700009, МФО 820019, код платежу: 22030001, призначення платежу: 22030001; 050; «Судовий збір», Святошинський р/с, 02896733.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя А. Ключник
Судове рішення № 43484269, Святошинський районний суд міста Києва було прийнято 08.04.2015. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 759/19874/14-ц. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: