Ухвала суду № 43472117, 26.03.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

26 березня 2015 рокусправа № 804/10376/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Богданенка І.Ю.,

суддів: Уханенка С.А. Дадим Ю.М. ,

за участю секретаря судового засідання: Сколишева О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2014 року

у справі № 804/10376/14

за позовом ОСОБА_1

до Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

У липні 2014 року ОСОБА_1 звернувся у Дніпропетровський окружний адміністративний суд з позовом до Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області в якому просив, з урахуванням заяви про зміну позовних вимог, визнати протиправними дії щодо включення до Акту опису майна від 18 жовтня 2013 року № 6 предмета обтяження - Виробничий цех № 2, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1; зобов'язати звільнити з-під обтяження податковою заставою нерухоме майно, а саме: Виробничий цех № 2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, та направити до відповідного відділу Державної реєстраційної служби України Міністерства юстиції України заяву про реєстрацію змін у вигляді виключення нерухомого майна з відповідного державного реєстру обтяжень запис про податкове обтяження Виробничого цеху № 2.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2014 року позовні вимоги задоволено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, Дніпропетровська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нову, якою задовольнити позовні вимоги.

У письмових запереченнях ОСОБА_1 просить апеляційну скаргу Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області залишити без задоволення, постанову без змін.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що філією 04 приватного підприємства «Нива - В.Ш.», відповідно до договору від 03 березня 2014 року № 0414118, укладеного з відділом примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області, 29 квітня 2014 року проведено прилюдні торги відповідно до вимог, встановлених Законом України «Про іпотеку», наказу Міністерства юстиції України від 27 жовтня 1999 року № 68/5, з реалізації арештованого нерухомого майна (предмета іпотеки) в процедурі виконавчого провадження по примусовому виконанню: наказу від 15 лютого 2013 року № 3/5005/9818/2012, що видав Господарський суд Дніпропетровської області про солідарне звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі іпотечного договору від 08 грудня 2006 року № 03/ю033-з1/06, а саме Виробничий цех № 2 загальною площею 3197, 7 кв. м. з наступним описом: літ. А-1 - ремонтна майстерня з прибудовами літ. АІ-1, АІІ-1, шлакоблок, цегла, загальною площею 1284,9 кв. м., літ. Б-2 - склад, цегла, загальною площею 1647,5 кв. м., літ. В-1 - кузнечний цех, шлакоблок, загальною площею 102,3 кв. м., літ. О-1 - навіс, літ. Н - вбиральня, шлакоблок, літ. Е-1 - навіс, літ. П-1 - склад зі складом літ. ПІ-1, шлакоблок, загальною площею 102,6 кв. м., літ. Л-1 - кислородна, шлакоблок, загальною площею 9,6 кв. м., літ. З-1 - вагова з навісом літ. ЗІ-1, шлакоблок, загальною площею 7,4 кв. м., літ. Ж-1 - трансформаторна підстанція, шлакоблок, літ. Т-1 - трансформаторна підстанція, цегла, літ. Г-1 - магазин з навісами літ. г-1, гІ-1, шлакоблок загальною площею 43,4 кв. м., літ. К - колодязь, І - мощення, №1 - паркан , №2 - хвіртка, №3, №4 - ворота, розташоване на земельній ділянці площею 16000 кв. м., місцезнаходження якого: АДРЕСА_1 , яке належало боржнику - приватному сільськогосподарському підприємству «ЗАГОТЗЕРНО».

В результаті проведених торгів переможцем став ОСОБА_1, після чого, йому, як переможцю прилюдних торгів, відділом примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області було видано акт про проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна в процедурі виконавчого провадження від 18 червня 2014 року.

З матеріалів справи вбачається, що арештоване майно, на яке зверталося стягнення за виконавчими документами, було передано в іпотеку публічному акціонерному товариству «АВТОКРАЗБАНК» на підставі іпотечного договору від 08 грудня 2006 року № 03/ю033-з1/06 та зареєстрованому у єдиному реєстрі іпотек.

В подальшому, на підставі акту про проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна в процедурі виконавчого провадження приватним нотаріусом Верхньодніпровського районного нотаріального округу Дніпропетровської області проведено державну реєстрацію права власності, про що видано свідоцтво від 21 серпня 2014 року, зареєстроване в реєстрі за № 682, що підтверджується копією Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень № 25882611 від 21 серпня 2014 року.

При цьому, з Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 24870877 від 29 липня 2014 року вбачається, що Виробничий цех № 2, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, перебуває у податковій заставі на підставі акту опису майна від 18 жовтня 2013 року № 6, винесена податковим керуючим, дата та час державної реєстрації обтяження є 25 жовтня 2013 року 15 год. 57 хв.

Підпунктом 87.3.1 пункту 87.3 статті 87 Податкового кодексу України передбачено, що не можуть бути використані як джерела погашення податкового боргу платника податків, зокрема, майно платника податків, надане ним у заставу іншим особам (на час дії такої застави), якщо така застава зареєстрована згідно із законом у відповідних державних реєстрах до моменту виникнення права податкової застави.

Відповідно до пункту 90.1 статті 90 Податкового кодексу України пріоритет податкової застави щодо пріоритету інших обтяжень (включаючи інші застави) встановлюється відповідно до закону.

Так, статтею 1 Закону України «Про заставу» визначено, що застава - це спосіб забезпечення зобов'язань, якщо інше не встановлено законом. В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами. Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.

Відповідно до статті 18 Закону України «Про заставу» наступні застави вже заставленого майна допускаються в разі, якщо інше не передбачено законом і попередніми договорами застави. Якщо предметом застави стає майно, яке вже є заставним забезпеченням іншого зобов'язання (боргу), заставне право попереднього заставодержателя (попередніх заставодержателів) зберігає силу. Вимоги заставодержателя, у якого право застави виникло пізніше, задовольняються з вартості предмета застави після повного забезпечення вимог попередніх заставодержателів, крім випадків, передбачених частиною п'ятою цієї статті. Заставодавець зобов'язаний повідомити кожного із заставодержателів про всі попередні застави, а також про характер та розмір забезпечених цими заставами зобов'язань. Заставодавець зобов'язаний відшкодувати збитки, що виникли у будь-кого з його заставодержателів внаслідок невиконання ним цього зобов'язання. Переважне право заставодержателів одного і того ж майна, що зареєстровані в один і той же день, визначається моментом реєстрації застави. Переважне право у задоволенні вимог із заставленого рухомого майна визначається на підставі моменту реєстрації застави та моменту реєстрації змін щодо предмета застави в частині цих змін.

Згідно зі статтею 28 Закону України «Про заставу» застава припиняється, зокрема, в разі примусового продажу заставленого майна.

Частиною 1 статті 575 Цивільного кодексу України, встановлено, що іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека - це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно з частинами 1, 2, 7 статті 3 Закону України «Про іпотеку» іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. До іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, застосовуються правила щодо іпотеки, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом. Взаємні права і обов'язки іпотекодавця та іпотекодержателя виникають з моменту державної реєстрації іпотеки відповідно до закону. Пріоритет права іпотекодержателя на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки відносно зареєстрованих у встановленому законом порядку прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації іпотеки. Зареєстровані права та вимоги на нерухоме майно підлягають задоволенню згідно з їх пріоритетом - у черговості їх державної реєстрації.

Судом встановлено, що реєстрація майна відповідно до іпотечного договору від 08 грудня 2006 року № 03/ю033-з1/06, а саме: виробничий цех № 2, місцезнаходження якого: АДРЕСА_1, відбулася 08 грудня 2006 року, що підтверджується Витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 24870877 від 29 липня 2014 року. При цьому, державна реєстрація податкової застави того ж об'єкту відбулася 25 жовтня 2013 року о 15 год. 57 хв.

Також, встановлено, що Рішення Господарського суду Дніпропетровської області про стягнення вище зазначеного предмета іпотеки по справі № 3/5005/9818/2012 набрало законної сили 15 лютого 2013 року, про що був виданий наказ і в подальшому відкрито виконавче провадження, в рамках якого і відбувалось стягнення.

Статтею 17 Закону України «Про іпотеку», передбачено, що іпотека припиняється, зокрема, у разі реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону. Наступні іпотеки припиняються внаслідок звернення стягнення за попередньою іпотекою. Відомості про припинення іпотеки підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до статті 50 Закону України «Про іпотеку» після продажу предмета іпотеки на прилюдних торгах або продажу предмета іпотеки відповідно до статті 38 цього Закону припиняються будь-які права та вимоги інших осіб на нерухоме майно, що було предметом іпотеки, які виникли після державної реєстрації іпотеки за іпотечним договором, згідно з яким було звернене стягнення на предмет іпотеки. Це правило не застосовується у разі придбання предмета іпотеки іпотекодавцем.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, що наявність податкової застави на майно, що є власністю позивача - ОСОБА_1, обмежує його у здійсненні свого права власності, оскільки позбавляє можливості належним чином розпоряджатися своїм майном на власний розсуд.

Частиною 2 статті 388 Цивільного кодексу України передбачено, що майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Податковим органом не доведено обґрунтованість податкової застави та правомірність включення об'єкта нерухомості, належної позивачу, до акту опису майна від 18 жовтня 2013 року № 6.

З урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов обґрунтованих висновків щодо задоволення позовних вимог ОСОБА_1.

Суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

За таких обставин, судом першої інстанції повно встановлені обставини справи та надана правильна юридична оцінка, у зв'язку з чим підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду відсутні.

Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 196, 198, 200, 205, 206, 212 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: І.Ю. Богданенко

Суддя: С.А. Уханенко

Суддя: Ю.М. Дадим