Рішення № 43473941, 31.03.2015, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" березня 2015 р.Справа № 922/3258/13

Господарський суд Харківської області у складі:

головуючий суддя Лавренюк Т.А.

судді: Жиляєв Є.М. , Бринцев О.В.

при секретарі судового засідання Вознюк С.В.

розглянувши справу

за позовом Прокуратури Близнюківського району Харківської області до Близнюківської районної державної адміністрації , Товариства з обмеженою відповідальністю ім. газети "Ізвєстія" с. Верхнєводяне , Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Державна інспекція сільського господарства у Харківській області; Харківська обласна державна адміністрація; Харківська обласна рада; Відділ Держземагентства у Близнюківському районі Харківської області про визнання незаконним та скасування розпорядження, визнання недійсним договору оренди землі за участю представників сторін:

прокурора - Зливка К.О., служб. посв. № 013773 від 06.12.2012р.;

першого відповідача - не з'явився;

другого відповідача - Походенко А.В., дов. б/н від 09.02.2015р.;

третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору:

Державної інспекції сільського господарства у Харківській області - Ремінний В.І., дов. № 10-26/8678 від29.12.2014р.;

Харківської обласної державної адміністрації - не з'явився;

Харківської обласної ради - Клименко В.В., дов. № 01-44/86 від 19.01.2015р.;

Відділ Держземагентства у Близнюківському районі Харківської області - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Близнюківського району Харківської області, звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Близнюківської районної державної адміністрації Харківської області (перший відповідач) та ТОВ імені газети "Ізвєстія" (другий відповідач), в якій просить суд визнати незаконним та скасувати розпорядження голови Близнюківської районної державної адміністрації Харківської області від 01.11.2011р. № 629 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки зі ставком TOB імені газети "Ізвєстія" для оформлення права користування на умовах оренди для рибогосподарських потреб на території Самійлівської сільської ради Близнюківського району Харківської області"; визнати недійсним договір оренди землі від 01.12.2011, укладений Близнюківською районною державною адміністрацією з TOB імені газети "Ізвєстія" щодо земельної ділянки, загальною площею 54,7801 гектарів, яка знаходиться на території Самійлівської сільської ради Близнюківського району Харківської області за рахунок земель державної власності (землі водного фонду) для рибогосподарських потреб. Скасувати державну реєстрацію земельної ділянки, кадастровий номер 6320685500:03:000:0329, загальною площею 54,7801 га, яка розташована на території Самійлівської сільської ради Близнюківського району Харківської області.

Рішенням господарського суду Харківської області від 09.10.2013р. по справі № 922/3285/13 позовні вимоги прокурора задоволено частково.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 08.01.2014р. по справі № 922/3258/13 апеляційну скаргу ТОВ ім. газети "Ізвєстія" залишено без задоволення, а рішення господарського суду Харківської області від 09.10.2013р. залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 15.04.2014р. постанову Харківського апеляційного господарського суду від 08.01.2014р. та рішення господарського суду Харківської області від 09.10.2013р. у справі № 922/3258/13 скасовано, а справу передано на новий розгляд господарському суду Харківської області.

Рішенням господарського суду Харківської області від 07.08.2014р. у справі № 922/3258/13 позов задоволено частково.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 29.10.2014р. по справі № 922/3258/13 апеляційну скаргу ТОВ ім. газети "Ізвєстія" залишено без задоволення, а рішення господарського суду Харківської області від 07.08.2014р. залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 23.12.2014р. постанову Харківського апеляційного господарського суду від 29.10.2014р. та рішення господарського суду Харківської області від 07.08.2014р. у справі № 922/3258/13 скасовано в частині визнання незаконним та скасування розпорядження голови Близнюківської райдержадміністрації від 01.11.2011 р. № 629 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки зі ставком ТОВ ім. газети "Ізвєстія" для оформлення права користування на умовах оренди для рибогосподарських потреб на території Самійлівської сільської ради Близнюківського району Харківської області" та визнання недійсним договору оренди землі укладеного між Близнюківською райдержадміністрацією та ТОВ ім. газети "Ізвєстія" 01.11.2011 р., справу в цій частині передано на новий розгляд до господарського суду Харківської області.

Прокурор позовні вимоги підтримує, просить суд позов задовольнити.

Представники першого відповідача (Близнюківської районної державної адміністрації Харківської області) та третіх осіб, яки не заявляють самостійних вимог на предмет спору (Харківська обласна державна адміністрація, Відділ Держземагентства у Близнюківському районі Харківської області) у призначене судове засідання не з'явились.

Перший відповідач (Близнюківська райдержадміністрація Харківської області) у відзиві та письмових поясненнях проти позову прокурора заперечує, посилаючись на те, що спірне розпорядження № 629 від 01.11.2011р. прийнято райдержадміністрацією законно, у межах повноважень, а також є таким, що не порушує інтересів держави, та зазначив, що у випадку скасування розпорядження, бюджет буде позбавлено грошових коштів, що наразі сплачує орендар - ТОВ ім. газети "Ізвєстія", адже бажаючих взяти в оренду цю земельну ділянку на даний час не знайшлося.

Представник другого відповідача проти позовних вимог прокурора заперечує повністю з підстав, викладених у відзиві, просить суд в задоволенні позову відмовити, посилаючись на його безпідставність та необґрунтованість.

Представник Державної інспекції сільського господарства в Харківській області позов підтримує повністю.

Представник Харківської обласної ради вважає позов прокурора необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню, оскільки спірне рішення прийнято Близнюківською райдержадміністрацією Харківської області без будь - яких порушень діючого законодавства.

Представник Харківської обласної державної адміністрації позов підтримує повністю, звернувся до суду з клопотанням, в якому просить суд розглядати справу за наявними в ній матеріалами та за відсутності його повноважного представника. Дане клопотання приймається судом та підлягає задоволенню як таке, що не суперечить вимогам чинного законодавства України.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення прокурора, представників другого відповідача та присутніх у судовому засіданні третіх осіб, суд встановив наступне.

29.12.2007р. головою Близнюківської районної державної адміністрації Харківської області було прийнято розпорядження № 526, яким було вирішено надати дозвіл ТОВ імені газети "Ізвєстія" на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки зі ставком (орієнтовна площа 25 га) на території Самійлівської сільської ради (с. Широке) за рахунок земель державної власності, цільове використання - для рибогосподарських потреб з подальшим наданням в оренду. Подати на затвердження до Близнюківської районної державної адміністрації Харківської області проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для наданих цілей до 31.12.2008р.

Розпорядженням Близнюківської районної державної адміністрації Харківської області від 08.05.2009р. № 354 внесено зміни до розпорядження голови Близнюківської районної державної адміністрації Харківської області № 526 від 29.12.2007р., яким продовжений термін дії дозволу ТОВ імені газети "Ізвєстія" на розробку проекту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки зі ставком до 30.04.2010р.

ТОВ імені газети "Ізвєстія" був поданий на затвердження до Близнюківської районної державної адміністрації Харківської області проект відведення спірної земельної ділянки, однак у його затвердженні адміністрацією було відмовлено, з посиланням на відсутність висновку Харківського обласного виробничого управління меліорації і водного господарства датою - до 01.05.2010р. (закінчення дозволу на виготовлення проекту землеустрою).

Відмова Близнюківської районної державної адміністрації Харківської області у затвердженні проекту відведення спірної земельної ділянки стала підставою для звернення TOB імені газети "Ізвєстія" з позовом до суду та 27.04.2011р. господарський суд Харківської області по справі № 5023/2195/11 прийняв рішення, яким зобов'язав Близнюківську районну державну адміністрацію Харківської області прийняти рішення про надання спірної земельної ділянки у користування, яким затвердити проект землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки зі ставком для оформлення права користування на умовах оренди загальною площею 54,7801га TOB імені газети "Ізвєстія" для рибогосподарських потреб та надати зазначену земельну ділянку зі ставком строком на 49 років TOB імені газети "Ізвєстія" у користування на умовах оренди для рибогосподарських потреб.

01.11.2011р. головою Близнюківської районної державної адміністрації Харківської області на підставі рішення господарського суду Харківської області від 27.04.2011р. по справі № 5023/2195/11 прийнято розпорядження № 629 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки зі ставком TOB імені газети "Ізвєстія" для оформлення права користування на умовах оренди для рибогосподарських потреб на території Самійлівської сільської ради Близнюківського району Харківської області", яким було затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки зі ставком TOB імені газети "Ізвєстія" загальною площею 54,7801 га, в тому числі: під пасовищами - 31,1217 га, під гідротехнічними спорудами - 0,4705 га, водне дзеркало - 23,1879 га для рибогосподарських потреб на території Самійлівської сільської ради Близнюківського району Харківської області за рахунок земель державної власності (земель водного фонду), розроблений ПП "Самфін", та надано в оренду TOB імені газети "Ізвєстія" терміном на 49 років земельну ділянку зі ставком загальною площею 54,7801 га, в тому числі: під пасовищами - 31,1217 га, під гідротехнічними спорудами - 0,4705 га, водне дзеркало - 23,1879 га для рибогосподарських потреб, розташовану на території Самійлівської сільської ради Близнюківського району як таку, відносно якої дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки водного фонду був наданий згідно розпорядження голови районної державної адміністрації від 29.12.2007 р. № 526.

01.12.2011р. між Близнюківською районною державною адміністрацією Харківської області (Орендодавець) та TOB імені газети "Ізвєстія" (Орендар) було укладено договір оренди землі, відповідно до умов якого Близнюківська районна державна адміністрація Харківської області надала, а TOB імені газети "Ізвєстія" прийняло в строкове платне користування земельну ділянку кадастровий номер 6320685500:03:000:0329 загальною площею 54,7801 га, в тому числі: водне дзеркало - 23,1879 га, під пасовищами - 31,1217 га, під гідротехнічними спорудами - 0,4705 га, яка знаходиться на території Самійлівської сільської ради Близнюківського району Харківської області, за рахунок земель державної власності (землі водного фонду) для рибогосподарських потреб, строком на 49 років. Даний договір було зареєстровано у Відділі Держкомзему у Близнюківському районі Харківської області 07.02.2012р. за № 632068554000237.

01.12.2011р. земельна ділянка передана орендарю за актом приймання - передачі.

Судом встановлено, що на момент прийняття спірного розпорядження Близнюківською районною державною адміністрацією Харківської області та укладення спірного договору оренди між Близнюківською районною державною адміністрацією Харківської області та TOB імені газети "Ізвєстія", рішення суду від 27.04.2011р. по справі № 5023/2195/11, на виконання якого булу прийнято спірне розпорядження та укладений спірний договір, було чинним.

Рішення суду від 27.04.2011р. по справі № 5023/2195/11 було скасоване постановою Харківського апеляційного господарського суду від 07.02.2012р., залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 17.04.2012р., що і стало підставою для звернення позивача з відповідним позовом до суду.

В обґрунтування своїх позовних вимог прокурор посилається на те, що спірне розпорядження голови Близнюківської районної державної адміністрації Харківської області № 629 від 01.11.2011р. винесено з порушенням закону, та підлягає скасуванню, а спірний договір оренди землі від 01.12.2011р. укладено в порушення вимог ст.ст.123, 124 Земельного кодексу України, у зв'язку з чим підлягає визнанню недійсним. Такі дії відповідачів, на думку прокурора, свідчать про порушення прав держави та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

За приписами ст.6 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" на виконання Конституції України, законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, власних і делегованих повноважень, голова місцевої державної адміністрації в межах своїх повноважень видає розпорядження.

Згідно ст.41 Закону України "Про місцеві державні адміністрації", голови місцевих державних адміністрацій видають розпорядження одноособово і несуть за них відповідальність згідно із законодавством.

Отже, способом волевиявлення державної адміністрації, яка здійснює розпорядження власністю від імені держави, щодо регулювання земельних відносин є прийняття головою відповідної адміністрації розпорядження.

Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт.

Відповідно до положень ч.2 ст.124 Земельного кодексу України (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів. Земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об'єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах) (ч.1 ст.134 Земельного кодексу України).

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння будівництву" від 16.09.2008р. за № 509-VI п.1 розділу Х Перехідних Положень Земельного кодексу України було доповнено абзацом 3 відповідно до якого було встановлено, що у разі прийняття відповідними органами рішення про погодження місця розташування об'єкта або про надання дозволу на розроблення проекту відведення земельної ділянки до 01.01.2008р. передача в оренду таких земельних ділянок із земель державної та комунальної власності здійснюється без проведення земельних торгів (аукціонів).

Зазначена норма абз. 3 п.1 розділу Х Перехідних Положень Земельного кодексу України діяла протягом двох років з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння будівництву" від 16.09.2008р. за № 509-VI, а саме до 15.10.2010р. (п. 2 розділ ІІ Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння будівництву" від 16.09.2008р. за № 509-VI).

Спірне розпорядження № 629 було винесено 01.11.2011р., тобто після 15.10.2010р., тому колегія суддів дійшла висновку, що у голови Близнюківської районної державної адміністрації Харківської області на момент прийняття спірного рішення не було повноважень на передачу в оренду земельних ділянок із земель державної власності без проведення земельних торгів (аукціонів) навіть на підставі рішення про погодження місця розташування об'єкта або про надання дозволу на розроблення проекту відведення земельної ділянки, прийнятого до 01.01.2008р.

Крім того, зміни у абз.3 п.1 розділу Х Перехідних Положень Земельного кодексу України було внесено Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення державного регулювання у сфері будівництва житла" та ця норма стосувалась лише категорії земель житлової та громадської забудови, до якої не відноситься спірна земельна ділянка.

Саме такий правовий висновок зроблений у постанові Верховного суду України від 16.09.2014р., що прийнята за наслідками перегляду постанови Вищого господарського суду України від 03.02.2014р. по справі № 5023/5736/12 з підстав неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, а саме положень ст.ст.116, 124 Земельного кодексу України.

Так, Верховний суд України у постанові від 16.09.2014р. дійшов наступного висновку.

Частиною 2 статті 124 ЗК України визначено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами 2, 3 статті 134 ЗК України, водночас частиною 1 цієї статті передбачено, що земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об'єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною 2 статті 134 ЗК України.

Недотримання зазначеної процедури є порушенням органом місцевого самоврядування чинного законодавства під час укладення договору оренди землі.

За змістом п.3 Прикінцевих Положень до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння будівництву" від 16.09.2008р. № 509-VI, прийняті і не виконані до набрання чинності цим Законом рішення відповідних органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування про погодження розташування об'єкта або про надання дозволу на розроблення проекту відведення земельної ділянки зберігають чинність протягом двох років з дня набрання чинності цим Законом, а розроблені відповідно до цих рішень проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок розглядаються в установленому законом порядку. Передача в оренду таких земельних ділянок із земель державної та комунальної власності здійснюється без проведення земельних торгів (аукціонів). Проте наведене вище не може бути підставою для непроведення земельних торгів, оскільки категорія землі, яка регулюється цим законом, інша.

За приписами ст.111-28 Господарського процесуального кодексу України висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 111-16 цього Кодексу, є обов'язковим. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що спірне розпорядження головою Близнюківської районної державної адміністрації Харківської області прийнято з порушенням статей 124 та 134 Земельного кодексу України, оскільки спірна земельна ділянка була передана в оренду TOB імені газети "Ізвєстія" без проведення земельних торгів.

Згідно зі ст.21 Цивільного кодексу України, суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Відповідно до ст.43 Закону України "Про місцеві державні адміністрації", розпорядження голови державної адміністрації, що суперечать Конституції України, законам України, рішенням Конституційного Суду України, іншим актам законодавства або є недоцільними, неекономними, неефективними за очікуваними чи фактичними результатами, скасовуються Президентом України, головою місцевої державної адміністрації вищого рівня або в судовому порядку.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині визнання незаконним та скасування розпорядження голови Близнюківської районної державної адміністрації № 629 від 01.11.2011р. є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Суд не приймає заперечення TOB імені газети "Ізвєстія" стосовно того, що земельні торги (аукціони) не повинні були проводитись, оскільки земельна ділянка передавалась в оренду ТОВ імені газети "Ізвєстія" для спеціального водокористування, виходячи з наступного.

Як вже зазначалось судом вище, за приписами ч.2 ст.124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.

Абзацем 2 ч.2 ст.134 Земельного кодексу України визначено, що не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі використання земельних ділянок для потреб, пов'язаних з користуванням надрами, та спеціального водокористування відповідно до отриманих спеціальних дозволів (ліцензій).

Таким чином, земельні торги не проводяться у разі використання земельних ділянок для потреб, пов'язаних зі спеціальним водокористуванням відповідно до отриманих спеціальних дозволів (ліцензій).

За приписами ч.ч.1, 2 ст.48 Водного кодексу України спеціальне водокористування - це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів.

Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських (у тому числі для цілей аквакультури) та інших державних і громадських потреб.

Частинами 1 та 2 ст.49 Водного кодексу України спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу. Дозвіл на спеціальне водокористування видається:

Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями - у разі використання води водних об'єктів загальнодержавного значення;

органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища, обласними, Київською та Севастопольською міськими радами за погодженням із Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями - у разі використання води водних об'єктів місцевого значення.

Доказів того, що на час передання в оренду спірної земельної ділянки у другого відповідача був дозвіл на спеціальне водокористування, ТОВ імені газети "Ізвєстія" на вимогу суду не надав, як і не надав доказів того, що зазначений дозвіл був ним отриманий після отримання в оренду спірної земельної ділянки станом на момент розгляду даної справи.

Таким чином, суд дійшов висновку, що передача другому відповідачу в оренду спірної земельної ділянки із земель державної власності повинна була здійснюватись через процедуру проведення земельних торгів (аукціонів), відповідно до вимог чинного законодавства України.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість позовних вимог в частині визнання незаконним та скасування розпорядження голови Близнюківської районної державної адміністрації Харківської області від 01.11.2011р. № 629 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки зі ставком TOB імені газети "Ізвєстія" для оформлення права користування на умовах оренди для рибогосподарських потреб на території Самійлівської сільської ради Близнюківського району Харківської області".

Що стосується позовних вимог в частині визнання недійсним договору оренди землі від 01.12.2011р., укладеного між Близнюківською райдержадміністрацією Харківської області та ТОВ імені газети "Ізвєстія", суд встановив наступне.

Відповідно до ч. 1,3 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, зокрема, щодо відповідності змісту правочину цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства; наявності у особи, яка вчиняє правочин, необхідного обсягу цивільної дієздатності; вільного і відповідного внутрішній волі волевиявлення учасника правочину, тощо. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ч. 1 ст. 124 Земельного кодексу України підставою для передачі в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, є рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Отже, оскільки оспорюваний договір оренди земельної ділянки був укладений на підставі прийнятого з порушенням вимог чинного законодавства рішення органу виконавчої влади, то такий договір підлягає визнанню недійсним.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині визнання недійсним договору оренди землі від 01.12.2011р., укладеного між Близнюківською районною державною адміністрацією та TOB імені газети "Ізвєстія" щодо земельної ділянки, загальною площею 54,7801 гектарів, яка знаходиться на території Самійлівської сільської ради Близнюківського району Харківської області за рахунок земель державної власності (землі водного фонду) для рибогосподарських потреб є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Посилання позивача на те, що спірний договір не місить такої суттєвої умови як передача у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки суд вважає безпідставними, оскільки у п. 27 спірного договору міститься ця умова. Сторони погодили, що право оренди може відчужуватися, а також передаватися у заставу та вноситися до статутного фонду після погодження з орендодавцем (п. 27 договору).

Оскільки дана справа розглядається повторно та вказівки Вищого господарського суду, зроблені при вирішенні цієї справи для місцевого суду є обов'язковими, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до умов спірного договору оренди Близнюківська районна державна адміністрація Харківської області надала, а TOB імені газети "Ізвєстія" прийняло в строкове платне користування земельну ділянку кадастровий номер 6320685500:03:000:0329 загальною площею 54,7801 га, в тому числі: водне дзеркало - 23,1879 га, під пасовищами - 31,1217 га, під гідротехнічними спорудами - 0,4705 га, яка знаходиться на території Самійлівської сільської ради Близнюківського району Харківської області, за рахунок земель державної власності (землі водного фонду) для рибогосподарських потреб, строком на 49 років.

Суд дійшов висновку, що предметом спірного договору є земельна ділянка водного фонду разом із водним об'єктом, оскільки відповідно до проекту відводу (т.1 а.с.115-117), на підставі якого було прийнято спірне розпорядження та укладено спірний договір оренди, відводилась земельна ділянка зі ставком для рибогосподарських потреб. Також, як вже було зазначено, за договором в строкове платне користування другому відповідачу була передана земельна ділянка, у тому числі водне дзеркало (площею 23,1879га), яке є водним об'єктом (п.1, п. 2 договору).

Крім того, у п. 8 спірного договору сторони визначили плату за наданий в оренду ставок.

Також, суд вважає за необхідне звернути увагу, що метою укладення спірного договору оренди була передача в оренду земельної ділянки, у т.ч. водного дзеркала, саме для рибогосподарських потреб.

Враховуючи викладене, суд вважає необґрунтованими твердження другого відповідача та представника Харківської обласної ради, що предметом спірного договору оренди водний об'єкт не був.

Правовий режим земель водного фонду визначається в комплексі з правовим режимом водних відносин, які є водно - земельними відносинами і виступають єдиним комплексним об'єктом правового регулювання та регулюються як Земельним кодексом України так і Водним кодексом України.

Відповідно до ч.1 ст.58 Земельного кодексу України до земель водного фонду належать землі, зайняті: а) морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водними об'єктами, болотами, а також островами, не зайнятими лісами; б) прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм, крім земель, зайнятих лісами; в) гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також землі, виділені під смуги відведення для них; г) береговими смугами водних шляхів.

Частинами 1, 4 ст. 59 цього Кодексу встановлено, що землі водного фонду можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності. Громадянам та юридичним особам органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування із земель водного фонду можуть передаватися на умовах оренди земельні ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення і берегових смуг водних шляхів, а також озера, водосховища, інші водойми, болота та острови для сінокосіння, рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт тощо.

Відповідно до ч.1 ст.51 Водного кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) у користування на умовах оренди водні об'єкти (їх частини) місцевого значення та ставки, що знаходяться в басейнах річок загальнодержавного значення, можуть надаватися водокористувачам лише для риборозведення, виробництва сільськогосподарської і промислової продукції, а також у лікувальних і оздоровчих цілях.

Орендодавцями водних об'єктів (їх частин) місцевого значення є Рада міністрів Автономної Республіки Крим і обласні Ради (ч.3 вказаної норми).

Орендодавцями водних об'єктів загальнодержавного значення є Кабінет Міністрів України та місцеві державні адміністрації (ч. 5 цієї норми).

Відповідно до ст.5 Водного кодексу України до водних об'єктів загальнодержавного значення належать: 1) внутрішні морські води та територіальне море; 2) підземні води, які є джерелом централізованого водопостачання; 3) поверхневі води (озера, водосховища, річки, канали), що знаходяться і використовуються на території більш як однієї області, а також їх притоки всіх порядків; 4) водні об'єкти в межах територій природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, а також віднесені до категорії лікувальних.

До водних об'єктів місцевого значення належать: 1) поверхневі води, що знаходяться і використовуються в межах однієї області і які не віднесені до водних об'єктів загальнодержавного значення; 2) підземні води, які не можуть бути джерелом централізованого водопостачання.

Поділ водних об'єктів на об'єкти загальнодержавного та місцевого значення має правове значення при вирішення питання про суб'єкта, уповноваженого розпоряджатися водним об'єктом, визначення компетенції щодо надання дозволів на спеціальне водокористування, про розподіл коштів від збору за спеціальне водокористування.

Згідно з п.12 Перехідних положень Розділу Х Земельного кодексу України розпорядження земельними ділянками за межами населеного пункту в межах повноважень здійснюють відповідні органи виконавчої влади.

Пунктом а) ч.1 ст.17 Земельного кодексу України встановлено, що до повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин належить розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.21 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" місцева державна адміністрація розпоряджається землями державної власності відповідно до закону.

Статтею 122 Земельного кодексу України визначені повноваження органів виконавчої влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування та ч.3 вказаної норми (в редакції, чинній на момент прийняття оспорюваного розпорядження та укладення спірного договору) встановлено, що районні державні адміністрації на їх території передають земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів, зокрема, для ведення водного господарства, крім випадків, передбачених ч.7 цієї статті, якою в свою чергу передбачені повноваження Кабінету Міністрів України відносно земельних ділянок державної власності.

Обласні державні адміністрації передають земельні ділянки на їх території із земель державної власності у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів для всіх потреб, крім випадків, визначених частинами третьою, сьомою цієї статті (частина 4 статті 122 вказаного Кодексу).

Як вбачається з матеріалів справи, листом Харківського обласного управління водних ресурсів Держаного агентства водних ресурсів України від 18.10.2013р. № 1660 повідомлено, що згідно зі ст.5 Водного кодексу України, всі водні об'єкти на території Харківської області віднесені до водних об'єктів загальнодержавного значення (том 2 а.с. 161-162).

Крім того, Наказом Державного комітету України по водному господарству від 03.06.1997 р. № 41, який є чинним як на момент виникнення спірних правовідносин, так і на час розгляду справи, на підставі вимог статті 5 Водного кодексу України та постанов Кабінету Міністрів України від 08.02.1994 р. № 75 "Про затвердження Порядку справляння плати за спеціальне використання прісних водних ресурсів і тимчасових нормативів плати за їх спеціальне використання" та від 08.02.1997 р. № 164 "Про встановлення нормативів плати за спеціальне використання водних ресурсів" щодо розробки і затвердження Переліку річок та водойм, що віднесені до водних об'єктів місцевого значення, затверджено Перелік річок та водойм, що віднесені до водних об'єктів місцевого значення, до якого спірний водний об'єкт також не віднесений.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що водний об'єкт, який був переданий на підставі спірного розпорядження разом із земельною ділянкою, є водним об'єктом загальнодержавного значення, а тому Близнюківська районна державна адміністрація відповідно до ч. 5 ст. 51 Водного кодексу України могла бути орендодавцем цього водного об'єкту.

Однак, водний об'єкт було передано Близнюківською районною державною адміністрацією без погодження з органом водного господарства.

Колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу, що саме це і було підставою для відмови Близнюківської районної державної адміністрації Харківської області у затвердженні проекту відводу спірної земельної ділянки, після чого другий відповідач через суд зобов'язав першого відповідача затвердити проект відводу та надати спірну земельну ділянку в оренду (рішення господарського суду Харківської області від 27.04.2011р. по справі № 5023/2195/11, яке в подальшому було скасоване).

Частиною 7 ст.51 Водного кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що право водокористування на умовах оренди оформляється договором, погодженим з державними органами охорони навколишнього природного середовища та водного господарства.

В матеріалах справи міститься лист Харківського обласного виробничого управління меліорації і водного господарства Державного комітету України по водному господарству за вих. № 705 від 25.05.2010р. (т.1 а.с.114), в якому Облводгосп, зазначив про можливість надання другому відповідачу дозволу на відведення земельної ділянки із земель водного фонду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (рибогосподарських потреб) з метою укладення договору оренди, за наступних умов:

- переведення земель прибережної захисної смуги до категорії земель водного фонду;

- виготовлення паспорту водного об'єкту;

- погодження договору оренди з державними органами охорони навколишнього природного середовища та водного господарства;

- використання земельної ділянки тільки за цільовим призначенням;

- обов'язкового отримання дозволу в органах водного господарства у встановленому порядку при проведенні будь-яких робіт на землях водного фонду;

- дотримання в прибережній захисній смузі режиму обмеженої господарської діяльності;

- дотримання вимог інших природоохоронних законодавчих актів.

Доказів того, що другим відповідачем було виконано умови, вказані для можливості отримання погодження відведення спірної земельної ділянки водного фонду, відповідачами надано не було, в матеріалах справи такі докази також відсутні.

Зазначене спростовує заперечення другого відповідача про погодження ним проекту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки з органом водного господарства.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що під час укладання спірного договору оренди землі, першим та другим відповідачем також було порушено вимоги ст.51 Водного кодексу України (в редакції на момент укладення договору), а саме: порушено порядок передачі водного об'єкта в оренду без погодження з державним органом водного господарства.

За приписами ч.1 ст.203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині (ч.1 ст. 207 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст.215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, порушення сторонами спірного договору вимог ст.51 Водного кодексу України також є підставою для визнання даного договору недійним.

Заперечуючи проти позову прокурора, другий відповідач в підтвердження законності надання в оренду спірної земельної ділянки посилається на акт перевірки дотримання суб'єктами господарювання вимог законодавства № 436 від 16.10.2013р., складений державним інспектором сільського господарства в Харківській області Гладким Р.М.

Суд не приймає дані заперечення другого відповідача виходячи з наступного.

В п.3 розділу 3 Акту перевірки дотримання суб'єктами господарювання вимог законодавства дійсно вказано про додержання другим відповідачем вимог земельного законодавства в процесі укладання цивільно-правових угод, передачі у власність, наданні в користування, у тому числі в оренду, вилучення (викупу) земельних ділянок.

Однак, як зазначив сам суб'єкт перевірки (Державна інспекція сільського господарства в Харківській області) перевірка даного питання здійснювалась, виходячи з презумпції правомірності договору оренди землі та не перевірялась законність дій суб'єкта владних повноважень з винесення спірного розпорядження на виконання якого був укладений спірний договір оренди землі.

З матеріалів перевірки ("Уніфікована форма акта перевірки дотримання суб'єктами господарювання вимог законодавства") судом вбачається, що перевірка дотримання вимог земельного законодавства здійснювалась стосовно ТОВ імені газети "Ізвєстія", та не були предметом дослідження та перевірки дії Близнюківської районної державної адміністрації Харківської області при винесенні спірного розпорядження, в той час як в процесі розгляду справи судом встановлено ряд порушень вимог діючого законодавства в процесі прийняття спірного розпорядження головою Близнюківської районної державної адміністрації Харківської області.

Враховуючи викладене, суд не приймає даний Акт перевірки як належний доказ, який підтверджує або спростовує факт законності спірного розпорядження голови Близнюківської районної державної адміністрації Харківської області.

У відзиві на позов другий відповідач також посилається на те, що даний спір вже розглядався господарським судом Харківської області між тими ж сторонами, про той же предмет та з тих же підстав в рамках справи № 5023/4234/12. Як зазначає другий відповідач, рішенням суду від 19.11.2012р. позовні вимоги прокурора Близнюківського району Харківської області було задоволено повністю, однак постановою Харківського апеляційного господарського суду від 04.02.2013р. у справі № 5023/4234/12, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 28.03.2013р., рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове рішення, яким в задоволенні позову відмовлено повністю.

Суд не приймає доводи другого відповідача, оскільки відповідно до п.2 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо є рішення господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.

Виходячи з даної статті, припинення провадження у справі на підставі п.2 ч.2 ст.80 Господарського процесуального кодексу України можливе за умов, якщо рішення господарського суду було між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав. За відсутності таких умов заінтересована особа вправі звернутися з позовом до господарського суду на загальних підставах.

З аналізу рішення суду від 19.11.2012р. по справі № 5023/4234/12 судом вбачається, що суб'єктний склад учасників судового процесу у цій справі інший, ніж суб'єктний склад у справі № 922/3258/13, оскільки позов до суду у справі № 5023/4234/12 було подано прокурором Близнюківського району Харківської області в інтересах держави в особі Державної інспекції сільського господарства в Харківській області, тоді як справа № 922/3258/13 розглядається за позовом самого прокурора Близнюківського району Харківської області.

Крім того, за наслідками розгляду справи № 5023/4234/12 у задоволенні позову було відмовлено саме з процесуальних підстав, оскільки прокурором не вірно був визначений позивач - Державна інспекція сільського господарства в Харківській області

Що стосується зауважень другого відповідача стосовно того, що прокурором у позовній заяві не наведено, у чому саме полягає порушення інтересів держави та не обґрунтовано необхідність її захисту, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно приписів ч.1 ст.14 Конституції України, ч.1 ст.1 Земельного кодексу України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Земельним кодексом України встановлюється порядок володіння, користування і розпорядження землями, що перебувають у комунальній та державній власності.

Статтею 121 Конституції України передбачено, що на прокуратуру України покладаються функції представництва інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.

Згідно ст.36-1 Закону України "Про прокуратуру" підставою для представництва у суді інтересів держави є наявність порушених економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вичиняються у відносинах між ними або з державою.

Офіційним тлумаченням Конституційного Суду України від 08.04.1999р. визначено, що під органами, уповноваженими державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Відповідно до п.4 рішення Конституційного Суду України №3-рп/99 від 08.04.1999р. інтереси держави можуть повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді.

Тобто, зазначений пункт рішення Конституційного Суду України визначив, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося або може відбутися порушення матеріальних чи інших інтересів держави.

Згідно з ч.2 ст.1, ч.1 ст.2 Господарського процесуального кодексу України державні та інші органи мають право звертатися до господарського суду у випадках, визначених законодавчими актами України.

Стаття 5 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" визначає, що контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності здійснює центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі.

Таким центральним органом виконавчої влади відповідно до Указу Президента України від 13.04.2011р. № 459/2011 "Про державну інспекцію сільського господарства України" є Держсільгоспінспекція України. Разом з тим ст.ст.6, 9, 10 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороню земель", не передбачено повноважень останньої щодо звернення центрального органу виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, до суду про визнання незаконними (недійсними) рішень органів державної влади та місцевого самоврядування щодо розпорядження землею, визнання недійсними правочинів щодо відчуження чи передачі у користування земельних ділянок державної та комунальної власності, а також їх повернення з чужого незаконного володіння.

Не передбачено таких повноважень і Положенням про Державну інспекцію сільського господарства України, затвердженим Указом Президента України від 13.04.2011р. № 459/2011.

Відповідно до ч.2 ст.2, ч.2 ст.29 Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 18.09.2012р. № 5288-VI прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, у позовній заяві самостійно визначає, у чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності в нього повноважень щодо звернення до господарського суду прокурор зазначає про це в позовній заяві, і в такому випадку прокурор набуває статусу позивача.

Судом встановлена відсутність повноважень в органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, звертатись з даним позовом до суду, а тому прокурор правомірно звернувся самостійно з даним позовом.

За змістом позовної заяви порушення інтересів держави прокурором вбачається у порушенні порядку надання земельних ділянок за рахунок земель державної власності в оренду без проведення земельних торгів (аукціонів), чим з боку відповідачів порушено інтереси держави у вигляді отримання найвищої плати за користування ними, оскільки відповідно до ч.ч.1, 2 ст.135 Земельного кодексу України земельні торги проводяться у формі аукціону, за результатами проведення якого укладається договір оренди земельної ділянки з учасником (переможцем) земельних торгів, який запропонував найвищу плату за користування нею, зафіксовану в ході проведення земельних торгів.

Таким чином, у разі проведення земельних торгів (аукціонів), передбачених чинним законодавством України, держава могла би отримати більший дохід, ніж передбачений умовами договору оренди землі, укладеного без проведення аукціону.

Суд не приймає заперечення першого та другого відповідача, що розпорядження № 629 від 01.11.2011р. є таким, що не порушує жодних інтересів держави, та у разі його скасування бюджет буде позбавлено грошових коштів, що наразі сплачує орендар - ТОВ ім. газети "Ізвєстія", адже бажаючих взяти в оренду цю земельну ділянку на даний час не знайшлося, оскільки такі заперечення ґрунтуються лише на одних припущеннях, виходячи з наступного.

Як було встановлено судом, спірне розпорядження прийнято першим відповідачем без проведення земельних торгів (аукціону), а тому Близнюківською районною державною адміністрацією не був дотриманий порядок підготовки та проведення таких торгів. Враховуючи відсутність здійснення оголошення про проведення аукціону, взагалі не можливо визначити коло бажаючих осіб на укладення відповідного договору оренди щодо спірної земельної ділянки та встановити найкращу цінову пропозицію, що може бути запропонована за результатами проведення земельних торгів (аукціону).

Таким чином, порушенням порядку прийняття спірного розпорядження та не проведенням торгів наноситься шкода державним інтересам, оскільки бюджет не отримує дохід, який міг би бути отриманий в разі прийняття найкращої цінової пропозиції, запропонованої в наслідок конкуренції учасників земельних торгів.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги прокурора Близнюківського району Харківської області щодо визнання незаконним та скасування розпорядження голови Близнюківської райдержадміністрації Харківської області від 01.11.2011 № 629 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки зі ставком TOB імені газети "Ізвєстія" для оформлення права користування на умовах оренди для рибогосподарських потреб на території Самійлівської сільської ради Близнюківського району Харківської області" та визнання недійсним договору оренди землі від 01.12.2011р., укладеного між Близнюківською райдержадміністрацією Харківської області та TOB імені газети "Ізвєстія" щодо земельної ділянки, загальною площею 54,7801 гектарів, яка знаходиться на території Самійлівської сільської ради Близнюківського району Харківської області за рахунок земель державної власності (землі водного фонду) для рибогосподарських потреб є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судового збору за подання позову, суд керується ст.49 Господарського процесуального кодексу України та покладає судовий збір в розмірі 2 294,00грн. (1 147,00грн. за кожною немайновою вимогою окремо) на відповідачів порівну.

За таких обставин, керуючись ст.ст.6, 21, 41, 43 Закону України "Про місцеві державні адміністрації", ст.ст.17, 58, 59, 122, 124, 134 Земельного кодексу України, ст.ст.5, 48, 49, 51 Водного кодексу України, ст.ст.21, 203, 207, 215 Цивільного кодексу України, ст.ст.1, 2, 4, 12, 22, 27, 29, 33, 34, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов прокурора Близнюківського району Харківської області в частині визнання незаконним та скасування розпорядження голови Близнюківської районної державної адміністрації Харківської області від 01.11.2011р. № 629 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки зі ставком TOB імені газети "Ізвєстія" для оформлення права користування на умовах оренди для рибогосподарських потреб на території Самійлівської сільської ради Близнюківського району Харківської області" задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати розпорядження голови Близнюківської районної державної адміністрації Харківської області від 01.11.2011р. № 629 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки зі ставком TOB імені газети "Ізвєстія" для оформлення права користування на умовах оренди для рибогосподарських потреб на території Самійлівської сільської ради Близнюківського району Харківської області".

Позов прокурора Близнюківського району Харківської області в частині визнання недійсним договору оренди землі від 01.12.2011р. задовольнити.

Визнати недійсним договір оренди землі від 01.12.2011р., укладений Близнюківською районною державною адміністрацією Харківської області з TOB імені газети "Ізвєстія" щодо земельної ділянки, загальною площею 54,7801 гектарів, яка знаходиться на території Самійлівської сільської ради Близнюківського району Харківської області за рахунок земель державної власності (землі водного фонду) для рибогосподарських потреб, зареєстрований у Відділі Держкомзему у Близнюківському районі Харківської області 07.02.2012 р. за №632068554000237.

Стягнути з Близнюківської районної державної адміністрації Харківської області (64800, Харківська область, смт. Близнюки, вул. Комсомольська, 39, код 040595) на користь державного бюджету України (одержувач коштів - Управління державної казначейської служби України у Дзержинському районі м. Харкова, вул. Бакуліна, 18, м. Харків, 61166, код ЄДРПОУ 37999654, рахунок 31215206783003, банк одержувача - Головне управління державної казначейської служби України у Харківський області, МФО 851011, код бюджетної класифікації 22030001) судовий збір в розмірі 1 147,00грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю імені газети "Ізвестія" (64841, Харківська область, Близнюківський район, с. Верхньоводяне, код 31834521) на користь державного бюджету України (одержувач коштів - Управління державної казначейської служби України у Дзержинському районі м. Харкова, вул. Бакуліна, 18, м. Харків, 61166, код ЄДРПОУ 37999654, рахунок 31215206783003, банк одержувача - Головне управління державної казначейської служби України у Харківський області, МФО 851011, код бюджетної класифікації 22030001) судовий збір в розмірі 1 147,00грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 06.04.2015 р.

Головуючий суддя Суддя Суддя Т.А. Лавренюк Є.М. Жиляєв О.В. Бринцев