Ухвала суду № 43472490, 31.03.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2015 р.Справа № 816/5058/14Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Подобайло З.Г.

Суддів: Тацій Л.В. , Григорова А.М.

за участю секретаря судового засідання Гришко Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Департамента житлово-комунального господарства Полтавської обласної державної адміністрації на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 22.01.2015р. по справі № 816/5058/14

за позовом Департамента житлово-комунального господарства Полтавської обласної державної адміністрації

до Державної виконавчої служби України третя особа Державна фінансова інспекція в Полтавській області

про визнання дій неправомірними, скасування постанови,

ВСТАНОВИЛА:

Департамент житлово-комунального господарства Полтавської обласної державної адміністрації звернувся до суду з позовом до Державної виконавчої служби України, третя особа без самостійних вимог на предмет спору - Державна фінансова інспекція в Полтавській області про визнання дій старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень ДВС України Канцедала О.О., що виявились у винесенні постанови від 03.12.2014 про стягнення з боржника виконавчого збору за виконавчим провадженням №43043923, неправомірними, скасування постанови від 03.12.2014 про стягнення з боржника виконавчого збору.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 22.01.2015р. у задоволенні адміністративного позову Департаменту житлово-комунального господарства Полтавської обласної державної адміністрації відмовлено.

Не погодившись із вказаною постановою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, вважає зазначене рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 22.01.2015 року таким, що підлягає скасуванню з підстав неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи , просить суд скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 22.01.2015, прийняти нове рішення про задоволення позову у повному обсязі.

Представник відповідача заперечує проти задоволення вимог апеляційної скарги, просить суд апеляційної інстанції відмовити у її задоволенні, постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції , що постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 25.07.2013 у справі №816/972/13-а задоволено позовні вимоги Держфінінспекції в Полтавській області до Департамента, зобов'язано останній виконати пункти 1 та 2 вимоги про усунення порушень виявлених ревізією від 11.09.2012 №16-06-3-14/7884, а саме:

- відобразити в обліку Головного управління дебіторську заборгованість за ПК "Полтававодоканал" в розмірі 179 356 грн 16 коп., що виникла внаслідок безоплатного надання у користування КП "Полтававодоканал" за період з 16.08.2010 по 01.07.2012 приміщення адміністративного будинку по вул. Козака, 1А, яке знаходиться на балансі Головного управління ЖКГ. Стягнути на користь головного управління кошти в розмірі 179 356 грн 16 коп. за рахунок КП "Полтававодоканал" за користування приміщеннями адміністративного будинку по вул. Козака, 1А;

- забезпечити перерахування до обласного бюджету нарахованої плати в розмірі 157 947 грн 21 коп. за фактичне користування КП "Полтававодоканал" за період з 16.08.2010 по 01.07.2012 приміщеннями адміністративного будинку по вул. Козака, 1а, яке знаходиться на балансі Головного управління, за рахунок КП "Полтававодоканал".

На виконання вказаної постанови Полтавським окружним адміністративним судом 05.09.2013 видано виконавчий лист №816/972/13-а.

22.04.2014 р. державним виконавцем відділу примусового виконання рішень ДВС України, на підставі заяви стягувача від 04.04.2014 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №43043923 та надано боржнику 7-денний строк з моменту отримання постанови для добровільного виконання судового рішення.

03.12.2014р. державним виконавцем, в межах виконавчого провадження №43043923, винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі 1360,0 грн.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того , що наведені у позовній заяві обставини не свідчать про поважність причин невиконання судового рішення, а тому не можуть бути підставою для скасування постанови державного виконавця про накладення штрафу, тому суд дійшов висновку про законність оскаржуваної постанови державного виконавця.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позовних вимог , виходячи з наступного.

Згідно з частиною п'ятою статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Однією із основних засад судочинства, передбачених частиною другою статті 129 Конституції України, є обов'язковість судового рішення, що надає йому властивості закону у справі, в якій воно ухвалено, та зобов'язує усі органи державної влади, місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, об'єднання громадян, інших організацій, громадян та юридичних осіб виконувати його в обов'язковому порядку.

Принцип обов'язковості судових рішень є одним із основоположним принципів адміністративного судочинства, що закріплено у статтях 7, 14, 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Умови і порядок виконання на території України судових рішень визначається Законом України від 21 квітня 1999 року № 606-ХІV "Про виконавче провадження" (який діяв на момент прийняття оскаржуваної постанови, далі - Закон № 606-ХІV).

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

У відповідності до частини першої ст. 11 Закону №606 державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно з частиною сьомою статті 12 Закону України "Про виконавче провадження" особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов'язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій.

Відповідно до ч.1 та ч.2 статті 25 КАС України державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

У відповідності до частини першої статті 28 Закону України "Про виконавче провадження" у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. У разі невиконання боржником у той самий строк рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - фізичної особи і в розмірі вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - юридичної особи.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень ДВС України від 22.04.2014 р. відкрито виконавче провадження №43043923 та надано боржнику 7-денний строк з моменту отримання постанови для добровільного виконання судового рішення.

В добровільному порядку виконавчий лист, виданий на підставі постанови Полтавського окружного адміністративного суду від 25.07.2013 р., позивачем у строк , визначений постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень ДВС України від 22.04.2014 р.. не виконано.

Тобто, у зв'язку з невиконанням боржником в добровільному порядку судового рішення , державний виконавець відповідно до вимог ст. 28 Закону України "Про виконавче провадження" в даному випадку повинен своєю постановою стягнути з боржника виконавчий збір, що і зроблено державним виконавцем, а саме винесено постанову від 03.12.2014р. про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі 1360,0 грн.

З урахуванням зазначених обставин та норм права, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку про законність постанови державного виконавця від 03.12.2014 про стягнення з боржника виконавчого збору.

Також, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції , що позивач не повідомляв державного виконавця про наявність обставин, які б ускладнювали своєчасне виконання Департаментом вимог виконавчого листа №816/972/13-а, виходячи з наступного.

Відповідно до частини першої статті 35 Закону України "Про виконавче провадження" за наявності обставин, що перешкоджають провадженню виконавчих дій, або у разі несвоєчасного одержання сторонами документів виконавчого провадження, внаслідок чого вони були позбавлені можливості скористатися правами, наданими їм цим Законом, державний виконавець може відкласти виконавчі дії за заявою стягувача чи боржника або з власної ініціативи на строк до десяти робочих днів. Про відкладання провадження виконавчих дій державний виконавець виносить відповідну постанову, про що повідомляє сторонам.

Таким чином, за наявності обставин, що перешкоджають провадженню виконавчих дій, боржник має інформувати державного виконавця про наявність таких обставин та наділений правом подати заяву про відкладення виконавчих дій.

Позивач в позові та апеляційній скарзі вказує, що постанову про відкриття виконавчого провадження №43043923 від 22.04.2014р. Департаментом отримано 28.04.2014р..

Як вбачається копій матеріалів виконавчого провадження №43043923, які містяться в матеріалах справи, позивач , у визначений державним виконавцем для самостійного виконання вимог виконавчого документа 7-денний строк, не надав до відділу примусового виконання рішень ДВС України відомостей про виконання вимог виконавчого листа №816/972/13-а, виданого Полтавським окружним адміністративним судом.

Позивач посилається на те , що 29.04.2014р. Департаментом за вих. №06-50/844 надіслано простою кореспонденцією на адресу відповідача заяву про відкладення провадження виконавчих дій (а.с. 10-11).

Однак, матеріали справи не містять доказів надіслання та отримання ДВС України вказаної заяви.

Доказів реєстрації зазначеної заяви в журналі вихідної кореспонденції Департаменту до суду не надано.

Також, не надано доказів надіслання та вручення ДВС України заяви від 25.11.2014р. вих. №06-50/2316 , в якій позивач вказує на невиконання постанови Полтавського окружного адміністративного суду від 25.07.2013р. з підставі необхідності звернення до суду із заявою про зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення (а.с. 23-25).

Надана до матеріалів справи копія рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №3600012269526 (а.с. 76) не може вважатись належним доказом вручення відповідачу зазначеної заяви , оскільки сам позивач в позові вказує про надіслання заяви простою кореспонденцією.

Крім того, судом першої інстанції встановлено , що поштове відправлення №3600012269526 подано для відправки 17.12.2014р. та вручено уповноваженій особі відділу примусового виконання рішень ДВС України 19.12.2014р., тобто вже після винесення державним виконавцем спірної постанови та її отримання позивачем.

Будь-яких інших відомостей повідомлення боржником державного виконавця про неможливість своєчасного виконання вимог виконавчого листа №816/972/13-а матеріали справи та копія виконавчого провадження №43043923 не містить.

Доказів виконання постанови Полтавського окружного адміністративного суду від 25.07.2013р. Департаментом ні державному виконавцю ні до суду не надано.

Посилання в позовній заяві та апеляційній скарзі як на підстави неможливості виконання судового рішення з поважних причин на рішення господарського суду Полтавської області від 09.01.2014р. та Харківського апеляційного господарського суду від 27.10.2014р. по іншій справі про стягнення з Комунального підприємства Полтавської обласної ради "Полтававодоканал" 337303,37 грн. та необхідність виставити КП Полтавської обласної ради "Полтававодоканал" рахунок з вказанням суми боргу 179356,16грн. не є підставою для невинесення постанови про стягнення виконавчого збору, оскільки Закон України "Про виконавче провадження" не містить таких виключень.

З огляду на викладене, враховуючи обґрунтування та доводи позову та апеляційної скарги, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Враховуючи вищезазначене, суд апеляційної інстанції погоджується повністю із висновком суду першої інстанції, так як обставини справи встановлені правильно, докази досліджені вірно, відповідно рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, тому судове рішення не підлягає скасуванню, апеляційна скарга не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Департамента житлово-комунального господарства Полтавської обласної державної адміністрації залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 22.01.2015р. по справі № 816/5058/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Подобайло З.Г.Судді(підпис) (підпис) Тацій Л.В. Григоров А.М. Повний текст ухвали виготовлений 06.04.2015 р.