Ухвала суду № 43471984, 02.04.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2015 рокусправа № 804/7087/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Чередниченко В.Є.,

суддів: Коршуна А.О., Панченко О.М.,

за участю секретаря судового засідання: Яковенко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську адміністративну справу за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 травня 2014 року у справі № 804/7087/14 за позовом публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» до Жовтневого відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області в особі начальника Полуектова Сергія Юрійовича, треті особи: державний виконавець Жовтневого відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області Пілярчук Олег Володимирович, управління Пенсійного фонду України в м. Жмеринці та Жмеринському районі Вінницької області, Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області про визнання протиправною та незаконною бездіяльності, визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ :

Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «ПриватБанк» (далі - ПАТ «КБ «ПриватБанк») 21 травня 2014 року звернулося до суду з адміністративним позовом до Жовтневого відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області в особі начальника Полуектова Сергія Юрійовича, треті особи: державний виконавець Жовтневого відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області Пілярчук Олег Володимирович, управління Пенсійного фонду України в м. Жмеринці та Жмеринському районі Вінницької області, Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області, в якому просить суд:

- визнати протиправною та незаконною бездіяльність державного виконавця Жовтневого відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області Пілярчука О. В. та начальника Жовтневого відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області Полуектова С.Ю. у частині невинесення постанови про зупинення виконавчого провадження № 42836002, відкритого на підставі рішення управління Пенсійного фонду України в м.Жмеринці та Жмеринському районі Вінницької області за № 1 від 26.09.2013 року;

- визнати протиправними дії державного виконавця Жовтневого відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області Пілярчука О.В. та начальника Жовтневого відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області Полуектова С.Ю. у частині складення, підписання та направлення до Управління НБУ у Дніпропетровській області платіжної вимоги В23-1187/14 від 30.04.2014 року про стягнення 1139,62 грн. з кореспондентського рахунку ПАТ КБ «ПриватБанк» на підставі рішення Управління Пенсійного фонду України в м. Жмеринці та Жмеринському районі Вінницької області за № 1 від 26.09.2013 року;

- зобов'язати Жовтневий відділ державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області повернути на рахунок ПАТ КБ «ПриватБанк» грошові кошти у сумі 1139,62 грн., незаконно списані на підставі платіжної вимоги В23-1187/14 від 30.04.2014 року;

- зобов'язати державного виконавця Жовтневого відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області Пілярчука О. В. винести постанову про зупинення виконавчого провадження № 42836002.

Позов обґрунтовано тим, що виконавче провадження № 42836002 відкрито з метою примусового виконання рішення управління Пенсійного фонду України в м. Жмеринці та Жмеринському районі Вінницької області за № 1 від 26.09.2013 року. Зазначене рішення позивачем було оскаржено у судовому порядку, про що позивач повідомляв Жовтневий відділ державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області, проте, у порушення, на думку позивача, вимог п. 5 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року №606-XIV державний виконавець не зупинив виконавче провадження і рішення управління Пенсійного фонду України в м. Жмеринці та Жмеринському районі Вінницької області за № 1 від 26.09.2013р. було виконано - кошти у примусовому порядку стягнуті з позивача. Зазначені бездіяльність та дії позивач вважає такими, що порушують його права та законні інтереси.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 травня 2014 року у задоволенні позову відмовлено.

Постанова суду мотивована тим, що рішення управління Пенсійного фонду України в м. Жмеринці та Жмеринському районі Вінницької області № 1 від 26.09.2013 року не є рішенням органу (посадової особи), уповноваженого розглядати справи про адміністративні правопорушення, про яке йдеться у положеннях п. 5 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», на яке посилається як на підставу обов'язкового зупинення виконавчого провадження позивач, зазначене рішення винесене на підставі положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а не у порядку розгляду адміністративних правопорушень. Також суд вказує на те, що дії державного виконавця Жовтневого відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області Пілярчука О. В. та начальника Жовтневого відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області Полуектова С.Ю. у частині складення, підписання та направлення до Управління НБУ у Дніпропетровській області платіжної вимоги В23-1187/14 від 30.04.2014 року про стягнення 1139,62 грн. з кореспондентського рахунку ПАТ «КБ «ПриватБанк» на підставі рішення управління Пенсійного фонду України в м. Жмеринці та Жмеринському районі Вінницької області за № 1 від 26.09.2013 року є правомірними та такими, що відповідають положенням Закону України «Про виконавче провадження», та здійснені на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення про задоволенні позову в повному обсязі.

Апеляційна скарга фактично обґрунтована доводами позивача викладеними в адміністративному позові щодо порушення, державним виконавцем, вимог п. 5 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року №606-XIV та не зупинення виконавчого провадження, що призвело до виконання рішення управління Пенсійного фонду України в м. Жмеринці та Жмеринському районі Вінницької області за № 1 від 26.09.2013 року у примусовому порядку та порушення прав та законних інтересів позивача.

Крім того в доводах апеляційної скарги позивач посилається на неповне встановлення судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи та помилкові висновки суду першої інстанції щодо правомірності дій державного виконавця з не зупинення виконавчого провадження на підставі п. 5 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки рішення управління Пенсійного фонду України в м. Жмеринці та Жмеринському районі Вінницької області за № 1 від 26.09.2013 року, є рішенням органу уповноваженого розглядати справи про адміністративне правопорушення.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та знайшло підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що рішенням управління Пенсійного фонду України в м. Жмеринці та Жмеринському районі Вінницької області за № 1 від 26.09.2013 року застосовано до ПАТ «КБ «ПриватБанк» на підставі п. 11 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та параграфу 1 ст. 5 розділу 3 договору № 15/ПФ-09 від 04.01.2012 року, за несвоєчасне повернення на банківські рахунки виконавчих органів Пенсійного фонду сум коштів, не використаних для здійснення пенсійних виплат, відповідно до акта перевірки № 26 від 11.09.2013р., штрафну санкцію у розмірі 896,02 грн. за порушення вимог п. 20 Порядку виплати пенсій та грошової допомоги за згодою пенсіонерів та одержувачів допомоги через їх поточні рахунки у банках, затвердженого постановою КМУ від 30.08.1999р. за № 1596 та параграфу 1 ст. 4 розділу 2 договору № 15/ПФ-09 від 04.01.2012 року (а.с.39).

Зазначене рішення надійшло 01.10.2013 року відповідно до відмітки на копії конверта на адресу ПАТ «КБ «ПриватБанк».

У січні 2014 року позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом до управління Пенсійного фонду України в м.Жмеринці та Жмеринському районі Вінницької області про визнання протиправним та скасування рішення № 1 від 26.09.2013 року.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.02.2014 року у задоволенні вищезазначеного позову відмовлено.

04.04.2014 року до Жовтневого відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області надійшла від управління Пенсійного фонду України в м. Жмеринці та Жмеринському районі Вінницької області заява про відкриття виконавчого провадження разом із рішенням № 1 від 26.09.2013 року (а.с.27).

07.04.2014 року державним виконавцем Жовтневого відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області Пілярчуком О.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 42836002 з приводу примусового виконання виконавчого документу - рішення управління Пенсійного фонду України в м. Жмеринці та Жмеринському районі Вінницької області № 1 від 26.09.2013 року (а.с.29).

14.04.2014 року до Жовтневого відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області надійшло клопотання боржника - Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" про зупинення виконавчого провадження та скасування, за наявності, всіх вжитих заходів примусового виконання рішення. В обґрунтування клопотання представником боржника зазначено, що постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.02.2014 року оскаржується ним у апеляційному порядку, тому виконавче провадження підлягає зупиненню на підставі п. 5 ч.1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» (а.с.32-33).

Правомірність дій відповідача щодо не зупинення виконавчого провадження № 42836002 на підставі п. 5 ч.1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» та правомірність дій відповідача щодо виконання ним рішення управління Пенсійного фонду України в м. Жмеринці та Жмеринському районі Вінницької області № 1 від 26.09.2013 року є предметом спору переданого на вирішення суду.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при винесенні оскарженої постанови, виходить з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 11 статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» виконавчими органами Пенсійного фонду за несвоєчасну виплату і доставку сум пенсійних виплат одержувачам або несвоєчасне зарахування їх на банківські рахунки пенсіонерів, або несвоєчасне повернення на банківські рахунки виконавчих органів Пенсійного фонду чи Накопичувального фонду сум коштів, не використаних для здійснення пенсійних виплат, за умови своєчасного і в повному обсязі їх фінансування, на організації, у тому числі банки, які здійснюють виплату і доставку пенсій, накладається штраф у розмірі своєчасно не виплачених, не доставлених чи не зарахованих або своєчасно не повернених сум пенсійних виплат.

Частиною 13 статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що про нарахування пені та накладення штрафів, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, посадові особи виконавчих органів Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, виносять рішення, які протягом трьох робочих днів із дня їх винесення надсилаються страхувальнику, банку чи організації, яка здійснює виплату і доставку пенсій.

Суми пені та штрафів, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, підлягають сплаті страхувальником, банком чи організацією, яка здійснює виплату і доставку пенсій, протягом десяти робочих днів з дня одержання відповідного рішення. При цьому в цей же строк страхувальник, банк чи організація, яка здійснює виплату і доставку пенсій, має право оскаржити зазначене рішення до вищого органу Пенсійного фонду або в судовому порядку з одночасним обов'язковим письмовим повідомленням про це відповідного виконавчого органу Пенсійного фонду, яким прийнято це рішення.

Оскарження рішення виконавчого органу Пенсійного фонду про нарахування пені та накладання штрафів зупиняє строки їх сплати до винесення вищим органом Пенсійного фонду або судом рішення у справі.

Тобто, з вищезазначених норм слідує, що банк мав право оскаржити рішення про накладення штрафу до вищого органу Пенсійного фонду або в судовому порядку з одночасним обов'язковим письмовим повідомленням про це відповідного виконавчого органу Пенсійного фонду, яким прийнято це рішення. Оскарження рішення виконавчого органу Пенсійного фонду зупиняє строки сплати штрафу до винесення вищим органом Пенсійного фонду або судом рішення у справі.

Однак, в матеріалах справи відсутні докази повідомлення банком управління Пенсійного фонду України в м. Жмеринці та Жмеринському районі Вінницької області про оскарження до суду рішення №1 від 26.09.2013 року.

Частиною 14 статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що рішення органу Пенсійного фонду про нарахування пені або накладення штрафу, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, є виконавчим документом.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач направив до відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області рішення №1 від 26.09.2013 року, яке є виконавчим документом.

Враховуючи те, що позивачем не було повідомлено управління Пенсійного фонду України в м. Жмеринці та Жмеринському районі Вінницької області про оскарження до суду рішення №1 від 26.09.2013 року, у відповідача не було підстав для зупинення строків сплати штрафу за цим рішенням та не передання цього рішення до відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області для подальшого виконання.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Частиною 2 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Враховуючи те, що рішення №1 від 26.09.2013 року є виконавчим документом та містить всі необхідні реквізити виконавчого документу, які перераховано у статті 18 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець діючи у межах наданих йому повноважень вирішив питання щодо відкриття виконавчого провадження по такому виконавчому документу.

Як вбачається з матеріалів справи, 14.04.2014 року до Жовтневого відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області надійшло клопотання боржника - публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" про зупинення виконавчого провадження та скасування, за наявності, всіх вжитих заходів примусового виконання рішення (а.с.32-33).

В обґрунтування клопотання представником боржника зазначено, що постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.02.2014 року оскаржується ним у апеляційному порядку, тому виконавче провадження підлягає зупиненню на підставі п. 5 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження».

Так, пунктом 5 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у разі прийняття судом до розгляду скарги на постанову органу (посадової особи), уповноваженого розглядати справи про адміністративні правопорушення.

Тобто, вищезазначеною нормою передбачено обов'язок державного виконавця зупинити виконавче провадження у разі прийняття судом до розгляду скарги на постанову органу (посадової особи), уповноваженого розглядати справи про адміністративні правопорушення.

Проте, у справі, що розглядається, на виконанні у відповідача було рішення виконавчого органу Пенсійного фонду про застосування до ПАТ «КБ «ПриватБанк» фінансових санкцій у вигляді штрафу.

Враховуючи те, що виконавчим документом є рішення виконавчого органу Пенсійного фонду про застосування до ПАТ «КБ «ПриватБанк» фінансових санкцій у вигляді штрафу, а не постанова про адміністративні правопорушення, у державного виконавця відсутній обов'язок для зупинення виконавчого провадження на підставі пункту 5 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження».

Згідно зі статтею 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем було сформовано та направлено до Управління НБУ у Дніпропетровській області платіжну вимогу В23-1187/14 від 30.04.2014 року про стягнення 1139,62 грн. з кореспондентського рахунку ПАТ «КБ «ПриватБанк» на підставі рішення управління Пенсійного фонду України в м. Жмеринці та Жмеринському районі Вінницької області за № 1 від 26.09.2013 року.

Враховуючи обов'язок державного виконавця щодо вживання передбачених Законом України «Про виконавче провадження» заходів примусового виконання рішень, відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України виконуючи свій обов'язок по виконанню рішення управління Пенсійного фонду України в м.Жмеринці та Жмеринському районі Вінницької області за № 1 від 26.09.2013 року.

Крім того, суд апеляційної інстанції вважає необґрунтованими посилання позивача в доводах апеляційної скарги на протиправність дій відповідача в частині стягнення з позивача заборгованості у сумі 1139,62 грн. замість 896,02 грн., як те зазначено в рішенні № 1 від 26.09.2013 року, оскільки Законом України «Про виконавче провадження» державному виконавця надано право на стягнення з боржника виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій.

При цьому законність постанов державного виконавця Жовтневого відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області від 15 квітня 2014 року про стягнення з боржника виконавчого збору та витрат пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій у виконавчому провадженні №42836002 не є предметом спору переданого на розгляд суду у цій справі.

На підставі зазначеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції під час розгляду цієї справи об'єктивно, повно та всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку і ухвалив законне, обґрунтоване рішення без порушень норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому постанову суду першої інстанції у цій справі необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись пунктом 1 частини 1 статті 198, статтями 200, 206 КАС України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» - залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 травня 2014 року у справі №804/7087/14 - без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлений 03 квітня 2015 року.

Головуючий: В.Є. Чередниченко

Суддя: А.О. Коршун

Суддя: О.М. Панченко