Рішення № 43473191, 02.04.2015, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 20/29/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.04.2015 Справа № 908/650/15-г

За позовом: Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна" (04053, м. Київ, вул. Артема, буд. 40) представник позивача: Товариство з додатковою відповідальністю "Інтер-Ріск Україна" (04053, м. Київ, вул. Артема, буд. 52-А, оф. 147)

до відповідача: Приватного акціонерного товариства "Українська акціонерна страхова компанія "АСКА" (83052. м. Донецьк, пр.І лліча, 100), поштова адреса: 03186, м. Київ, вул. Авіаконструктора Антонова, буд. 5)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_1 (84600, АДРЕСА_1)

про стягнення суми 14827,00 грн. в якості виплати страхового відшкодування

Суддя Гандюкова Л.П.

Представники:

Від позивача - Невідома Т.М. (дов. № 798 від 13.11.2014 р.);

Від відповідача - не з'явився;

Від третьої особи - не з'явився

СУТНІСТЬ СПОРУ:

Заявлений позов про стягнення з відповідача суми 14827,00 грн. в якості виплати страхового відшкодування.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 03.02.2015 р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 908/650/15-г, справі присвоєно номер провадження 20/29/15, справу призначено до розгляду на 24.02.2015 р., на підставі ст. 27 ГПК України до участі у справі залучено гр. ОСОБА_1 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача. На підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладався на 19.03.2015 р., 02.04.2015 р.

02.04.2015 р. справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, які мотивовані наступним. 04.02.2012 р. у результаті дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася в м. Горлівка в Калінінському районі, було пошкоджено автомобіль ВАЗ 217030-11-01, реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_3, який на підставі договору від 27.02.2012 р. № АМ/025934 страхування транспортного засобу був застрахований в ПрАТ "СК "ПЗУ Україна". ДТП сталося з вини водія ОСОБА_1, який керував автомобілем ВАЗ 21214, реєстраційний номер НОМЕР_2, що підтверджується постановою Калінінського районного суду м. Горлівки Донецької області від 27.02.2012 р. Страхувальник звернувся до позивача 06.02.2012 р. із заявою про пошкодження транспортного засобу в зв'язку з ДТП. 09.04.2012 р. позивач відповідно до страхового акту та розрахунку суми страхового відшкодування здійснив виплату страхового відшкодування на користь страхувальника в розмірі 26845,16 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1415, та провів взаємозалік на недоотриману страхову премію в розмірі 1204,16 грн. На момент ДТП цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1, пов'язана з експлуатацією автомобіля ВАЗ21214, реєстраційний номер НОМЕР_2, була застрахована в ПрАТ «УАСК АСКА» відповідно до полісу ОСЦПВВНТЗ № АА/4147466. 06.09.2012 р. позивач надіслав відповідачу заяву про страхове відшкодування (в порядку регресу) № 792/2012, в якій просив здійснити відшкодування шкоди в розмірі 28049,32 грн. 12.02.2014 р. відповідачем було здійснено часткове відшкодування шкоди в розмірі 13222,32 грн. На підставі ст.ст. 993, 1187, 1188, ч. 6 ст. 261 ЦК України, ст. 228 ГК України, ст. 27 Закону України "Про страхування", ст. 6, п. 22.1 ст. 22, п. 9.2 ст. 9, п. 12.1 ст. 12, п. 36.6 ст. 36, п. 35.1 ст. 35, п. 36.5 ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" просить стягнути з відповідача суму 14827,00 грн. в якості виплати страхового відшкодування.

Відповідач у судові засідання не з'являвся. 20.02.2015 р. через канцелярію суду від відповідача надійшла письмова заява про перенесення судового засідання, продовження терміну виконання ухвали суду від 03.02.2015 р. Ухвалою суду від 24.02.2015 р. клопотання відповідача було задоволено. 17.03.2015 р. на електронну адресу суду надійшло клопотання відповідача (оригінал клопотання з доданими до нього документами надійшов до суду поштою 20.03.2015 р.), відповідно до якого відповідач просить: 1. витребувати у позивача документи по справі: заяву про страхове відшкодування (в порядку регресу) № 792/2012 від 06.09.2012 р., листи-відповіді відповідача позивачу; 2. зобов'язати позивача надіслати відповідачу вказані документи на адресу: 03186, м. Київ, вул. Авіаконструктора Антонова, буд. 5; 3. перенести розгляд справи на іншу дату; 4. долучити до матеріалів справи документи, надані відповідачем як додатки до даного відзиву, на виконання вимог ухвали суду. Ухвалою суду від 19.03.2015 р. клопотання відповідача задоволено частково на підставі ст. 22 ГПК України. Зобов'язано позивача направити відповідачу копію заяви про страхове відшкодування (в порядку регресу) від 06.09.2012 р. вих. № 792/2012-09/ИР, розгляд справи відкладений.

02.04.2015 р. від позивача надійшов супровідний лист вих. № 792/2012-3 від 02.04.2015 р., до якого додано, зокрема, докази (оригінал фіскального чеку № 1896 від 26.03.2015 р. із описом вкладення у цінний лист) направлення відповідачу на адресу: 03186, м. Київ, вул. Авіаконструктора Антонова, буд. 5 копії заяви про страхове відшкодування (в порядку регресу) від 06.09.2012 р. вих. № 792/2012-09/ИР; копію повідомлення про кур'єрське відправлення заяви про страхове відшкодування (в порядку регресу) від 06.09.2012 р. вих. № 792/2012-09/ИР, копію договору страхування № АМ.025934 від 27.02.2012 р. із загальними умовами страхування. Усі документи, додані до зазначеного супровідного листа позивача, долучені до матеріалів справи.

01.04.2015 р. на електронну пошту суду надійшов відзив відповідача (вих. № 282/17/15/Р від 01.04.2015 р.), в якому зазначено про невизнання відповідачем позовних вимог у повному обсязі, оскільки вони є незаконними, такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав. Між позивачем та ОСОБА_3 було укладено договір добровільного страхування наземних транспортних засобів № АМ.025934 автомобіля ВАЗ 217030-11-01, держномер НОМЕР_1. 04.02.2012 р. сталося ДТП за участю зазначеного автомобіля та автомобіля ВАЗ 21214, держномер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 на момент скоєння ДТП була застрахована полісом ПрАТ «УАСК АСКА» АА/4147466. Внаслідок ДТП автомобілю ВАЗ 217030-11-01, держномер НОМЕР_1 було заподіяно механічні пошкодження. Регулювання відносин, які виникли між позивачем та ОСОБА_3, необхідно здійснювати на підставі умов укладеного між ними договору страхування. Позивачем надано в матеріалах позовної заяви лише першу сторінку договору № АМ.025934. Ухвалою суду від 19.03.2015 р. позивача було зобов'язано направити відповідачу копію заяви про страхове відшкодування від 06.09.2012 р. вих. № 792/2012-09ИР, що зроблено не було. У зв'язку з відсутністю повних умов договору страхування та фактично самого договору страхування, інших необхідних документів, відповідач не може повністю скористатися правами, що надані йому ГПК України та надати більш розширений відзив на позовну заяву. З документів, наданих позивачем, відповідач не може встановити чи діяв на момент настання страхового випадку договір добровільного страхування № АМ.025934, оскільки позивачем не надано жодного документа, що б підтверджував сплату страхувальником (ОСОБА_3.) страхового платежу за договором. Крім того, позивач у позовній заяві вказує, що він 09.04.2012 р. здійснив виплату страхового відшкодування на користь страхувальника, що підтверджується платіжним дорученням № 1415 від 09.04.2012 р. Проте, в матеріалах справи вказаного платіжного доручення немає, внаслідок чого відповідач не вбачає законних підстав для позовних вимог позивача. Позивач надає звіт про оцінку вартості матеріального збитку, що спричинений пошкодженням транспортного засобу № 2/03/12 від 07.03.2012 р., що виконаний суб'єктом оціночної діяльності ОСОБА_4, але в наданих документах відсутнє кваліфікаційне свідоцтво оцінювача та посвідчення про підвищення кваліфікації оцінщика. Отже, в заявку з відсутністю вказаних документів, відповідач немає можливості переконатися в належній професійній підготовці оцінювача та прийти до висновку про законність та дійсність наданого позивачем звіту. Відповідно до п. 12.1 ст. 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту. Таким чином, у разі, якби вимоги позивача були б законними та якщо б сума страхового відшкодування підлягала стягненню, то її розмір складав би: 14827,00 - 510,00 = 14317,00 грн. Просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі; у зв'язку з відсутністю можливості командирувати повноважного представника для участі в судовому засіданні 02.04.2015 р. та у зв'язку з відсутністю повноважного представника в м. Запоріжжя, розглянути справу без участі повноважного представника; долучити до матеріалів справи документи, надані відповідачем як додатки до даного відзиву, на виконання вимог ухвали суду. На електронну пошту суду разом із відзивом відповідача надійшли копії довіреності № 57/17 від 04.02.2015 р. на представника ОСОБА_5, полісу № АА/4147466, які долучено до матеріалів справи.

Третя особа - ОСОБА_1 в судові засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, письмових пояснень по суті спору не надав.

Суд визнав можливим розглянути справу на підставі ст. 75 ГПК України у відсутність відповідача та третьої особи за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, оригінали яких оглянуті в судовому засіданні 02.04.2015 р., вислухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з довідкою № 8957356 ВДАІ Горлівського МУ МВС України 04.02.2012 р. о 11.00 год. на вул. Вуглегірське шосе з/д переїзд в м. Горлівка Донецької області, сталася дорожньо-транспортна пригода: зіткнення транспортного засобу ВАЗ 21214, номерний знак НОМЕР_2, що належить ОСОБА_1, та транспортного засобу ВАЗ 217030, номерний знак НОМЕР_1, що належить ОСОБА_6 (водій ОСОБА_3.).

Постановою Калінінського районного суду м. Горлівки Донецької області від 27.02.2012 р. винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, визнано ОСОБА_1 та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн.

Власником транспортного засобу ВАЗ 217030, номерний знак НОМЕР_1, згідно з свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 є ОСОБА_6. ОСОБА_3 має посвідчення водія НОМЕР_3.

Згідно з договором № АМ.025934 від 05.10.2011 р. добровільного страхування наземних транспортних засобів (строк дії договору з 06.10.2011 р. по 05.10.2012 р.) на момент ДТП автомобіль ВАЗ 217030-110-01, 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, був застрахований ОСОБА_3 у Приватному акціонерному товаристві "Страхова компанія "ПЗУ Україна" (позивач). Вигодонабувачем за договором визначено ОСОБА_7. Згідно з п. 11 договору цей договір укладено відповідно до чинного законодавства України та Правил добровільного страхування наземного транспорту (крім залізничного). Відповідно до умов договору та загальних умов страхування, що є невід'ємною частиною договору страхування, водієм є дієздатна фізична особа, допущена у встановленому законодавством порядку до керування страхованим/забезпеченим ТЗ, вікового діапазону від 26, але не старше 55 років. Безумовна франшиза за ризиком «ДТП» встановлена 0,50% від страхової суми. Страхова сума за договором - 55878,00 грн.

Відповідно до звіту № 2/03/12 від 07.03.2012 р., складеного ТОВ «Євротест», (виконавець оцінки: ОСОБА_8, сертифікат суб'єкта оціночної діяльності № 12591/11 від 28.10.2011 р. (діє до 28.10.2014 р.)) вартість матеріального збитку, завданого власникові автомобіля ВАЗ 217030, р/н НОМЕР_1, у результаті його пошкодження при ДТП складає 37232,32 грн.

Відповідно до звіту № 1048/03/12 від 27.03.2012 р., складеного ТОВ «Євротест», (виконавець оцінки: ОСОБА_9, сертифікат суб'єкта оціночної діяльності № 12547/11 від 11.10.2011 р. (діє до 11.10.2014 р.)) ринкова вартість автомобіля ВАЗ 217030, р/н НОМЕР_1, в після аварійному стані складає 23500,00 грн.

06.02.2012 р. ОСОБА_3 звернувся до позивача із заявою про настання страхового випадку по договору страхування та виплату страхового відшкодування.

05.04.2012 р. ПрАТ "Страхова компанія "ПЗУ Україна" було складено страховий акт № UA2012020400007/L02/03, відповідно до якого загальний розмір страхового відшкодування склав суму 28049,32 грн.; вирішено провести виплату страхового відшкодування в розмірі 26845,16 грн.; провести акт взаємозаліку на недоотриману страхову премію в розмірі 1204,16 грн. Платіжним дорученням № 1415 від 09.04.2012 р. здійснено виплату страхового відшкодування вигодонабувачу в сумі 26845,16 грн. із призначенням платежу: "страхове відшкодування (ОСОБА_10) по дог. № АМ.025934… без ПДВ». Згідно з довідкою позивача № 121560 від 30.01.2015 р. при виплаті страхового відшкодування по страховому акту № UA2012020400007/L02/03 від 06.04.2012 р. було проведено акт взаємозаліку на недоотриману страхову премію в розмірі 1204,16 грн.

Цивільно-правова відповідальність власника наземного транспортного засобу автомобіля ВАЗ 217030, державний номер НОМЕР_2, страхувальник ОСОБА_1 (третя особа у справі), застрахована в ПрАТ "Українська страхова компанія АСКА" (відповідач у справі), що підтверджується полісом страхування № АА/4147466.

Позивачем на адресу відповідача було надіслано вимогу вих. № 792/2012-09ИР від 06.09.2012 р., згідно з якою позивач вимагав від відповідача здійснити відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 28049,32 грн. на зазначені банківські реквізити.

Згідно з платіжним дорученням № 9102 від 12.02.2014 р. відповідач перерахував позивачу суму 13222,32 грн. із призначенням платежу: «страх. возм. по дог. АА/4147468 від 21/05/11 без ПДВ». Згідно з усними поясненнями представника позивача, наданими в судовому засіданні, та відповідно до тексту позовної заяви, сума 13222,32 грн. була сплачена відповідачем як часткове відшкодування шкоди за вимогою позивача № 792/2012 від 06.09.2012 р.

У лютому 2015 р. позивач звернувся до господарського суду з даним позовом про стягнення з відповідача суми 14827,00 грн., як відшкодування сплаченого страхового відшкодування.

Відповідно до ст. 16 Закону України "Про страхування" договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

За приписами ст. 8 зазначеного Закону страхова компанія при настанні страхового випадку зобов'язана здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Відповідно до ст. 988 ЦК України страховик зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

Як встановлено судом, позивач (страховик) виконав зобов'язання перед своїм страхувальником за договором № АМ.025934 від 27.02.2012 р. та на підставі страхового акту № UA2012020400007/L02/03 від 05.04.2012 р. здійснив страхову виплату у сумі 26845,16 грн., перерахувавши її на рахунок вигодонабувача за договором (ОСОБА_6.), частина суми 1204,16 грн. була зарахована за актом взаємозаліку на недоотриману страхову премію за договором № АМ.025934 (загальна сума страхового відшкодування відповідно до страхового акту становить 28049,32 грн.).

Предметом спору є стягнення в порядку регресу сплаченого страхового відшкодування.

Згідно з ст. 27 Закону України "Про страхування", ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Приписами ч. 1 ст. 1191 ЦК України визначено право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Статтею 18 Закону України "Про страхування" визначено, що факт укладання договору страхування може посвідчуватися страховим свідоцтвом (полісом, сертифікатом), що є формою договору страхування.

Як зазначено вище, цивільно-правова відповідальність власника наземного транспортного засобу автомобіля ВАЗ 21214, держномер НОМЕР_2, страхувальник ОСОБА_1, застрахована в ПрАТ "Українська акціонерна страхова компанія АСКА", що підтверджується полісом обов'язкового страхування № АА/4147466, розмір франшизи - 510 грн. Факт укладання даного договору підтверджено також письмовим відзивом відповідача.

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.

Пунктом 22.1 ст. 22 даного Закону визначено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) відповідно до п. 36.4 ст. 36 даного Закону здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом "а" пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Проаналізувавши норми чинного законодавства, оцінивши докази, суд приходить до висновку, що до позивача, який сплатив страхове відшкодування за договором страхування транспортного засобу, перейшло право вимоги з відповідача сплаченого страхового відшкодування у межах фактичних витрат, оскільки автомобіль ВАЗ 21214, держномер НОМЕР_2, застрахований ПрАТ "Українська акціонерна страхова компанія АСКА" (відповідач).

Тобто, позивач отримує право вимоги потерпілої особи після виплати останній страхового відшкодування (Оглядовий лист Вищого господарського суду України від 14.01.2014 р. № 01-06/15/2014 «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з правовідносин страхування»).

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про страхування" франшизою є частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

Пунктом 12.1 ст. 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" визначено, що розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Відповідно до п. 36.6 ст. 36 зазначеного Закону страхувальником або особою, відповідальною за завдані збитки, має бути компенсована сума франшизи, якщо вона була передбачена договором страхування.

Як вбачається із матеріалів справи, сума франшизи, встановлена договором між відповідачем та гр. ОСОБА_1, становить суму 510,00 грн.

Таким чином, позивач не доказав, що сплачена ним сума 510,00 грн. входить до складу страхової виплати, яка підлягає відшкодуванню в порядку регресу відповідачем. Позивач не позбавлений права заявити позов про стягнення цієї суми безпосередньо з третьої особи.

Таким чином, до стягнення з відповідача належить сума 14317,00 грн. сплаченого страхового відшкодування (28049,32 грн. (сума матеріального збитку) - 13222,32 грн. (сума сплаченого відповідачем страхового відшкодування) - 510,00 грн. (франшиза)).

Приписами ст.ст. 4-2, 4-3 ГПК України встановлено, що правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів, підтверджуючих оплату на користь позивача суми 14317,00 грн. сплаченого страхового відшкодування, не надав. Заперечення відповідача, викладене в письмовому відзиві на позовну заяву, спростовуються наведеними вище нормами чинного законодавства. Сплативши платіжним дорученням № 9102 від 12.02.2014 р. суму 13222,32 грн. (частково вказану позивачем у вимозі вих. № 792/2012-09ИР від 06.09.2012 р. суму 28049,32 грн.), відповідач таким чином визнав підстави для відшкодування цієї суми позивачу і не ставив під сумнів звіт про оцінку (кваліфікацію оцінювача).

На підставі викладеного вище, позов задовольняється частково.

Згідно з ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 22, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Українська акціонерна страхова компанія АСКА" (83052, м. Донецьк, пр. Ілліча, 100, адреса для листування: 03186, м. Київ, вул. Авіаконструктора Антонова, 5, код ЄДРПОУ 13490997) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія «ПЗУ Україна" (04053, м. Київ, вул. Артема, 40, код ЄДРПОУ 2078312) суму в розмірі 14317 (чотирнадцять тисяч триста сімнадцять) грн. 00 коп. в якості виплати страхового відшкодування, суму 1764 (одна тисяча сімсот шістдесят чотири) грн. 16 коп. судового збору. Видати наказ.

В іншій частині позову відмовити.

Повне рішення складено 07 квітня 2015 р.

Суддя Л.П. Гандюкова

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дати його повного складення (дня підписання).