Рішення № 43473460, 01.04.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.04.2015№910/559/15-г

За позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Альфа-Гарант"

до Приватного акціонерного товариства "Європейський страховий союз"

про стягнення 32 497,10 грн.

Суддя Літвінова М.Є.

Представники сторін:

від позивача: Ліповуз Д.І. - представник за дов.;

від відповідача: Млечко І.В. - представник за дов.

У судовому засіданні 01.04.2015, на підставі ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Альфа-Гарант" до Приватного акціонерного товариства "Європейський страховий союз" про стягнення 32 497,10 грн. на підставі Договору облігаторного пропорційного перестрахування наземних транспортних засобів на засаді ексцеденту сум №91-017/08-09 від 29.12.2006 року.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 19.01.2012 порушено провадження у справі №910/559/15-г, розгляд справи призначений на 02.02.2015.

У судовому засідання 02.02.2015 в порядку статті 77 ГПК України оголошено перерву до 11.02.2015.

У судовому засідання 11.02.2015 в порядку статті 77 ГПК України оголошено перерву до 02.03.2015.

У судовому засідання 02.03.2015 в порядку статті 77 ГПК України оголошено перерву до 16.03.2015.

16.03.2015 позивач звернувся до суду із заявою про збільшення позовних вимог, відповідно до якої просить суд стягнути з боргу розмірі 35 733,23 грн., з яких: заборгованість - 21 841,46 грн., пеня - 3 975,15 грн., інфляційні - 7 469,78 грн., 3 % річних - 2 446,84 грн.

Ухвалою від 16.03.2015 в порядку ст. 69, 77 ГПК України за клопотанням відповідача продовжено строк вирішення спору та відкладено розгляд справи на 30.03.2015.

Відповідач подав заяву про застосування строків позовної давності.

У відзиві на позов відповідач заперечив проти позовних вимог з наступних підстав: повідомлення від 29.05.2008 №1858/6 не містить жодної інформації, крім факту настання страхового випадку. При цьому, повідомлення було направлено з порушення 5-ти денного строку. Фактична виплата страхового відшкодування відбулась без дотримання вимог п. 4.1 Договору перестрахування.

Проти нарахування пені, 3 % річних та інфляційних відповідач заперечив оскільки порушення з його боку відсутнє.

У судовому засіданні 01.04.2015, на підставі ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, господарський суд міста Києва,-

В С Т А Н О В И В:

28.12.2007 між Товариством додатковою відповідальністю Страхова компанія "Альфа-Гарант" (перестрахувальник за договором) та Закритим акціонерним товариством "Європейський страховий союз" (правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство "Європейський страховий союз") (перестраховик за договором) укладений договір №91-017/08-09 облігаторного пропорційного перестрахування наземних транспортних засобів на засаді ексцеденту сум (далі -Договір), предметом якого є облігаторне (обов'язкове) пропорційне перестрахування перестрахувальником на засаді ексцеденту сум частини відповідальності перестрахувальника, прийнятої ним за договорами добровільного страхування засобів наземного транспорту (КАСКО транспортних засобів) на умовах "Правил страхування наземного транспорту (крім залізничного) №6 від 26 вересня 2006 (далі - Правила страхування).

Дія цього Договору розповсюджується на всі договори добровільного страхування засобів наземного транспорту (КАСКО транспортного засобів), які укладені перестрахувальником зі страхувальниками (юридичними та фізичними особами).

Під страхуванням засобів наземного транспорту розуміється укладання перестрахувальником договорів добровільного страхування наземних транспортних засобів зі страхувальниками (юридичними та фізичними особами).

Відповідно до п. 2.1 Договору, перестрахування розуміється на облігаторній пропорційній основі на засадах ексцеденти сум з пропорційним розподілом суми ексцеденту між перестрахувальниками.

Ліміт власного утримання перестрахувальника за кожним договором страхування наземних транспортних засобів складає 400 000,00 грн.

Розмір ексцеденту за цим договором становить 800 000,00 грн.

Частка перестраховика в ексцеденті становить 15,00 %.

Згідно п.2.5 Договору, обсяг відповідальності перестраховика за окремим транспортним засобом розраховується наступним шляхом: якщо страхова сума за окремим транспортним засобом є меншою ніж 1 200 000,00 грн.: ОВП = (СС - 400 000,00 грн.) * 15,00 %, де ОВП - обсяг відповідальності перестраховика (грн.); СС - страхова сума згідно з договором страхування (грн.).

Частка відповідальності перестраховика за окремими транспортним засобом розраховується наступним чином: ЧВП = ОВП/СС*100, де ЧВП - частка відповідальності перестраховика.

Відповідно до п. 2.8 Договору, перестрахувальник зобов'язується передавати, а перестраховик - приймати в перестрахування частину відповідальності перестрахувальника по всіх транспортних засобах, за договорами добровільного страхування засобів наземного транспорту, що підпадають під дію цього договору, прийнятих ним на страхування починаючи з 01.01.2008, страхова сума за якими під окремому транспортному засобу перевищує 400 000,00 грн.

Договори страхування транспортних засобів, які укладені до 01.01.2008, а також страхова сума за якими є меншою ніж 400 000,00 грн., не підпадають під дію цього Договору перестрахування і перестраховик не несе відповідальності за ними.

Узгоджені перестрахові тарифи, на яких перестраховик зобов'язується приймати від перестрахувальника ризики, наведені в додатку №1 до цього Договору.

Згідно п. 2.11 Договору, основний документообіг між сторонами здійснюється шляхом оформлення перестрахувальником щомісячних рахунків - бордеро премій (додаток № 2 до цього Договору) щомісячних рахунків - бордеро збитків (додаток №3 до цього Договору) та щоквартально переліку збитків, які заявлені, але не сплачені (додаток №4 до цього Договору).

Відповідно до п. 2.12 Договору, відповідальність перестраховика за кожним договором добровільного страхування наземних транспортних засобів, який підпадає під дію цього Договору, починається та закінчується одночасно з відповідальністю перестрахувальника.

Згідно п. 3.1 Договору, перестрахувальник має право самостійно укладати договори страхування наземних транспортних засобів та визначати умови таких договорів страхування (у т.ч. страхові тарифи та франшизи); самостійно проводити врегулювання збитків за договорами страхування, а саме: встановлювати причини настання страхових випадків, визначати розмір збитків, давати запити та отримувати відповіді від компетентних органів, залучати до розслідування причин та визначення розміру збитків незалежних експертів, проводити переговори з зацікавленими особами, оформляти всі необхідні документи та приймати рішення щодо виплати (відмови у виплаті) страхового відшкодування;

Направляти перестраховику разом з рахунком-бордеро збитків належним чином завірені копії наступних документів: у разі, якщо розмір збитку за часткою відповідальності перестраховика у сумі страхового відшкодування є меншим ніж 7 000,000 грн., сплата перестраховиком перестрахувального відшкодування здійснюється згідно підписаного сторонами рахунку - бордеро збитків без надання додаткових документів; в разі якщо розмір збитку за часткою відповідальності перестраховика у сумі страхового відшкодування дорівнює чи більше ніж 7 000,00 грн., але не перевищує 30 000,00 грн., сплата перестрахувальником перестрахувального відшкодування здійснюється згідно підписаного сторонами рахунку-бордеро збитків та надання наступних документів: страховий акт, документи, які підтверджують витрати перестрахувальника, пов'язані з врегулюванням збитку; платіжного документу, який підтверджує факт сплати перестрахувальником страхового відшкодування та витрат перестрахувальника на врегулювання збитку.

У разі, якщо розмір збитку за часткою відповідальності перестраховика у сумі страхового відшкодування дорівнює чи перевищує 30 000,00 грн.: заява страхувальника про настання страхового випадку та заява про виплату страхового відшкодування; договір страхування; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, посвідчення водія, документи, на підставі яких здійснюється керування застрахованим ТЗ; довідка компетентних органів про факт і обставини страхового випадку (довідка органів МВС, постанова про відкриття та призупинення кримінальної справи, тощо); розрахунок частки перестраховика у сумі страхового відшкодування; страховий акт; документ авторемонтного підприємства або акт незалежної експертизи (товарознавчого дослідження), якщо підставою для розрахунку суми страхового відшкодування були такі документи; документи, які підтверджують витрати перестрахувальника, пов'язані з врегулюванням збитку; платіжний документ, який підтверджує факт сплати перестрахувальником страхового відшкодування (за виключення випадків, коли сума нарахованого страхового відшкодування перевищує касовий збиток, розмір якого зазначений у п. 4.4 цього договору) та витрат перестрахувальника на врегулювання збитку.

Протягом 58-ти робочих днів з дати отримання від перестрахувальника підписаного примірника рахунку - бордеро премій, сплатити перестрахувальнику премію за цим рахунком - бордеро (п. 3.2.4 Договору.)

Крім того, відповідно до п.3.2.5 Договору, перестрахувальник, на вимогу перестраховика, зобов'язаний надати додаткову інформацію (якщо така інформація є в розпорядженні перестрахувальника) та копію договору страхування щодо окремих ризиків, зазначених в рахунку - бордеро премій.

У будь-якому випадку, вимога перестрахувальника про надання йому додаткової інформації та копії договору страхування не може бути підставою для затримки або відмови перестраховика в підписанні рахунку - бордеро премій.

Протягом 5-ти робочих днів з дня, коли перестрахувальнику стало це відомо, повідомити перестраховика про настання події, яка може бути кваліфікована як страховий випадок, сума страхового відшкодування за яким, за попередніми прогнозами розрахунками, може перевищувати суму 200 000,00 грн.

Розділом 4 Договору сторони погодили порядок відшкодування збитків.

Перестраховик, в межах свого обсягу відповідальності, приймає участь у відшкодуванні всіх збитків за договорами страхування наземних транспортних засобів, які підпадають під дію цього Договору.

Відшкодування перестраховиком своєї частки збитків перестрахувальнику здійснюється шляхом оплати складеного перестрахувальником рахунку - бордеро збитків (за умови надання перестрахувальником документів передбачених в п. 3.2.3 договору), в який включаються всі збитки, що були врегульовані та сплачені перестрахувальником за звітний період (місяць) і в яких перестраховик згідно умов цього Договору, зобов'язаний прийняти участь.

При отриманні перестрахувальником інформації від страхувальника про настання події, яка може бути кваліфікована як страховий випадок, перестрахувальник зобов'язаний протягом 5 - ти робочих днів сповістити про це перестраховика. Повідомлення повинно містити інформацію про дату, місце та обставини настання страхового випадку, номер договору страхування, страхувальника, страхову суму та попередній прогнозований розмір страхового відшкодування (п. 4.3.1).

Перестрахувальник зобов'язаний надати можливість уповноваженим працівникам перестраховика приймати участь в процедурі врегулювання збитків та надати їм всю наявну інформацію та документи.

Після проведення розслідування причин настання страхового випадку та визначення розміру збитків перестрахувальник оформлює всі необхідні документи та приймає рішення ( з урахуванням умов п. 3.2.8) щодо виплати (відмови в виплаті) страхового відшкодування.

Після проведення виплати своєї частини у сумі страхового відшкодування перестрахувальник направляє перестраховику копії документів, складених в процесі врегулювання даного збитку.

Перестраховик не має права вимагати від перестрахувальника надання документів в більшому обсязі, ніж це зазначено в п. 3.2.3.3 цього Договору (у тому числі більшому, ніж зазначено у "Правилах добровільного страхування засобів наземного транспорту").

Відповідно до п. 4.3.5 Договору, протягом 10-ти робочих з дня отримання відповідних документів перестраховик сплачує перестрахувальнику свою частку у сумі страхового відшкодування.

У випадку, якщо загальна сума страхового відшкодування за одним випадком перевищує суму 200 000,00 грн., виплата перестраховиком своєї частки відшкодування перестрахувальнику здійснюється відповідно до п. 4.4 цього Договору.

Договір набирає чинності з 01.01.2008 по 31.12.2008 (з урахуванням п. 9.3 Договору),

Судом встановлено, що на підставі договору №06-UZ/23-135-00401 від 28.02.2008 позивачем застраховані майнові інтереси страхувальника - Стріпай Емеріх Іванович, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом - автомобіль AUDI Q7, реєстраційний номер АО2964АМ, 2008 року, та додатковим обладнанням.

19.05.2008 сталось викрадення застрахованого автомобіля, згідно заяви страхувальника від 19.05.2008.

У подальшому, відповідно до страхового акту № СТ/08/2193 від 24.04.2010, складеного позивачем подія, що сталась із застрахованим транспортним засобом 19.05.08, визнана страховим випадком.

Про вказану подію, позивач повідомив відповідача листом від 29.05.2008 за № 1858/6, відповідно до якого, позивач вказав, що 19.05.2008 до нього надійшло повідомлення про настання події - 19.05.2008 - викрадення/незаконне заволодіння автомобіля AUDI Q7, реєстраційний номер АО2964АМ, який перестрахований у відповідача згідно договору №91-017/08-09 від 28.12.2007. Також, у цьому листі, позивач повідомив відповідачу, що розрахунок частки у сумі страхового відшкодування та відповідні документи будуть надані після врегулювання даної події.

Листом №09/1149 від 31.05.2011, позивач повідомив, що до нього надійшло повідомлення від Стріпая Емеріха Івановича про страхову подію (угон, крадіжка), що сталась з автомобілем AUDI Q7, реєстраційний номер АО2964АМ. Даний автомобіль застраховані у позивача згідно договору страхування №06-UZ/23-135-00401 від 28.02.2008 та перестраховано згідно з рахунком - бордеро премій за лютий 2008 року.

Про даний випадок повідомлено листом №1858/6 від 29.05.2008. За даним страховим випадком сума страхового відшкодування склала 509 600,00 грн. Позивач просив відповідача виплатити його частку у сумі страхового відшкодування у розмірі 21 841,46 грн. на рахунок вказаний у цьому листі та в термін визначений договором №91-017/08-09 від 28.12.2007. До вказаного листа, позивач додав розрахунок частки перестраховика у сумі страхового відшкодування та документи, що регламентують страховий випадок по автомобілю, що перестрахований згідно рахунку - бордеро премій за лютий 2008 року на 42 арк.

Зазначений лист направлений відповідачу 03.06.2011, згідно реєстру та фіскального чеку №2470, і отриманий 07.06.2011, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.

Відповідач зазначає, що не мав можливості виплатити частку страхового відшкодування оскільки в повідомленні про страхову подію 19.05.2008 позивач не зазначив всієї необхідної інформації.

З таким твердженням відповідача суд не погоджується, оскільки вони спростовуються наявними матеріалами справи, зокрема в повідомленні від 29.05.2008 №1858/6 зазначено, що 19.05.2008 сталась страхова подія - викрадення/незаконне заволодіння автомобіля AUDI Q7, реєстраційний номер АО2964АМ, який перестрахований у відповідача згідно договору №91-017/08-09 від 28.12.2007, також зазначено, що розрахунок частки у сумі страхового відшкодування та відповідні документи будуть надані після врегулювання даної події.

Відповідно до п. 4.3.2, перестраховик, після отримання від перестрахувальника повідомлення про настання події, яка може бути кваліфікована як страховий випадок, має право направити свого представника для участі у розслідуванні такого випадку.

Бажання перестраховика прийняти участь у розслідуванні страхового випадку має бути оформлене відповідним листом на ім»я перестрахувальника з зазначенням прізвища та посади уповноваженої особи, яка від імені та за дорученням перестраховика буде представляти його інтереси в розслідуванні та врегулюванні страхового випадку. Письмове повідомлення про намір взяти участь у розслідуванні може бути направлене перестрахувальнику протягом усього розслідування по страховому випадку.

Отже, з огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що прийняти участь представнику у розслідуванні події, оскільки така ініціатива покладається виключно на перестраховика, який мав належним чином оформити лист-повідомлення. Відсутність письмово оформленого листа з боку відповідача свідчить про недотримання ним договірного порядку прийняття участі у розслідуванні події.

Представник відповідача зазначає про не отримання документу, який є підставою для виплати частки у страховому відшкодуванні (заяви), що не знаходить своє підтвердження матеріалами справи та спростовується наступним.

Керуючись п. 4.3.4 Договору перестрахування, позивачем направлено на адресу відповідача копії документів, складених у процесі врегулювання вищезазначеного збитку рекомендованим листом від 31.05.2011 за вих.№09/1149 із повідомленням про суму здійсненого страхового відшкодування за вищезазначеною подією, що становить 509 60,00 грн. та надав розрахунок частки перестраховика (проведений відповідно до умов п. 2.5.1 та п. 2.6 Договору) у сумі страхового відшкодування з документами, що регламентують зазначений вище страховий випадок з проханням здійснити виплату частки перестраховика у сумі страхового відшкодування в розмірі 27 841,46 грн. Зазначений лист отримано відповідачем 07.06.2011, про що свідчить поштове повідомлення з відміткою про вручення поштового відправлення.

До того ж, п. 3.3.3. Договору перестрахування, передбачено право Відповідача вимагати від Позивача надати копії документів, зазначених в п. 3.2.3.3. цього договору, що стосуються окремого страхового випадку.

Суд вважає за необхідне зауважити, що недотримання відповідачем умов договору, якими його наділено правом на вчинення певних дій не є підставою для перекладання відповідальності на позивача, щодо недотримання порядку повідомлення та здійснення виплати страхового відшкодування.

Касовий збиток - сума страхового відшкодування, що підлягає сплаті страхувальнику (вигодонабувачу) за страховим актом перестрахувальника (ТДВ СК "Альфа-Гарант"), при перевищені якого перестраховик (ПАТ "Європейський страховий союз"), при оформленні обґрунтованого розрахунку збитку та надання документів відповідно до п.3.2.3.3. цього Договору, після заяви перестрахувальника (ТДВ СК "Альфа-Гарант"), сплачує свою частку відшкодування перестрахувальнику (ТДВ СК "Альфа-Гарант") раніше, ніж перестрахувальник (ТДВ СК "Альфа- Гарант") зробить виплату страхового відшкодування.

Як зазначено вище позивач направив на адресу відповідача повідомлення про настання страхової події листом № 1858/6 від 29.05.2008, що не заперечується відповідачем під час розгляду справи, вимогу сплати частки у сумі страхового відшкодування разом з розрахунком частки ПАТ "Європейський страховий союз", копії документів, складених в процесі врегулювання вищезазначеного збитку рекомендованим листом за вих. №09/1149 від 31.05.2011.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що між позивачем та відповідачем підписано перелік збитків, які заявлені але не сплачені станом на 01.07.2008 до Договору перестрахування (п.11), за яким відповідно до умов п. 3.4.4. Договору перестрахування, ПрАТ "ЄСС" повинно сплатити свої частки у сумах страхового відшкодування, у строки, зазначені в п. 3.4.4. Договору перестрахування.

Належні докази, щодо наявності зауважень до вказаного переліку збитків, які заявлені, але не сплачені станом на 01.07.2008 або на спростування факту наявності підписаного рахунку-бордеро збитків, відповідачем до суду не надані.

До того ж, Договором перестрахування встановлено строк протягом якого перестраховик має право прийняти рішення про відмову в виплаті страхового відшкодування, зокрема п. 3.3.6. чітко передбачено, що таке рішення приймається перестраховиком не пізніше останнього дня визначеного п.п. 3.4.3., 3.4.4. для виплати страхового відшкодування.

Так, п. 3.4.4. договору перестрахування, визначено що перестраховик зобов'язаний у випадку, якщо страховий випадок розглядається окремо відповідно до п. 4.3. цього договору, протягом 5-ти робочих днів з дня отримання від перестрахувальника документів на виплату страхового відшкодування сплатити свою частку у сумі страхового відшкодування.

Отже, відповідач мав право прийняти рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування, протягом 5-ти робочих днів з моменту отримання листа за № 09/1149 від 31.05.2011 у разі наявності факту невиконання умов договору з боку позивача.

Як установлено судом, у відповідності до п. 3.4.4 Договору перестрахування відповідач зобов'язаний протягом 5 робочих днів з дня отримання від перестрахувальника документів на виплату страхових відшкодувань (07.06.2011) сплатити перестрахувальнику свою частку у сумі страхового відшкодування, отже оплату відповідно до умов Договору відповідач мав здійснити не пізніше 14.06.2011 включно.

Оскільки відповідачем у порушення умов Договору перестрахування не відшкодовано позивачу своєї частки страхового відшкодування збитків у розмірі 21 841,46 грн., позивач звернувся із даним позовом до суду, додатково нарахувавши 3 975,15 грн. пені, інфляційних витрат у розмірі 7 469,78 грн. та 2 446,84 3 % річних.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною першою статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов'язковим до виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 ст. 530 передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом встановлено, що укладений між сторонам у справі Договір облігаторного пропорційного перестрахування наземних транспортних засобів № 91-017/08-09 від 28.12.07 за своєю правовою природою є договором перестрахування.

За договором перестрахування страховик, який уклав договір страхування, страхує в іншого страховика (перестраховика) ризик виконання частини своїх обов'язків перед страхувальником. Страховик, який уклав договір перестрахування, залишається відповідальним перед страхувальником у повному обсязі відповідно до договору страхування (ст. 987 ЦК України).

Також частина 1 ст. 12 Закону України "Про страхування" визначає, що перестрахування-страхування одним страховиком (цедентом, перестрахувальником) на визначених договором умовах ризику виконання частини своїх обов'язків перед страхувальником у іншого страховика (перестраховика) резидента або нерезидента, який має статус страховика або перестраховика, згідно з законодавством країни, в якій він зареєстрований.

Відповідно до ст. 355 Господарського кодексу України, об'єкти страхування, види обов'язкового страхування, а також загальні умови здійснення страхування, вимоги до договорів страхування та порядок здійснення державного нагляду за страховою діяльністю визначаються Цивільним кодексом України, цим Кодексом, законом про страхування, іншими законодавчими актами.

За договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (ст. 979 ЦК України).

Предметом договору страхування, згідно п.3 ч. 1 ст. 980 ЦК України можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону з відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності).

Відповідно до ч. 1 ст. 984 ЦК України страховиком є юридична особа, яка спеціально створена для здійснення страхової діяльності та одержала у встановленому порядку ліцензію на здійснення страхової діяльності. Страхувальником може бути фізична або юридична особа ( ч. 2 ст. 984 ЦК України).

Отже, договір перестрахування №91-017/08-09 від 28.12.2007, укладений між сторонами у справі, виходячи з його змісту є також за своєю правовою природою і договором страхування, оскільки страховик страхує в іншого страховика ризик виконання частини своїх обов'язків перед страхувальником.

Пунктом 5 частини першої ст. 268 ЦК України передбачено, що позовна давність не поширюється на вимогу страхувальника (застрахованої особи) до страховика про здійснення страхової виплати (страхового відшкодування).

Отже, підписавши рахунок-бордеро збитків за лютий 2008 року відповідач прийняв на себе відповідальність у вигляді сплати частки у сумі страхового відшкодування по страховим випадкам, зазначеним у переліку, зокрема і за договором страхування № 06-UZ/23-135-00401, з огляду на що суд вважає заперечення відповідача необґрунтованими.

Таким чином, факт наявності заборгованості відповідача у розмірі 21 841,46 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, а тому позовні вимоги щодо стягнення боргу визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Враховуючи порушення відповідачем зобов'язань за Договором, позивач просить суд крім суми основного боргу стягнути з відповідача передбачену умовами Договору 3 975,15 грн. пені, інфляційних витрат у розмірі 7 469,78 грн. та 2 446,84 грн. - 3% річних.

Відповідно до ст. 547 ЦК України, правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання (в тому числі щодо неустойки) вчиняється у письмовій формі.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 1 та ч. 3 ст. 549 ЦК України).

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 551 ЦК України предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до п. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено договором або законом, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконане.

Як визначено у п. 11.3 Договору сторони несуть відповідальність одна перед одною за несвоєчасне виконання передбачених Договором розрахунків у вигляді сплати пені у розмірі 0,1 % від суми платежу, що прострочений, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, за кожен день затримки.

Враховуючи порушення відповідачем зобов'язань за договором суд дійшов висновку що вимога позивача про стягнення з відповідача пені є обґрунтованою. Водночас судом враховано подану заяву відповідача про застосування строку позовної давності в частині цих позовних вимог. Відповідно до п. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Згідно з ст. 256 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ст. 258 ЦК України спеціальна позовна давність в один рік застосовується, зокрема до вимог про стягнення пені. Враховуючи зазначене, суд вважає за необхідне відмовити у стягненні з відповідача пені у розмірі 3 975,15 грн. у зв'язку зі спливом строку спеціальної позовної давності в 1 рік.

Стосовно вимог позивача про стягнення з відповідача 3 % річних у розмірі 2 446,84 грн. за 1363 дні починаючи з 16.06.2011, що вказаний позивачем в розрахунку суд визнає такі вимоги обґрунтованими. Інфляційні втрати у розмірі 7 469,78 грн. за період липень 2011 року по лютий 2015 року, підлягають задоволенню у розмірі 7 467,94 грн.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Отже передбачене законом право кредитора вимагати спати боргу з урахуванням, процентів річних та процентів за користування чужими грошовими коштами є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утриманими ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Таким чином, інфляційні нарахування на суму боргу та проценти річних входять до складу грошового зобов'язання і не ототожнюються із санкціями за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань.

Судом установлено, що дії відповідача є порушенням вимог договору, чим спростовуються доводи відповідача про зворотне, а тому є підстави для застосування відповідальності за умовами договору та положень статті 625 Цивільного кодексу України.

Згідно з ч. 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Частиною 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином, з урахуванням всього вищенаведеного в сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог в частині основного боргу у розмірі 21 841,46 грн., 3 % річних - 2 446,84 грн., інфляційних - 7 467,94 грн.

У зв'язку із частковим задоволенням позову, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Європейський страховий союз" (01025, місто Київ, вулиця Володимирська, будинок 7, офіс 1, код 33552636) на користь Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Альфа-Гарант" (01133, місто Київ, бульвар Лесі Українки, 26, код 32382598) заборгованість у розмірі 21 841,46 грн. (двадцять одна тисяча вісімсот сорок одна гривня 46 коп.), 3 % річних - 2 446,84 грн. (дві тисячі чотириста сорок шість гривень 84 коп.), інфляційні - 7 467, 94 грн. (сім тисяч чотириста шістдесят сім гривень 94 коп.) та 1 623, 66 грн. (одна тисяча шістсот двадцять три гривні 66 коп.) судового збору.

3.В іншій частині позовних вимог відмовити.

4.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

5.Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Дата підписання

повного тексту рішення: 06.04.2015.

Суддя М.Є. Літвінова