Рішення № 43473170, 02.04.2015, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

02.04.2015 Справа № 907/63/15

За позовом Ужгородського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Чопської міської ради, м. Чоп

до відповідача спільного українсько - угорського підприємства "Геліос", м. Чоп

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Ужгородська об"єднана державна податкова інспекція (Закарпатська область, м.Ужгород, вул. Загорська, 10"а")

про припинення права постійного користування земельною ділянкою площею 4,1 га та нормативною грошовою оцінкою 2 863 440,00 грн., скасування державного акту на право постійного користування земельною ділянкою серії ІІ ЗК № 001701 зареєстрованого в книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №146/33 від 05.04.1996 та повернення земельної ділянки у землі запасу Чопської міської ради

Головуючий суддя Івашкович І.В.

представники:

прокурор - Кочеткова О.О., прокурор відділу прокуратури Закарпатської області

позивача - не з"явився

відповідача - Репінець С.З., генеральний директор

третьої особи - не з"явився

Суть спору: про припинення права постійного користування земельною ділянкою площею 4,1 га та нормативною грошовою оцінкою 2 863 440,00 грн., скасування державного акту на право постійного користування земельною ділянкою серії ІІ ЗК №001701 зареєстрованого в книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №146/33 від 05.04.1996 та повернення земельної ділянки у землі запасу Чопської міської ради.

Позовні вимоги мотивовані з посиланням на систематичну несплату відповідачем земельного податку за земельну ділянку, яка надана йому у постійне користування відповідно до рішення Чопської міської ради народних депутатів 7 сесії 22 скликання від 15.01.1996 р. та на яку оформлено державний акт на право постійного користування земельною ділянкою серії ІІ ЗК №001701, зареєстрований в книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №146/33 від 05.04.1996 р. Посилаючись на ст. ст. 96, 141, 206 Земельного кодексу України, ст.ст. 54, 269, 287 Податкового кодексу України та на наявність заборгованості відповідача по земельному податку за період з 2006 по 2014 р.р., яка згідно довідки податкового органу становить 362 889,91 грн., позивач просить у судовому порядку припинити право постійного користування земельною ділянкою, скасувати державний акт на право постійного користування земельною ділянкою серії ІІ ЗК №001701 зареєстрований в книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №146/33 від 05.04.1996 та зобов'язати повернути земельну ділянку у землі запасу Чопської міської ради.

Відповідачем подано письмові заперечення на позов від 25.02.15 р., згідно яких не визнає наявність заборгованості по земельному податку за період 2006-2014 р.р. в розмірі 362889,91грн.

Посилаючись на норми п.15.1 ст. 15, п. 18.2. ст. 18 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", п. 3.3. Наказу Державної податкової адміністрації України № 103 від 14.03.2001 "Про затвердження Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків" стверджує про наявність підстав податкового боргу, строк давності по якому минув. Наголошує на тому, що у податкового органу права на звернення до суду із позовними вимогами про стягнення податкового боргу зі сплати земельного податку, що доведено за результатами вирішення в судовому порядку спорів за позовами Ужгородської ОДПІ до СП "Геліос" про стягнення податкового боргу, оскільки податковим органом не було надіслано на адресу відповідача податкових вимог про сплату земельного податку, а відтак і не було дотримано досудового порядку врегулювання спору (копії судових актів додав до відзиву на позов та додатково наданих заперечень). Одночасно, відповідач вказує на наявність істотних розбіжностей у визначенні нормативної грошової оцінки земельної ділянки СП "Геліос", оскільки згідно з наданим Держкомзем в Ужгородському районі витягом від 29.01.2010р. №01-22/338 з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки СП "Геліос" така становить 6 628 880,00 грн. Разом з тим, в матеріалах справи міститься довідка управління Держкомзему в Ужгородському районі №10-709-0.3-973/2-14 від 10.07.2014, згідно якої нормативно грошова оцінка складає 2 863 440,00 грн. Оскільки згідно ЗУ "Про плату за землю" земельний податок сплачується в розмірі 1% від нормативно грошової оцінки земельної ділянки, то дійсний розмір нормативно грошової оцінки земельної ділянки СП "Геліос" має значення для правильності обчислення і справляння земельного податку. В процесі судового розгляду відповідачем подавалось клопотання №419 від 23.03.2015р. про витребування в порядку ст. 38 Господарського процесуального кодексу України від Чопської міської ради документів. За результатами розгляду вказаного клопотання суд прийшов до висновку про відсутність підстав для його задоволення через невідповідність вимогам вищевказаної ст. 38 ГПК України. Так, порушені у вказаному клопотанні питання стосуються з"ясування на підставі документів, які відповідач просить витребувати, загальних обставин затвердження нормативної грошової оцінки земель промзони м.Чоп, застосування коефіцієнтів, які характеризують функціональне використання земельної земельної ділянки. Разом з тим, з"ясування таких питань жодним чином не стосується конкретного предмету даного спору.

Ужгородським міжрайонним прокурором подано письмове пояснення від 02.03.15 на заперечення відповідача, згідно якого вказано, що відповідачем не надано до матеріалів справи доказів того, що ним систематично сплачується земельний податок на підставі самостійно поданих податкових розрахунків (податкових декларацій) із земельного податку. Зазначає, що відповідно до долучених до матеріалів справи облікових карток та розрахунку заборгованості доведено, що відповідач систематично не сплачує земельний податок у продовж декількох років.

В додаткове обґрунтування позовних вимог та наявності підстав припинення права користування земельною ділянкою посилається на норми Закону України "Про плату за землю", із змінами та доповненнями, Податкового кодексу України, Земельного кодексу України, якими встановлено, що використання землі в Україні є платним, платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі; плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності; земельний податок - обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів. Додатково зазначає, що відповідно до статті 141 Земельного кодексу України підставами припинення права користування земельною ділянкою є, зокрема, систематична несплата земельного податку або орендної плати. Порядок вилучення земельних ділянок визначений статтею 149 Земельного кодексу України, відповідно до якої встановлено, що у разі незгоди землекористувача з вилученням земельної ділянки питання вирішується в судовому порядку.

Додатково посилається на п.п.287.1, 287.3 ст.287 Податкового кодексу України (чинного з 01.01.2011), згідно якого встановлено, що власники землі та землекористувачі сплачують податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, рівними частками за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

З урахуванням наведеного, вважає, що систематична несплата земельного податку може стати підставою примусового припинення права постійного користування лише в судовому порядку, що в даному випадку має місце. Наявність податкового боргу зі сплати земельного податку доведено згідно п.п.287.1, 287.3 ст.287 Податкового кодексу України.

В додаткове обгрунтування позовних вимог в частині скасування державного акта про право постійного користування земельною ділянкою посилається на постанову Пленуму Вищого господарського суду України №6 від 17.05.2011 р. Вказує, що державний акт на право постійного користування земельною ділянкою є похідним від права на постійне користування земельною ділянкою, тому наслідком припинення права користування є скасування Державного акту.

Додатковим поясненням від 02.03.15 прокурор обгрунтовує вимогу про зобов"язання повернути землельну ділянку до земель запасу Чопської міської ради та повідомляє, що відповідно до вимог статті 83 Земельного кодексу України землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності; земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування.

Зазначає, що відповідно до положень Конституції України, Цивільного кодексу, Господарського кодексу, Земельного кодексу України органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування у правовідносинах щодо розпорядження земельними ділянками державної та комунальної власності діють як органи, через які держава або територіальна громада реалізують повноваження власника земельних ділянок. Вказує, що пунктом 12 Перехідних положень Земельного кодексу України встановлено, що до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Вказує, що земельна ділянка площею 4,1 га, яка перебуває в користуванні спільного українсько - угорського підприємства "Геліос", відповідно до державного акту на право постійного користування земельною ділянкою серії II ЗК №001701, зареєстрованого в книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №146/33 від 05.04.1996, знаходиться в межах населеного пункту міста Чоп та перебуває у комунальній власності. Після припинення права постійного користування земельною ділянкою спільного українсько - угорського підприємства "Геліос", дана земельна ділянка підлягає поверненню у землі запасу Чопської міської ради.

Третьою особою подано до господарського суду пояснення від 02.03.15 на позов та щодо заперечень відповідача, відповідно до яких позовні вимоги підтримує повністю та зазначає, що відповідачем систематично не сплачується земельний податок, що є підставою для припинення права постійного користування земельною ділянкою. Вказує, що наявними в матеріалах справи обліковими картками та розрахунку заборгованості підтверджено наявність у відповідача боргу по земельному податку.

Посилаючись на норми Закону України "Про плату за землю", Земельного кодексу України, Податкового кодексу, якими встановлюється обов'язок плати за землю, на підставі ст. 141 Земельного кодексу України, просить припинити право користування відповідача спірною земельною ділянкою.

Згідно з поданим додатковим поясненням повідомлено, що податковими органами вживалися заходи щодо примусового стягнення з відповідача заборгованості по земельному податку, зокрема, вказує, що у судах різних інстанцій на даний час перебувають справи про стягнення з відповідача сум боргу по земельному податку, про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна спільного українсько - угорського підприємства "Геліос", що перебуває у податковій заставі, про зупинення видаткових операцій спільного українсько - угорського підприємства "Геліос" на рахунках у банках, оскільки боржник не надав на вимогу податкового керуючого перелік ліквідного майна для використання останнього як джерела погашення податкового боргу.

Присутній у судовому засіданні прокурор підтримав позовні вимоги повністю з посиланням на їх обґрунтованість наявними в матеріалах справи доказами.

Уповноважений представник відповідача просить суд відмовити у задоволенні позову повністю.

Вивчивши та оцінивши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та представника відповідача, суд

ВСТАНОВИВ:

Рішенням 7 сесії 22 скликання Чопської міської ради народних депутатів від 15.01.1996 р. надано у постійне користування спільного українсько - угорського підприємства "Геліос" земельну ділянку пл. 4,1 га та нормативною грошовою оцінкою 2 863 440,00 грн.

На підставі вищевказаного рішення відповідачу видано державний акт на право постійного користування земельною ділянкою серії ІІ ЗК №001701 зареєстрований в книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №146/33 від 05.04.1996 р. Землю надано у постійне користування для будівництва заводу будматеріалів, складських приміщень, внутрішньої АЗС та адмінбудинку.

Наявними в матеріалах справи податковими розрахунками земельного податку за 2006 - 2011 р. р., які самостійно подавались платником СП "Геліос" відповідно до вимог чинного на тай час Закону України "Про порядок погашення зобов"язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", а також поданими платником СП "Геліос" згідно вимог Податкового кодексу України податковими деклараціями з плати за землю за 2012, 2013 та 2014 р.р., підтверджено виникнення за відповідачем СП "Геліос", як платником земельного податку, узгодженого податкового зобов"язання в загальному розмірі 357685,48 грн. за період з червня 2006р. по жовтень 2014р. Наявною в матеріалах справи довідкою про заборгованість з податків і зборів, що контролюються Ужгородською ОДПІ, підтверджено, що станом на 12.02.2015 р. за відповідачем рахується податковий борг у загальному розмірі 455 590,92 грн., у тому числі 373938,05 грн. заборгованості по земельному податку.

Наведені обставини, а саме, наявність систематичної несплати відповідачем земельного податку за тривалий період, стали підставою для звернення з позовом про припинення права постійного користування земельною ділянкою площею 4,1 га та нормативною грошовою оцінкою 2 863 440,00 грн., скасування державного акту на право постійного користування земельною ділянкою серії ІІ ЗК №001701, зареєстрованого в книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №146/33 від 05.04.1996 та повернення земельної ділянки у землі запасу Чопської міської ради у порядку ст. 141 Земельного кодексу України у зв'язку з систематичною несплатою земельного податку.

Розглянувши подані матеріали, суд констатує висновки наступні.

Відповідно до ст. 92 Земельного кодексу України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, що перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку, яке набувають, зокрема, підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності.

Пунктом 6 Перехідних положень Земельного кодексу України встановлено, що громадяни та юридичні особи, які мають у постійному користуванні земельні ділянки, але за цим Кодексом не можуть мати їх на такому праві, повинні переоформити у встановленому порядку право власності або право оренди на них. Однак, Рішенням Конституційного суду України від 22.09.2005 положення пункту 6 розділу Х Перехідних положень щодо зобов'язання переоформити право постійного користування земельною ділянкою на право власності або право оренди визнано таким, що є неконституційним.

Таким чином, спільне українсько - угорське підприємство "Геліос" продовжує користуватись на праві постійного користування земельною ділянкою площею 4,1 га на підставі державного акту серії ІІ ЗК №001701, зареєстрованого в книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №146/33 від 05.04.1996 р.

Відповідно до правової позиції, викладеної в п.2.8 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №6 від 17 травня 2011 року "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин", право постійного землекористування є безстроковим, на відміну від права оренди, і може бути припинене лише з підстав, передбачених ст.141 Земельного кодексу України, перелік яких є вичерпним.

За приписами ст.141 Земельного кодексу України підставами припинення права користування земельною ділянкою, зокрема, є систематична несплата земельного податку або орендної плати. Зазначена норма вимагає обов'язкову наявність систематичності несплати земельного податку.

Згідно із п.п.287.1, 287.3 ст.287 Податкового кодексу України (чинного з 01.01.2011 р.) власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. Податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця. Порядок сплати земельного податку до набрання чинності Податковим кодексом України врегульовувався згідно з положеннями ст. 14 Закону України "Про плату за землю", а також відповідно до Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Судом встановлено, що відповідачем не сплачувався земельний податок за спірну земельну ділянку за період з 2006 по 2014 р.р., тобто несплата земельного податку мала місце протягом тривалого періоду, що є систематичною несплатою заборгованості.

При цьому суд бере до уваги доведені належними та допустими доказами обставини виникнення за відповідачем упродовж вказаного періоду зобов"язань зі сплати земельного податку, погашення яких в установленому порядку та строки відповідачем не здійснювалось.

Доводи відповідача, які грунтуються на результатах вирішення в судовому порядку спорів з приводу примусового стягнення з СП "Геліос" податкового боргу, в т.ч. зі сплати земельного податку, зокрема, щодо відсутності у податкового органу права на звернення до суду із позовними вимогами про стягнення податкового боргу зі сплати земельного податку через недотримання досудового порядку врегулювання спору, не беруться судом до уваги та не стосуються предмету даного спору. При вирішенні даного спору вирішальне значення має встановлення виникнення за відповідачем зобов"язань зі сплати земельного податку та систематичної несплати ним земельного податку.

Натомість, матеріали справи містять довідку №463/10/07-14-25-18 від 12.02.2015р. Ужгородської ОДПІ про наявність за СП "Геліос" станом на 12.02.2015р. заборгованості зі сплати земельного податку в розмірі 373938,05 грн. , в т.ч. 5062,62 грн. пені, а складеним Ужгородською ОДПІ розрахунком податкової заборгованості станом на 18.12.2014р. та обліковими картками по земельному податку платника СП "Геліос" за 2006 -2014рр. підтверджується систематичність несплати платником земельного податку упродовж тривалого періоду.

Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині припинення права постійного користування спільного українсько-угорського підприємства "Геліос" в формі товариства з обмеженою відповідальністю (Закарпатська область, Ужгородський район, м.Чоп, вул. Мукачівське шосе, 2 , і.к.19110530) земельною ділянкою площею 4,1 га, наданою відповідно до рішення Чопської міської ради народних депутатів 7 сесії 22 скликання від 15.01.1996р.

Щодо зобов'язання відповідача повернути відповідну земельну ділянку до земель запасу Чопської міської ради, то суд виходить з того, що з відповідних положень Конституції України, Цивільного кодексу, Господарського кодексу, Земельного кодексу України випливає, що органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування у правовідносинах щодо розпорядження земельними ділянками державної та комунальної власності діють як органи, через які держава або територіальна громада реалізують повноваження власника земельних ділянок.

Реалізуючи відповідні повноваження, державні органи або органи місцевого самоврядування вступають з юридичними та фізичними особами у цивільні та господарські правовідносини. Отже, у таких відносинах держава або територіальні громади є рівними учасниками земельних відносин з іншими юридичними та фізичними особами, у тому числі з суб'єктами підприємницької діяльності.

Спірна земельна ділянка знаходиться на території Чопської міської ради, тобто перебуває у комунальній власності територіальної громади м.Чоп.

Таким чином, позовні вимоги в частині зобов'язання повернути у землі запасу Чопської міської ради земельну ділянку площею 4,1 га, що була надана у постійне користування відповідно до рішення Чопської міської ради народних депутатів 7 сесії 22 скликання від 15.01.1996р., підлягають задоволенню.

Відповідно до правової позиції, викладеної в п. 2.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" від 17.05.2011 року № 6, державні акти про право власності або право постійного користування на земельну ділянку є документами, що посвідчують відповідне право і видаються на підставі рішень Кабінету Міністрів України, обласних, районних, Київської і Севастопольської міських, селищних, сільських рад, Ради Міністрів Автономної Республіки Крим, обласної, районної, Київської і Севастопольської міських державних адміністрацій.

У спорах, пов'язаних з правом власності або постійного користування земельними ділянками, недійсними можуть визнаватися як зазначені рішення, на підставі яких видано відповідні державні акти, так і самі акти про право власності чи постійного користування.

Відповідно до положень ст. 23 Земельного кодексу України, чинного на час видачі відповідачу Державного акту на право постійного користування землею серії ІІ ЗК № 001701, передбачалось, що право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.

Державний акт на право постійного користування на землю за правовою природою є лише документом, який посвідчує набуття відповідного права за рішенням компетентного органу і залежний від правомірних або неправомірних дій цієї особи, які можуть бути припинені в передбаченому законом порядку.

Беручи до уваги наведені норми чинного законодавства та факт порушення відповідачем норм земельного законодавства при використанні земельної ділянки, щодо якої виник спір, несплати систематично земельного податку, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для користування відповідачем спірною земельною ділянкою та, відповідно, наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині скасування державного акту на право постійного користування землею серії ІІ ЗК №001701, зареєстрованого в книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №146/33 від 05.04.1996р.

Виходячи з вищевикладеного, суд вважає позовні вимоги доведеними та обгрунтованими відповідно до закону. Позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

За правилами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України суд покладає на відповідача витрати по оплаті в Доход Державного бюджету України судового збору в розмірі 3654,00 грн.

Керуючись ст. ст. 4-3, 33, 34, 43, 49, 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Припинити право постійного користування спільного українсько-угорського підприємства "Геліос" в формі товариства з обмеженою відповідальністю (Закарпатська область, Ужгородський район, м.Чоп, вул. Мукачівське шосе, 2 , і.к.19110530) земельною ділянкою площею 4,1 га, наданою відповідно до рішення Чопської міської ради народних депутатів 7 сесії 22 скликання від 15.01.1996р.

3. Скасувати державний акт на право постійного користування земельною ділянкою серії ІІ ЗК №001701, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №146/33 від 05.04.1996р.

4. Зобов"язати спільне українсько-угорське підприємство "Геліос" в формі товариства з обмеженою відповідальністю (Закарпатська область, Ужгородський район, м.Чоп, вул. Мукачівське шосе,2 , і.к.19110530) повернути у землі запасу Чопської міської ради земельну ділянку площею 4,1 га, що була надана у постійне користування відповідно до рішення Чопської міської ради народних депутатів 7 сесії 22 скликання від 15.01.1996р.

5. Стягнути з спільного українсько-угорського підприємства "Геліос" в формі товариства з обмеженою відповідальністю (Закарпатська область, Ужгородський район, м.Чоп, вул. Мукачівське шосе,2 , і.к.19110530) в доход Державного бюджету України (отримувач коштів - Управління державної казначейської служби України у м. Ужгороді Закарпатської області, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38015610, банк отримувача - ГУДКCУ у Закарпатській області, код банку отримувача (МФО) - 812016, рахунок отримувача - №31211206783002, код класифікації доходів бюджету - 22030001, найменування суду - господарський суд Закарпатської області) 3654,00 грн. судового збору. Видати наказ.

Повний текст рішення складено 07.04.15

Суддя Івашкович І.В.