Рішення № 43478659, 25.03.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.03.2015Справа №910/3444/15-г

Суддя Господарського суду міста Києва Князьков В.В.

За участю секретаря судового засідання Коваленко О.М.

Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовомзаступника прокурора Печерського району м. Києва в інтересах держави в особі: Регіонального відділення Фонду державного майна України в Рівненській областідоПублічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Гарант-Авто"простягнення заборгованості 8980,47 грн. за участю представників сторін:

прокуратури:не з`явився;від позивача:Степаненко В.В. (довіреність №20 від 12.12.2014р.)від відповідача:не з`явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Заступник прокурора Печерського району міста Києва (надалі - Прокуратура) в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України в Рівненській області (надалі - РВ ФДМУ в Рівненській області) звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Гарант-Авто" (надалі - ПАТ "Гарант-Авто") про стягнення 5789,47 грн.

В обгрунтування своїх вимог прокуратура посилається на невиконання відповідачем своїх зобов'язань за укладеним договором №1107-2013 від 27.06.2013р. щодо оплати за оренду частини нежитлового приміщення першого поверху адмінбудівлі, площею 10,0 кв.м., розташованої у м. Рівне, вул. Кіквідзе, 34, що перебуває на балансі ДП "Рівнеавтотранссервіс".

З цих підстав, позивач просив задовольнити позов, стягнувши з відповідача на користь РВ ФДМУ в Рівненській області 4637,22 грн. заборгованості з орендної плати, 178,43 грн. пені та 973,82 грн. штрафу.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.02.2015р. порушено провадження у справі №910/3444/15-г та розгляд справи призначено на 04.03.2015р.

27.02.2015р. через відділ діловодства (канцелярія) господарського суду міста Києва представник позивача надав додаткові документи для залучення до матеріалів справи.

У судовому засіданні 04.03.2015р. представники прокуратури та позивача надали пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримали у повному обсязі. Представником позивача подано документи для залучення до матеріалів справи.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 04.03.2015р. у зв'язку із неявкою представника відповідача та необхідністю витребування додаткових пояснень та документів, розгляд справи відкладено на 11.03.2015р.

10.03.2015р. через відділ діловодства (канцелярія) господарського суду міста Києва позивачем подано заяву про збільшення позовних вимог, згідно якої позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 7021,37 грн. - заборгованості з орендної плати; 484,74 грн. - пені та 1474,38 грн. - штрафу. Зазанчена заява прийнята судом, як така, що не суперечить вимогам статті 22 ГПК України.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 11.03.2015р. у зв'язку із необхідністю витребування додаткових пояснень та документів, розгляд справи відкладено на 18.03.2015р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.03.2015р. у зв'язку із необхідністю витребування додаткових пояснень розгляд справи відкладено на 25.03.2015р.

У судовому засіданні 25.03.2015р. представник позивача надав пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник прокуратури у судове засідання не з'явився.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав. В судові засідання не з'явивлявся, про час і місце розгляду справи був належним чином повідомлений, про причини неявки суд не повідомляв.

При цьому, суд відзначає, що ухвали суду про порушення провадження по справі від 18.02.2015р. та про відкладення розгляду справи відправлено на адресу відповідача, зазначену в позовній заяві та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців адресу: 01042, м. Київ, провул. Новопечерський, буд. 19/3, та отримані відповідачем 23.03.2015р., 11.03.2015р. та 16.03.20415р. про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення.

Клопотань про відкладення розгляду справи в порядку ст.77 Господарського процесуального кодексу України від сторін до Господарського суду міста Києва не надходило.

Згідно із п. 3.9.2 постанови N 18 від 26.12.2011 Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи те, що прокуратурою та позивачем надані всі докази необхідні для прийняття рішення та беручи до уваги приписи ст.75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглянута за наявними в ній матеріалами.

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд у нарадчій кімнаті, у відповідності до ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ухвалив рішення по справі № 910/3444/15-г.

Розглянувши матеріали справи Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до з п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про прокуратуру" на прокуратуру України покладено функції представництва інтересів держави в суді.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 6 Закону України "Про прокуратуру", органи прокуратури України вживають заходів до усунення порушень закону, від кого б вони не виходили, поновлення порушених прав і притягнення у встановленому законом порядку до відповідальності осіб, які допустили ці порушення.

Пунктом 6 ч. 1 ст. 20 Закону України "Про прокуратуру", визначено що при здійсненні прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів прокурор має право звертатись до суду з заявами про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб.

Статтею 121 Конституції України на органи прокуратури України покладено функції представництва інтересів громадян та держави в судах.

Відповідно до ст. 36-1 Закону України "Про прокуратуру", представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом. Підставою представництва у суді інтересів громадянина є його неспроможність через фізичний чи матеріальний стан, похилий вік або з інших поважних причин самостійно захистити свої порушені чи оспорювані права або реалізувати процесуальні повноваження, а інтересів держави - наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою. Прокурор самостійно визначає підстави для представництва у судах, форму його здійснення і може здійснювати представництво в будь-якій стадії судочинства в порядку, передбаченому процесуальним законом.

Згідно зі ст. 29 ГПК України, прокурор бере участь у розгляді справ за його позовами. У разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. Прокурор, який бере участь у справі, несе обов'язки і користується правами сторони, крім права на укладання мирової угоди.

Відповідно до положень ч. І ст.5 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та ст. 287 Господарського кодексу України орендодавцями щодо державного майна є: Фонд державного майна України, його регіональні відділення.

Таким чином, органом уповноваженим здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах є Регіональне відділення Фонду державного майна України по м. Києву.

На підставі зазначених положень Заступник прокурора Печерського району с Києва в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України в Рівненській області звернувся з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Гарант-Авто" про стягнення 8980,49 грн.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За приписом ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають, зокрема, з договору.

27.06.2013р. між РВ ФДМУ у Рівненській області (надалі по тексту - позивач, орендодавець) та ПАТ "Гарант-Авто" (далі по тексту - відповідач, орендар) укладено договір оренди державного майна №1107-2013.

Відповідно до п. 1.1. договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно - частина нежитлового приміщення першого поверху адмінбудівлі, реєстровий номер 03118363.1.ЕЯТДГУ252 (далі - Майно), площею 10,0 кв.м., розташованої у м. Рівне, вул. Кіквідзе, 34, що перебуває на балансі ДП "Рівнеавтотранссервіс" (далі - Балансоутримувач), вартість якого визначена згідно з висновком про вартість станом на « 31» грудня 2012 р. і становить за незалежною оцінкою 41420 (сорок одна тисяча чотириста двадцять) грн. без врахування ПДВ.

Стан майна на момент укладення договору, визначається в акті прийому-передачі.(п. 1.3. договору).

Згідно п. 2.1. договору орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта прийому-передачі вказаного майна.

У пункті 3.1. договору сторонами погоджено, що орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету міністрів України від 04.10.1995 №786 (із змінами та доповненнями) (далі - методика розрахунку) і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку - травень 2013р. 1383,43 грн.

Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць. Оперативна інформація про індекси інфляції, розраховані Державною службою статистики України, розміщується на сайті Фонду державного майна України (п. 3.3. договору).

Відповідно до п. 3.6. договору орендна плата перераховується таким чином: 70% до Державного бюджету на рахунок УДКСУ у м.Рівне р/р 31117094700002 код одержувача 38012714, банк одержувача - ГУДКСУ у Рівненській області, МФО 833017, код платежу 22080300; 30% балансоутримувачу, щомісяця не пізніше 15 числа місяця відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж.

Згідно п. 3.7. договору орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.6. співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, уключаючи день оплати.

У разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, орендар також сплачує штраф у розмірі, визначеному орендодавцем від суми заборгованості (п. 3.8. договору).

Відповідно до п. 3.12. договору у разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, орендар також сплачує штраф у розмірі 21% від суми заборгованості.

Пунктом 10.1. договору сторони визначили, що цей договір укладено строком на 1 (один) рік, що діє з 27.06.2013р. до 27.06.2014р. включно.

Додатком до договору №1107-2013 від 27.06.2013р. сторони погодили, що орендна плата за базовий місяць оренди без ПДВ становить 1383,43 грн.

Згідно із ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов, зокрема, договору та вимог зазначених Кодексів.

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено судом, відповідно до акту приймання-передачі від 27.16.2013р. позивач передав відповідачу державне нерухоме майно - частину нежитлового приміщення першого поверху адмінбудівлі, площею 10,0 кв.м., розташованої у м. Рівне, вул. Кіквідзе, 34, що перебуває на балансі ДП "Рівнеавтотранссервіс" (далі - Балансоутримувач), вартість якого визначена згідно з висновком про вартість станом на « 31» грудня 2012 р. і становить за незалежною оцінкою 41420 (сорок одна тисяча чотириста двадцять) грн. без врахування ПДВ.

27.06.2014р. сторонами укладено договір про внесення змін до договору оренди державного майна №1107-2013 від 27.06.2013р., згідно якого продовжено дію договору до 27.06.2015р.

Враховуючи положення укладеного договору та приймаючи до уваги підписання сторонами акту від 27.06.2013р., суд дійшов висновку стосовно належного виконання позивачем обов'язку щодо надання ПАТ "Гарант-Авто" в оренду частини нежитлового приміщення першого поверху адмінбудівлі, площею 10,0 кв.м.

За приписами ч.1 ст.283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Аналогічні положення містяться в ст.759 Цивільного кодексу України.

Предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ) (ч.1. ст. 760 ЦК України).

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" Орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Згідно ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності

За змістом ч.3 ст.285 Господарського кодексу України орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі вплачувати орендну плату.

За змістом п.п.3.1., 3.3. договору №1107-2013 від 27.06.2013р., за оренду орендар сплачує орендну плату яка становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку - травень 2013р. 1383,43 грн.; орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць. Оперативна інформація про індекси інфляції, розраховані Державною службою статистики України, розміщується на сайті Фонду державного майна України та сплачується до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні 70% до 30 щомісяця не пізніше 15 числа місяця відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж.

Враховуючи вказані положення укладеного між сторонами договору оренди, з урахуванням індексів інфляції гривні за даними Державного комітету статистики України починаючи з дати фактичної передачі майна орендареві за актом приймання-передачі, відповідач зобов'язаний був оплатити на користь позивача:

- за липень 2013р. - 1382,05 грн. в строк до 15.07.2013р.;

- за серпень 2013р. - 1372,38 грн. в строк до 15.08.2013р.;

- за вересень 2013р. - 1372,38 грн. в строк до 15.09.2013р.;

- за жовтень 2013р. - 1377,87 грн. в строк до 15.10.2013р.;

- за листопад 2013р. - 1380,63 грн. в строк до 15.11.2013р.;

- за грудень 2013р. - 1387,53 грн. в строк до 15.12.2013р.;

- за січень 2014р. - 1390,31 грн. в строк до 15.01.2014р.;

- за лютий 2014р. - 1398,65 грн. в строк до 15.02.2014р.;

- за березень 2014р. - 1429,42 грн. в строк до 15.03.2014р.;

- за квітень 2014р. - 1476,59 грн. в строк до 15.04.2014р.;

- за травень 2014р. - 1532,70 грн. в строк до 15.05.2014р.;

- за червень 2014р. - 1548,03 грн. в строк до 15.06.2014р.;

- за липень 2014р. - 1554,22 грн. в строк до 15.07.2014р.;

- за серпень 2014р. - 1566,65 грн. в строк до 15.08.2014р.;

- за вересень 2014р. - 1612,08 грн. в строк до 15.09.2014р.;

- за жовтень 2014р. - 1650,77 грн. в строк до 15.10.2014р.;

- за листопад 2014р. - 1682,13 грн. в строк до 15.11.2014р.;

- за грудень 2014р. - 1732,59 грн. в строк до 15.12.2014р.;

- за січень 2015р. - 1786,30 грн. в строк до 15.01.2015р.;

Проте, всупереч зазначеного договору та нормам діючого законодавства відповідач свої зобов'язання не виконав, орендну плату за період з серпня 2014р. по січень 2015р. у встановлений договором строк не оплатив.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги виконання позивачем своїх обов'язків щодо надання відповідачу в оренду спірного майна, а також відсутність з боку відповідача платежів по орендній платі за період з серпня 2014р. по січень 2015р., суд дійшов висновку щодо наявності у ПАТ "Гарант-Авто" перед РВ ФДМУ в Рівнеській області основної заборгованості в сумі 7021,35 грн.

Одночасно, позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача пені у розмірі 484,74 грн. за період з 16.09.2014р. по 15.02.2015р., а саме:

- на суму 1096,66 грн. - період нарахування пені з 16.09.2014р. по 15.10.2014р.;

- на суму 1128,46 грн. - період нарахування пені з 16.10.2014р. по 15.11.2014р.;

- на суму 2192,68 грн. - період нарахування пені з 16.11.2014р. по 15.12.2014р.;

- на суму 3348,22 грн. - період нарахування пені з 16.12.2014р. по 15.01.2015р.;

- на суму 4525,71 грн. - період нарахування пені з 16.01.2015р. по 15.02.2015р.;

Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За приписами ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч.1 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

За змістом ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Розрахунок пені здійснюється за формулою: Пеня = С х 2УСД х Д : 100, (де С - сума заборгованості за період, 2 УСД - подвійна облікова ставка НБУ в день прострочення, Д - кількість днів прострочення).

Таким чином, керуючись діючим законодавством, позивачем нараховано та пред'явлено до стягнення пеню за період з 16.09.2014р. по 15.02.2015р. в сумі 484,74 грн.

Проте, за висновками суду, розрахунок суми пені, проведений позивачем, не є арифметично вірним та таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства.

Зі змісту п.п. 3.6., 3.7. договору та частини другої статті 530 ЦК України випливає, що передбачена договором відповідальність за невиконання грошового зобов'язання відповідача підлягає застосуванню починаючи з 16 числа місяця. Отже, відповідно з урахуванням того, що відповідачем прострочено виконання обов'язку зі сплати орендних платежів з серпня 2014р. по січень 2015р., то відповідно пеня нараховується за період з 16.08.2014р. по 15.02.2015р. на наростаючу суму заборгованості та згідно розрахунку суду становить 571,89 грн.

При цьому позивачем заявлено про стягнення пені у розмірі 484,74 грн. за період з 16.09.2014р. по 15.02.2015р.

Оскільки РВ ФДМУ в Рівнеській області заявлено до стягнення суму пені у меншому розмірі ніж визначено законом та за менший період, а суд самостійно не може вийти за межі позовних вимог, то судом здійснюється розрахунок пені на суми заборгованості визначені позивачем та в межах заявлених ним періодів:

- на суму 1096,66 грн. з 16.09.2014р. по 15.10.2014р. = 22,53 грн.

- на суму 1128,46 грн. з 16.10.2014р. по 15.11.2014р. = 24,24 грн.

- на суму 2192,68 грн. з 16.11.2014р. по 15.12.2014р. = 50,46 грн.

- на суму 3348,22 грн. з 16.12.2014р. по 15.01.2015р. = 79,62 грн.

- на суму 4525,71 грн. з 16.01.2015р. по 15.02.2015р. = 121,27 грн.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, згідно розрахунку суду, загальний розмір пені на суми заборгованості визначені позивачем та в межах заявлених ним періодів становить 298,12 грн.

Окрім того, позивачем також заявлено про стягнення з відповідача 1474,38 грн. штрафу передбаченого у п. 3.12. договору.

Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам частиною четвертою статті 231 ГК України.

Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань передбачено частиною другою статті 231 ГК України.

В інших випадках порушення виконання господарських зобов'язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Разом з тим, сторонами у договорі передбачено господарсько-правову відповідальність за порушення умов договору у вигляді сплати неустойки - пені та штрафу.

За таких обставин, враховуючи, що несвоєчасне виконання відповідачем грошових зобов'язань підтверджено обставинами та доказами у справі, суд приходить до висновку щодо задоволення позовних вимог в частині стягнення штрафу.

Разом з тим, суд зазначає наступне: відповідно до умов договору розмір штрафу складає 21% від суми заборгованості, що згідно розрахунку суду складає 1474,48 грн., однак позивачем заявлено до стягнення штраф у розмірі 1474,38 грн., тобто у меншому розмірі ніж визначено умовами договору. Оскільки суд самостійно не може вийти за межі позовних вимог, то судом задовольняється вимога про стягнення 1474,38 грн. штрафу.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, а також на те, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені прокуратурою та позивачем не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги нормативно та документально доведені, а тому підлягають частковому задоволенню, а саме: 7021,35 грн. - основний борг, 298,12 грн. - пені, та 1474,38 грн. - штрафу.

Відповідно до ч. 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Згідно з п. 4.46 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" №7 від 21.02.2013 року, приймаючи рішення зі справи, провадження в якій порушено за заявою прокурора, господарський суд у разі повного або часткового задоволення позову (скарги) стягує судовий збір з відповідача (повністю або пропорційно задоволеним вимогам), якщо він не звільнений від сплати судового збору.

За таких обставин, з відповідача стягується судовий збір в доход Державного бюджету України в сумі 1789,03 грн.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.32, 33, 49, 75, 82 - 85 ГПК України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги заступника прокурора Печерського району м. Києва в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській області про стягнення 8980,47 грн. задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Гарант-Авто" (01042, м. Київ, провул. Новопечерський, буд. 19/3, ЄДРПОУ 16467237) на користь Державного бюджету України (одержувач - УДКСУ у м. Рівне, код 38012714, банк одержувача -ГУ ДКСУ у м. Рівне, р/р 31117094700002, МФО 833017, код платежу 22080300) заборгованість у розмірі 7021 (сім тисяч двадцять одна) грн. 37 коп., пеню у розмірі 298 (двісті дев'яносто вісім) грн. 12 коп. та штраф у розмірі 1474 (одна тисяча чотириста сімдесят чотири) грн. 38 коп.

3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Гарант-Авто" (01042, м. Київ, провул. Новопечерський, буд. 19/3, ЄДРПОУ 16467237) в доход Державного бюджету України (р/р 31215206783001, Одержувач: Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, Банк одержувача: Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, МФО 820019, ідентифікаційний код 37993783, код платежу: 22030001) судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 1789 (одна тисяча сімсот вісімдесят дев'ять) грн. 03 коп.

4. В іншій частині позову відмовити.

5. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

У судовому засіданні 25.03.2015р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено - 30.03.2015р.

Суддя В.В. Князьков