Ухвала суду № 43479287, 25.03.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2015 р. Справа № 876/9778/14

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Іщук Л.П.,

суддів Дяковича В.П., Онишкевича Т.В.,

з участю секретаря судового засідання Мартинишина Р.С.,

позивача ОСОБА_1,

представника апелянта ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Збаразької районної державної адміністрації Тернопільської області на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Збаразької районної державної адміністрації Тернопільської області про визнання незаконними та скасування розпоряджень, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

встановив:

ОСОБА_1 звернулась до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовом до Збаразької районної державної адміністрації Тернопільської області (далі - Збаразька РДА Тернопільської області) про визнання незаконними та скасування розпоряджень голови Збаразької районної державної адміністрації Тернопільської області №38-с від 03.04.2014 року "Про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_1.", №65-к 18.06.2014 року "Про звільнення ОСОБА_1.", поновлення на посаді начальника відділу освіти Збаразької районної державної адміністрації Тернопільської області з 18.06.2014 року, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що оскаржувані розпорядження є незаконними, безпідставними, виданими з грубим порушення трудового законодавства, зокрема, при їх прийнятті не були враховано всі необхідні обставини, які мають значення, порушені строки накладення дисциплінарних стягнень, а також порушений порядок погодження звільнення ОСОБА_1із займаної посади. Враховуючи вказані в позові підстави позивач вважає, що такі розпорядження підлягають скасуванню, а вона - поновленню на роботі.

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 18.09.2014 року адміністративний позов задоволений. Визнані протиправними та скасовані розпорядження голови Збаразької районної державної адміністрації Тернопільської області №38-с від 03.04.2014 року "Про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_1."; №65-к 18.06.2014 року "Про звільнення ОСОБА_1."; поновлено позивача на посаді начальника відділу освіти Збаразької районної державної адміністрації Тернопільської області з 18.06.2014 року; зобов'язано Збаразьку районну державну адміністрацію Тернопільської області вчинити дії щодо нарахування та виплати відділом освіти Збаразької районної державної адміністрації Тернопільської області на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу з 18 березня 2014 року по 18 вересня 2014 року включно, з проведенням необхідних відрахувань відповідно до чинного законодавства.

Відповідач - Збаразька районна державна адміністрація Тернопільської області оскаржила постанову суду першої інстанції. Вважає, що оскаржувана постанова винесена без належного з'ясування фактичних обставин справи і з порушенням норм матеріального права і просить постанову суду скасувати і прийняти нову, якою відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.

В апеляційній скарзі зазначає, що відповідачем винесені оскаржувані розпорядження відповідно до вимог чинного законодавства. ОСОБА_1 неналежно виконувала посадові обов'язки, передбачені посадовою інстрункцією, оскільки як начальник відділу освіти - державний служовець, що наділений організаційно-розпорядчими і адміністративно-господарськими функціями мала передбачити можливість виникнення шкідливих наслідків від своїх дій, тобто вина позивача є очевидною і проявилась у формі необережності. Також апелянт вказує, що приймаючи рішення про застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з роботи головою Збаразької РДА була врахована також попередня робота ОСОБА_1, ступінь тяжкості вчиненого проступку, заподіяна шкода. Крім того, апелянт наголошує, що при звільненні позивача була дотримана процедура, передбачена Законом України «Про місцеві державні адміністрації», Порядком призначення на посади та звільнення з посад керівників управлінь, відділів, інших структурних підрозділів місцевих державних адміністрацій, затвердженого Постановою КМУ № 1374 від 29.07.1999 року.

В судовому засіданні представник апелянта підтримала апеляційну скаргу з підстав, що у ній зазначені.

Позивач заперечила проти задоволення апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді Львівського апеляційного адміністративного суду, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що 25.11.2011 року на підставі розпорядження голови Збаразької районної державної адміністрації від 25.11.2011 року № 654 «Про призначення ОСОБА_1.» та наказу відділу освіти Збаразької районної державної адміністрації від 25.11.2011 року № 405-К «Про призначення ОСОБА_1.» ОСОБА_1 призначена на посаду начальника відділу освіти Збаразької районної державної адміністрації.

03.04.2014 року розпорядженням голови Збаразької районної державної адміністрації № 38-с «Про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_1.» на позивача накладене дисциплінарне стягнення у вигляді догани за порушення законодавства, фінансової дисципліни, безконтрольність, що призвела до перевитрат бюджетних коштів та недоотримання працівниками галузі освіти заробітних плат.

18.06.2014 року розпорядженням голови Збаразької районної державної адміністрації від 18.06.2014 року № 65-к «Про звільнення ОСОБА_1.» ОСОБА_1 звільнена із займаної посади відповідно до п. 3 ст.40 КЗпП України за систематичне невиконання посадових обов'язків.

Суд першої інстанції, задовольняючи адміністративний позов, виходив з того, що оскаржувані розпорядження Збаразької РДА прийняті з порушенням вимог чинного законодавства та з порушенням процедури застосування дисциплінарних стягнень.

З такими висновками суду першої інстанції погоджується і колегія суддів апеляційної інстанції, виходячи з наступного.

Згідно зі статтею 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана або звільнення. Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення.

Дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника. На працівників, які несуть дисциплінарну відповідальність за статутами, положеннями та іншими актами законодавства про дисципліну, дисциплінарні стягнення можуть накладатися також органами, вищестоящими щодо органів, вказаних у частині першій цієї статті (ст. 147-1 КЗпП України).

Відповідно до ст. 148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці.

Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

До застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку (Ст. 149 КЗпП України).

Порушення трудової дисципліни - це невиконання або неналежне виконання з вини працівника покладених на нього трудових обов'язків, що проявились в порушенні: правил внутрішнього трудового розпорядку; посадових інструкцій; положень, наказів та розпоряджень власника, якщо вони мають законний характер.

У відповідності до п.3 ч.1 ст.40 КЗпП України трудовий договір укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадках систематичного невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення.

Тобто, для розірвання трудового договору за підставою, що міститься у п. 3 ст. 40 КЗпП, необхідними є такі умови: належним чином зафіксований факт протиправного винного невиконання або неналежного виконання працівником трудових обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, невиконання трудових обов'язків носить систематичний характер, до працівника раніше протягом року вже застосовувались заходи дисциплінарного або громадського стягнення.

Систематичне невиконання трудових обов'язків можливе лише тоді, коли до працівника протягом року вже застосовувались дисциплінарні або громадські стягнення. З урахуванням положень ст.147 КЗпП України звільнення за підставами, передбаченими п. 3 ст.40 Кодексу, є заходом стягнення, що застосовується до працівника за порушення ним трудової дисципліни.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п. 22 постанови від 6 листопада 1992 р. № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів», у справах про поновлення на роботі осіб, звільнених за порушення трудової дисципліни, необхідно з'ясувати, в чому конкретно виявилося порушення, яке стало приводом до звільнення; чи могло воно бути підставою для розірвання трудового договору за п. 3 ст.40 КЗпП; чи додержано власником або уповноваженим ним органом передбачених статтями 147, 148,149 КЗпП правил і порядку застосування дисциплінарних стягнень.

Тому при звільненні працівника з підстав, передбачених п.3 ст.40 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган повинен навести конкретні факти допущеного ним невиконання обов'язків, зазначити, коли саме вони мали місце, які проступки вчинив працівник після застосування до нього стягнення та коли.

Відповідно до пункту 1 Порядку проведення службового розслідування стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.06.2000 р. № 950 (далі - Порядок №950), встановлено, що відповідно до цього Порядку стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або органів місцевого самоврядування, службове розслідування може бути проведено - на вимогу особи, уповноваженої на виконання функцій держави або органів місцевого самоврядування, з метою зняття безпідставних, на його думку, звинувачень або підозри.

Пунктом 2 наведеного Порядку №950 передбачено, що рішення щодо проведення службового розслідування приймається вищими посадовими особами України, Першим віце-прем'єр-міністром України, Урядовим уповноваженим з питань антикорупційної політики, керівником органу державної влади (посадовою особою), що призначив на посаду особу, уповноважену на виконання функцій держави або органів місцевого самоврядування, стосовно якої планується проводитися службове розслідування, керівником органу, в якому працює зазначена особа, керівником підрозділу з питань запобігання та протидії корупції відповідного органу.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» керівники структурних підрозділів місцевих державних адміністрацій призначаються на посаду та звільняються з посади головами відповідних державних адміністрацій за погодженням з органами виконавчої влади вищого рівня в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно з ч. 20 п. 11 Положення про Департамент освіти і науки Тернопільської обласної державної адміністрації, затвердженого розпорядженням голови Тернопільської обласної державної адміністрації від 08.04.2013 року № 134-од, - саме Директор департаменту погоджує звільнення з посад керівників органів управління освітою райдержадміністрацій, Тернопільської міської ради, Інституту післядипломної педагогічної освіти та інших структурних підрозділів.

Пунктом 1 розділу «Організаційно-розпорядча діяльність» Положення про відділ освіти Збаразької районної державної адміністрації, затвердженого розпорядженням голови Збаразької РДА від 12.07.2013 року № 243-од, передбачено, що начальник, який очолює відділ освіти, - звільняється з посади головою районної державної адміністрації згідно із законодавством про державну службу - за погодженням з Департаментом освіти і науки обласної державної адміністрації.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, з розпорядження Збаразької РДА Тернопільської області №38-е від 03.04.2014 року «Про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_1.» підставою для накладення на позивача дисциплінарного стягнення у вигляді догани зазначені порушення, які були відображені в зведеній довідці Державної фінансової інспекції в Тернопільській області, а саме, перевитрати бюджетних коштів та недоотримання працівниками галузі освіти заробітних плат, допущені у відділі освіти Збаразької РДА Тернопільської області).

Однак, як встановлено в судовому засіданні судом першої інстанції, посадові особи, які були винні у вчиненні відображених в довідці порушень, встановлені та понесли адміністративну відповідальність, що не заперечувалось представником відповідача.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що перед застосуванням до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді догани, відповідачем не були здійснені необхідні заходи щодо встановлення належним чином факту наявності чи відсутності вини позивача у порушеннях, відображених у зведеній довідці Державної фінансової інспекції в Тернопільській області про результати ревізії бюджету Збаразького району.

Таким чином, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про прийняття Збаразькою РДА Тернопільської області розпорядження від 03.04.2014 року №38-с "Про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_1." з порушенням вимог трудового законодавства, оскільки відсутні належні докази підтвердження факту порушень трудової дисципліни з боку позивача - пояснення ОСОБА_1 з приводу порушень, зазначених у зведеній довідці ревізії бюджету Збаразького району, ненадання оцінки таким поясненням та наявності чи відсутністі в діях позивача вини у вчиненні таких порушень, що призвело до безпідставного застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді догани, і, відповідно, до порушення прав позивача.

Щодо розпорядження голови Збаразької районної державної адміністрації Тернопільської області №65-к 18.06.2014 року "Про звільнення ОСОБА_1." апеляційний суд зазначає наступне.

Із вищезазначеного розпорядження Збаразької РДА Тернопільської області вбачається, що підставою для звільнення ОСОБА_1 став лист Підволочиського міжрайонного управління Головного управління Держсанепідслужби у Тернопільській області № 16.2/217 від 19.02.2014 р., у якому йдеться про порушення санітарних вимог, виявлених при проведенні планової перевірки дотримання санітарного законодавства в ЗОШ І-ПІ ст. № 1 м. Збаража (в частині приміщень в дитячому дошкільному закладі №1 м. Збараж «Калинонька», орендованих під класи ЗОШ (початкові класи) по набору приміщень та їх площі не відповідають санітарним вимогам: відсутній спортивний майданчик, спортивний зал, їдальня тощо).

Як вірно встановлено судом першої інстанції, вказаний лист не може свідчити про наявність вини ОСОБА_1, оскільки в акті готовності навчального закладу до 2013/2014 навчального року від 21.08.2014 року, складеному і підписаному спеціальною комісією, не зазначені жодні порушення санітарних норм, в тому числі і ті, які в подальшому відображені у листі Підволочиського міжрайонного управління Головного управління Держсанепідслужби у Тернопільській області від 19.02.2014 р. № 16.2/217.

Враховуючи вищезазначене, а також пояснення ОСОБА_1, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про відсутність вини позивача у вчиненні порушень, зазначених в листі Підволочиського міжрайонного управління Головного управління Держсанепідслужби у Тернопільській області, який і став підставою для винесення оскаржуваного розпорядження Збаразької РДА Тернопільської області №65-к 18.06.2014 року "Про звільнення ОСОБА_1.".

Крім того, колегія суддів апеляційного суду наголошує на порушенні відповідачем процедури звільнення у зв'язку із систематичним невиконанням посадових обов'язків. В оспорюваних розпорядженнях не зазначено, в чому конкретно виявилося порушення, яке стало приводом до звільнення позивача, та коли мало місце таке порушення.

Крім того, вказана у розпорядженнях підстава звільнення ОСОБА_1 - лист Підволочиського міжрайонного управління Головного управління Держсанепідслужби у Тернопільській області, службова записка заступника голови райдержадміністрації, не є підставою для застосування дисциплінарного стягнення, оскільки працівника може бути пригягнуто до дисциплінарної відповідальності за неналежне виконання служюових обов'язків і цей факт повинен бути встановлений роботодавцем, зокрема, у відповідному розпорядженні про звільнення особи з роботи за систематичне невиконання посадових обов'язків.

Суд апеляційної інстанції не бере до уваги посилання апелянта на доведеність вини позивача у скоєних порушеннях трудової дисципліни, оскільки суд першої інстанції зібрав, дослідив належним чином всі докази і дав їм правильну оцінку.

Доводи апеляційної скарги щодо належного погодження звільнення ОСОБА_1 суд апеляційної інстанції приймає, але зазначає при цьому, що належне погодження звільнення позивача жодним чином не впливає на результат вирішення цього спору, оскільки судом першої інстанції були встановлені суттєві порушення процедури притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, які і стали підставою для висновку про поновлення на роботі.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, суперечать обставинам справи і не доведені апелянтом відповідно до ч.2 ст.71 КАС України.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позовні вимоги, правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому постанову суду першої інстанції слід залишити без змін.

Керуючись ч.3 ст. 160, ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

ухвалив :

Апеляційну скаргу Збаразької районної державної адміністрації Тернопільської області залишити без задоволення, а постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2014 року у справі № 819/1252/14-а - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення її в повному обсязі.

Головуючий Л.П. Іщук

Судді В.П. Дякович

Т.В. Онишкевич