Постанова № 43471439, 02.04.2015, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2015 року 15:07м. ПолтаваСправа № 816/844/15-а

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Ясиновського І.Г.,

за участю:

секретаря судового засідання - Петренко О.В.,

представників позивача - Приходько О.Я., Луцаєвої В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" до Лохвицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

16 березня 2015 року Публічне акціонерне товариство "Укрнафта" (надалі також - позивач, ПАТ "Укрнафта") звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Лохвицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області (надалі також - відповідач, Лохвицька ОДПІ) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 09 грудня 2014 року № 0002281500 та № 0002271500.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на те, що висновки Лохвицької ОДПІ в акті перевірки №114/16-17-15/403739509 від 28 листопада 2014 року щодо несвоєчасної сплати самостійно визначених грошових зобов'язань по платі за користування надрами для видобування природного газу та для видобування газового конденсату із затримкою на 1 календарний день у розмірі 76669859,30 грн та 8733230,47 грн відповідно є безпідставними. Наполягає на тому, що граничним днем подання податкових розрахунків з плати за користування надрами за серпень 2014 року було 22 вересня 2014 року (понеділок), оскільки 20-21 вересня 2014 року - вихідні дні (субота та неділя). Таким чином, узгоджені податкові зобов'язання з плати за користування надрами, визначені платником податків у податкових розрахунках з плати за користування надрами за серпень 2014 року підлягали сплаті протягом 10 днів, наступних за останнім днем строку подання податкових розрахунків за серпень 2014 року, тобто не пізніше 02 жовтня 2014 року. За таких обставин, позивач вважає, що платник податків сплатив 29 вересня 2014 року (банком проведено платіж 01 жовтня 2014 року) узгоджені грошові зобов'язання з плати за користування надрами, визначені ним в податкових розрахунках з плати за користування надрами для видобування природного газу та газового конденсату за серпень 2014 року, своєчасно і в повному обсязі.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили суд їх задовольнити.

Відповідач у судове засідання явку уповноваженого представника не забезпечив, надав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності. У письмових запереченнях проти позову заперечував, просив відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.

Судом встановлено, що 28 листопада 2014 року відповідачем проведено документальну невиїзну позапланову перевірку НГВУ "Полтаванафтогаз" ПАТ "Укрнафта" (код ЄДРПОУ 22525915), відповідального за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договору №999/97 "Про спільну інвестиційну і виробничу діяльність, не пов'язану із створенням юридичної особи" від 24.12.1997, податковий номер 403739509 з питань своєчасності сплати самостійно визначених грошових зобов'язань по платі за користування надрами для видобування газового конденсату та по платі за користування надрами для видобування природного газу.

За результатами перевірки контролюючим органом 28 листопада 2014 року складено акт перевірки №114/16-17-15/403739509, згідно висновків якого платником податків порушено п.57.1 ст.57, п.126.1 ст.126, п.263.12 ст.263 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством не своєчасно сплачено самостійно визначені грошові зобов'язання по платі за користування надрами, в тому числі: по платі за користування надрами для видобування природного газу із затримкою на 1 календарний день на суму 76669859,30 грн; по платі за користування надрами для видобування газового конденсату із затримкою на 1 календарний день на суму 8733230,47 грн (а.с. 8).

На підставі вказаного акта перевірки Лохвицькою ОДПІ 09 грудня 2014 року прийняті податкові повідомлення-рішення:

- № 0002281500, яким до позивача застосовано штраф у розмірі 7666985,93 грн (а.с. 9-10);

- № 0002271500, яким до позивача застосовано штраф у розмірі 873323,05 грн (а.с. 11-12).

Не погодившись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив їх до суду.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи правову оцінку податковим повідомленням-рішенням від 09 грудня 2014 року № 0002281500 та № 0002271500, суд виходив з наступного.

Відповідно до п.49.1, п.49.2 ст.49 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент подання платником податків податкової звітності) податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Пунктом 49.4 ст.49 Податкового кодексу України платники податків, що належать до великих та середніх підприємств, подають податкові декларації до контролюючого органу в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Платник плати за користування надрами для видобування корисних копалин та уповноважена особа, визначена відповідно до підпункту 263.1.4 пункту 263.1 статті 263 цього Кодексу, до закінчення граничного строку подання податкових розрахунків, визначеного розділом II цього Кодексу, та за формою, встановленою відповідно до статті 46 цього Кодексу, подають за податковий (звітний) період, що дорівнює календарному кварталу, а при видобуванні вуглеводневої сировини, що дорівнює календарному місяцю, податкові розрахунки з плати за користування надрами для видобування корисних копалин до контролюючого органу: - за місцезнаходженням ділянки надр, з якої видобуті корисні копалини, у разі розміщення такої ділянки надр у межах території України; - за місцем обліку платника у разі розміщення ділянки надр, з якої видобуто корисні копалини, в межах континентального шельфу та/або виключної (морської) економічної зони України (пп.263.11.1 п.263.11 ст.263 Податкового кодексу України).

Згідно з пп.49.18.1 п.49.18 ст.49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Пунктом 49.20 ст.49 Податкового кодексу України встановлено, що якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.

Таким чином, граничний строк подання податкової декларації (в тому числі податкового розрахунку з плати за користування надрами) може зміститись у випадку, якщо останній день такого строку припадає на вихідний день.

Як слідує з матеріалів справи, платником податків в установлений строк - 22.09.2014 засобами електронного зв'язку направлено контролюючому органу:

- податковий розрахунок № 174 з плати за користування надрами для видобування корисних копалин за серпень 2014 року з доданими до нього розрахунками №1, №2, №3, №4, №5, №6, №7, №8 податкового зобов'язання з плати за користування надрами для видобування корисних копалин (Рудівсько-Червонозаводське родовище) (а.с. 13-22).

- податковий розрахунок № 175 з плати за користування надрами для видобування корисних копалин за серпень 2014 року з доданими до нього розрахунками №1, №2, №3, №4, податкового зобов'язання з плати за користування надрами для видобування корисних копалин (Глинсько-Розбишівське родовище) (а.с.24-29).

Наявні у матеріалах справи квитанції №2 свідчать про те, що вказана податкова звітність була доставлена до Лохвицької ОДПІ засобами електронного зв'язку 22.09.2014 о 15:18:37 та 15:18:30 відповідно (а.с. 23, 30).

Суд зауважує, що подаючи 22.09.2014 податкові розрахунки з плати за користування надрами для видобування корисних копалин за серпень 2014 року з відповідними доданими до них розрахунками податкового зобов'язання з плати за користування надрами для видобування корисних копалин, платник податків правомірно керувався положеннями пункту 49.20 ст.49 Податкового кодексу України, виходячи з того, що останній день подання платником податків вказаної податкової звітності припадав на 20.09.2014, який був вихідним днем (субота), а відтак останнім днем строку подання податкової звітності вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем, тобто 22.09.2014 (понеділок).

Судовим розглядом встановлено, що платником податків у поданій до контролюючого органу податковій звітності з плати за користування надрами для видобування корисних копалин за серпень 2014 року самостійно визначені податкові зобов'язання по платі за користування надрам, з яких: - податкові зобов'язання по платі за користування надрами для видобування природного газу за серпень 2014 року у сумі 76669859,30 грн; - самостійно визначені податкові зобов'язання по платі за користування надрами для видобування газового конденсату за серпень 2014 року у сумі 8733230,47 грн.

Як свідчать наявні у матеріалах справи платіжні доручення від 29 вересня 2014 року №143 та №142, оплата самостійно визначених платником податків податкових зобов'язань по платі за користування надрами для видобування природного газу та газового конденсату за серпень 2014 року у розмірі 76669859,30 грн та 8733230,47 грн відповідно проведена банком 01.10.2014 (а.с. 31-32).

Як стверджує контролюючий орган, граничним терміном сплати самостійно визначених платником податків податкових зобов'язань по платі за користування надрами для видобування природного газу та газового конденсату за серпень 2014 року є 30.09.2014, оскільки відлік 10 календарних днів, що передбачені для самостійної сплати податкового зобов'язання, необхідно відраховувати з останнього дня граничного строку для подання відповідної податкової звітності, а саме - з 20.09.2014.

Суд не погоджується з даною позицією контролюючого органу, з огляду на таке.

Так, згідно з п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Крім того, спеціальною нормою - пп.263.12.1 п.263.12 ст.263 Податкового кодексу України визначено, що платник плати за користування надрами для видобування корисних копалин та уповноважена особа, визначена відповідно до підпункту 263.1.4 пункту 263.1 статті 263 цього Кодексу, протягом десяти календарних днів після закінчення граничного строку подання податкового розрахунку за податковий (звітний) період сплачують податкові зобов'язання у сумі, визначеній в розрахунку з плати, поданому ними контролюючому органу.

Тобто, сплата узгодженого податкового зобов'язання починає свій перебіг з наступного дня за днем, який є граничним днем подання податкової декларації.

Якщо відповідно до п.49.20 ст.49 Податкового кодексу України зміщується граничний строк подання декларації, то зазначене має своїм наслідком зміщення початку перебігу строку для сплати податкового зобов'язання. При цьому, має місце не зміна строків сплати податкового зобов'язання, змінюється лише початкова дата відліку таких строків з прив'язкою до дня, який, з урахуванням положень п.49.18, п.49.20 ст. 49 Податкового кодексу України, є граничним строком подання податкової звітності.

Оскільки граничним строком подання платником податків податкової звітності з плати за користування надрами для видобування корисних копалин за серпень 2014 року було 22.09.2014 (понеділок, перший операційний /банківський/ день, що настав за вихідним днем 20.09.2014), і з цією датою погоджується відповідач, то саме від вказаної дати мають відраховуватися 10 календарних днів, що передбачені для самостійної сплати визначених платником податків податкових зобов'язань з плати за користування надрами для видобування корисних копалин за серпень 2014 року у загальному розмірі 85403089,77 грн.

Виходячи з викладеного, суд доходить висновку, що граничний термін сплати вказаного узгодженого податкового зобов'язання за серпень 2014 року припадає на 02.10.2014 (22.09.2014 + 10 календарних днів).

Матеріалами справи підтверджується те, що оплата самостійно визначених платником податків податкових зобов'язань по платі за користування надрами для видобування природного газу та газового конденсату за серпень 2014 року у загальному розмірі 85403089,77 грн проведена 01.10.2014, тобто з дотримання граничного терміну сплати вказаних узгоджених податкових зобов'язань.

Відтак, в ході судового розгляду справи не знайшло своє підтвердження допущення платником податків порушень податкового законодавства, визначених актом перевірки №114/16-17-15/403739509 від 28 листопада 2014 року, на підставі висновків якого відповідачем прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 09 грудня 2014 року № 0002281500 та № 0002271500.

Відповідно до частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, обов'язок доведення обставин, які стали підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень покладено на контролюючий орган.

В даному випадку відповідач не довів правомірність прийнятих ним рішень.

Таким чином, суд перевіривши матеріали справи, оцінивши надані докази, дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, керуючись статтями 7-11, 71, 94, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" до Лохвицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Лохвицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області від 09 грудня 2014 року № 0002281500 та № 0002271500.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" витрати зі сплати судового збору у розмірі 487,20 грн.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд.

Повний текст постанови виготовлено 06 квітня 2015 року.

Суддя І.Г. Ясиновський