Ухвала суду № 43475248, 07.04.2015, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

336/142/15-ц

2/336/1552/2015

м. Запоріжжя 7 квітня 2015 року

Суддя Шевченківського районного суду м. Запоріжжя Зарютін П.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, відповідач за первинним позовом ОСОБА_2 - ОСОБА_3, треті особи Президент України, Уповноважена Верховної Ради України з прав людини, про встановлення певних фактів, зобовязання вчинити певні дії, визначення місця проживання дітей, стягнення моральної та матеріальної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

Заявник звернувся до суду з вищевказаною позовною заявою.

Автоматизованою системою документообігу суду під час реєстрації позову ОСОБА_1 було визначено суддю Шевченківського районного суду м. Запоріжжя Зарютіна П.В. для розгляду цієї справи.

Вивчивши предявлену ОСОБА_1 до ОСОБА_2 позовну заяву, суддя вважає, що таку заяву необхідно повернути на підставі нижче наведеного.

Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що право на суд, окремим аспектом якого є право на доступ до правосуддя, не є абсолютним (у рішеннях «Голдер проти Великої Британії» від 21 лютого 1975 року, «ОСОБА_4 де ля Прадель проти Франції» від 16 грудня 1992 року), воно може бути піддане дозволеним за змістом обмеженням.

Згідно вимог ст. 115 ЦПК України якщо суддя, вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, встановить, що справа не підсудна цьому суду, заява повертається позивачеві для подання до належного суду, про що постановляється ухвала.

Як вбачається із заявлених ОСОБА_1 позовних вимог, він просить суд:

встановити, що ОСОБА_2 ніде не працює та офіційних джерел доходу немає; встановити, що ОСОБА_2 немає власного нерухомого майна; визнати, що ОСОБА_2 веде розбещений та аморальний образ життя; встановити, що дії ОСОБА_2 суперечать захисту прав її дітей на житло; встановити виховання двох онуків позивача за ОСОБА_3 та визначити місце проживання малолітніх ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, із батьком за адресою в м. Дніпропетровську; встановити та визнати в діях ОСОБА_2 самоуправство в силу ч.1 ст. 162 СК України, самовільне невиконання нею умов шлюбного договору, а також самовільне усунення нею позивача від участі у вихованні та спілкуванні з онуками; зобовязати ОСОБА_2 відновити становище, що існувало до порушення, а саме, зобовязати її повернути на місце постійного проживання за адресою в м. Запоріжжі малолітнього ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1; зобовязати ОСОБА_2 періодично привозити до місця мешкання позивача за адресою в м. Запоріжжі для спілкування та прийняття участі у вихованні малолітнього ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2; стягнути з ОСОБА_2 100000 гривень моральної шкоди та 10000 гривень матеріальної шкоди.

Отже, перелічені вимоги предявлені до фізичної особи ОСОБА_2

Згідно ст. 109 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її перебування.

Натомість, за результатами отриманої судом в порядку ч.3 ст. 122 ЦПК України інформації встановлено, що зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) ОСОБА_2 - це м. Дніпропетровськ, Жовтневий район, Набережна Перемоги, 44, гуртожиток (а.с. 22).

При цьому, за поданим позовом не встановлено як підстав для застосування правил підсудності за вибором позивача (ст. 110 ЦПК України), оскільки місце завдання позивачеві моральної та матеріальної шкоди, яку він просить відшкодувати, не у Шевченківському районі м. Запоріжжя - вул. Патріотична в м. Запоріжжі (а.с. 4), навіть, як і зазначена самим ОСОБА_1 адреса його проживання (а.с. 3), а предявлений ним позов невиник з договору (шлюбного контракту - а.с. 4), у якому було б зазначено місце виконання або виконувати який через його особливість можна було б тільки в певному місці, як і не встановлено підстав для застосування правил виключної підсудності (ст. 114 ЦПК України), оскільки позов ОСОБА_1Н не виник з приводу нерухомого майна, через що позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 підлягає поверненню на підставі пункту 4 ч.3 ст. 121 Цивільного процесуального кодексу України, відповідно до якого справа не підсудна цьому суду.

На підставі викладеного, керуючись ст. 121 ч. 3 п.4 ЦПК України, суддя, -

У Х В А Л И В:

Повернути для подання до належного суду позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, відповідач за первинним позовом ОСОБА_2 - ОСОБА_3, треті особи Президент України, Уповноважена Верховної Ради України з прав людини, про встановлення певних фактів, зобовязання вчинити певні дії, визначення місця проживання дітей, стягнення моральної та матеріальної шкоди.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Запорізької області через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя П.В. Зарютін