Постанова № 43471423, 01.04.2015, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2015 року 10:20м. ПолтаваСправа № 816/747/15-а

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Ясиновського І.Г.,

за участю:

секретаря судового засідання - Петренко О.В.,

представника позивача - Гостіка Е.В.,

представника відповідача - Дудника В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом приватного підприємства "Полтава - Паритет" до Полтавської митниці Міндоходів, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет позову, на стороні відповідача - Головне управління Державної казначейської служби України у Полтавській області про скасування рішення та картки відмови, -

В С Т А Н О В И В:

06 березня 2015 року Приватне підприємство "Полтава-Паритет" (надалі також - позивач, ПП "Полтава-Паритет") звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Полтавської митниці Міндоходів (надалі також - відповідач, Полтавська митниця), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет позову, на стороні відповідача - Головне управління Державної казначейської служби України у Полтавській області про скасування рішення про коригування митної вартості від 12 грудня 2014 року № 806020002/2014/000125/2 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів і транспортних засобів комерційного призначення № 806020002/2014/00361.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що при митному оформленні товарів, які ввозились на територію України, він самостійно визначив їх митну вартість за основним методом - ціною договору (контракту), заявив цей показник в декларації митної вартості, до якої додав документи, що її підтверджують згідно з переліком, визначеним Митним кодексом України. Однак, на думку позивача, митний орган безпідставно не погодився із заявленим декларантом кодом класифікації товару, визначеним за договором (контрактом) і підтверджуючими документами, та незаконно прийняв картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення та рішення про коригування митної вартості товарів.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив задовольнити їх в повному обсязі.

Представник відповідача проти позовних вимог заперечував, просив у задоволенні позову відмовити повністю, оскільки оскаржувані картка та рішення є законними та обґрунтованими. В своїх запереченнях та додаткових запереченнях на позов зазначав, що Полтавською митницею проведено контроль правильності визначення митної вартості товарів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого позивачем, та перевірки наявності або відсутності застережень. В результаті такого контролю встановлено, що документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, містять розбіжності.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет позову, на стороні відповідача у судове засідання явку уповноваженого представника не забезпечила, надала до суду пояснення по справі, відповідно до змісту яких просила розгляд справи проводити за відсутності її представника. По суті позовних вимог зауважила, що жодних протиправних дій стосовно позивача не вчиняла, при вирішенні даного спру покладається на розсуд суду.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Приватне підприємство "Полтава-Паритет" є суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності та зареєстроване на митному посту "Лтава" Полтавської митниці Міндоходів і зборів.

Судом встановлено, що згідно пункту 1.1 Контракту від 01.02.2014 №14-00023 (надалі іменується - Контракт) ТОВ «БЛ ТРЕЙД» (надалі іменується - Постачальник) поставило ПП «Полтава-Паритет» (надалі іменується - Покупець) світло-технічну продукцію та металоконструкції (надалі іменується - Товар), на загальну суму 30000000 (тридцять мільйонів) російських рублів (а.с. 69-75).

Пунктом 2.1 такого Контракту передбачено, що ціни на Товар, розуміється на умовах FСА - м. Лихославль, що включає вартість маркування, тари, пакування, видатки, що пов'язані з митним оформленням, що сплачуються при вивезенні товару, а також інші попутні витрати у відповідності до умов поставки, згідно цього контракту.

Пунктом 2.4 такого Контракту передбачено, що платежі за Товар, що поставляється проводяться в російських рублях на поточний рахунок Постачальника в термін не пізніше 60 календарних днів з дати закінчення митного оформлення.

Позивачем відповідно до зовнішньоекономічного контракту від 01.02.2014 № 14-00023, на товари: електричні натрієві лампи високого тиску потужністю 70-250 Вт, на напругу 220В та світильники (без ламп) для зовнішнього (вуличного) освітлення, для використання з натрієвими лампами, подано 11.12.2014 до відділу митного оформлення № 2 митного поста "Лтава" Полтавської митниці ДФС митну декларацію № 806020002/2014/012978 (далі - МД) разом з пакетами товаросупровідних та комерційних документів, а саме:

- товарно-транспортна накладна (СМR) від 04.12.2014 № 032718;

- документ, що підтверджує вартість перевезення товару від 05.12.2014 № 1255;

- прейскурант від 10.12.2014 № 253;

- рахунок-фактура (інвойс) від 03.12.2014 № 312005;

- пакувальний лист від 04.12.2014 № 7;

- зовнішньоекономічний контракт від 01.02.2014 № 14-00023;

- доповнення до зовнішньоекономічного контракту від 18.06.2014 № 3;

- доповнення до зовнішньоекономічного контракту від 18.06.2014 № 7;

- договір на перевезення 25.11.2014 № 21;

- декларація на відповідність від 06.07.2012 № ІІА.023.Б.00177-12;

- лист від 10.12.2014 № 253;

- копія митної декларації країни відправлення від 04.12.2014 № 10130220/041214/0050039.

Під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів за зазначеними МД митним постом «Лтава» проведено коригування митної вартості товару відповідно до положень статті 55 Митного кодексу України (далі - МКУ) у зв'язку з тим, що декларантом заявлено неповні відомості про митну вартість товарів, що полягало у наступному.

На виконання вимог ст. 54 МКУ контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснено під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, та перевірки наявності або відсутності застережень щодо застосування методу визначення митної вартості за ціною договору (контракту). В результаті такого контролю встановлено, що документи, які підтверджують заявлену митну вартість, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, а саме - до митного оформлення подано довідку підприємства-перевізника вартості транспортних витрат № 1255 від 05.12.2014, яку неможливо віднести до даної поставки, а тому не можна використати для підтвердження складових митної вартості, а також прайс-лист № 253 від 10.12.2014 не містить повної інформації, щодо складових митної вартості, а саме відсутня інформація, на яких саме умовах поставки згідно Інкотермс сформована ціна.

Проведено консультацію з декларантом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в декларанта та в митному органі. Так, рівень заявленої декларантом митної вартості товару № 1 становить 3,35 дол. США за шт., а рівень митної вартості товару зі схожими характеристиками, оформленого за МД від 26.09.2014 № 100250001/2014/20398, що визнана митним органом, становить 5,09 дол. США за шт., товару № 2 становить 3,92 дол. США за кг, а рівень митної вартості товару зі схожими характеристиками, оформленого за МД від 24.11.2014 № 100250002/2014/70986, що визнана митним органом, становить 4,96 дол. США за кг.

Під час консультацій декларанта відповідно до вимог третьої частини ст.53 МКУ зобов'язано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; 2) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 3) виписку з бухгалтерської документації; 4) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 5) інші документи за власним бажанням. Від подання додаткових документів декларант письмово відмовився. Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, відповідно до п.2 ст.58 МКУ не може бути прийнятий у зв'язку з тим, що - використані декларантом відомості не підтверджені документально (документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості містять розбіжності). Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів не може бути прийнятий у зв'язку з відсутністю даних щодо вартості операцій з аналогічними товарами, скоригованими відповідно до комерційних умов поставки та партії товару (кількості). Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів не може бути прийнятий у зв'язку з відсутністю даних щодо вартості операцій з подібними (аналогічними) товарами, скоригованими відповідно до комерційних умов поставки та партії товару (кількості). Метод визначення митної вартості на основі віднімання вартості не може бути використаний у зв'язку з відсутністю даних, необхідних для проведення розрахунків. Метод визначення митної вартості на основі додавання вартості не може бути використаний у зв'язку з відсутністю даних, необхідних для проведення розрахунків. Митну вартість товару, що імпортується, скориговано із застосуванням резервного методу відповідно до ст. 64 МКУ. Визначена митна вартість товару ґрунтується на МД від 26.09.2014 № 100250001/2014/20398 та від 24.11.2014 № 100250002/2014/70986, що була визнана митним органом.

12 грудня 2014 року Полтавською митницею Міндоходів винесено рішення № 806020002/2014/000125/2, яким скориговано (збільшено) митну вартість товару, а також відмовлено в митному оформленні товару за вказаною МД та видано відповідну картку в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 806020002/2014/00361 (а.с. 88-91).

Не погодившись з вказаними рішенням та карткою, позивач оскаржив їх до суду.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи правову оцінку вимогам позивача, суд виходив з наступного.

Відносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, справлянням митних платежів регулюються положеннями Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI, який набрав чинність з 01.06.2012, а також положеннями Податкового кодексу України та інших законів України з питань оподаткування.

Відповідно до пункту 24 частини першої статті 4 Митного кодексу України, митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Згідно пункту 1 частини першої статті 336 Митного кодексу України, митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами митних органів шляхом перевірки документів та відомостей, які відповідно до статті 335 цього Кодексу надаються митним органам під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України.

Відповідно до частини першої статті 248 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Частиною першою статті 257 Митного кодексу України визначено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії.

Відповідно до статті 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VІІІ цього Кодексу та цією главою /стаття 52 Митного кодексу України/.

За приписами статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару /частина шоста статті 53 Митного кодексу України/.

Відповідно до статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Статтею 55 Митного кодексу України надано право органу доходів і зборів коригувати митну вартість товарів.

Рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

З огляду на вищезазначене, до компетенції органу доходів і зборів належить вирішення питання перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості товару.

Суд зауважує, що FCA (…named place) англ. Free Carrier, або Франко перевізник (…назва місця) - термін інкотермс, який означає, що продавець доставить вантаж, який пройшов митне очищення, зазначеному покупцем перевізнику до названого місця. Слід зазначити, що вибір місця постачання вплине на зобов'язання з навантаження й розвантаження товару в даному місці. Якщо постачання здійснюється в приміщенні продавця, то продавець несе відповідальність за завантаження. Якщо ж постачання здійснюється в інше місце, продавець за відвантаження товару відповідальності не несе.

Із матеріалів справи вбачається, що при здійсненні перевірки наданих декларантом до митного оформлення документів відповідачем були виявлені розбіжності, а саме: відповідно до пункту 5.1 договору-доручення № 21 на організацію перевезення вантажів та надання організаційних послуг від 25.11.2014, вартість наданих послуг, порядок розрахунків та термін оплати визначаються за домовленістю сторін і можуть окремо визначатися в Заявках. При цьому, умови Заявки мають пріоритет перед умовами Договору.

Позивачем було надано митному органу довідку підприємства-перевізника про вартість транспортно-експедиційних послуг від 05.12.2014 року (а.с. 31). В даній довідці вказана інформація про варстіть транспортних витрат по доставці вантажу автомобілем (МАН) держ. номер ДАФ АХ1698СР/АХ9146ХТ за маршрутом м. Лихославль (Росія) - Гоптівка/Нехотіївка складає 10000 грн. Митний орган правомірно зазначає, що відповідно до інформації зазначеній у цій довідці, неможливо встановити належність вказаної інформації щодо вартості перевезення вантажу саме до товару, який визначено позивачем у митній декларацій поданій до митного органу, оскільки вказана довідка підприємства-перевізника не містить посилань: на відповідний договір, згідно якого здійснювалося перевезення вантажу, на дату такого перевезення, а також не містить інформації, яка б відповідала умовам поставки, які визначені між позивачем та його контрагентом ТОВ "БЛ Трейд". Зокрема, згідно умов контракту між позивачем та вказаним контрагентом умови поставки визначено: FСА - м. Лихославль, що включає вартість маркування, тари, пакування, видатки, що пов'язані з митним оформленням, що сплачуються при вивезенні товару, а також інші попутні витрати у відповідності до умов поставки, згідно цього контракту, однак у довідці підприємства-перевізника визначено вартість перевезення на умовах: м. Лихославль (Росія) - Гоптівка/Нехотіївка. Крім того, позивачем надано митному органу заявку на вантажні перевезення товару № 2123 від 25.11.2014 року (а.с. 36), яка містить іншу інформацію, ніж зазначає позивач, а також іншу, ніж вказано у довідці підприємства-перевізника. Зокрема, у вказаній заявці зазначено маршрут перевезення: Лихославль-Реутово (Росія) - Полтава (Україна), сума оплати: 13000грн. Детального розрахунку про вартість перевезення від місця навантаження, місця перетину кордону та місця розвантаження позивачем митному органу надано не було. Крім того, позивачем надано до суду податкову накладу № 88 від 12.11.2014 року, виписану ТОВ "КМЛ Логістик", за автопослуги до митного оформлення, яка містить іншу інформацію, ніж зазначена у вказаних вище документах, зокрема зазначено про 7000 грн за вказану послугу автоперевезення (а.с. 37).

Так, рівень заявленої декларантом митної вартості товару № 1 становить 3,35 дол. США за шт., а рівень митної вартості товару зі схожими характеристиками, оформленого за МД від 26.09.2014 № 100250001/2014/20398, що визнана митним органом, становить 5,09 дол. США за шт., товару № 2 становить 3,92 дол. США за кг, а рівень митної вартості товару зі схожими характеристиками, оформленого за МД від 24.11.2014 № 100250002/2014/70986, що визнана митним органом, становить 4,96 дол. США за кг.

Таким чином, у даних спірних правовідносинах у митниці обґрунтовано виник сумнів щодо правильності заявленої позивачем митної вартості товару, яка була визначена позивачем на підставі поданих документів. А тому, суд приходить до висновку, що відповідачем правомірно запропоновано декларанту надати додаткові документи.

Судом встановлено, що додаткові документи, які були надані декларантом, взяті відповідачем до уваги, однак, не стали підставою для підтвердження заявленої митної вартості оцінюваних товарів виходячи з наступного.

Крім того, суд зауважує, що відповідно до митної декларації та супровідних документів позивачем імпортовано три позиції світильників вуличних натрієвих (ЖТУ08-70-001 Пушкінський (матовий), ЖКУ 12-70-001 УХЛ1, ЖКУ 16-100-001), а також п'ять позицій ламп натрієвих (LU250/XO/T/40 (GE), LU 100W/100 E40 (GE), LU 150W/100 E40 (GE), LU 250W/Т/40 (GE), LU 70/90/МО/Т/E27 (GE).

На підтвердження складових митної вартості позивачем подано, крім іншого, прайс-лист № 253 від 10.12.2014, що не містить повної інформації щодо складових митної вартості, а саме - відсутня інформація стосовно позицій ламп натрієвих (а.с. 20-26).

Крім того, суд звертає увагу на той факт, що наданий прайс-лист датований 10 грудня 2015 року, при цьому фактична поставка придбаного товару проводилась 07 грудня 2015 року, що посвідчено штампами митних органів виїзду та в'їзду країн одержувача та відправника.

Виходячи з викладеного, суд не знаходить підтвердження обґрунтованості визначенню митної вартості поставленого товару, а тому приходить до висновку про відсутність підстав у позивача до застосування методу визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються.

Згідно із частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною першою статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Статтею 70 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд прийшов до висновку, що відповідач, приймаючи оскаржувані рішення та картку, діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому відповідачем дотримано вимоги законодавства при прийнятті рішення про коригування митної вартості від 12 грудня 2014 року № 806020002/2014/000125/2 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів і транспортних засобів комерційного призначення № 806020002/2014/00361.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги приватного підприємства "Полтава - Паритет" до Полтавської митниці Міндоходів, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет позову, на стороні відповідача - Головне управління Державної казначейської служби України у Полтавській області про скасування рішення та картки відмови - задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7-11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову приватного підприємства "Полтава - Паритет" до Полтавської митниці Міндоходів, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет позову, на стороні відповідача - Головне управління Державної казначейської служби України у Полтавській області про скасування рішення та картки відмови - відмовити.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд.

Повний текст постанови виготовлено 06 квітня 2015 року.

Суддя І.Г. Ясиновський