Ухвала суду № 43479309, 01.04.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2015 року Справа № 876/1789/15

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді Курильця А.Р.,

суддів Кушнерика М.П., Мікули О.І.,

з участю секретаря Волошин М.М.,

позивача ОСОБА_1,

представника апелянта Лешика І.П.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,-

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2015 року позов задоволено частково. Визнано протиправним ненадання Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області відповіді на запит ОСОБА_1 від 04.08.2014 року.

Зобов'язано Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області розглянути запит ОСОБА_1 від 04.08.2014 року. У решті позовних вимог відмлено.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції Державна архітектурно-будівельна інспекція України оскаржила її, подавши до Львівського апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу, в якій зазначає, що оскаржувана постанова є незаконна і необґрунтована та прийнята з неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, при невідповідності висновків суду обставинам справи і підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні позову, оскільки запит позивача було отримано 08.08.2014 року й опрацьовано. За результатами чого Інспекцією 14.08.2014 року було скеровано на адресу позивача вичерпну відповідь за №7/13-6-4668, надану з врахуванням обмежень, пов'язаних із потребою захисту персональних даних про особу. Таким чином відповідач виконав належним чином приписи чинного законодавства України та не допускав протиправних дій чи бездіяльності.

Представник Державної архітектурно-будівельної інспекції України в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав, просить постанову Львівського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2014 року скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити повністю.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні апеляційну скаргу заперечив, просить постанову Львівського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2014 року залишити без змін.

Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга Державної архітектурно-будівельної інспекції України не підлягає до задоволення виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 04.08.2014 року звернувся до Інспекції ДАБК у Львівській області з письмовим запитом про надання інформації.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про доступ до публічної інформації", публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.

Згідно зі ст.12 Закону України "Про доступ до публічної інформації", суб'єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є: 1) запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об'єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб'єктів владних повноважень; 2) розпорядники інформації - суб'єкти, визначені у статті 13 цього Закону; 3) структурний підрозділ або відповідальна особа з питань запитів на інформацію розпорядників інформації.

Пунктом 1 ч.1 ст.13 Закону України "Про доступ до публічної інформації" визначено, що розпорядниками інформації є, у тому числі, суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання.

У відповідності до п.1 Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженого указом Президента України № 439/2011 від 08.04.2011 року, Державна архітектурно-будівельна інспекція України (Держархбудінспекція України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю, контролю у сфері житлово-комунального господарства. Згідно з п.6 Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженого указом Президента України № 439/2011 від 08.04.2011 року, Держархбудінспекція України здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі або міжрегіональні (повноваження яких поширюються на декілька регіонів) територіальні органи.

У відповідності до пп.4 п.4 Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженого указом Президента України №439/2011 від 08.04.2011 року, Держархбудінспекція України відповідно до покладених на неї завдань реєструє повідомлення про початок виконання підготовчих та будівельних робіт, декларації про початок виконання підготовчих і будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації та у визначених законодавством випадках відмовляє в реєстрації таких декларацій. Згідно з пп.7 цього ж пункту, Держархбудінспекція України веде єдиний реєстр отриманих повідомлень про початок виконання підготовчих та будівельних робіт, зареєстрованих декларацій про початок виконання підготовчих і будівельних робіт, виданих дозволів на виконання будівельних робіт, зареєстрованих декларацій про готовність об'єкта до експлуатації та виданих сертифікатів, відмов у реєстрації таких декларацій та у видачі таких дозволів і сертифікатів, виданих ліцензій на провадження господарської діяльності, пов'язаної зі створенням об'єктів архітектури, який формується на основі інформації, наданої відповідними інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю.

Згідно з нормами ст.ст.34, 36, 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", реєстрацію декларацій про початок виконання підготовчих і будівельних робіт, декларацій про готовність об'єкта до експлуатації та ведення відповідного реєстру провадить орган державного архітектурно-будівельного контролю - Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю.

Аналогічні приписи містять і постанова Кабінету Міністрів України "Деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт" №466 від 13.04.2011 року та постанова Кабінету Міністрів України "Питання прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів" №461 від 13.04.2011 року.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що в контексті Закону України "Про доступ до публічної інформації", позивача як фізичну особу слід вважати запитувачем публічної інформації, відповідача як суб'єкта владних повноважень, що здійснює владні управлінські функції, слід вважати розпорядником публічної інформації, а запитувану позивачем за запитом від 04.08.2014 року інформацію - публічною інформацією.

Згідно з п.2 ч.1 ст.5 Закону України "Про доступ до публічної інформації", доступ до публічної інформації забезпечується шляхом надання інформації за запитами на інформацію.

Частинами 1-4 ст.19 Закону України "Про доступ до публічної інформації" визначено, що запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні. Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту. Запит на інформацію може бути індивідуальним або колективним. Запити можуть подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача. Письмовий запит подається в довільній формі.

Частиною 5 ст.19 Закону України "Про доступ до публічної інформації" встановлено вимоги до запиту на інформацію, а саме, запит на інформацію має містити:

1) ім'я (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв'язку, якщо такий є;

2) загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо;

3) підпис і дату за умови подання запиту в письмовій формі.

Суд першої інстанції вірно зазначив в оскаржуваному рішення, що запит від 04.08.2014 року, за підписом ОСОБА_1 відповідає встановленим законом вимогам і критеріям щодо оформлення запиту на публічну інформацію, а тому його слід розглядати як запит на інформацію, передбачений Законом України "Про доступ до публічної інформації", до якого застосовується спеціальний порядок розгляду та вирішення. Що в свою чергу зобов'язує розпорядника публічної інформації, якому скерований такий запит, діяти та реагувати у відповідності до приписів спеціального законодавства у сфері доступу до публічної інформації.

Так, пунктом 1 ч.1 ст.3 Закону України "Про доступ до публічної інформації" передбачено, що право на доступ до публічної інформації гарантується обов'язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом.

Згідно з п.6 ч.1 ст.14 Закону України "Про доступ до публічної інформації", розпорядники інформації зобов'язані надавати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об'єктивність наданої інформації.

Статтею 20 Закону України "Про доступ до публічної інформації" регламентуються питання строку розгляду запитів на інформацію.

Так, розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.

У разі якщо запит на інформацію стосується інформації, необхідної для захисту життя чи свободи особи, щодо стану довкілля, якості харчових продуктів і предметів побуту, аварій, катастроф, небезпечних природних явищ та інших надзвичайних подій, що сталися або можуть статись і загрожують безпеці громадян, відповідь має бути надана не пізніше 48 годин з дня отримання запиту. Клопотання про термінове опрацювання запиту має бути обґрунтованим. У разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.

Як встановлено судом, запит від 04.08.2014 року ОСОБА_1 скерував відповідачу цінним листом №8210001386968 із описом вкладення, який, згідно з відповіддю ЦПЗ №3 ЛД УДППЗ "Укрпошта" №141 від 18.08.2014 року, був отриманий Інспекцією ДАБК у Львівській області 14.08.2014 року. Отже, у відповідності до приписів ст.ст.20, 22 Закону України "Про доступ до публічної інформації", відповідач повинен був до 21.08.2014 року або надати позивачу відповідь по суті запиту, або повідомити про продовження строку його розгляду, або повідомити про скерування належному розпоряднику, або ж відмовити у задоволенні запиту.

При цьому, Інспекція ДАБК у Львівській області вказує на те, що нею надсилалася позивачу відповідь за №7/13-6-4668 від 14.08.2014 року на згаданий вище запит позивача і така відповідь була скерована ОСОБА_1 простою поштовою кореспонденцією, тобто, відповідач стверджує про належне виконання вимог Закону України "Про доступ до публічної інформації". На підтвердження цього Інспекцією ДАБК у Львівській області представлено копію листа №7/13-6-4668 від 14.08.2014 року та витяги з електронної програми документообігу Інспекції ДАБК у Львівській області.

Колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції вірно критично оцінив такі доводи відповідача. Так, представлені ним докази не доводять однозначно факту належного виконання Інспекцією ДАБК у Львівській області свого обов'язку з надання відповіді на запит про надання публічної інформації. У відповідності до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається саме на відповідача - Інспекцію ДАБК у Львівській області. У той же час, із наданих нею документів не вбачається достовірного підтвердження ані факту дійсного відправлення позивачу відповіді, ані день здійснення такого поштового відправлення, тобто тих обставин, які підтверджують правомірність дій відповідача. Надана ж копія листа №7/13-6-4668 і витягів зі системи документообігу може вказувати лише на підготовку відповіді та її реєстрацію, однак, знову ж самі по собі такі докази не є достовірним свідченням надання відповіді на запит про надання публічної інформації, що слід розуміти як надання її запитувачу (тобто відправлення поштою, вручення особисто чи ін.).

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що відповідач, у порушення приписів Закону України "Про доступ до публічної інформації", не надав позивачу відповіді на запит про надання публічної інформації. А тому, вимога про визнання протиправним ненадання Інспекцією ДАБК у Львівській області відповіді на запит ОСОБА_1 від 04.08.2014 року підлягає до задоволення.

При цьому, колегія суддів погоджується з необхідністю суду першої інстанції вийти за межі позовних вимог з метою повного захисту прав та інтересів позивача та прийняти рішення про зобов'язання відповідача розглянути запит позивача про надання публічної інформації від 04.08.2014 року.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні не спростовуються і підстав для його скасування немає.

Враховуючи вищевикладене, апеляційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст.195,198,200,205,206,254 КАС України, суд, -

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2014 року у справі № 813/6669/14 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання ухвали в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий А.Р.Курилець

Судді М.П.Кушнерик

О.І.Мікула

Повний текст ухвали виготовлений 03 квітня 2015 року.