Ухвала суду № 43472647, 02.04.2015, Вінницький апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 686/25566/14-а

Головуючий у 1-й інстанції: Демінська А.А.

Суддя-доповідач: Біла Л.М.

02 квітня 2015 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Білої Л.М.

суддів: Граб Л.С. Матохнюка Д.Б. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Хмельницькій області на постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 15 січня 2015 року у справі за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України у м.Хмельницькому до управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Хмельницькій області про скасування постанови про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій,

В С Т А Н О В И В :

У грудні 2014 року Управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому Хмельницької області звернулося до Хмельницького міськрайонного суду з позовом до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Хмельницькій області про скасування постанови про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій ВП №31977373 від 20.11.2014 року.

Постановою Хмельницького міськрайонного суду від 15 січня 2015 року адміністративний позов задоволено. Постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Хмельницькій області від 20.11.2014 року ВП № 31977373 про стягнення з Управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому витрат на проведення виконавчих дій в сумі 71,76 грн. скасовано.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції від 15.01.2015 року та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом при ухваленні рішення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

В судове засідання учасники процесу не з'явилися, хоча про час та місце розгляду справи повідомлялися своєчасно та належним чином.

У зв'язку з неприбуттям жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про його дату, час і місце, а також враховуючи те, що їх явка в судове засідання не визнавалась обов'язковою, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, відповідно до п.2 ч.1 ст.197 КАС України, за наявними у справі матеріалами, при цьому, згідно ч.6 ст.12, ч.1 ст.41 КАС України, повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не відбувається.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 03 лютого 2010 року та додатковою постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 08 квітня 2010 року зобов'язано управління Пенсійного фонду України у м.Хмельницькому усунути порушення страхувальником - ДП ДАК "Хліб України" сплату внесків з усієї заробітної плати ОСОБА_3 за липень-грудень 2000 року помісячно реченням «за місяцями її нарахування та за ставками й максимальними обмеженнями на час їх справляння - за липень 2000 року - 1812,64 грн., за серпень - 1391,21 грн., за вересень 2000 року 869,46 грн., за жовтень 884 грн., за листопад 882,53 грн., за грудень 1290,38 грн., з урахуванням сум заборгованої і виплаченої за рішенням суду заробітної плати за місяцями її нарахування з урахуванням сум компенсації за ставками страхових внесків на час їх справляння, забезпечивши право позивача на перерахунок пенсії за віком.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2011 року апеляційну скаргу УПФ України в м. Хмельницькому задоволено частково, постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 03 лютого 2010 року у справі № 2а-35/10 в частині визнання дій та бездіяльності УПФ України в м. Хмельницькому протиправними, стягнення з УПФ України в м. Хмельницькому моральної шкоди скасовано та прийнято в цій частині нову постанову, якою в задоволенні цих позовних вимог відмовлено; в решті постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 03 лютого 2010 року залишено без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 29 січня 2014 року касаційні скарги УПФ України в м. Хмельницькому та ОСОБА_3 залишено без задоволення, постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 03 лютого 2010 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2011 року залишено без змін.

УПФ України у м. Хмельницькому на виконання вимоги державного виконавця № 3777/2 від 09.10.2014 року, яка надійшла до управління 13.10.2014 року, направлено державному виконавцю заяву про відкладення виконавчих дій (вих.№ 25318/06 від 14.10.2014 року), оскільки в червні 2013 року управління звернулось до Хмельницького міськрайнного суду із заявою про роз'яснення постанови Хмельницького міськрайонного суду від 03.02.2010 року та додаткової постанови від 08.04,2010 року (вих.№ 16333/06 від 14.06.2013 року).

В зв'язку із перебуванням справи в суді касаційної інстанції, заява управління розглянута ухвалою Хмельницького міськрайонного суду від 18.07.2014 року, якою в задоволенні заяви управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому про роз'яснення постанови Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 03.02.2010 року та додаткової постанови від 08.04.2010 року відмовлено.

Ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 28.10.2014 року апеляційну скаргу УПФ України у м. Хмельницькому було залишено без задоволення, а ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 18 липня 2014 року - без змін. Вище зазначена ухвала була надіслана управлінню електронною поштою лише 26.11.2014 року.

20.11.2014 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Хмельницькій області при примусовому виконанні виконавчого листа № 2а-35/10р, виданого 04.01.2012 року Хмельницьким міськрайонним судом на виконання вище вказаних постанови та додаткової постанови Хмельницького міськрайонного суду було винесено постанову ВП № 31977373 про стягнення з боржника Управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницький витрат на проведення виконавчих дій в сумі 71,76 грн. Зазначену постанову Управління отримало 24.11.2014 року.

Разом з тим судом встановлено, що постановою Хмельницького міськрайонного суду від 03.02.2010 року та додатковою постановою від 08.04.2010 року зобов'язано УПФ України у м. Хмельницькому усунути порушення страхувальником - ДП ДАК "Хліб Україна" сплати внесків з усієї заробітної плати позивача за липень - грудень 2000 року, яке неможливо виконати без проведення перевірки. Перевірку провести неможливо, оскільки ДП ДАК "Хліб України" відсутнє за юридичною адресою протягом тривалого часу. З метою виконання зазначеного рішення у спосіб та порядок, встановлений судовим рішенням, УПФ України у м. Хмельницькому направлено лист-запит до ДАК "Хліб України" щодо усунення порушень страхувальником - ДП ДАК "Хліб України" сплати внесків за період липень-грудень 2000 року з усієї заробітної плати ОСОБА_3 (вих.№ 25396/06 від 15.10.2014 року) та, крім того, направлено лист до УПФ України в Печерському районі м. Києва щодо проведення перевірки сплати внесків Хмельницьким обласним Дочірнім підприємством ДАК "Хліб України" щодо застрахованої особи ОСОБА_4 (вих. № 25395/06 від 15.10.2014 року).

Не погоджуючись з вищевказаною постановою від 20.11.2014 року про стягнення витрат на проведення виконавчих дій позивач звернувся з даним позовом до суду.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не надано суду доказів на підтвердження правомірності складеної постанови, зокрема, на спростування доводів позивача щодо передчасності винесення оскаржуваної постанови - до набрання законної сили ухвалою Вінницького апеляційного суду від 28.10.2014 року - та на підтвердження обґрунтованості вказаного в постанові розміру витрат, не надано суду для огляду матеріалів відповідного виконавчого провадження (не надано їх копій для приєднання до справи).

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Так, умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, регламентуються Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно до ст.1 Закону України "Про виконавче провадження" (далі - Закон) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Відповідно до Закону України "Про державну виконавчу службу" примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, відділів державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції, районних, міських (міст обласного значення), районних в містах відділів державної виконавчої служби відповідних управлінь юстиції (ст.2 Закону)

Відповідно до ч.1 ст.41 Закону України "Про виконавче провадження" витрати органів державної виконавчої служби, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження.

У ч.2 ст.41 Закону України "Про виконавче провадження" зазначено, що витрати виконавчого провадження здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України та коштів виконавчого провадження, які використовуються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч.4 ст.41 Закону України "Про виконавче провадження" до витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, належать кошти, за рахунок яких здійснено оплату: 1) перевезення, зберігання і реалізації майна боржника; 2) послуг експертів, суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання та інших осіб, залучених у встановленому законом порядку до провадження виконавчих дій; 3) поштового переказу стягувачу стягнених аліментних сум; 4) проведення розшуку боржника, його майна або розшуку дитини; 5) розміщення оголошення в засобах масової інформації; 6) виготовлення та пересилання документів виконавчого провадження, ведення Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень; 7) інших витрат, необхідних для забезпечення належної організації виконання рішень органами державної виконавчої служби.

Частиною 5 ст.41 зазначеного Закону визначено, що про стягнення з боржника витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, державний виконавець виносить постанову, яка затверджується начальником відповідного відділу державної виконавчої служби. Зазначена постанова надсилається сторонам не пізніше наступного робочого дня після її винесення і може бути оскаржена ними до суду у десятиденний строк.

Як слідує з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, що 26.11.2014 року на адресу УПФ у м.Хмельницькому надійшла ухвала Вінницького апеляційного адміністративного суду про залишення без змін ухвали Хмельницького міськрайонного суду від 18.07.2014 року про відмову в роз'ясненні постанови та додаткової постанови суду, а оскільки її було прийнято в порядку письмового провадження, то законної сили вона набрала через 5 днів після відправлення, а відтак оскаржувану постанову про стягнення витрат на проведення виконавчих дій було винесено до набрання законної сили вказаною ухвалою, тобто передчасно.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що постанова головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Хмельницькій області за виконавчим провадженням ВП № 31977373 від 20.11.2014 року про стягнення з боржника Управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницький витрат на проведення виконавчих дій в сумі 71,76 грн. є протиправною та підлягає скасуванню.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частина 3 ст.2 КАС України встановлює, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Виходячи з встановлених обставин справи та вищенаведених норм законодавства України, апеляційний суд дійшов висновку, що відповідач діяв не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України, не обґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Згідно з ч.1 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 КАС України. Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд апеляційної інстанції зауважує, що в ході розгляду справи відповідачем не доведено правомірність прийнятого спірного рішення, в той час, як позивачем доведено наявність обставин, що обґрунтовують заявлені вимоги.

Відповідно до ст.198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право, зокрема, залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Згідно з ч.1 ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З підстав наведеного вище, колегія суддів Вінницького апеляційного адміністративного суду дійшла висновку, що суд першої інстанції при ухваленні оскарженої постанови вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для її скасування.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Хмельницькій області залишити без задоволення, а постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 15 січня 2015 року - без змін.

ухвала суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.

Головуючий /підпис/ Біла Л.М.

Судді /підпис/ Граб Л.С.

/підпис/ Матохнюк Д.Б.

З оригіналом згідно:

секретар