Ухвала суду № 43472074, 26.03.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

26 березня 2015 рокусправа № 811/3208/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Малиш Н.І.

суддів: Баранник Н.П. Щербака А.А.

за участю секретаря судового засідання: Спірічев Я.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровськ апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Діапринт» на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27 червня 2014 року у справі №811/3208/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діапринт» до Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення №0000552230 від 25.09.13.

Позовні вимоги обґрунтовані незгодою з висновками відповідача щодо неправомірного формування позивачем податкового кредиту з ПДВ у сумі 24291 грн. по взаємовідносинах з ТОВ «Маре Аззуро», які є нікчемним правочином, такі висновки вважають не відповідають фактичним даним, а взаємовідносини з ТОВ «Маре Аззуро», підтверджені належними первинними документами.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27 червня 2014р. у задоволенні позову було відмовлено.

Позивачем на вказане рішення суду була подана апеляційна скарга в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення та прийняти нове, яким позов задовольнити. Зокрема скарга обґрунтована наявністю у позивача первинних документів на підставі яких сформовано податковий кредит, щодо повноважень особи, що підписала договір та первинні документи, не мали можливості надати довіреність виданої такі особі, суду першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні позову прийшов до висновку щодо правомірного визначення відповідачем порушення, оскільки первинні документи від ТОВ «Маре Аззуро» підписані неповноважною особою, а також непідтвердження фактичного постачання ТОВ «Маре Аззуро» позивачеві товарів.

Колегія суду погоджується з доводами суду першої інстанції та зазначає наступне.

Судом встановлено, що відповідачем у період з 03.09.13 по 05.09.13 проведено позапланову документальну невиїзну перевірку ТОВ "Діапринт" з питання відображення в податковому обліку операцій із здійснення взаємовідносин з ТОВ "Маре Аззуро" за квітень 2013 року, за результатами якої складено актом №77/22-10/32282334 від 09.09.13.

Перевіркою встановлені порушення позивачем: ч.5 ст.203, ч.1,2 ст.215, ст.216, ст.228, ст.627 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених при придбанні та продажу товарів (послуг). Товар (послуги) по вказаних правочинах не був переданий в порушення ст.ст. 662, 655 та 656 ЦК України; п.185.1 ст.185, п.188.1 ст.188, п.198.1, 198.2, 198.3 ст.198 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в сумі 24 291 грн. у квітні 2013 року внаслідок включення до складу податкового кредиту сум ПДВ з вартості придбаних ТМЦ, отриманих по нікчемному правочину від ТОВ «Маре Аззуро», за відсутності факту отриманих ТМЦ.

За результатами перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення №0000552230 від 25.09.13, яким згідно з пп.54.3.2 п. 54.3 ст.54 ПК України та відповідно до п.123.1 ст.123 ПК України, за порушення п.185.1 ст.185, п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст.198 ПК України позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 36 437 грн., з яких 24 291 грн. - за основним платежем, 12 146 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с.20 т.1).

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів /послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням товарів з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Датою виникнення права платника ПДВ на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно з п. 198.2 ст. 198 ПК України, вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Не відносяться до податкового кредиту, згідно з пунктом 198.6. цієї статті, суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Враховуючи вищезазначені норми чинного законодавства, у ході розгляду справи судом повинні оцінюватися документи, надані платником податків на підтвердження свого права на формування податкового кредиту з ПДВ.

Перш за все такі документи повинні бути достовірними, тобто відображати реальні події. У зв'язку із цим навіть бездоганно оформлений документ не може підтверджувати право на податковий кредит у тому випадку, якщо у ході розгляду справи буде встановлено невідповідність фактичного й задокументованого платником податків руху активів.

Так згідно перевірки, та встановлено судом першої інстанції, встановлені порушення позивача - заниження податку на додану вартість за взаємовідносинами з ТОВ «Маре Аззуро».

Судом встановлено, що між позивачем (покупець) та ТОВ «Маре Аззуро» (постачальник) укладено договір поставки №135/04-МТ від 01.04.13, за умовами якого постачальник зобов'язується поставити товар (діаграмну стрічку, диски, вузли пишучі, шнур лавсановий, гелі для УЗІ), у кількості, асортименті і по цінам згідно з накладними, що є невід'ємними частинами цього договору, а покупець зобов'язується приймати товар та своєчасно проводити оплату на умовах договору. (а.с.21-22, т.1).

Із договору вбачається, що зі сторони ТОВ «Маре Аззуро» договір укладений в особі директора товариства ОСОБА_1

За вказаним договором ТОВ «Маре Аззуро» виписані позивачу такі первинні документи про поставку товарів на загальну суму 145747,30 грн.: рахунки, видаткові накладні, податкові накладні (а.с. 23- 35 Т1).

Видаткові накладні та податкові накладні від 01.04.2013р., 09.04.2013р., 15.04.2013р. підписані директором ОСОБА_1

Суми ПДВ за вказаними податковими накладними виданими ТОВ «Маре Аззуро» у розмірі 24291,22 грн. позивачем віднесено до складу податкового кредиту податкової декларації з ПДВ за квітень 2013 року.

Судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, що ОСОБА_1 зареєстрований директором ТОВ «Маре Аззуро» 07.05.13, таким чином є вірним висновки суду, що унеможливлює укладання та підписання такою особою в особі директора, як зазначено в договорі, видаткових накладних, податкових накладних, датованих 01.04.13, 09.04.13, 15.04.13, та підтверджує доводи відповідача про невідповідність цих документів нормам чинного законодавтсва, та є вірним висновок про відсутність у позивача належним чином оформлених первинних документів при фінансово-господарських взаємовідносинах з ТОВ «Маре Аззуро» за перевіряємий період.

Щодо надання довіреності позивачем суду апеляційної інстанції від 22.03.2013р. щодо повноважень ОСОБА_1, то суд апеляційної інстанції ставиться критично до такого доказу, оскільки всі первинні документи підписані ОСОБА_1 не як уповноваженої особи за довіреністю, а як директором.

Щодо посилання в суді першої інстанції позивача на те, що з метою забезпечення обов'язку позивача розрахуватися за поставлений товар, між ТОВ «Маре Аззуро», ТОВ "Діапринт" та ТОВ "Агро-Легія", укладено договір поруки №2/06 від 01.06.13, за умовами якого ТОВ «Агро-Легія» (поручитель) поручається перед кредитором (ТОВ «Маре Аззуро») за виконання обов'язків ТОВ «Діапринт» (боржника) за договорами, укладеними між ними в 2012-2013 рр., щодо сплати вартості поставленого товару, послуг в повному обсязі. У разі порушення (невиконання чи неналежного виконання) боржником обов'язку сплати вартості товару за основаним договором, поручитель зобов'язується сплатити кредитору несплачену боржником суду 145747, 30 грн. в строк на протязі 500 банківських днів після отримання від кредитора письмового повідомлення про неналежне виконання зобов'язання боржником, слід зазначити наступне (а.с.39-40, т.1).

Доказів виконання поручителем ТОВ «Агро-Легія» перед кредитором ТОВ «Маре Аззуро» зобов'язання позивача щодо оплати товарів за договором поставки №135/04-МГ від 01.04.13, забезпеченим договором поруки №2/06 від 01.06.13, до матеріалів справи не надано.

Посилаючись на платіжні доручення ТОВ «Діапринт» №1962 від 23.04.13 та №1986 від 20.05.13 про перерахування на рахунок ТОВ «Агро-Легія» коштів у сумі 145747, 30 грн. на виконання договору №55/02 від 01.02.13 (а.с. 41, 21, 103 - 104, т.1), позивач не надав доказів відступлення ним права вимоги за цим договором ТОВ «Маре Аззуро».

Щодо дослідження судом першої інстанції доказів отримання товару за довіреностями виданими ОСОБА_2, судом встановлено та не спростовано позивачем, що належних доказів видачі ОСОБА_2 довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей від ТОВ «Маре Аззуро», з урахуванням вимог Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, яка поширюється на підприємства, установи та організації, їхні відділення, філії, інші відособлені підрозділи та представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16.05.96 №99, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 12.06.96 за №293/1318, суду не надано, а поданий суду журнал не відповідає вимогам до Журналу реєстрації довіреностей, установленим вказаною Інструкцією. (а.с.106-108, т.2).

Таким чином суд апеляційної інстанції погоджується з доводами суду першої інстанції про відсутність у позивача належним чином оформлених первинних документів при фінансово-господарських взаємовідносинах з ТОВ «Маре Аззуро» за перевіряємий період.

Враховуючи вищезазначене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку відмовляючи у задоволенні позову, а доводи, які викладені в апеляційній скарзі, спростовуються дослідженими по справі доказами, а тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду, тому колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Керуючись ст. ст. 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Діапринт» - залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27 червня 2014 року у справі №811/3208/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діапринт» до Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Відповідно до ст. 254 КАС України може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Повний текст рішення складено 30 березня 2015року.

Головуючий: Н.І. Малиш

Суддя: Н.П. Баранник

Суддя: А.А. Щербак