Рішення № 43480339, 10.03.2015, Київський районний суд м. Одеси

_____________________

Справа № 520/3251/14-ц

Провадження № 2/520/416/15

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.03.2015 року

Київський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого-судді: Маломуж А.І.;

за участю секретаря Месропянцевої О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за первісним позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 «Про визнання права власності в порядку спадкування, припинення права на частку у спільному майні» та за зустрічним позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, виконавчого комітету Одеської міської ради, за участі третьої особи ОСОБА_4 «про визнання права власності в порядку спадкування за законом»,

ВСТАНОВИВ:

25.03.2014 року позивачі звернулися з позов до відповідачів про визнання права власності у порядку спадкування за законом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що ОСОБА_1 перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_6. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 помер. Від шлюбу з померлим у ОСОБА_1 народилося дві доньки: ОСОБА_2, та ОСОБА_3. Після смерті ОСОБА_6 відкрилась спадщина, а саме: частина домоволодіння, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1. Заповіт спадкодавцем не складався. Окрім позивачів, з заявою про прийняття спадщини звернувся онук спадкодавця - ОСОБА_5, який спадкує в порядку заміщення після померлого батька - ОСОБА_7. Крім того, 21.10.1969 року ОСОБА_6 подарував 1/5 частину вищевказаного домоволодіння, що складається з житлової кімнати площею 9,6 кв.м., своєму брату брату - ОСОБА_4. 28.12.2009 року ОСОБА_4 зареєстрував своє право спільної часткової власності на 43/100 домоволодіння. ОСОБА_6 за своє життя свою частину спільної часткової власності на 57/100 частини домоволодіння не зареєстрував. Також, частина домоволодіння , яка належала ОСОБА_4 - знесена. Враховуючи те, що частина домоволодіння , яка належить ОСОБА_4 знесена, вказаний факт також впливає на перерозподіл часток у домоволодінні за адресою: АДРЕСА_1.Державний нотаріус повідомив позивачам, що видати свідоцтво про право на спадщину за законом неможливо, у зв'язку із тим, що не проведена вчасно реєстрація права власності на нерухоме майно. Враховуючи вищевикладене, позивачі просили суд припинити право власності ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на їх частину домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 з компенсацією вартості їх часток за результатами будівельно-технічної експертизи. Визнати за ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 в рівних частках право власності в порядку спадкування за законом на домоволодіння, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 піся померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6.

Крім того, 24.04.2014 року відповідачем за первісним позовом ОСОБА_5 було надано зустрічний позов до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, виконавчого комітету Одеської міської ради, за участі третьої особи ОСОБА_4 «про визнання права власності в порядку спадкування за законом». Свої позовні вимоги вони обґрунтовували тим, що 16.10.2012 року відповідачі за зустрічним позовом зверталися до Суворовського районного суду м.Одеси з позовом про усунення ОСОБА_5 від права на спадкування, та 26.11.2013року Суворовський районний суд м.Одеси відмовив відповідачам у позові та 15.01.2014 року ухвалою апеляційного суду Одеської області апеляційна скарга відповідачів була відхилена та рішення Суворовського районного суду м.Одеси від 26.11.2013 року залишена без змін. Крім того, позивач за зустрічним позовом вказує, що відповідно до п.1 ст. 392 ЦК власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, що посвідчує його право власності. Враховуючи вищевикладене та ту обставину, що ОСОБА_5 є спадкоємцем першої черги за законом, просить суд визнати за ним право власності на ? частину домоволодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 та земельної ділянки прилеглої до домоволодіння після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6

Позивачі та представник позивача за первісним позовом у судове засідання з'явилися, первісний позов просили задовольнити, зустрічний позов визнали частково.

Представники відповідачів за первісним позовом у судове засідання з'явилися, зустрічну позовну заяву підтримали у повному обсязі, у задоволені первісного позову просили відмовити.

Представник ОМР у судове засідання не з'явився, надав до суду заперечення на зустрічний позов.

Інші учасники в судове засідання не з'явилися.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що у задоволені первісного та зустрічного позову слід відмовити з наступних підстав.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_6, що підтверджується свідоцтвом про смерть від 09 квітня 2012 року, виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м. Одесі Одеського міського управління юстиції.

Після його смерті відкрилась спадщина у вигляді домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується свідоцтвом про право власності, виданого 04 квітня 1969 року, виданого виконавчим комітетом Київської ради народних депутатів трудящих.

ОСОБА_1 звернулася до нотаріальної контори з заявою від 14 вересня 2012 року про прийняття спадщини.

ОСОБА_2 заявою від 14 вересня 2012 року, наданої до Третьої Одеської державної нотаріальної контори відмовилась від спадщини на користь дружини померлого ОСОБА_1

ОСОБА_3 заявою від 14 вересня 2012 року, наданої до Третьої Одеської державної нотаріальної контори відмовилась від спадщини на користь дружини померлого ОСОБА_1

Таким чином, позовна вимога про визнання за ОСОБА_2 та ОСОБА_3 право власності не підлягає задоволенню, оскільки відмова від спадщини є безумовною та беззастережною.

ОСОБА_8 звернувся до нотаріальної контори з заявою від 24 вересня 2012 року про прийняття спадщини після смерті його дідуся - ОСОБА_6, спадкоємцем якого був би його син ОСОБА_7.

Відповідно до інформаційного листа Третьої Одеської державної нотаріальної контори від 20 березня 2014 року вказано, що згідно листа виданого Комунальним підприємством «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості» від 27.09.2012 року право власності н частину домоволодіння АДРЕСА_1, що належала ОСОБА_6, померлому ІНФОРМАЦІЯ_1, не було вчасно оформлено в установленому законом порядку, після перерахунку часток домоволодіння між співвласниками на підставі рішення Київського районного суду м.Одеси від 25.05.1993 року. Враховуючи вищевикладене, видати свідоцтво про право на спадщину на частку домоволодіння, яка належала померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6, Третя Одеська державна нотаріальна контора немає можливості.

Крім того, в ході розгляду справи судом встановлено, що на території спірного домоволодіння знаходяться самовільно збудовані будівлі (відповідно до технічного паспорту).

Так, згідно з ч.1 ст.182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Абзацем 3 ч.2 ст.331 ЦК України передбачено, що якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Згідно з ч.1 ст.181 ЦК України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Відповідно до ч.2 ст.376 ЦК України особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Ст.126 ЗК України встановлено, що право власності на земельну ділянку посвідчується державними актами, а право власності на земельну ділянку виникає з моменту державної реєстрації цього права (ст. 125 ЗК України).

Відповідно до п. 7 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» Якщо спадкодавцем було здійснене самочинне будівництво до спадкоємців переходить право власності на будівельні матеріали, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва. Якщо право власності на самочинно зведену будівлю визнано судом за власником (користувачем) земельної ділянки, на якій вона розміщена, то до складу спадщини входить право на відшкодування витрат на будівництво. До спадкоємців, які прийняли спадщину, у разі знесення самочинного будівництва переходить обов'язок відшкодувати вартість витрат на його знесення і приведення земельної ділянки до попереднього.

Згідно з ч.3 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

При здійсненні спадкодавцем самочинного будівництва (ч. 1 ст. 376 ЦК) до спадкоємців переходить право власності на будівельні матеріали, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва.

Як передбачено ст. 328 ЦК України право власності набувається в порядку, визначеному законом, та на підставах не заборонених законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Визнати право власності за ОСОБА_1 в порядку спадкування на частину домоволодіння не представляється можливим, оскільки у разі наявності самовільних будівель за спадкоємцем може бути визнано право власності на будівельні матеріали.

Окрім того, прпинити право власності ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на їх частину домоволодіння не представляється можливим, оскільки частка ОСОБА_4 за рішенням Київського районного суду м.Одеси від 25.05.1993 року становить 43/100, а отже визнати її не значною не представляється можливим.

Крім того, позивачами не було внесено вартості цієї частки на депозитний рахунок суду відповідно до ч. 2 ст. 365 ЦК України.

З врахуванням вищенаведених вимог діючого законодавства суд приходить до висновку, що за спадкодавцем не було у встановленому законом порядку зареєстровано право власності на домоволодіння з самовільно збудованими спорудами, а відтак він не набув право власності на це нерухоме майно.

Обравши способом захисту права подання позову про визнання права власності на домоволодіння в порядку спадкування позивач в силу ст. 10 ЦПК України зобов'язаний довести правову та фактичну підставу своїх вимог.

Враховуючи вищевикладене, та ту обставину, що двоє із первісних позивачів відмовилися від спадщини, суд вважає, що обраний позивачами спосіб правового захисту шляхом пред'явлення позову про визнання права власності на нерухоме майно у порядку спадкування за законом не відповідає закріпленим в чинному законодавстві правовим положенням, тому суд не має правових підстав для задоволення цього позову.

Щодо зустрічної позовної заяви, то визнати за ОСОБА_5 право власності на земельну ділянку не представляється можливим, оскільки умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об'єкти нерухомості , у тому числі земельної ділянки, є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством порядку. Проте, за життя спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку, а був лише її користувачем, то спадкоємець також не набуває права власності в порядку спадкування.

Окрім того, позовна вимога про визнання за ОСОБА_5 1/4 частини права власності на домоволодіння за померлим також не підлягає задоволенню, оскільки дана вимога є абстрактною та неконкретизованою: на які саме приміщення позивач просить визнати право власності.

Також, позивачі та відповідачі вказували на наявність самовільних прибудов, а відтак на зміну часток співвласників .

Враховуючи те, що позивачами за первісним позовом було заявлено одну вимогу немайнового характеру, яка сплачена та вимога майнового характеру, сплату якого відстрочено до винесення рішення судом, суд вважає за можливе стягнути судовий збір у розмірі 3654,00 гривень на користь держави з позивачів за первісним позовом у рівних частках.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 10, 60, 212, 213, 215, 224-226 ЦПК України, ст.328,1223,1261 ЦК України, постановою Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», суд,-

ВИРІШИВ :

У задоволені первісного позову ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 «Про визнання права власності в порядку спадкування, припинення права на частку у спільному майні» - відмовити в повному обсязі.

У задоволені зустрічного позову ОСОБА_5 до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, виконавчого комітету Одеської міської ради, за участі третьої особи ОСОБА_4 «про визнання права власності в порядку спадкування за законом» - відмовити в повному обсязі.

Стягнути в рівних частках з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь держави судовий збір у розмірі 3654,00 гривень.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області шляхом подання до Київського районного суду м. Одеси апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя Маломуж А. І.

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ОДЕСИ

65080, м. Одеса, вул. Варненська, 3 «б»

телефон: 718-99-24

№ С-26

______ 2015 року

вих..№__

ОСОБА_1

АДРЕСА_2

ОСОБА_2

ОСОБА_3

АДРЕСА_1

ОСОБА_5

АДРЕСА_3

ОСОБА_4

АДРЕСА_4

ОМР

м. Одеса, пл. Думська, 1

Київський районний суд м. Одеси надсилає на Вашу адресу рішення суду від 10.03.2015 року.

Додаток: на _ аркушах.

Суддя: А.І. Маломуж