Ухвала суду № 43472426, 31.03.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 березня 2015 р.м.ОдесаСправа № 815/424/14

Категорія: 12.3 Головуючий в 1 інстанції: Андрухів В. В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого - судді Бойка А.В.,

суддів: Танасогло Т.М.,

Яковлєва О.В.,

за участю секретаря - Авраменка А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційні скарги Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області, Суворовського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2015 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області, Суворовського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області, Головного управління Державного казначейства України в Одеській області про визнання незаконними та скасування наказів;-

В С Т А Н О В И В:

15.01.2014 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області, Суворовського РВ ОМУ ГУ МВС України в Одеській області, Головного управління Державного казначейства України в Одеській області, в якому просив:

- визнати незаконним та скасувати пункт наказу начальника ГУМВС України в Одеській області від 16.12.2013 року № 705 о/с, в частині звільнення капітана міліції ОСОБА_2, оперуповноваженого сектору карного розшуку Хаджибеївського ВМ Суворовського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області;

- визнати незаконним та скасувати пункт наказу начальника ГУМВС України в Одеській області від 26.11.2013 року №2981, в частині звільнення капітана міліції ОСОБА_2,оперуповноваженого сектору карного розшуку Хаджибеївського ВМ Суворовського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області; поновити ОСОБА_2 на роботі, на посаді оперуповноваженого сектору карного розшуку Хаджибеївського ВМ Суворовського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області;

- визнати незаконним та скасувати пункт наказу начальника Суворовського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області від 26.11.2013 року № 864, в частині звільнення капітана міліції ОСОБА_2, оперуповноваженого сектору карного розшуку Хаджибеївського ВМ Суворовського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області;

- поновити ОСОБА_2, строк звернення до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до ГУМВС України в Одеській області; Суворовського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області, Головного управління Державного казначейства України в Одеській області;

- поновити ОСОБА_2 на роботі, на посаді оперуповноваженого сектору карного розшуку Хаджибеївського ВМ Суворовського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області;

- зобов'язати ГУМВС України в Одеській області сплатити ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з наступного дня звільнення ОСОБА_2 по день поновлення ОСОБА_2 на займаній посаді оперуповноваженого сектору карного розшуку Хаджибеївського ВМ Суворовського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 10.02.2015 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з вказаною постановою суду 20.02.2015 року Суворовське РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області та 24.02.2015 року Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області подали апеляційні скарги.

В своїх апеляційних скаргах апелянти просять скасувати постанову Одеського окружного адміністративного суду від 10.02.2015 року та ухвалити нове рішення по справі, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів суду апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав:

Судом першої інстанції встановлено, що згідно наказу № 89 о/с від 18 серпня 2009 року ОСОБА_2 був призначений на посаду оперуповноваженого сектору карного розшуку Хаджибеївського ВМ Суворовського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області.

26.11.2013 року начальником Суворовського РВ ОМУ ГУМВС було прийнято наказ № 864 від 26.11.2013 року «Про клопотання щодо звільнення працівника Хаджибеївського ВМ Суворовського РВ ОМУ ГУМВС», згідно Суворовський РВ ОМУ ГУМВС вирішив клопотати перед керівництвом ГУМВС України в Одеській області про звільнення оперуповноваженого карного розшуку Хаджибеївського ВМ Суворовського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області капітана міліції ОСОБА_2 з органів внутрішніх справи за ст. 66 (за дискредитацію) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ.

26.11.2013 року ГУМВС України в Одеській області видано наказ №2981 «Про покарання працівника Хаджибеївського ВМ Суворовського РВ ОМУ ГУМВС», яким за грубе порушення вимог ст.7 Дисциплінарного статуту ОВС України, затвердженого Законом України від 22.02.2006 №3460- IV, п. 2.5. Правил дорожнього руху, п.п. 2.4, 4.1 розділу III, п.1.1. розділу IV Правил поведінки та професійної етики осіб рядового та начальницького складу ОВС України, затверджених наказом МВС України від 22.02.2012 року №155, звернення колегії МВС України до особового складу органів внутрішніх справ України та військовослужбовців внутрішніх військ від 07.02.2012, ігнорування вимог наказів, вказівок і розпоряджень МВС та ГУМВС щодо неухильного дотримання транспортної дисципліни, що виразилось в керуванні 26.11.2013 року автомобілем з явними ознаками алкогольного сп'яніння, відмови від проходження медичного огляду, а також у відсутності на роботі 26.11.2013 року без поважної причини оперуповноваженого карного розшуку Хаджибеївського ВМ Суворовського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області капітана міліції ОСОБА_2 звільнено з органів внутрішніх справ за ст. 66 (за дискредитацію) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ.

На підставі вказаного наказу, 16.12.2013 року ГУМВС України в Одеській області прийнято наказ по особовому складу №705 о/с, яким капітана міліції ОСОБА_2, оперуповноваженого карного розшуку Хаджибеївського ВМ Суворовського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області звільнено у запас Збройних Сил за п.66 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ (за дискредитацію) 23.12.2013 року.

Не погоджуючись з прийнятими наказами, ОСОБА_2 звернувся до суду першої інстанції з позовом про їх скасування та поновлення його на попередній посаді.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно задоволення позовних вимог ОСОБА_2, зважаючи на наступне:

Як встановлено в ході розгляду справи, підставою для видання наказів про звільнення позивача став висновок службового розслідування по факту порушення службової дисципліни оперуповноваженим карного розшуку Хаджибеївського ВМ Суворовського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області капітаном міліції ОСОБА_2, затверджений 26.11.2013 року.

Так, 26.11.2013 року начальником Суворовського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області було видано наказ № 863 «Про призначення проведення службового розслідування» за фактом ДТП за участю співробітника міліції, проведення якого доручено начальнику СКЗ Суворовського РВ ОМУ майору міліції ОСОБА_3 (т. 1 а.с. 60).

В ході службового розслідування встановлено порушення позивачем службової дисципліни, що виразилося у керуванні 26.11.2013 року автомобілем з явними ознаками алкогольного сп'яніння, відмови від проходження медичного огляду, а також у відсутності на роботі 26.11.2013 року без поважної причини.

Так, за наслідками проведеного службового розслідування начальником СКЗ Суворовського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області майором міліції ОСОБА_3 було встановлено, що 26.11.2013 року о 01.05 год. до чергової частини Суворовського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області надійшло повідомлення оператора « 102» про те, що на розі вулиць Дніпропетровська дорога та Марсельська було скоєно порожньо-транспортну пригоду за участю співробітника міліції.

В ході проведення перевірки було встановлено, що ДТП було скоєно за участю оперуповноваженого карного розшуку Хаджибеївського ВМ Суворовського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області капітана міліції ОСОБА_2 на автомобілі «Мітцубіші Карізма» д/з НОМЕР_1.

У висновку службового розслідування зазначено, що для встановлення факту вживання алкоголю та стану сп'яніння ОСОБА_2 було запропоновано пройти медичне обстеження в КП «ООНД», однак, ОСОБА_2 від проходження медичного огляду у присутності двох понятих відмовився.

Встановлено, що відносно ОСОБА_2 був складений протокол серії АГ2 № 783883 про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 КУпАп та протокол серії АГ2 № 783884 про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 126 ч. 1 КУпАП.

Також встановлено, що 26.11.2013 року на ім'я начальника Суворовського РВ полковника міліції ОСОБА_4 від заступника начальника Хаджибеївського ВМ Суворовського РВ підполковника міліції ОСОБА_5 надійшов рапорт про те, що цього дня капітан міліції ОСОБА_2 не вийшов на роботу, причини своєї відсутності не повідомив, на телефонні дзвінки не відповідав.

26.11.2013 року комісією Суворовського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області була відвідана домашня адреса капітана міліції ОСОБА_2, однак, останній за вищевказаною адресою був відсутній, на телефонні дзвінки не відповідав, про що складено акт від 26.11.2013 року.

Згідно довідки СМЗ ГУМВС України в Одеській області від 26.11.2013 року № 17/85 б встановлено, що капітан міліції ОСОБА_2 перебував на лікарняному у зазначеному медичному закладі у період з 06 по 19.11.2013 року та з 20 по 25.11.2013 року.

З огляду на вищевикладені обставини, начальник СКЗ Суворовського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області майор міліції ОСОБА_3 дійшов висновку про наявність підстав для звільнення капітана міліції ОСОБА_2 з органів внутрішніх справ.

Відповідно до п. 66 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №114 від 29 липня 1991 року, особи рядового і начальницького складу, які скоїли вчинки, що дискредитують звання рядового і начальницького складу, звільняються з органів внутрішніх справ.

Отже, такий вид припинення служби в органах внутрішніх справ, як звільнення за п. 66 Положення, є самостійною підставою для звільнення осіб рядового і начальницького складу, проте факт скоєння вчинку, що дискредитує звання рядового і начальницького складу, який став підставою для звільнення, повинен бути доведеним.

Чинним законодавством не визначено поняття дискредитації.

Однак, з аналізу чинного законодавства слідує, що під вчинками, що дискредитують звання працівника ОВС та власне органи внутрішніх справ, слід розуміти протиправні, винні діяння, які здійснені посадовою особою органу внутрішніх справ у зв'язку з виконанням службових обов'язків або не пов'язані з їх виконанням, але за своїм характером здатні принизити в очах громадськості гідність та авторитет працівника органів внутрішніх справ та власне органи внутрішніх справ.

Тобто, вчинком, що дискредитує звання рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, є скоєння працівником міліції дій чи бездіяльності, які гублять честь і завдає шкоди органам внутрішніх справ, підриваючи до них довір'я з боку населення, є несумісними з нормами професійної етики і принципами моралі.

Відповідно до ст.1 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України (далі -Дисциплінарний статут ОВС), службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.

Статтею 7 Закону України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» передбачено, що службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу, зокрема, дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників; захищати і охороняти від протиправних посягань життя, здоров'я, права та свободи громадян, власність, довкілля, інтереси суспільства і держави; поважати людську гідність, виявляти турботу про громадян і бути готовим у будь-який час надати їм допомогу; дотримуватися норм професійної та службової етики; у службовій діяльності бути чесною, об'єктивною і незалежною від будь-якого впливу громадян, їх об'єднань та інших юридичних осіб.

Як встановлено в ході розгляду справи, підставою для звільнення позивача стало порушення нормативно-правових актів, що виразилось у керуванні автомобілем з явними ознаками алкогольного сп'яніння, відмови від проходження медичного огляду, а також відсутність на роботі без поважної причини.

В свою чергу, Інструкцією про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затвердженою наказом МВС України від 12.03.2013 року № 230 (далі - Інструкція) визначено, що підставами для проведення службового розслідування є порушення особами рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України (далі - РНС) службової дисципліни, у тому числі скоєння кримінальних або адміністративних правопорушень, знищення або втрата службових документів, доручених або охоронюваних матеріальних цінностей, вчинення особами РНС діянь, які порушують права і свободи громадян, службову дисципліну, інші події, пов'язані із загибеллю (смертю) осіб РНС чи їх травмуванням (пораненням), а також події, які сталися за участю осіб РНС і можуть викликати суспільний резонанс.

Службове розслідування проводиться уповноваженим на те начальником у разі, зокрема, скоєння особою РНС адміністративного правопорушення.

П. 1.1 Інструкції визначено, що службове розслідування - це комплекс заходів, які здійснюються у межах компетенції з метою уточнення причин і умов подій, що стали підставою для призначення службового розслідування, ступеня вини особи (осіб), якою (якими) вчинено дисциплінарний проступок, а також з'ясування інших обставин.

Згідно наказу Суворовського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області від 26.11.2013 року № 863 саме по факту повідомлення про скоєння дорожньо-транспортної пригоди за участю оперуповноваженого карного розшуку Хаджибеївського ВМ Суворовського РВ ОМУ ГУМВС України капітана міліції ОСОБА_2 начальником Суворовського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області і було призначено проведення службового розслідування.

П. 6.2 Інструкції визначено права та обов'язки виконавця (голови, членів комісії). Так, виконавець (голова, члени комісії) з метою забезпечення повного, всебічного і об'єктивного дослідження обставин подій, що стали підставою для призначення службового розслідування, має право, зокрема, викликати осіб РНС, стосовно яких проводиться службове розслідування, а також інших працівників ОВС, інших осіб (за їх згодою), які обізнані або мають відношення до обставин, що стали підставою для призначення службового розслідування, й одержувати від них письмове пояснення, форма якого наведена в додатку до цієї Інструкції, або усні пояснення, а також документи, які стосуються службового розслідування;

До обов'язків виконавця (голови, членів комісії) згідно п. 6.2.2 віднесено, зокрема, дотримання вимог законодавства при проведенні службового розслідування, уживання необхідних заходів щодо недопущення порушення прав та законних інтересів учасників службового розслідування; в обов'язковому порядку документальне засвідчення відмови опитуваної особи надати пояснення складанням акта. Акт засвідчується підписами не менше двох осіб, одна з яких обов'язково повинна бути виконавцем. Акт у триденний строк з моменту складання в установленому порядку реєструється в канцелярії (секретаріаті) за місцем проходження служби виконавця, а в разі неможливості - в органі (підрозділі) внутрішніх справ, працівник якого допустив порушення, після чого вказаний акт приєднується до матеріалів службового розслідування.

Згідно п. 6.3.6 Інструкції, забороняється затверджувати висновок службового розслідування без отримання від особи РНС письмового пояснення або за відсутності акта про її відмову в наданні письмового пояснення. Небажання особи РНС, відносно якої проводиться службове розслідування, надавати пояснення не перешкоджає затвердженню висновку службового розслідування та накладенню дисциплінарного стягнення.

В ході розгляду даної адміністративної справи було встановлено, що в порушення зазначених вимог Інструкції, після призначення службового розслідування уповноваженою на проведення розслідування особою - начальником СКЗ Суворовського РВ ОСОБА_3 не пропонувалось позивачу надати письмові пояснення за обставинами, які з'ясовувалися.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що зазначене призвело до порушення прав позивача на участь у службовому розслідуванні та надання письмових пояснень.

При цьому, будь-які докази відмови позивача від дачі пояснень після призначення службового розслідування в матеріалах справи відсутні.

Крім того, слід зазначити, що згідно актів від 26.11.2013 року, складених заступником начальника Хаджибеївського ВМ Суворовського РВ підполковником міліції ОСОБА_5, заступником начальника СКР Суворовського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області майором міліції ОСОБА_7, начальником Суворовського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області майором міліції ОСОБА_3 капітан міліції ОСОБА_2 був відсутній на роботі 09:00 год. та 12:30 год.

У зв'язку з вказаним на ім'я начальника Суворовського РВ полковника міліції ОСОБА_4 від заступника начальника Хаджибеївського ВМ Суворовського РВ підполковника міліції ОСОБА_5 надійшов рапорт про те, що 26.11.2013 року о 09.00. год. та о 12.30 год. він виявив відсутність на роботі оперуповноваженого сектору карного розшуку Хаджибеївського ВМ Суворовського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області, капітана міліції ОСОБА_2

Згідно резолюції начальника Суворовського РВ на зазначеному рапорті, ОСОБА_3 було доручено провести перевірку причини відсутності позивача на службі (том 1 а.с.64).

Як вірно встановлено судом першої інстанції, у висновках службового розслідування, зазначено лише про акт, складений за наслідками відвідання домашньої адреси ОСОБА_2 про те, що за вказаною адресою позивач був відсутній, на телефонні дзвінки не відповідав, та про наявність довідки Сектора медичного забезпечення ГУМВС України в Одеській області від 26.11.2013 року за № 17/185-6 про те, що капітан міліції ОСОБА_2 знаходився на лікарняному в період: з 06.112013 року по 19.11.2013 року та з 20.11.2013 року по 25.11.2013 року.

В свою чергу, з листа Сектора медичного забезпечення ГУМВС України в Одеській області від 26.11.2013 року за № 17/185-6 вбачається, що він був направлений на ім'я начальника ОМУ ГУМВС України в Одеській області на запит від 25.11.2013 року за вих. № 31\8-3671.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що інформація про перебування позивача на лікарняному з'ясовувалася ще напередодні призначення службової перевірки факту відсутності позивача на роботі керівником Одеського міського управління ГУМВС України в Одеській області.

Вказане свідчить, що особою, яка проводила службове розслідування не було належним чином перевірено причини відсутності позивача на роботі 26.11.2013 року, не було з'ясовано причини закриття лікарняного позивачу 25.11.2013 року, дійсної причини відсутності позивача на роботі 26.11.2013 року, не встановлене його місцезнаходження для отримання письмових пояснень.

Враховуючи вище викладене, колегія суддів суду апеляційної інстанції приходить до висновку, що уповноваженою на проведення службового розслідування особою не було повно, всебічно і об'єктивно досліджено обставини подій, що стали підставою для призначення службового розслідування, а тому затвердження висновку службового розслідування по факту порушення службової дисципліни капітаном міліції ОСОБА_2, на підставі якого були прийняті оскаржувані накази про звільнення позивача, було передчасним.

При цьому, згідно матеріалів справи, а саме, довідок про тимчасову непрацездатність №8294 та №8651, виданими Лікарнею з поліклінікою ГУМВС України в Одеській області, ОСОБА_2 у період з 06.11.2013 року до 19.11.2013 року та з 20.11.2013 року по 25.11.2013 року був тимчасово непрацездатний, а також хворів з 04.12.2013 року по 23.12.2013 року, що підтверджується листком непрацездатності Серії АГГ №40434, виданим Комунальною установою "Центр первинної медико-санітарної допомоги №28" (том 1 а.с.17-19).

Судом першої інстанції було встановлено, що довідка про тимчасову непрацездатність №8651 містить виправлення дати, до якої відкрито лікарняний позивачу, з «двадцять дев'яте листопада 2013 року» на «двадцять п'яте листопада 2013 року», у зв'язку з чим у судовому засіданні були допитані у якості свідків ЛОР-лікар Лікарні з поліклінікою ГУМВС України в Одеській області ОСОБА_9, яка відкривала позивачу довідку про тимчасову непрацездатність № 8651 з 20.11.2013 року, та голова лікарської комісії Лікарні з поліклінікою ГУМВС України в Одеській області ОСОБА_10, який здійснював виправлення дати закінчення терміну непрацездатності позивача та закривав лікарняний.

Вказані особи пояснили, що ОСОБА_2 через хворобу (гострий гайморит) був звільнений від роботи до 29.11.2013 року, однак, у зв'язку з порушенням ним режиму лікування (неявку до медичного закладу на процедури більше трьох днів) рішенням лікарської комісії довідка про тимчасову непрацездатність була закрита 25.11.2013 року.

При цьому, як встановлено судом першої інстанції, зі слів свідка ОСОБА_9 хворий ОСОБА_2 для закриття лікарняного (довідки) не викликався, оскільки в неї був відсутній телефон ОСОБА_2, тоді як свідок ОСОБА_10 зазначив, що лікар ОСОБА_9 телефонувала позивачу, але він на телефонний дзвінок не відповідав, тому довідка була закрита за відсутності позивача.

Слід зазначити, що згідно п. 2.1 Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженої Наказом МОЗ України № 455 від 13.11.2001року (далі за текстом - Інструкція № 455) у разі захворювання чи травми на весь період тимчасової непрацездатності до відновлення працездатності або до встановлення групи інвалідності медико-соціальною експертною комісією (МСЕК) видається листок непрацездатності, що обраховується в календарних днях.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що в даному випадку, лікарською комісією, в порушення п.2.1 Інструкції було закрито позивачу лікарняний до його одужання.

Так, відповідно до пункту 3.5 Інструкції про порядок заповнення листка непрацездатності, затвердженої Наказом Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства праці та соціальної політики України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 03.11.2004 року № 532/274/136-ос/1406 (далі за текстом - Інструкція № 532/274/136-ос/1406) , у графі "Відмітки про порушення режиму:" зазначається дата порушення режиму, що засвідчується підписом лікаря. Види порушень режиму вказуються у графі "Примітка:" з обов'язковим записом у медичній карті амбулаторного чи стаціонарного хворого.

Проте, як вірно встановлено судом першої інстанції, в порушення даної Інструкції будь-яких відміток про порушення ОСОБА_2 режиму лікування у довідці про тимчасову непрацездатність не міститься, і про закриття довідки через порушення режиму також не зазначено.

При цьому, доказів того, що ОСОБА_2 було призначено ЛОР-лікарем у період з 21 по 25 листопада щоденно з'являтися до Лікарні з поліклінікою ГУМВС України в Одеській області на процедури надано не було через відсутність в Лікарні з поліклінікою ГУМВС України в Одеській області медичної картки амбулаторного хворого ОСОБА_2 за № 71145. Доказів того, що медична картка видана на руки ОСОБА_2 Лікарня з поліклінікою ГУМВС України в Одеській області також не надано.

Зважаючи на зазначене, покази свідків ОСОБА_9 і ОСОБА_10 про наявність приписів лікаря з'являтись до лікаря на процедури та, відповідно, порушення позивачем режиму не підтверджуються жодним доказом.

Також в ході розгляду справи судом першої інстанції було досліджено медичну картку амбулаторного хворого ОСОБА_2 з комунальної установи "Центр первинної медико-санітарної допомоги № 28" м. Одеси, згідно якої позивач проходив лікування у ЛОР-лікаря ОСОБА_11 в період з 25.11.2013 року по 23.12.2013 року, що підтверджується відповідними записами, а також картками попереднього запису на прийом до ЛОР-лікаря ОСОБА_11 (том 2 а.с. 55-64, 77-100).

Згідно пункту 1.9 Інструкції № 455, листок непрацездатності (довідка) в амбулаторно-поліклінічних закладах видається лікуючим лікарем (фельдшером) переважно за місцем проживання чи роботи. У разі вибору особою лікуючого лікаря і лікувально-профілактичного закладу не за місцем проживання чи роботи документи, що засвідчують тимчасову непрацездатність, видаються за наявності заяви-клопотання особи, погодженої з головним лікарем обраного лікувально-профілактичного закладу, або його заступником, засвідченої підписом та круглою печаткою лікувально-профілактичного закладу.

Медична картка амбулаторного хворого ОСОБА_2, оформлена в КУ «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 28» м. Одеси ще у 2010 році, містить відповідні заяви-клопотання позивача, в тому числі погоджену належним чином заяву від 25 листопада 2013 року (том 2 а.с.78).

Позивач суду пояснив, що він поставив до відома ЛОР-лікаря Лікарні з поліклінікою ГУМВС України в Одеській області про те, що буде лікуватися в "Центрі первинної медико-санітарної допомоги №28" м. Одеси, де протягом періоду з 25.11.2013 року до 03.12.2013 року він відмовлявся від відкриття листка непрацездатості через наявність відкритого лікарняного на період з 20 по 29 листопада 2013 року у відомчому медичному закладі.

З огляду на досліджені медичні документи позивача судом першої інстанції було вірно встановлено, що 26.11.2013 року ОСОБА_2 хворів та проходив лікування в «Центрі первинної медико-санітарної допомоги №28».

Зазначені обставини спростовують висновки службового розслідування в частині того, що 26.11.2013 року ОСОБА_6 був відсутній 26.11.2013 року на роботі без поважної причини.

Більше того, відповідно до частини третьої статті 40 КЗпП не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення за пунктом 5 цієї статті), а також у період перебування працівника у відпустці.

В ході розгляду справи встановлений факт перебування позивача на лікарняному в період його звільнення із займаної посади, порушення норм якої впливає на законність та обґрунтованість рішення суб'єкта владних повноважень щодо звільнення позивача з органів внутрішніх справ на підставі п. 66 (за дискредитацію) Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ.

Що стосується висновку про вчинення ОСОБА_6 адміністративного правопорушення, що виразилось у керуванні автомобілем з явними ознаками алкогольного сп'яніння, відмови від проходження медичного огляду, слід зазначити наступне:

Постановою Балтського районного суду Одеської області від 07.02.2014 року по справі №493/3013/13-п, яка набрала законної сили 30.05.2014 року, провадження по справі про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП України - закрито за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Згідно з ч. 4 ст. 72 КАС України вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Таким чином, обов'язковими для врахування адміністративним судом є факти, наведені у вироку в кримінальній справі чи постанові у справі про адміністративний проступок, щодо часу, місця та об'єктивного характеру відповідного діяння тієї особи, правові наслідки, дій чи бездіяльності якої є предметом розгляду в адміністративній справі.

Постановою Балтського районного суду Одеської області від 07.02.2014 року було встановлено, що в діях ОСОБА_2 відсутні подія і склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП України, що і стало підставою для відмови в притягненні ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Тобто постановою Балтського районного суду Одеської області від 07.02.2014 року було встановлено, що такі діяння як керування 26.11.2013 року автомобілем з ознаками алкогольного сп'яніння та відмови від проходження медичного огляду на стан сп'яніння ОСОБА_2 не вчинялись.

Таким чином, судовим рішенням, яке набрало законної сили, встановлено, що позивач не вчиняв дій, які дискредитують звання рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, а тому відсутні підстави для звільнення позивача з органів внутрішніх справ за п.66 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ (за дискредитацію).

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що оскаржувані позивачем накази начальника ГУМВС України в Одеській області від 16.12.2013 року № 705 о/с та начальника ГУМВС України в Одеській області від 26.11.2013 року №2981 в частині звільнення капітана міліції ОСОБА_2, оперуповноваженого карного розшуку Хаджибеївського ВМ Суворовського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області та наказ начальника Суворовського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області від 26.11.2013 року № 864 є протиправними, прийняті з порушенням Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України та під час перебування позивача в період його тимчасової непрацездатності, а тому підлягають скасуванню, а позивач - поновленню на роботі.

Відповідно до ст. 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

У постанові № 9 від 06.11.92 року «Про практику розгляду судами трудових спорів», із внесеними змінами, Верховний Суд України зазначив, що у випадках стягнення на користь працівника середнього заробітку за час вимушеного прогулу в зв'язку з незаконним звільненням або переведенням, відстороненням від роботи - невиконанням рішення про поновлення на роботі, затримкою видачі трудової книжки або розрахунку він визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи з заробітку за останні два календарні місяці роботи.

Для працівників, які пропрацювали на даному підприємстві (в установі, організації) менш двох місяців, обчислення проводиться з розрахунку середнього заробітку за фактично пропрацьований час. При цьому враховуються положення Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року N 100 ( 100-95-п ) (зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 1995 року N 348).

Колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції обґрунтовано було розраховано суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу у зв'язку з незаконним звільненням, у відповідності до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року N 100, а тому в цій частині рішення суду першої інстанції також є законним та обґрунтованим.

Доводи апеляційних скарг висновків суду не спростовують, підстав для скасування рішення суду та задоволення апеляційних скарг не вбачається.

Оскільки судом першої інстанції вірно встановлено обставини справи, правильно по суті вирішено справу, та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, відповідно до ст.200 КАС України за наслідками розгляду апеляційних скарг на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційні скарги без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 184, 185, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції, -

У Х В А Л И В:

Апеляційні скарги Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області, Суворовського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2015 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя: А.В. Бойко

Суддя: Т.М. Танасогло

Суддя: О.В. Яковлєв