Рішення № 43475626, 30.03.2015, Ладижинський міський суд Вінницької області

Справа № 135/784/14-ц

Провадження у справі № 2/135/36/15

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.03.2015 Ладижинський міський суд Вінницької області

в складі:

головуючого судді Патраманського І.О.,

при секретарі Марченко О.В.,

з участю позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ПАТ «Зернопродукт МХП» Гошкодер О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ладижин цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства «Зернопродукт МХП» в особі філії приватного акціонерного товариства «Зернопродукт МХП» «Птахофабрика «Вінницький бройлер» про захист права приватної власності на земельну ділянку і усунення перешкод у використанні земельної ділянки, та за зустрічним позовом приватного акціонерного товариства «Зернопродукт МХП» в особі філії приватного акціонерного товариства «Зернопродукт МХП» «Птахофабрика «Вінницький бройлер» до ОСОБА_1 про встановлення земельного сервітуту, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в суд з цим позовом і повідомив, що він є власником земельної ділянки площею 2,9636 га, розташованої на території Четвертинівської сільської ради Тростянецького району Вінницької області. У лютому 2011 року відповідач без його згоди, самочинно почав здійснювати роботи по проведенню водопроводу, газопроводу та лінії електропередач, через належну йому на праві приватної власності земельну ділянку. З метою захисту свого права власності на земельну ділянку та з вимогою вжити відповідних заходів, він неодноразово звертався до органів місцевого самоврядування Четвертинівської сільської ради, до Тростянецької районної державної адміністрації, до Державної інспекції сільського господарства у Вінницькій області, до Прокуратури Тростянецького району. Проте його звернення до зазначених установ результатів не дало та жодних заходів відносно відповідача здійснено не було. 26.12.2011 року він отримав Гарантійний лист за підписом виконуючого обов'язки директора філії ПрАТ «Зернопродукт МХП», в якому підприємство гарантувало, що йому буде надано іншу земельну ділянку, тобто здійснено за рахунок відповідача замовлення і затвердження проекту підведення земельної ділянки з подальшим виготовлення державного акту на право власності на земельну ділянку на його ім'я у термін до 30 червня 2012 року, однак жодних дій щодо відновлення його порушених прав відповідач не здійснив. 14 лютого 2012 року він отримав довідку, видану виконавчим комітетом Четвертинівської сільської ради про те, що по належній йому земельній ділянці, відповідачем прокладено водопровід, газопровід та лінію електропередач. На сьогоднішній день використовувати земельну ділянку за її призначенням не можливо, тому він змушений звертатись до суду з даною заявою про захист прав власності на земельну ділянку та усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном. Крім того, діями відповідача йому спричинена моральна шкода, яка виражається в тому, що він позбавлений права користування землею, яка належить йому на праві власності. А тому вважає, що його здоров'ю та нервовій системі нанесена шкода.

У зв'язку з цим позивач просить зобов'язати відповідачів усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою, що розташована на території Четвертинівської сільської ради Тростянецького району Вінницької області, яка належить йому на праві власності, шляхом демонтажу прокладеного водопроводу, газопроводу та ліній електропередач та звільнення ділянки від іншого майна, що належить відповідачу. Стягнути з відповідача судові витрати та моральну шкоду в розмірі 10 000 грн. (десять тисяч гривень).

В судовому засіданні позивач підтримав заявлені вимоги та просив їх задовольнити.

Представник відповідача позов не визнав та пояснив, що позовні вимоги ОСОБА_1 не обґрунтовані та не підтверджені належними і допустимими доказами. Позивач не надав суду жодного доказу щодо порушення цілісності меж та стану земельної ділянки. З 2006 року позивач жодного дня самостійно не використовував своєї земельної ділянки, а її обробляє СТОВ імені Богдана Хмельницького. Орендарю нічого не заважає використовувати ділянку за цільовим призначенням, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, вирощування на земельній ділянці зернові культури. Хоча позивач визнає і те, що із орендарем він не укладав жодного разу договору оренди земельної ділянки та не отримував за її користування орендної плати, та не вважає що СТОВ імені Богдана Хмельницького порушує його право власності на земельну ділянку, це підтверджує що позивач не мав наміру самостійно користуватися земельною ділянкою. Відповідачі, починаючи з 2010 року намагалися вирішити питання із власником земельної ділянки в досудовому порядку, про що свідчать гарантійні листи відповідача, виготовлений за кошти відповідачів Проект із землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із земель резервного фонду за межами населеного пункту на території Четвертинівської сільської ради Тростянецького району Вінницької області, який було виготовлено з метою заміни земельної ділянки ОСОБА_1 на іншу земельну ділянку. Крім того позовні вимоги позивача щодо моральної шкоди є також необгрунтованими та безпідставними, оскільки позивачем не надано жодного доказу щодо завдання йому моральної шкоди, шкоди його здоров'ю, як зазначено у позовній заяві.

Разом з цим, приватне акціонерне товариство «Зернопродукт МХП» в особі філії приватного акціонерного товариства «Зернопродукт МХП» «Птахофабрика «Вінницький бройлер» звернулося з зустрічною позовною заявою до ОСОБА_1 і зазначило, що Акціонерне товариство «Зернопродукт МХП» є замовником будівництва комплексу «Вінницька птахофабрика» до складу якого входять зони вирощування курчат-бройлерів. З 03 вересня 2010 року будівництво здійснюється спільно з Публічним акціонерним товариством «Миронівський хлібопродукт» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вінницька птахофабрика». Будівництво здійснюється відповідно до отриманих, у встановленому законодавством порядку дозволів на початок виконання будівельних робіт, відповідно до погодженої проектної документації. З метою свого функціонування бригади з вирощування курчат-бройлерів повинні бути під'єднанні до інженерних мереж, а саме: водогону, газопроводу, ліній електропостачання. На землях Четвертинівської сільської ради Тростянецького району Вінницької області здійснюється будівництво бригади з вирощування курчат-бройлерів № 9. Дозвіл на виконання будівельних робіт № 3 від 11 січня 2011 року видано Інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю у Вінницькій області. З метою будівництва вказаного об'єкту ПрАТ «Зернопродукт МХП» було укладено 16 договорів про право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб з власниками земельних ділянок. Згідно проектної документації інженерні мережі пролягають через землі Четвертинівської сільської ради, в тому числі через земельну ділянку, яка належить громадянину ОСОБА_1. Також лінії комунікації проходять через ряд земельних ділянок, які межують із земельною ділянкою ОСОБА_1 У зв'язку із розпаюванням земель сільськогосподарського призначення та передачі їх у власність фізичним особам, прокласти лінію електропередачі та трубопроводів (водогону та газопроводу) в обхід земельних ділянок, які належать фізичним особам є технічно неможливим, у зв'язку з чим виникла необхідність встановлення земельного сервітуту щодо вказаних земельних ділянок. Функціонування комплексу без проведення до нього ліній електропередачі, газопроводу та водопроводу неможливе. Підприємство одразу почало роботу з власниками земельних ділянок щодо укладення договорів про встановлення земельного сервітуту. З усіма власниками земельних ділянок було досягнуто згоди щодо умов договорів про встановлення земельного сервітуту, та підписано відповідні договори. ПрАТ «Зернопродукт МХП» укладено 94 (дев'яносто чотири) договори сервітуту із власниками земельних ділянок розташованих на землях Четвертингівської сільської ради Тростянецького району Вінницької області. Оплата за вказаними договорами залежить від площі земельної ділянки, на яку розповсюджується дія сервітуту, та коливається від 100,00 (Ста) гривень до 600,00 (Шістсот) гривень в рік. Укласти Договір про встановлення земельного сервітуту також було запропоновано гр. ОСОБА_1, але на жаль, дійти взаємної згоди з даного питання не вдалося. ОСОБА_1 постійно змінює свої рішення з даного питання, відмовляється від отримання листів з пропозиціями щодо укладення вказаного договору, посилаючись на те, що прокладені лінії будуть йому заважати. Прокладення інженерних мереж через інші земельні ділянки, в обхід земельної ділянки належної ОСОБА_1, не можливо. Побудувати інженерні мережі через землі спільної власності (так звану «проектну «польову» дорогу») неможливо, у зв'язку з тим, що на даний час на законодавчому рівні не визначено власника та розпорядника таких доріг. Крім того, згідно вимог ДБН ширина проектної дороги становить лише 5 метрів, а охоронна зона інженерних мереж сягає 30 метрів. Водогін та газопровід прокладені таким чином, що не створюють для позивача ніяких незручностей у користуванні земельною ділянкою ОСОБА_1 так, як прокладаються під землею на глибині від 1,20 м. до 1,50 м. Зона дії сервітуту, для експлуатації комунікацій, враховуючи охоронну зону, складає 0, 3144 га. Лінія електропередач будується також таким чином, що на земельній ділянці ОСОБА_1 не буде жодного стовпа чи колодязя. Прокладання газопроводу, водопроводу та ліній електропередач через земельну ділянку відповідача, та встановлення щодо неї земельного сервітуту, жодним чином не змінює її цільового призначення.

Позивач просить встановити земельний сервітут щодо земельної ділянки площею 2,9636 га, яка належить гр. ОСОБА_1 (державний акт на право власності на земельну ділянку НОМЕР_1 виданий 04.05.2006 року на підставі рішення органу місцевого самоврядування - свідоцтво про право на спадщину за заповітом ВСК 263132 від 07.12.2005 р., зареєстровано в реєстрі за № 2126), та розміщена на землях Четвертинівської сільської ради Тростянецького району Вінницької області, строком 45 (сорок п'ять) років, зона дії сервітуту з урахуванням охоронної зони для експлуатації лінії електропередачі та трубопроводів складає 0,3144 га. Відмовити повністю у задоволені первісної позовної заяви ОСОБА_1 про захист прав приватної власності на земельну ділянку та усунення перешкод у використанні земельної ділянки, яка розташована на території Четвертинівської сільської ради Тростянецького району Вінницької області, шляхом демонтажу прокладеного водопроводу, газопроводу та ліній електропередач та звільнення ділянки від іншого майна, що належить відповідачу.

В судовому засіданні представник ПрАТ «Зернопродукт МХП» зустрічний позов підтримав посилаючись на пояснення викладені в зустрічній позовній заяві.

Відповідач зустрічний позов не визнав та просив суд відмовити в його задоволенні.

Суд, вислухавши пояснення сторін, заслухавши свідків, дослідивши письмові матеріали справи вважає, що в задоволенні позову ОСОБА_1 необхідно відмовити з наступних підстав.

Згідно ст. ст. 10, 11, 60 ЦПК України, суд розглядає справу не інакше як за заявою осіб, в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 61 ЦПК України обставини, визнані сторонами, не підлягають доказуванню.

Відповідно до ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст.391 ЦК України власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 2,9636 га, розташованої на території Четвертинівської сільської ради Тростянецького району Вінницької області. На даний час він своєю земельною ділянкою не користується; її використовує СТОВ імені Богдана Хмельницького, яке без будь - якого договору з позивачем обробляє спірну земельну ділянку та вирощує на ній зернові культури. Будівництво спірних комунікацій було розпочато після укладення усної домовленості між відповідачами і ОСОБА_1 Прокладені відповідачами комунікації не є перешкодою для обробки і використання земельної ділянки для її цільового призначення - використання під вирощування зернових культур. Відповідачі не чинять перешкод ОСОБА_1 у використанні ним земельної ділянки за цільовим призначенням.

Дані факти стверджуються сукупністю доказів та вимогами законів.

Так, відповідно до ч.1 ст. 78 ЗК України право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 79 ЗК України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами. Право власності на земельну ділянку поширюється в її межах на поверхневий (ґрунтовий) шар, а також на водні об'єкти, ліси і багаторічні насадження, які на ній знаходяться, якщо інше не встановлено законом та не порушує прав інших осіб.

З ксерокопії Державного акту на право власності на земельну ділянку НОМЕР_1 від 04.05.2006 р.видно, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 2,9636 га, розташованої на території Четвертинівської сільської ради Тростянецького району Вінницької області.

З пояснень сторін видно, що під поверхнею земельної ділянки, належної ОСОБА_5, на глибині 1.20 -1.50 м. відповідачами прокладено водопровід та газопровід, а над земельною ділянкою проходить лінія електропередач. Цей факт не оспорюється сторонами.

З показів свідка ОСОБА_6, пояснень позивача ОСОБА_1 та пояснень представника відповідача Гошкодера О.В. видно, що дану земельну ділянку ОСОБА_5 самостійно не використовував, її обробляє СТОВ імені Богдана Хмельницького. Вирощуються на земельній ділянці зернові культури. З ОСОБА_5 не укладався договір оренди земельної ділянки та він не отримував за її користування орендної плати. ОСОБА_1 не вважає що СТОВ імені Богдана Хмельницького порушує його право власності на земельну ділянку.

З показів свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8 та пояснень сторін видно, що ОСОБА_1 дав свою згоду на будівництво після домовленості про обмін земельних ділянок. Йому було видано гарантійний лист, а відповідачі за власні кошти виготовили технічну документацію на обмін земельних ділянок, але виконати взяті на себе зобов'язання відповідачі не змогли, так як змінилось законодавство.

Ці факти та докази суд приймає до уваги, так як вони зібрані з дотриманням вимог законів і не суперечать один одному.

Суд не приймає до уваги пояснення ОСОБА_5, щодо бажання використовувати земельну ділянку для насадження саду, у зв'язку з чим йому будуть вчиненні перешкоди, так як дане бажання не співпадає з вимогами ст.20 ЗК України, яка утримує пряму заборону у використанні землі не за цільовим призначенням. Спірна земельна ділянка була передана ОСОБА_1 у власність для вирощування сільськогосподарської продукції і використання її під ріллю, а не під садівництво.

З аналізу цих доказів суд робить висновок, що на даний час права позивача не порушенні, а отже судовому захисту не підлягають. У зв'язку з цим в задоволенні позову ОСОБА_1 необхідно відмовити.

Суд, вислухавши пояснення Гошкодера О.В., який є представником позивача за зустрічним позовом та ОСОБА_1, який є відповідачем за зустрічним позовом, заслухавши свідків, дослідивши письмові матеріали справи вважає, що зустрічний позов приватного акціонерного товариства «Зернопродукт МХП» в особі філії приватного акціонерного товариства «Зернопродукт МХП» Птахофабрика «Вінницький бройлер» підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 401 ЦК України право користування чужим майном (сервітут) може бути встановлене щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів (земельний сервітут) або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 402 ЦК України сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду. У разі недосягнення домовленості про встановлення сервітуту та про його умови спір вирішується судом за позовом особи, яка вимагає встановлення сервітуту.

Відповідно до ст. 98 ЗК України право земельного сервітуту - це право власника або землекористувача земельної ділянки на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками). Земельні сервітути можуть бути постійними і строковими. Встановлення земельного сервітуту не веде до позбавлення власника земельної ділянки, щодо якої встановлений земельний сервітут, прав володіння, користування та розпорядження нею. Земельний сервітут здійснюється способом, найменш обтяжливим для власника земельної ділянки, щодо якої він встановлений.

Відповідно до п. в) ст. 99 ЗК України власники або землекористувачі земельних ділянок можуть вимагати встановлення таких земельних сервітутів, як право прокладання та експлуатації ліній електропередачі, зв'язку, трубопроводів, інших лінійних комунікацій.

Відповідно до ч.1 ст. 100 ЗК України сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду. Сервітут може належати власникові (володільцеві) сусідньої земельної ділянки, а також іншій конкретно визначеній особі (особистий сервітут).

В судовому засіданні встановлено наступне.

Між ПрАТ «Зернопродукт МХП» та ОСОБА_5 була усна домовленість про виготовлення відповідачем проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із земель резервного фонду за межами населеного пункту на території Четвертинівської сільської ради Тростянецького району Вінницької області, який було виготовлено з метою заміни земельної ділянки ОСОБА_1 на іншу земельну ділянку. На даний час зазначена земельна ділянка не була передана ОСОБА_1 Проте у ПрАТ «Зернопродукт МХП» намір здійснити її передачу є.

Акціонерне товариство «Зернопродукт МХП» є замовником будівництва комплексу «Вінницька птахофабрика» до складу якого входять зони вирощування курчат-бройлерів (бригади з вирощування курчат-бройлерів). У відповідності до Договору про дольову участь у будівництві об'єктів нерухомості № 1025/1-Г від 03 вересня 2010 року будівництво здійснюється спільно з Публічним акціонерним товариством «Миронівський хлібопродукт» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вінницька птахофабрика».

На землях Четвертинівської сільської ради Тростянецького району Вінницької області здійснюється будівництво Бригади з вирощування курчат-бройлерів № 9. Що підтверджується дозволом на виконання будівельних робіт № 3 від 11 січня 2011 року виданим Інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю у Вінницькій області.

З показів свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8 та пояснень представника позивача Гошкодера О.В. видно, що позивачем неодноразово було запропоновано ОСОБА_1 укласти Договір про встановлення земельного сервітуту, але дійти взаємної згоди з даного питання не вдалося.

Крім того, судом встановлено, що згідно проектної документації інженерні мережі, що знаходяться на території Четвертинівської сільської ради пролягають через земельну ділянку, яка належить громадянину ОСОБА_1. Також лінії комунікації проходять через ряд земельних ділянок, які межують із земельною ділянкою ОСОБА_1 У зв'язку із розпаюванням земель сільськогосподарського призначення та передачу їх у власність фізичним особам, прокласти лінію електропередачі та трубопроводів (водогону та газопроводу) в обхід земельних ділянок, які належать фізичним особам є технічно неможливим. Функціонування комплексу без проведення до нього ліній електропередачі, газопроводу та водопроводу неможливе. Прокладення інженерних мереж через інші земельні ділянки, в обхід земельної ділянки належної ОСОБА_1, не має можливості, оскільки власники таких земельних ділянок, заперечують щодо такого будівництва. Побудувати інженерні мережі через землі спільної власності (так звану «проектну «польову» дорогу») неможливо, у зв'язку з тим, що на даний час на законодавчому рівні не визначено власника та розпорядника таких доріг.

Ці факти та докази суд приймає до уваги, так як вони зібрані з дотриманням вимог законів і не суперечать один одному.

Враховуючи вище викладене суд приходить до висновку про необхідність встановлення земельного сервітуту щодо земельної ділянки площею 2,9636 га, яка розміщена на землях Четвертинівської сільської ради Тростянецького району Вінницької області, та яка належить ОСОБА_1.

Згідно ст. 88 ч. 1 ЦПК України судові витрати понесені сторонами залишаються за ними.

Напідставі ст.ст. 401, 402 ЦК України, ст.ст. 98-100 ЗК України, керуючись ст.ст. ст. 10, 60, 61, 88, 169, 212-215, 224-226 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства «Зернопродукт МХП» в особі філії приватного акціонерного товариства «Зернопродукт МХП» «Птахофабрика «Вінницький бройлер» про захист права приватної власності на земельну ділянку і усунення перешкод у використанні земельної ділянки - відмовити.

Зустрічний позов приватного акціонерного товариства «Зернопродукт МХП» в особі філії приватного акціонерного товариства «Зернопродукт МХП» Птахофабрика «Вінницький бройлер» до ОСОБА_1 про встановлення земельного сервітуту - задовольнити.

Встановити земельний сервітут щодо земельної ділянки площею 2,9636 га, яка розміщена на землях Четвертинівської сільської ради Тростянецького району Вінницької області, та яка належить ОСОБА_1 (державний акт на право власності на земельну ділянку НОМЕР_1, виданий 04.05.2006 року Тростянецькою районною державною адміністрацією), строком на 45 років. Зона дії сервітуту з урахуванням охоронної зони для експлуатації лінії електропередачі та трубопроводів складає 0,3144 га.

Судові витрати, понесені сторонами, залишити за ними.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

На рішення може бути подана апеляція протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Вінницької області через Ладижинський міський суд.

Суддя: