Постанова № 43471631, 29.01.2015, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

29 січня 2015 р. № 820/20264/14

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Чудних С.О.,

за участю секретаря судового засідання Хмелівської Н.М.,

представника позивача - Хмирової В.В.,

представника відповідача - Лук'янцева С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські технології будівництва" до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Українські технології будівництва", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення від 10.12.2014 року № 0005342201 про сплату податкового зобовязання в сумі 43495 грн. та штрафу у розмірі 21748 грн. за порушення п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України та п. 4 Порядку заповнення податкової декларації, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 14.01.2014 року № 10.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що відповідачем була проведена документальна позапланова виїзна перевірка позивача по взаємовідносинам із ПП "Київбудтранс-сервіс" з питань правильності визначення, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість за період з 01.07.2014 року по 31.07.2014 року та подальшому ланцюгу постачання, за результатами якої складено акт. На підставі вказаного акту перевірки № 7071/20-31-22-03-07/35247879 від 26.11.2014 року відповідачем було прийняте оскаржуване податкове повідомлення - рішення від 10.12.2014 року № 0005342201. Обставини, які викладені в акті перевірки, неправомірно кваліфіковані як порушення, що передбачені ст.198, ст. 201 Податкового кодексу України, вищевказані порушення встановлено відповідачем при довільному трактуванні норм права та при грубому порушенні норм податкового законодавства та свідчить про поверхневе проведення перевірки. У зв'язку із чим, позивач вважає, що податкове повідомлення - рішення від 10.12.2014 року № 0005342201 є протиправним та підлягає скасуванню, у зв'язку з чим просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В судовому засіданні 29.01.2015 року представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні 29.01.2015 року проти позову заперечував, зазначив, що порушення, встановлені в ході перевірки позивача, зафіксовані належним чином в акті перевірки, підставою для винесення спірного податкового повідомлення - рішення слугував відображений в акті перевірки висновок про неможливість реального здійснення фінансово - господарських операцій позивача по взаємовідносинах з ПП "Київбудтранс-сервіс" внаслідок чого, підприємством занижено податок на додану вартість у розмірі 43495,00 грн. за рахунок завищення податкового кредиту по операціях з зазначеними контрагентами, у зв'язку з чим просив суд у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, судом встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем була проведена документальна позапланова виїзна перевірка позивача по взаємовідносинам із ПП "Київбудтранс-сервіс" з питань правильності визначення, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість за період з 01.07.2014 року по 31.07.2014 року та подальшому ланцюгу постачання, за результатами якої складено акт № 7071/20-31-22-03-07/35247879 від 26.11.2014 року (а.с. 13-37) .

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог п. 198.3, п. 198.6 ст.198, п. 201.6, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-2010 року, зі змінами та доповненнями, п. 4 Порядку заповнення податкової накладної, в результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість у сумі 43495,00 грн. (а.с. 36).

На підставі вказаного акту перевірки № 7071/20-31-22-03-07/35247879 від 26.11.2014 року відповідачем було прийняте податкове повідомлення - рішення від 10.12.2014 року № 0005342201 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у розмірі 43495 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 21748 грн. ( а.с. 46).

З дослідженого акту перевірки № 7071/20-31-22-03-07/35247879 від 26.11.2014 року судом встановлено, що фактичною підставою для відображення в акті порушень і винесення спірного податкового повідомлень-рішення слугував викладений в акті висновок відповідача про те, що зв'язку із тим, що придбані позивачем послуги у контрагента не використовувались у господарській діяльності, податкові накладні за цими послугами складено з порушенням вимог порядку заповнення податкової накладної, а тому у позивача відсутнє право на податковий кредит за липень 2014 року на загальну суму 43495 грн.

Однак, суд не погоджується з такими висновками відповідача виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що позивач у перевіряємий період мав господарські відносини з ПП "Київбудтранс-сервіс".

Судом встановлено, що між позивачем та ПП "Київбудтранс-сервіс" укладено усні договори про надання інформаційних послуг.

Реальність виконання умов укладених правочинів підтверджується залученими до матеріалів справи документами первинного та бухгалтерського обліку: рахунками-фактурами №714, №716, №717, №725, №726, податковими накладними №130, №155, №156, №231, №232, актами приймання виконаних робіт №671, №673, №674, №685, №683, актом звіряння, технічним завданням на розробку сайту проект "Корпоративний сайт", розрахунками вартості послуг по створенню сайту, звітом про виконані роботи зі створення сайту ( а.с. 47-62, 76-129, 149-178).

Оплата за надані послуги проводилась у безготівковій формі, що підтверджується наданими до матеріалів справи виписками з банку та платіжним дорученням (а.с. 63, 130).

Суд зазначає, що про фактичне виконання умов договору свідчать первинні бухгалтерські та податкові документи, виписані відповідно до п.9.2. ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" і п.2.4. ст.2 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку".

Статтею 1 розділу 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до п.1 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Згідно з ст. 14.1.181 Податкового кодексу України, податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим законом.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з ст. 198.3. Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до ст.198.6. Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Однак, в даному випадку виконання договору між позивачем та його контрагентом підтверджується податковими накладними, рахунками-фактурами, актами приймання виконаних робіт, звітом про виконання робіт, наявними в матеріалах справи.

Відповідно до ст. 198.2 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Як підтверджено матеріалами справи, правочин укладений між позивачем та ПП "Київбудтранс-сервіс" виконано кожною стороною цих договорів, що підтверджується первинними документами, а саме податковими накладними. Сторони претензій одна до одної не мали.

Відповідно до ст.201.1 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Таким чином, позивачем виконані всі умови для формування податкового кредиту. Суд звертає увагу на те, що податкові накладні відповідають вимогам закріпленими в ст.201 Податкового кодексу України.

Отже, як вбачається з матеріалів справи, позивач та ПП "Київбудтранс-сервіс" належним чином оформили договірні правовідносини та на виконання вимог податкового законодавства оформили первинні документи податкової та бухгалтерської звітності, які відповідають вимогам чинного законодавства України .

Посилання відповідача в судовому засіданні та в акті перевірки на те, що сайт не працює, суд не приймає до уваги, оскільки судом за допомогою Інтернету встановлено, що сайт, який зазначено у звіті про виконані роботи зі створення сайту працює та є діючим. Крім того, контролюючим органом не надано доказів того, що зазначений сайт було розроблено будь-яким іншим контрагентом позивача

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. З огляду на припис наведеної норми процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податків донараховані податкові зобов'язання чи зменшені податкові вигоди, презумується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.

Відповідачем вказаного процесуального обов'язку стосовно податкового повідомлення - рішення від 10.12.2014 року № 0005342201, не виконано, тому суд приходить до висновку про невідповідність прийнятого відповідачем податкового повідомлення-рішення дійсним обставинам справи та вимогам діючого законодавства, а отже є таким, що підлягає скасуванню.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські технології будівництва" є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 94, 159-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України Харківський окружний адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські технології будівництва" до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення - задоволено у повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області від 10.12.2014 року № 0005342201.

Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення, копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлено 03.01.2015 року.

Суддя С.О. Чудних