Постанова № 43472540, 01.04.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2015 р. Справа № 818/3451/14Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бершова Г.Є.

Суддів: Катунова В.В. , Ральченка І.М.

за участю секретаря судового засідання Кудіної Я.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Білопільського районного центру зайнятості на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 22.12.2014р. по справі № 818/3451/14

за позовом Білопільського районного центру зайнятості

до ОСОБА_1

про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Білопільський районний центр зайнятості, звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 4825,80 грн.

Свої вимоги мотивував тим, що відповідачу з 17.01.2014 надано статус безробітного, з 24.01.2014 призначено виплату допомогу по безробіттю. Виплата допомоги по безробіттю проводилась по 20.10.2014. Відповідач знятий з обліку у зв'язку з встановленням факту подання особою недостовірних даних, оскільки ОСОБА_1 є членом сільськогосподарського виробничого кооперативу "Буринська Слобода", про що він не повідомляв центр зайнятості. За період з 25.01.2014 по 20.10.2014 ОСОБА_1 була виплачена допомога по безробіттю в сумі 4825,80 грн., яка у добровільному порядку не повернута.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 22.12.2014 року у задоволенні позову було відмовлено.

Позивач не погодився із таким рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить постанову суду скасувати та прийняти нову, якою позовні вимоги задовольнити.

Сторони в судове засідання не прибули, повідомлялись належним чином.

Відповідно до ч. 6 ст. 12 та ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання 01.04.2015 року за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Відповідно до статті 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що до Білопільського РЦЗ за сприянням у працевлаштуванні 17.01.2014 звернувся із заявою ОСОБА_1 (а.с.6). В цей же день за поданою ним письмовою заявою йому був наданий статус безробітного, а з 24.01.2014 року - призначена виплата допомоги по безробіттю на підставі Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття".

Буринським районним центром зайнятості було проведено розслідування страхових випадків та обгрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", за результатами якого складено акт від 06.10.2014 року (а.с.7-8).

Колегією суддів встановлено, що з 25.01.2014 року ОСОБА_1 є членом сільськогосподарського виробничого кооперативу «Буринська Слобода». Відповідач про те, що він є членом кооперативу, Білопільський районний центр зайнятості в період перебування на обліку як безробітний не повідомляв.

Таким чином, виплата допомоги по безробіттю проводилась по 20.10.2014 року, знятий з обліку у зв'язку з встановленням факту подання особою недостовірних даних (а.с.15).

За період з 25.01.2014 року по 20.10.2014 року ОСОБА_1 була виплачена допомога по безробіттю в сумі 4825,80 грн., що підтверджується довідкою Білопільського РЦЗ №1671 від 04.11.2014 року (а.с.10).

Листом №01-21/1044 від 04.11.2014 Білопільським РЦЗ була направлена вимога ОСОБА_1 про сплату заборгованості в сумі 4825,80 грн. (а.с.11), яка не була сплачена.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, виходив з того, що факт асоційованого членства у сільськогосподарському кооперативі не дає підстав вважати відповідача зайнятою особою, за умови, що він не приймав жодної трудової участі у діяльності кооперативу та не отримував у зв'язку з цим прибутку.

Колегія суддів не погоджується із такими висновками суду першої інстанції з огляду на такі обставини.

В доводах апеляційної скарги позивач зазначає, що відповідач відповідно до законодавства відноситься до категорії зайнятого населення, а тому не мав права на отримання допомоги по безробіттю.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про зайнятість населення" безробітний - особа віком від 15 до 70 років, яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів як джерела існування, готова та здатна приступити до роботи.

Згідно зі статтею 4 Закону України "Про зайнятість населення" до зайнятого населення належать особи, які працюють за наймом на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, особи, які забезпечують себе роботою самостійно (у тому числі члени особистих селянських господарств), проходять військову чи альтернативну (невійськову) службу, на законних підставах працюють за кордоном та які мають доходи від такої зайнятості, а також особи, що навчаються за денною формою у загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладах та поєднують навчання з роботою.

Статтею 43 Закону України "Про зайнятість населення" статус безробітного може набути, серед іншого, особа працездатного віку до призначення пенсії (зокрема на пільгових умовах або за вислугу років), яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, готова та здатна приступити до роботи.

Відповідно до статті 45 Закону України "Про зайнятість населення" реєстрація безробітного в територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, припиняється у разі, зокрема, зайнятості особи.

Згідно з п.4 ч.2 статті 44 Закону України "Про зайнятість населення" зареєстровані безробітні зобов'язані iнформувати територiальний орган центрального органу виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi зайнятостi населення та трудової мiграцiї, протягом трьох робочих днiв про обставини припинення реєстрацiї, визначенi у частинi першiй статтi 45 цього Закону.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про сільськогосподарську кооперацію" сільськогосподарський виробничий кооператив - сільськогосподарський кооператив, який утворюється шляхом об'єднання фізичних осіб, які є виробниками сільськогосподарської продукції, для провадження спільної виробничої або іншої господарської діяльності на засадах їх обов'язкової трудової участі з метою одержання прибутку.

Колегією суддів встановлено, що ОСОБА_1 набув ознак зайнятого населення під час вступу до сільськогосподарського виробничого кооперативу "Буринська слобода". Трудова участь відповідача у зазначеному кооперативі підтверджується актом приймання-передачі ВРХ на утримання від 25.01.2014 року, відповідно до якого СВК "Буринська Слобода" було передано члену СВК "Буринська Слобода" ОСОБА_1 для спільного виробництва продукції сільського господарства на засадах обов'язкової трудової участі у процесі виробництва велику рогату худобу, а саме: корову.

Посилання суду першої інстанції на те, що відповідач був асоційованим членом, а тому не приймав жодної трудової участі у діяльності кооперативу та не отримував у зв'язку з цим прибутку колегія суддів вважає помилковими, оскільки Законом України "Про сільськогосподарську кооперацію" взагалі не передбачена можливість асоційованого членства у сільськогосподарському виробничому кооперативі, а передбачена обов'язкова трудова участь його членів з метою одержання прибутку.

Відсутність у відповідача доходу під час його членства у СВК "Буринська Слобода" не надає йому статусу безробітного у розумінні Закону України "Про зайнятість населення".

На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції дійшов помилкових висновків, неправильно застосував норми матеріального права, у зв'язку з чим постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню відповідно до статті 202 КАС України.

Керуючись ст.ст. 41, 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Білопільського районного центру зайнятості задовольнити.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 22.12.2014р. по справі № 818/3451/14 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позовні вимоги Білопільського районного центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (код НОМЕР_1) на користь Білопільського районного центру зайнятості (код 38020201) кошти в сумі 4825,80 грн. (чотири тисячі вісімсот двадцять п'ять гривень 80 копійок).

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Бершов Г.Є.Судді Катунов В.В. Ральченко І.М.