Постанова № 43471650, 31.03.2015, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2015 року справа № 823/523/15

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Каліновської А.В.,

при секретарі – Педані О.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Звенигородської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області до приватного підприємства “Перевізник - 17145” про стягнення податкового боргу, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в Черкаський окружний адміністративний суд з вищезазначеним позовом, в якому просить стягнути з рахунків у банках, обслуговуючих приватне підприємство “Перевізник - 17145” на користь бюджету через Звенигородську об’єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Черкаській області кошти для погашення податкового боргу у сумі 5579 грн. 50 коп.

Позов обґрунтовано тим, що відповідач не виконує своїх податкових зобов’язань, внаслідок чого має податковий борг у сумі 5579 грн. 50 коп.

Позивач, про час, дату та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином, свого представника до суду не направив, на адресу суду направив клопотання, в якому просить розгляд справи проводити за відсутності свого представника.

Відповідач належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи, свого представника до суду не направив, адміністративний позов визнав частково, зокрема у сумі 3179 грн. 50 коп., оскільки приватне підприємство “Перевізник - 17145” сплатило заборгованість у сумі 2400 грн. 00 коп., про що подав відповідну заяву, розгляд справи просив провести за його відсутності.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо клопотання про розгляд справи за їх відсутності заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд встановив.

Відповідач – приватне підприємство “Перевізник - 17145” зареєстроване як юридична особа 07.06.2007, ідентифікаційний код 35194288, що підтверджується спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 06.03.2015.

Положеннями п.п. 16.1.4 п. 16.1 статті 16 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов’язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з п. 41.2 ст.41 ПК України органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень.

Згідно зі ст.21 Закону України "Про оренду землі" від 6 жовтня 1998 року № 161-XIV орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Відповідно до п. 14.1.147 ст. 14 Податкового кодексу України плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки (п.1 ст. 288 ПК України). Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний орган державної податкової служби про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни (п. 288.1 ст. 288 Податкового кодексу України).

Пунктами 288.2 - 288.3 ст.288 ПК України визначено, що платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.

Згідно з п. 288.7 Податкового кодексу України податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285 - 287 цього розділу.

Податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця. Податкове зобов'язання з плати за землю, визначене у новій звітній податковій декларації, у тому числі за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (п. 287.3, 287.4 Податкового кодексу України).

Приватне підприємство “Перевізник - 17145” має непогашений податковий борг по орендній платі за землю з юридичних осіб, який виник згідно наступних документів:

- податкової декларації з плати за землю №9021150679 від 17.04.2014 з щомісячним платежем 1088 грн. 65 коп. по строку сплати 30.11.2014 та 30.12.2014 року та 1088 грн. 62 коп. по строку сплати 30.01.2015 на загальну суму 3265 грн. 92 коп.;

- податкового повідомлення-рішення №001281501 від 04.11.2014, яким позивачу збільшено грошове зобов’язання за платежем орендна плата за землю за штрафними санкціями у розмірі 2040 грн. 00 коп.

Як вбачається з облікової картки платника податку за платежем орендна плата з юридичних осіб податковий борг відповідача з урахуванням штрафних санкцій у сумі 993 грн. 60 коп. та пені у сумі 68 грн. 23 коп. складає 4327 грн. 75 коп.

Згідно п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання за змістом п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України визнається податковим боргом.

Згідно підпункту 10.1.2 пункту 10.1 статті 10 Податкового кодексу України до місцевих податків і зборів належить єдиний податок.

Відповідно до пункту 291.3 статті 291 Податкового кодексу України юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

Пунктом 291.4. статті 291 Податкового кодексу України зазначено, що суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку, зокрема, четверта група - юридичні особи - суб'єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, які протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв: середньооблікова кількість працівників не перевищує 50 осіб; обсяг доходу не перевищує 5000000 гривень.

Платники єдиного податку третьої - шостої груп сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал (п. 295.3 ст. 295 Податкового кодексу України).

Приватне підприємство “Перевізник - 17145” має непогашений податковий борг по єдиному податку, який виник згідно податкової декларації платника єдиного податку – юридичної особи №9065039412 від 10.11.2014 у розмірі 1227 грн. 82 коп. по строку сплати 19.11.2014.

Як вбачається з облікової картки платника податку за платежем єдиний податок з юридичних осіб податковий борг відповідача з урахуванням пені у сумі 23 грн. 93 коп. складає 1251 грн. 75 коп.

Таким чином, сума податкового боргу приватного підприємства “Перевізник - 17145”, станом на час звернення позивача до суду, становила 5579 грн. 50 коп.

Згідно п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення (п. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на адресу відповідача направлена податкова вимога форми «Ю» №3 від 21.10.2013. Дана вимога отримана уповноваженою особою приватного підприємства “Перевізник - 17145” 26.10.2013, що підтверджується підписом на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення, копія якого міститься у матеріалах справи.

В свою чергу приватне підприємство “Перевізник - 17145” частково сплатило податковий борг, що підтверджується платіжними дорученням №9 від 11.03.2015 та №10 від 18.03.2015 на загальну суму 2400 грн. 00 коп., копії яких містяться у матеріалах справи, а тому позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 136 Кодексу адміністративного судочинства України відповідач може визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву.

Частиною 3 ст. 136 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судове рішення у зв'язку з відмовою від адміністративного позову, визнанням адміністративного позову чи примиренням сторін ухвалюється за правилами, встановленими статтями 112, 113 цього Кодексу.

Положеннями ч. 3 ст. 112 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі часткового визнання адміністративного позову відповідачем і прийняття його судом може бути прийнята постанова суду про задоволення визнаних відповідачем позовних вимог відповідно до статті 164 цього Кодексу.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, беручи до увагу обставини, що відповідачем частково сплачено суму податкового боргу та часткове визнання відповідачем позову, суд вважає доведеним право позивача на стягнення з відповідача 3179 грн. 50 коп. податкового боргу, а тому суд приходить до висновку про прийняття часткового визнання відповідачем адміністративного позову та часткового задоволення позовних вимог.

Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись статтями 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Прийняти часткове визнання відповідачем адміністративного позову.

Адміністративний позов задовольнити частково.

Стягнути з рахунків у банках, обслуговуючих приватне підприємство “Перевізник - 17145” (19300, Черкаська область, смт. Лисянка, пров. Бужанський, буд. 52) на користь бюджету через Звенигородську об’єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Черкаській області (20200, Черкаська область, м. Звенигородка, вул. Енгельса, 142) податковий борг в сумі 3179 (три тисячі сто сімдесят дев’ять) грн. 50 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня проголошення постанови. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя А.В. Каліновська