Рішення № 43473596, 02.04.2015, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" квітня 2015 р. Справа № 911/860/15

Господарський суд Київської області у складі судді Лилака Т.Д., розглянувши справу

за позовом Приватного підприємства «Авентин», Київська обл., с. Щасливедо Публічного акціонерного товариства «Сімферопольська макаронна фабрика», АР Крим, м. Сімферопольпро стягнення 143 780,42 грн.,за участю представників:

позивача:Роткевич Л.І., довіреність №б/н від 12.04.2013 року;відповідача:не з'явилися;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У березні 2015 року приватне підприємство «Авентин» (позивач) звернулося до господарського суду Київської області з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства «Сімферопольська макаронна фабрика» (відповідача) про стягнення 128 840,14 грн. основного боргу, 2 618,03 грн. 3% річних, 12 322,25 грн. пені, а загалом 143 780,42 грн. у зв'язку з неналежним виконанням останнім зобов'язань з оплати поставленого товару за договором №AV-298-13 поставки продукції від 18.11.2013 року.

Згідно з приписами ст. 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян на тимчасово окупованій території України» від 15.04.2014 року у зв'язку з неможливістю здійснювати правосуддя судами Автономної Республіки Крим та міста Севастополя на тимчасово окупованих територіях, змінено територіальну підсудність судових справ, підсудних розташованим на території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя судам, та встановлено забезпечити розгляд господарських справ Господарського суду Автономної Республіки Крим - Господарським судом Київської області, а господарських справ Господарського суду міста Севастополя - Господарським судом міста Києва, господарських справ Севастопольського апеляційного господарського суду - Київським апеляційним господарським судом.

У зв'язку з викладеним, розгляд даної справи здійснюється господарським судом Київської області.

Ухвалою господарського суду Київської області від 04.03.2015 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 12.03.2015 року.

Ухвалою господарського суду Київської області від 12.03.2015 року розгляд справи було відкладено на 02.04.2015 року.

Представник відповідача в судове засідання 02.04.2015 року не з'явився, відзив на позов не надав, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15 березня 2010 року №01-08/140 «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Згідно з пп. 3.9.2 п. 3.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи те, що нез'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

18.11.2013 року між Приватним підприємством «Авентин» (постачальник) та Публічним акціонерним товариством «Сімферопольська макаронна фабрика» (замовник) було укладено договір №AV-298-13 поставки продукції (далі - договір), за умовами якого постачальник зобов'язується виготовити та передати (поставити) в узгоджені строки замовнику продукцію, визначену в порядку, зазначеному в п. 2.2. даного договору, а замовник зобов'язується прийняти вказану продукцію і сплатити за неї встановлену грошову суму.

Відповідно до п. 2.2. договору, асортимент продукції, що поставляється, кількість, ціна за одиницю, вартість партії продукції, терміни та умови поставки визначаються сторонами у специфікаціях, що оформляються на кожну партію продукції, яка поставляється, окремо і є невід'ємною частиною даного договору.

Згідно п. 8.1. договору, замовник оплачує постачальнику вартість партії продукції у відповідності з специфікацією з урахуванням відхилень в кількості, передбаченій п. 4.1. цього договору.

Відповідно до п. 8.2.1. договору, замовник перераховує грошові кошти на поточний рахунок постачальника к розмірі 100% від вартості партії товару, що вказана у відповідній специфікації, протягом 30 календарних днів з дати поставки відповідної партії продукції.

Даний договір вступає в силу з 18.11.2013 року та діє до 31.12.2014 року. Сторони безумовно та безповоротно погодились, що не зважаючи на визначену дату припинення дії даного договору дія даного договору продовжується до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань, згідно з даним договором, які не були виконанні та/або не могли бути з будь-яких причин виконані у встановлені даним договором терміни (п. 14.1. договору).

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 161 840,14 грн., що підтверджується видатковою накладною №АВ-0229 від 07.02.2014 року на суму 161 840,14 грн. з строком оплати 09.03.2014 року, копії, якої наявні в матеріалах справи.

Проте, відповідач за отриманий від позивача товар на суму 161 840,14 грн. розрахувався частково на суму 33 000,00 грн. і має заборгованість перед останнім у сумі 128 840,14 грн.

Отже, позивач виконав взяті на себе зобов'язання з поставки товару за договором, а відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання з оплати отриманого товару та має перед позивачем заборгованість у сумі 128 840,14 грн.

Доказів сплати відповідачем зазначеної суми боргу суду не надано.

Ст.ст. 525, 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача боргу в сумі 128 840,14 грн. є обґрунтованими, і тому підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Загальна сума 3% річних за спірним договором складає 2 618,03 грн. за період з 10.03.2014 року по 18.11.2014 року, які нараховано позивачем відповідно до вимог закону та умов договору.

Враховуючи, що відповідач прострочив виконання зобов'язання з оплати поставленого товару за договором, з нього на користь позивача на підставі ст. 625 ЦК України підлягає стягненню 2 618,03 грн. 3% річних, які нараховані позивачем відповідно до вимог закону та умов договору.

За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором (частина друга статті 193, частина перша статті 216 та частина перша статті 218 ГК України).

Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною другою статті 217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (частина перша статті 230 ГК України).

Розмір штрафних санкцій відповідно до частини четвертої статті 231 ГК України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Такий вид забезпечення виконання зобов'язання як пеня та її розмір встановлено частиною третьою статті 549 ЦК України, частиною шостою статті 231 ГК України, статтями 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» та частиною шостою статті 232 ГК України.

Відповідно до п. 11.5. договору, за невиконання та/або несвоєчасне виконання замовником умов оплати, що визначені п. 8.2. даного договору, замовник повинен сплатити постачальнику пеню в розмірі 0,5 відсотків за кожний день прострочення від суми, що повинна бути сплачена, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочення, за кожний день прострочення та відшкодувати постачальнику у повному обсязі збитки завданні таким невиконанням або несвоєчасним виконанням.

Враховуючи вищевикладені норми закону та умови договору, позивачем у зв'язку з простроченням виконання зобов'язання з оплати отриманого товару нараховано 12 322,25 грн. пені відповідно наданого розрахунку, який відповідає вимогам закону.

Таким чином, позов в частині стягнення пені в розмірі 12 322,25 грн., яка нарахована позивачем відповідно до вимог чинного законодавства та умов договору, у зв'язку з простроченням відповідачем виконання взятих на себе зобов'язань з оплати поставленого товару за вказаним договором є обґрунтованим, і тому підлягає задоволенню.

Судовий збір, сплачений позивачем у розмірі 2 875,62 грн. відповідно до положень статті 49 ГПК України підлягає стягненню з відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Сімферопольська макаронна фабрика» (95014, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Мармурова, буд. 3/6, код 00382349) на користь Приватного підприємства «Авентин» (08325, Київська обл., с. Щасливе, вул. Лесі Українки, буд. 26, код 36758943) 128 840 (сто двадцять вісім тисяч вісімсот сорок) грн. 14 коп. основного боргу, 12 322 (дванадцять тисяч триста двадцять дві) грн. 25 коп. пені, 2 618 (дві тисячі шістсот вісімнадцять) грн. 03 коп. 3% річних, 2 875 (дві тисячі вісімсот сімдесят п'ять) грн. 62 коп. судового збору.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст. 85 ГПК України.

Повне рішення складено 07.04.2015 р.

Суддя Т.Д. Лилак