Постанова № 43471989, 07.04.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

07 квітня 2015 року (в порядку письмового провадження) № 826/4160/15

за позовом ОСОБА_1 до Відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у м.Києві про визнання протиправним та скасування постанови, зобов'язання вчинити дії Суддя: Кротюк О.В.

Обставини справи:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у місті Києві (далі - відповідач) та просить суд визнати протиправною відмову від 11.02.2015 Відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у місті Києві у знятті арешту з рухомого майна, належного позивачу; зобов'язати Відділ державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у місті Києві скасувати постанову про арешт майна ВП №38798245 від 18.11.2013 та ВП №350922985 від 03.12.2012 2904/1 реєстраційні номера 14034871 та 13992832 контрольна сума 559А5Г7015, 79ГВВВ259В; стягнути з державного бюджету судовий збір.

Відповідач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, заяв, клопотань не подавав, відношення до позову не висловив.

В порядку частини 6 ст.128 КАС України судом ухвалено про розгляд справи в письмовому провадженні.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

встановив:

На підставі постанови ВДАІ №151593 від 24.02.2012 старшим державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у місті Києві винесено постанову про відкриття провадження ВП №35092295 про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави штрафу у розмірі 255,00 грн.

18.11.2013 відповідачем прийнято постанову про повернення виконавчого документу стягувачеві ВП №3879824 про стягнення з ОСОБА_1 штраф в сумі 850,00 грн. на підставі постанови ВДА №АС1 141049 від 09.05.2013.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем згідно квитанції №178 від 14.05.2013 сплачено штраф за порушення правил дорожнього руху у розмірі 425,00 грн. та квитанції №151 від 02.03.2012 сплачено адміністративний штраф за порушення правил дорожнього руху у розмірі 255,00 грн.

У витязі про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна №42662214 від 26.11.2013 міститься заборона відчуження всього нерухомого майна ОСОБА_1 прийнятого на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження 1857, 11.11.2013 Відділом державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у місті Києві.

Також, у витязі про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна №38959188 від 26.11.2012 про заборону відчуження всього нерухомого майна ОСОБА_1 прийнятої на підставі постанови відповідача про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, 35092295.

На звернення позивача від 11.02.2015 №Д/17 про зняття арешту з рухомого майна накладеного постановою №38798245 від 18.11.2013 1857/1 та ВП 35092295 від 03.12.2012 2904/1 реєстраційні номера 14034871 та 13292832, відповідач повідомив останнього про завершення виконавчого провадження на підставі п. 2 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» та про винесення постанови про повернення виконавчого провадження, копію якої разом з виконавчим документом направлено заявнику. В той же час, Відділ державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у місті Києві повідомив позивача про знищення виконавчого провадження відповідно до п. 9.9 порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби затвердженого наказом Міністерства юстиції України 25.12.2008 №2274/5. Враховуючи зазначене у відділу відсутні правові підстави для зняття арешту.

Вирішуючи позовні вимоги щодо зобов'язання відповідача скасувати постанови про накладення арешту на майно та заборону його відчуження суд зазначить наступне.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 №606-XIV (далі - Закон №606-XIV).

Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення) (ст. 1 Закону №606-XIV).

Пунктом 1 ч. 1 ст. 22 Закону №606-XIV передбачено, що посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення можуть бути пред'явлені до виконання протягом трьох місяців.

З матеріалів справи вбачається, що постанова про повернення виконавчого документа стягувачеві прийнята 18.11.2013 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону №606-XIV.

Так, вказаною нормою встановлено, що виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а, здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними. В той же час, повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 22 цього Закону (ч. 5 ст. 47 Закону №606-XIV).

З аналізу зазначеного судом вбачається, що строк пред'явлення виконавчого документу до виконання на підставі якого відкрито виконавче провадження станом на вирішення адміністративної справи сплив. Таким чином, відсутність обставини та підстави для повторного пред'явлення виконавчого документу до виконання.

Приписи статті 57 Закону №606-XIV встановлюють, зокрема, що арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження;

Враховуючи те, що відповідач при прийняті оскаржуваних постанов діяв у порядок і спосіб визначений законом, суд відмовляє в задоволені позовних вимог в частині зобов'язання Відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у місті Києві скасувати постанови про накладення арешту на майно та заборону його відчуження.

Разом з тим, суд відмітить, що у відповідності до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. Суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави (ч. 1 ст. 8 КАС України).

З матеріалів справи судом встановлено, що позивачем сплачено штраф за виконавчими документами в строки встановлені законом для добровільного виконання виконавчого документу. Таким чином, наявність не знятого арешту з рухомого майна позивача свідчить про непропорційність застосування норм законодавства до останнього.

З огляду на вказане, з метою захисту прав та інтересів позивача, приймаючи до уваги те, що останнім сплачено штраф у строки встановлені Законом №606-XIV для добровільного виконання виконавчого документу, суд в порядку статті 11 КАС України вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог шляхом зобов'язання Відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції в місті Києві зняти арешт всього належного ОСОБА_1 рухомого майна (ІПН НОМЕР_1).

Відносно позовних вимог щодо визнання протиправною відмову від 11.02.2015 Відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у місті Києві у знятті арешту з рухомого майна, належного позивачу суд зазначить наступне.

Частина 1 ст. 82 Закону №606-XIV рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або до керівника відповідного органу державної виконавчої служби вищого рівня чи до суду.

Приймаючи до уваги те, що оскаржувана відповідь - лист відповідача від 11.02.2015 не є по своїй сутті рішенням Відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у місті Києві у розумінні Закону №606-XIV, суд дійшов до висновку про відмову у задоволені позовних вимог в цій частині. Вказане обумовлено відсутністю порушених та охоронюваних законом прав позивача вказаним листом.

Частиною 1 статті 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи те, що позовні вимоги заявлені позивачем не підлягають до задоволення, у той час коли, суд виходить за межі позовних вимог задовольняючи позов часткового, судові витрати відшкодуванню не підлягають.

Інші доводи і заперечення сторін не спростовують встановленого вище судом.

Керуючись ст. ст. 9, 69-71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов задовольнити частково.

Зобов'язати Відділ державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у місті Києві зняти арешт всього належного ОСОБА_1 рухомого майна (ІПН НОМЕР_1).

В іншій частині позову відмовити.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги та набирає законної сили в порядку та строки, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Кротюк