Рішення № 43473150, 31.03.2015, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "31" березня 2015 р. Справа № 906/67/15

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Вельмакіної Т.М.

за участю представників сторін:

від позивача: Товкес С.А. - довіреність від 23.12.2014;

від відповідача: Колодюк О.П. - директор;

Виноградов В.С. - довіреність від 02.02.2015;

від третьої особи: Михнюк О.А. - довіреність від 30.01.2015;

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Маша і Мєдвєдь" (м.Москва, Російська Федерація)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Украгро-Холдинг Полісся" (м.Житомир)

про захист виключного права на самостійні частини аудіовізуального твору

У відповідності до ч.3 ст.69 ГПК України, строк розгляду спору було продовжено на 15 днів - по 01.04.2015 (включно).

Позивач звернувся до суду з позовом про поновлення порушених ТОВ "Украгро - холдінг Полісся" виключних прав ТОВ "Маша і Мєдвєдь" по фактам піратства 26.12.2014 способом ввезення на митну територію України контрафактної дитячої іграшки - музичного телефону з малюнками та контрафактної дитячої інтерактивної іграшки - ляльки "Маша", шляхом стягнення з ТОВ "Украгро - холдінг Полісся" на користь ТОВ "Маша і Мєдвєдь" суми компенсації в загальному розмірі 85260,00грн., зокрема:

- в розмірі 12180,00грн. за самостійний об'єкт інтелектуальної власності - персонаж "Маша" з аудіовізуального твору - мультиплікаційного серіалу "Маша і Мєдвєдь";

- в розмірі 12180,00грн. за самостійний об'єкт інтелектуальної власності - персонаж "Медведь" з аудіовізуального твору - мультиплікаційного серіалу "Маша і Мєдвєдь";

- в розмірі 12180,00грн. за самостійний об'єкт інтелектуальної власності - персонаж "Заяц" з аудіовізуального твору - мультиплікаційного серіалу "Маша і Мєдвєдь";

- в розмірі 12180,00грн. за самостійний об'єкт інтелектуальної власності - персонаж "Белка" з аудіовізуального твору - мультиплікаційного серіалу "Маша і Мєдвєдь";

- в розмірі 12180,00грн. за самостійний об'єкт інтелектуальної власності - персонаж "Волк" з аудіовізуального твору - мультиплікаційного серіалу "Маша і Мєдвєдь";

- в розмірі 12180,00грн. за самостійний об'єкт інтелектуальної власності - персонаж "Ежик" з аудіовізуального твору - мультиплікаційного серіалу "Маша і Мєдвєдь";

- в розмірі 12180,00грн. за самостійний об'єкт інтелектуальної власності - персонаж "Панда" з аудіовізуального твору - мультиплікаційного серіалу "Маша і Мєдвєдь".

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 29.01.2015 задоволено подану ТОВ "Маша і Мєдвєдь" заяву №26-01/15 від 26.01.2015 про вжиття заходів забезпечення позову - заборонено Житомирській митниці Державної фіскальної служби України проводити митне оформлення товарів за митними деклараціями типу "ІМ 40 ДЕ" №101060000/2014/020892 від 25.12.2014 з кодом УКТЗЕД 9503005500 (дитячої іграшки - музичний телефон з зображенням на лицьовій стороні героїв мультика "Маша і медведь" у кількості - 480 шт.) та "ІМ 40 ДЕ" №101060000/2014/020889 від 25.12.2014 з кодом УКТЗЕД 9503002100 (інтерактивної іграшки - кукла "Маша" у кількості - 360 шт.) шляхом призупинення такого оформлення на строк до набрання рішенням у даній справі законної сили.

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 03.02.2015 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Житомирську митницю Державної фіскальної служби України.

В процесі розгляду спору представником позивача було подано письмову заяву №26-01/15 від 26.01.2015 (а.с. 148, т.1), згідно якої останній просить суд постановити рішення про накладення на ТОВ "Украгро-холдинг полісся" штрафу у розмірі 10 відсотків суми, присудженої судом на користь ТОВ "Маша і Мєдвєдь".

Також представник позивача подав заяву № 02-02/15 від 02.02.2015 (а.с. 146), в якій просить суд постановити рішення про конфіксацію контрафактних товарів за митними деклараціями типу "ІМ 40 ДЕ" №101060000/2014/020892 від 25.12.2014 з кодом ЦКТЗЕД 9503005500 (дитячої іграшки - музичний телефон з зображенням на лицьовій стороні героїв мультика "Маша і Мєдвєдь" у кількості - 480 шт.) та "ІМ 40 ДЕ" №101060000/2014/020889 від 25.12.2014 з кодом УКТЗЕД 9503002100 (інтерактивної іграшки - кукла "Маша" у кількості - 360 шт.) та зобов`язати Житомирську митницю Державної фіскальної служби України передати конфіскований контрафактний товар за митними деклараціями типу "ІМ 40 ДЕ" №101060000/2014/020892 від 25.12.2014 з кодом ЦКТЗЕД 9503005500 (дитячої іграшки - музичний телефон з зображенням на лицьовій стороні героїв мультика "Маша і Мєдвєдь" у кількості - 480 шт.) та "ІМ 40 ДЕ" №101060000/2014/020889 від 25.12.2014 з кодом УКТЗЕД 9503002100 (інтерактивної іграшки - кукла "Маша" у кількості - 360 шт.) ТОВ "Маша і Мєдвєдь" через уповноважених представників.

Представник позивача позов підтримав у повному обсязі, з викладених у позовній заяві мотивів. Подав клопотання, яке було задоволено судом, про долучення до матеріалів справи документів (а.с. 41-43, т.2).

Представники відповідача проти позову заперечили з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Представник третьої особи позовні вимоги підтримав у повному обсязі, з викладених у письмових поясненнях по справі підстав (а.с. 45-46, т.2).

Заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши надані до справи документи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вказує позивач, ТОВ "Маша і Мєдвєдь" є власником виключних прав на персонажі АВТ МС "Маша і Мєдвєдь". На підтвердження вказаного надано авторський договір замовлення №ОК-2/2008 від 01.04.2008 (а.с. 43-44, т.1), службове завдання №1/МиМ-С1 на створення аудіовізуального твору з режисером-постановщиком від 12.05.2008 (а.с. 52-53, т.1), договір № 010601-МиМ від 08.06.2010 про відчуження виключного права на аудіовізуальний твір (серіал "Маша і Мєдвєдь) (далі - Договір, а.с. 21-24, т.1) з додатками (а.с. 25-42, т.1).

Стверджує, що персонажі твору були створені творчою працею працівників "Анімаккорд" під час створення першої серії аудіовізуального твору - мультиплікаційного серіалу "Маша і Мєдвєдь" "Пєрвая встрєча". У подальших серіях уже існуючі персонажі використовуються в інших ігрових ситуаціях, комбінаціях взаємовідносинах з іншими персонажами, в інших порах року.

Як вказано у позовній заяві та вбачається з матеріалів справи, 26.12.2014 Житомирською митницею ДФС було призупинено митне оформлення дитячої іграшки - музичного телефону з зображенням на лицьовій стороні та на упаковці персонажів аудіовізуального твору - мультиплікаційного серіалу "Маша і Мєдвєдь" (надалі - АВТ МС, Твір), що підтверджується листом №06-70-24/1331 від 26.12.2014 (а.с. 64, т.1).

В структурі товару, а також упаковки до нього, без дозволу TOB "Маша і Мєдвєдь", використано зображення персонажів: "Маша", "Мєдвєдь", "Заяц", "Белка", "Волк Хитрый", "Ежик", "Панда" з аудіовізуального твору - мультиплікаційного серіалу "Маша і Мєдвєдь". Загалом відповідачем, як зазначає позивач, шляхом ввезення на митну територію України контрафактної дитячої іграшки - музичного телефону, було неодноразово порушено права позивача на 7 окремих об'єктів інтелектуальної власності - 7 персонажів з Твору.

26.12.2014 Житомирською митницею ДФС призупинено митне оформлення дитячої інтерактивної іграшки - ляльки "Маша" в якій відтворено персонаж "Маша" з Твору, а також з зображенням на упаковці персонажів аудіовізуального твору - мультиплікаційного серіалу "Маша і Мєдвєдь", що підтверджується листом №06-70-24/1332 від 26.12.2014 (а.с.63, т.1).

В структурі товару, а також упаковки до нього, без дозволу TOB "Маша і Мєдвєдь", використано зображення персонажів: "Маша", "Мєдвєдь" з Твору. Загалом відповідачем, як зазначає позивач, шляхом ввезення на митну територію України контрафактної дитячої інтерактивної іграшки - ляльки "Маша", було неодноразово порушено права позивача на 2 окремі об'єкти інтелектуальної власності - 2 персонажі з Твору.

Зсилаючись на ст.15 Бернської конвенції про охорону літературних і художніх творів від 24.07.1971, ст. 441 ЦК України, ст. ст. 1, 9, 15, ч.1 ст.50, п.г ч.1 ст.52 ЗУ "Про авторське право і суміжні права" та п.п. 27, 51.2 Постанови пленуму ВГС України №12 від 17.10.2012 "Про деякі питання практики вирішення спорів, повязаних із захистом прав інтелектуальної власності", позивач просить стягнути з відповідача компенсацію за кожний окремий об'єкт авторського права в розмірі 10 мінімальних заробітних плат за використання 7 персонажів з твору: "Маша", "Медведь", "Заяц", "Белка", "Волк Хитрый", "Ежик", "Панда". Загальна сума компенсації становить 85260,00грн. (7х10х1218,00).

В судовому засіданні представники позивача пояснили, що відповідач своїми діями (в разі розповсюдження контрафактного товару в роздрібній торгівлі) завдасть значних збитків підприємствам, які купили ліцензію на використання та продаж іграшок з логотипами "Маша і медвєдь", оскільки одиниця контрафактного товару витісняє з ринку одиницю ліцензійного товару. Наголосили, що відповідач, при виявленні об'єктів інтелектуальної власності, зобов'язаний був, для правомірного користування цим об'єктом, отримати дозвіл від власника такого права. Зауважили, що вказаний дозвіл має відповідну вартість.

Відповідач, заперечуючи проти позову, у відзиві на позовну заяву (а.с. 8-10, т. 2) вказує, що підприємство замовило згідно контракту від 02.10.2014 року, специфікації та замовлення, у постачальника - продавця, «Marvels holding company limited)), іграшку - лялька "Маша" пластмасова та іграшку - музичний телефон пластмасовий, які не містять в своєму складі персонажів мультиплікаційного твору "Маша і Мєдвєдь". Відповідач погоджується, що на його замовлення було завезено на митну територію України, як вже з'ясувалося, контрафактну продукцію, але дані дії були здійсненні без будь-якого умислу чи без будь-якої мети збагачення за рахунок відомого мультиплікаційного твору "Маша і Мєдвєдь". При цьому стверджує, що іграшка - лялька "Маша" та іграшка - музичний телефон, які ввезені на митну територію України на підставі інвойсу від 01.11.2014 року № GH1453/25, на даний момент не належать TOB "Украгро-Холдінг Полісся", оскільки не пройшли розмитнення. Вважають, що власником даного товару на сьогоднішній день є ще "Marvels holding company limited", який у листі-відповіді (а.с.18, т.2) підтвердив, що при завантажені контейнера менеджер допустив помилку.

Представники відповідача в судовому засіданні вказали, що доказом зазначеного вважають, зокрема, направлення постачальнику заявки на іграшки, які мали б інший вигляд і не мали б жодного відношення до мультиплікаційного серіалу "Маша і Медвєдь".

Також відповідач звертає увагу, що заявляючи даний позов, позивач вказує на ввезення на митну територію України відповідачем контрафактної продукції: дитячої іграшки - музичний телефон (товар - 1) та дитячої інтерактивної іграшки - лялька "Маша" (товар - 2), кожен з яких містить зображення, що відтворюють персонажів аудіовізуального твору мультиплікаційного серіалу "Маша і Мєдвєдь". Вважають, що позивач належними та допустимими доказами не довів факт семиразового, у розумінні норм авторського права, порушення відповідачем прав позивача шляхом ввезення на митну територію України товарів. Тому стягненню підлягає сума компенсації за дворазове порушення прав позивача ввезенням на митну територію України дитячої іграшки - музичний телефон та дитячої іграшки - лялька "Маша".

Представники відповідача заперечили щодо клопотання позивача про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 10 відсотків суми, присудженої судом на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Маша і Мєдвєдь" та щодо конфіскації товару і передачі його на користь держави, оскільки вважають, що вказаний товар підлягає поверненню постачальнику, як помилково поставлений.

Звернули увагу, що представник позивача свої пояснення обґрунтовує припущеннями, які не можуть братись судом до уваги в якості доказів.

Третя особа позовні вимоги підтримала з підстав, викладених у письмових поясненнях (а.с. 121-123, т.1; а.с. 21-22, 30-31, 45-46, т.2). Вказує, що оскільки справа про порушення митних правил за ст. 476 МК України митницею не порушувалась, то можливим є прийняття рішення у даній справі відповідно п.3 ч.2 ст. 432 ЦК України - вилучення з цивільного обороту товарів, виготовлених або введених у цивільний оборот з порушенням права інтелектуальної власності та знищення таких товарів.

Звертає увагу, що згідно Правил Інкотермс право власності на товар перейшло імпортеру з моменту доставки до визначеного місця, тому вимога про повернення товару власнику є неправомірною.

Також, посилається на те, що декларант знехтував, визначеним п. 3 ст. 75 МК України правом, здійснити перевірку товару на об'єкти інтелектуальної власності та, відповідно до вимог ч.2 ст. 266 МК України, перед подачею митної декларації з дозволу органу доходів і зборів здійснити фізичний огляд товарів з метою перевірки їх відповідності опису (відомостям), зазначеному у товаросупровідних документах, взяти проби та зразки товарів.

Представник третьої особи та представники відповідача стосовно задоволення клопотання позивача про вилучення контрафактних примірників товару та передачу їх ТОВ "Маша і Медвєдь" для подальшої безоплатної передачі у дитячий будинок, у випадку задоволення позову, не заперечили.

Оцінивши в сукупності матеріали справи та пояснення учасників процесу, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, господарський суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог, враховуючи наступне.

Україна та Російська Федерація, резидентом якої є позивач, - учасники Угоди про співробітництво в галузі охорони авторського права і суміжних прав, яка набрала чинності для України 27.06.1995.

Згідно ст. 1 Угоди про співробітництво в галузі охорони авторського права і суміжних прав, Держави-учасниці забезпечують на своїх територіях виконання міжнародних зобов'язань, що випливають із участі колишнього Союзу РСР у Всесвітній конвенції про авторське право (у редакції 1952 року), виходячи з того, що дата набуття чинності зазначеної Конвенцією для колишнього Союзу РСР (27 травня 1973 року) є датою, з якої кожна Держава-учасниця вважає себе зв'язаною її положеннями.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Всесвітньої конвенції про авторське право, випущені в світ твори громадян будь-якої Договірної Держави, рівно як і твори, вперше випущені в світ на території такої Держави, користуються в кожній іншій Договірній Державі охороною, яку така Держава надає творам своїх громадян, які вперше випущені в світ на її власній території.

Статтею 37 Закону України "Про міжнародне приватне право" визначено, що до правовідносин у сфері захисту прав інтелектуальної власності застосовується право держави, у якій вимагається захист цих прав.

Відповідно до п. д) ч. 1 ст. 3 Закону України "Про авторське право і суміжні права", дія цього Закону поширюється на твори та об'єкти суміжних прав, які охороняються відповідно до міжнародних договорів України.

Згідно ст. 1 Закону України "Про авторське право і суміжні права", виключне право - майнове право особи, яка має щодо твору, виконання, постановки, передачі організації мовлення, фонограми чи відеограми авторське право і (або) суміжні права, на використання цих об'єктів авторського права і (або) суміжних прав лише нею і на видачу лише цією особою дозволу чи заборону їх використання іншим особам у межах строку, встановленого цим Законом (ст. 1 Закону України "Про авторське право і суміжні права").

Згідно ст. 1 Закону України "Про авторське право і суміжні права", к о н т р а ф а к т н и й примірник твору, фонограми, відеограми - примірник твору, фонограми чи відеограми, відтворений, опублікований і (або) розповсюджуваний з порушенням авторського права і (або) суміжних прав, у тому числі примірники захищених в Україні творів, фонограм і відеограм, що ввозяться на митну територію України без згоди автора чи іншого суб'єкта авторського права і (або) суміжних прав, зокрема з країн, в яких ці твори, фонограми і відеограми ніколи не охоронялися або перестали охоронятися.

Як вказує позивач та вбачається з матеріалів справи, 01.04.2008 між Товариством з обмеженою відповідальністю Студія "Анімаккорд" (замовник) та Кузовковим О.Г. (автор-виконавець) укладено авторський договір замовлення №ОК-2/2008, умовами якого передбачено, що автор-виконавець зобов'язаний створити та передати замовнику сценарій 8 серій дитячого телевізійного серіалу "Маша і Мєдвєдь" (а.с. 43-44, т.1).

Згідно акту здачі-приймання робіт від 23.08.2008 (а.с. 49, т.1), відповідно до авторського договору замовлення автор - виконавець створив та передав замовнику сценарій восьми серій дитячого телевізіонного серіалу "Маша і Мєдвєдь".

Також, в матеріалах справи міститься копія службового завдання №1/МиМ-С1 від 12.05.2008 (а.с. 52-53, т.1), згідно якого Червяцов Д.А. створює та передає Товариству з обмеженою відповідальністю "Анімаккорд" виключні права на серію дитячого телевізійного анімаційного серіалу "Маша і Мєдвєдь", а саме "Первая встреча" (фільм).

08.06.2010 між Товариством з обмеженою відповідальністю Студія "Анімаккорд" (правовласник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Маша і Мєдвєдь" (набувач/ позивач) укладено договір № 010601-МиМ про відчуження виключного права на аудіовізуальний твір (а.с. 21-24, т.1).

Відповідно до п.п. 1.3. та 1.4 Договору правовласник гарантував, що останній є власником виключного права на аудіовізуальний твір. Виключне право на аудіовізуальний твір передається правовласником набувачу в повному об'ємі для використання його будь-яким способом і в будь-якій формі.

Згідно п. 6.1. Договору, останній діє протягом всього терміну дії виключного права на аудіовізуальний твір.

Також, між Товариством з обмеженою відповідальністю Студія "Анімаккорд" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Маша і Мєдвєдь" були укладені додатки до договору №010601-МиМ від 08.06.2014, а саме №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8 від 08.06.2010 (а.с. 25-42, т.1).

Пунктом 2 Додатку №1 до Договору №010601-МиМ від 08.06.2010 передбачено, що одночасно з передачею права на аудіовізуальний твір передаються в повному обсязі виключні права на всі юридично значущі охоронювані елементи аудіовізуального твору (включно, але не обмежуючись, назвою аудіовізуального твору та його окремих серій, графічним зображенням, мальованими зображеннями персонажів аудіовізуального твору, їх іменами, текстом), незалежно від того чи поіменовані вказані елементи безпосередньо в таких Додатках до Договору №010601-МиМ.

Тобто, умовами вказаного договору та додатків до нього підтверджується, що ТОВ "Маша і Мєдвєдь" є власником виключних прав в повному обсязі на аудіовізуальний твір - мультиплікаційний серіал "Маша і Мєдвєдь", який, в силу статті 8 Закону України "Про авторське право і суміжні права", охороняється як твір, відповідно до цього Закону.

Згідно положень ст. 9 Закону України "Про авторське право і суміжні права", частина твору, яка може використовуватися самостійно, у тому числі й оригінальна назва твору, розглядається як твір і охороняється відповідно до цього Закону.

Відповідно до статті 15 Закону України "Про авторське право і суміжні права", до майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) належать: виключне право на використання твору, а також виключне право на дозвіл або заборону використання твору іншими особами. Майнові права автора (чи іншої особи, яка має авторське право) можуть бути передані (відчужені) іншій особі згідно з положеннями статті 31 цього Закону, після чого ця особа стає суб'єктом авторського права.

За приписами частини першої статті 31 Закону України "Про авторське право і суміжні права", автор (чи інша особа, яка має авторське право) може передати свої майнові права, зазначені у статті 15 цього Закону, будь-якій іншій особі повністю чи частково. Передача майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) оформляється авторським договором.

Як підтверджено наявними в матеріалах справи митними деклараціями, відповідачем ввезено на територію України, зокрема товар - лялька "Маша" та товар - музичний телефон (а.с. 12-136, т.1). Однак, в матеріалах справи відсутні докази надання позивачем відповідачу прав на використання аудіовізуального твору "Маша і Мєдвєдь" чи окремих його частин, персонажів, тощо.

Розглядаючи доводи відповідача, про те, що на даний час він не є власником імпортованого товару, господарський суд враховує наступне.

Згідно ст. 1 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність", момент здійснення експорту (імпорту) - момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця.

Умовами п. 3.2. Контракту від 02.10.2014 (а.с. 11-13, т.2), укладеного між ТОВ "Украгро-Холдінг Полісся" та Marvels holding company limited, обумовлено, що умови поставки товару згідно Інкотермс 2000: СРТ м.Іллічівськ, СРТ м.Одеса Україна, СРТ м.Київ, Україна, СРТ м. Житомир, Україна.

Термін СРТ по Інкотерс 2000 - "фрахт / перевезення оплачені до" (... назва пункту призначення). Даний Інкотермс CPT, CARRIAGE PAID TO, припускає, що продавець виконає доставку вантажу вказаному ним перевізнику. Продавцю слід виплатити витрати, пов'язані з перевезенням товару до конкретного пункту призначення. Згідно з Інкотермс 2000 CPT, на покупця покладаються обов'язки по всім витратам після доставки вантажу перевізнику і ризики втрати або пошкодження товару.

Згідно А.4 Інкотерс 2000, продавець зобов'язаний надати товар у розпорядження покупця в названому місці поставки, без завантаження на будь-який приймаючий транспортний засіб, в узгоджений день чи в межах погодженого періоду або, якщо такого часу не обумовлено, у строк, звичайний для поставки аналогічних товарів. Якщо сторони не узгодили конкретної точки в межах названого місця поставки, і наявні декілька придатних для цього точок, продавець може вибрати таку точку в межах місця поставки, яка найбільш відповідає його цілям.

Відповідно до ч. 1 ст. 38 ЗУ "Про міжнародне приватне право", право власності та інші речові права на нерухоме та рухоме майно визначаються правом держави, у якій це майно знаходиться, якщо інше не передбачено законом.

Нормами ч. ч.1, 2 ст. 334 ЦК України визначено, що право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Переданням майна вважається вручення його набувачеві або перевізникові, організації зв'язку тощо для відправлення, пересилання набувачеві майна, відчуженого без зобов'язання доставки.

Тобто, з вищенаведеного вбачається, що право власності відповідача на товар перейшло з моменту доставки товару до визначеного у договорі місця, у зв'язку з чим доводи відповідача, що він не є власником товару, не відповідають обставинам справи.

Водночас, зважаючи на заперечення відповідача стосовно його необізнаності з тим, які саме іграшки поставлено, суд враховує, що за приписами ч.2 ст. 266 МК України, перед подачею митної декларації декларант має право з дозволу органу доходів і зборів здійснювати фізичний огляд товарів з метою перевірки їх відповідності опису (відомостям), зазначеному у товаросупровідних документах, брати проби та зразки товарів, натомість таким правом відповідач не скористався.

До того ж, відповідно до абз.5 п. 27 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №12 від 17 жовтня 2012 року "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності" (далі - Постанови), особа, що розповсюджує примірники, в яких відображено об'єкти авторського права та/або суміжних прав без дозволу суб'єкта такого права, несе відповідальність за порушення законодавства про авторське право і суміжні права і в тому випадку, коли контрафактну продукцію нею отримано за договором з третіми особами.

Зазначені приписи законодавства спростовують вплив доводів відповідача щодо переписки з постачальником спірних товарів, а саме по помилковості їх поставки, на результат вирішення спору. До того ж, доказів направлення та отримання доданих відповідачем до справи листів матеріали справи не містять.

За вказаного, суд вважає правомірними доводи позивача та третьої особи щодо контрафактності вищезазначеного товару.

Згідно приписів ч. 1 ст. 50 Закону України "Про авторське право і суміжні права", порушенням авторського права і (або) суміжних прав, що дає підстави для судового захисту, є, зокрема: ввезення на митну територію України і розповсюдження контрафактних примірників творів, фонограм, відеограм і програм організацій мовлення; ввезення на митну територію України без дозволу осіб, які мають авторське право і (або) суміжні права, примірників творів, фонограм, відеограм, програм мовлення.

Відповідно до п. "г" ч. 1 ст. 52 цього Закону, при порушеннях будь-якою особою, зокрема, авторського права, передбаченого статтею 50 закону, суб'єкти авторського права мають право подавати позови про відшкодування збитків (матеріальної шкоди), включаючи упущену вигоду, або стягнення доходу, отриманого порушником внаслідок порушення ним авторського права, або виплату компенсацій.

Пунктом "г" ч. 2 ст. 52 ЗУ "Про авторське право і суміжні права" передбачено, що суд має право постановити рішення чи ухвалу про: виплату компенсації, що визначається судом, у розмірі від 10 до 50000 мінімальних заробітних плат, замість відшкодування збитків або стягнення доходу.

При визначенні компенсації, яка має бути виплачена замість відшкодування збитків чи стягнення доходу, суд зобов'язаний у встановлених пунктом "г" ч. 2 ст. 52 Закону межах визначити розмір компенсації, враховуючи обсяг порушення та (або) наміри відповідача.

Відповідно до п.п. 51.2, 51.3 Постанови, компенсація підлягає виплаті у разі доведення факту порушення майнових прав суб'єкта авторського права та/або суміжних прав, а не розміру заподіяних збитків. Таким чином, для задоволення вимоги про виплату компенсації достатньо наявності доказів вчинення особою дій, які визнаються порушенням авторського права та/або суміжних прав, а розмір збитків суб'єкт такого права доводити не зобов'язаний. Водночас розмір доведених збитків має враховуватися господарським судом у визначенні розміру компенсації.

Кожен о к р е м и й ф а к т п р о т и п р а в н о г о в и к о р и с т а н н я об'єктів авторського та/або суміжних прав, в тому числі неодноразове використання одного й того самого об'єкта, становить самостійне порушення і може бути підставою для застосування відповідальності у вигляді стягнення компенсації. У визначенні розміру такої компенсації господарським судам необхідно виходити з конкретних обставин справи і загальних засад цивільного законодавства, встановлених статтею 3 ЦК України, зокрема, справедливості, добросовісності та розумності.

У пункті 42 постанови Пленуму Верховного Суду України від 04.06.2010 № 5 "Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжних прав" зазначено, що розмір компенсації визначається судом у межах заявлених вимог у залежності від характеру порушення, ступеню вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується: тривалість порушення та його обсяг (одно- або багаторазове використання об'єкта авторського права); передбачуваний розмір збитків потерпілої особи; розмір доходу, отриманого внаслідок правопорушення; кількість потерпілих осіб; наміри відповідача; наявність раніше вчинених відповідачем порушень виключного права даного позивача; можливість відновлення попереднього стану та необхідні для цього зусилля тощо. Відповідні мотиви визначення розміру компенсації мають бути наведені в судовому рішенні.

Так, згідно актів про взяття проб (зразків) товарів від 30.01.2015 митницею надано зразки товарів: інтерактивна іграшка - кукла "Маша" та іграшка - музичний телефон, з зображенням на лицьовій стороні героїв мультфільму "Маша и Медведь" (а.с. 144-145, т.1).

За результатами огляду в судовому засіданні вказаних зразків, що також підтверджено позивачем та не було заперечено відповідачем, встановлено, що товар-лялька "Маша" та зображення, що містяться на обох товарах відтворюють персонажів аудіовізуального твору "Маша і Мєдвєдь".

При перевірці обґрунтованості розміру заявленої компенсації, судом враховується, що відповідачем порушено право інтелектуальної власності шляхом ввезення на територію України товару - музичного телефону та товару - ляльки "Маша", що є двома о к р е м и ми ф а к т а м и п р о т и п р а в н о г о в и к о р и с т а н н я об'єктів авторського права. Тобто, фактично відповідачем двічі вчинено порушення, оскільки вищевказані зображення персонажів твору використані в двох товарах та на їх упаковці. Враховуючи обсяг (використання об'єктів авторського права у 2-х товарах сукупною фактичною вартістю 8042,94грн. (а.с.33, т.2)) та характер порушення (лише ввезення), можливий розмір збитків потерпілої особи, кількість фактично потерпілих осіб (лише позивач), відсутність раніше вчинених відповідачем порушень виключного права даного позивача, можливість відновлення попереднього стану позивача, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню є компенсація в розмірі 24360,00грн. (2*10*1218). У задоволенні 60900,00грн. компенсації слід відмовити.

Відповідно до ч. 4 ст. 52 ЗУ "Про авторське право і суміжні права", суд може постановити рішення про вилучення чи конфіскацію всіх контрафактних примірників творів, фонограм, відеограм чи програм мовлення, щодо яких встановлено, що вони були виготовлені або розповсюджені з порушенням авторського права і (або) суміжних прав, а також засобів обходу технічних засобів захисту.

За рішенням суду вилучені контрафактні примірники творів (у тому числі комп'ютерні програми і бази даних), фонограм, відеограм, програм мовлення на вимогу особи, яка є суб'єктом авторського права і (або) суміжних прав і права якої порушено, можуть бути передані цій особі. Якщо ця особа не вимагає такої передачі, то контрафактні примірники підлягають знищенню, а матеріали і обладнання, що використовувалися для відтворення контрафактних примірників, підлягають відчуженню із перерахуванням виручених коштів до Державного бюджету України.

Відповідно п. 53 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №12 від 17 жовтня 2012 року "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності", за змістом частини четвертої статті 52 Закону України "Про авторське право і суміжні права", суду надано право прийняти рішення про вилучення чи конфіскацію контрафактних примірників творів, фонограм, відеограм чи програм мовлення і в тих випадках, коли позивач не заявляє відповідних вимог.

Оскільки позивачем подано заяву про конфіскацію контрафактних товарів та передачу їх ТОВ "Маша і Мєдвєдь", господарський суд дійшов висновку про задоволення вказаної заяви на підставі абз. 2 ч.4 ст. 52 Закону України "Про авторське право і суміжні права".

При цьому суд враховує, що згідно уніфікованої митної квитанції МД-1 серія КБ №383462 від 26.12.2014 фактично на зберігання митницею прийнято наступний товар: дитяча іграшка - музичний телефон з зображенням на лицьовій стороні героїв мультиплікаційного фільму "Маша і медведь" у кількості - 472 шт. та інтерактивна іграшка - кукла "Маша" у кількості - 354 шт. (а.с. 33, т.2).

Розглядаючи заявлене позивачем клопотання про накладення на відповідача штрафу, господарський суд враховує наступне.

Відповідно ч.3 ст. 52 Закону України "Про авторське право і суміжні права" суд може постановити рішення про накладення на порушника штрафу у розмірі 10 відсотків суми, присудженої судом на користь позивача. Сума штрафів передається у встановленому порядку до Державного бюджету України.

Оскільки вищенаведена норма не містить імперативного характеру, а встановлює право суду, зважаючи на те, що вказане порушення вчинено відповідачем вперше (доказом чого є надані митницею пояснення (а.с. 45-46, т.2)), враховуючи характер і обсяг вчиненого порушення, керуючись приписами п.6 ст.3 Цивільного кодексу України, господарський суд не вбачає підстав для накладення на відповідача штрафу.

Відповідно до статей 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести належними та допустимими у справі доказами ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст. 32 ГПК, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність або відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін.

Отже, позов підтверджений належними доказами та підлягає частковому задоволенню.

Судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 32-34, 49, 69, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Украгро-Холдинг Полісся" (10002, Житомирська обл., м. Житомир, вул. Велика Бердичівська, буд 113, кв.17, ід. код 39313735)

на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Маша і Мєдвєдь" (129085, Росія, м. Москва, вул. Годовікова, буд.9, будова 3, ід. номер 7717673901)

- 24360,00 грн. компенсації за порушення виключних прав позивача на самостійну частину твору;

- 522,00 грн. судового збору.

3. В стягненні 60900,00грн. компенсації за порушення виключних прав позивача на самостійну частину твору відмовити.

4. Вилучити контрафактні примірники товару (дитячої іграшки - музичний телефон з зображенням на лицьовій стороні героїв мультика "Маша і медведь" у кількості - 472 шт. (митна декларація типу "ІМ 40 ДЕ" №101060000/2014/020892 від 25.12.2014 з кодом УКТЗЕД 9503005500) та інтерактивної іграшки - кукла "Маша" у кількості - 354 шт. (митна декларація "ІМ 40 ДЕ" №101060000/2014/020889 від 25.12.2014 з кодом УКТЗЕД 9503002100) та передати товар Товариству з обмеженою відповідальністю "Маша і Мєдвєдь" (129085, Росія, м. Москва, вул. Годовікова, буд.9, будова3, ід. номер 7717673901).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 06.04.15

Суддя Вельмакіна Т.М.

Віддрукувати:

1- до справи

2 - відповідачу (наручно)

3 - третій особі (рек. з пов.)