Ухвала суду № 43470340, 31.03.2015, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/3032/15

Головуючий у першій інстанції Івченко В. Б.

Доповідач Кононенко Н. А.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.03.2015 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Одеської області у складі:

Головуючого: Кононенко Н.А.

суддів: Гайворонського С.П., Сегеди С.М.

при секретарі: Феленко В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ПрАТ "СК "Таст-Гарантія" про стягнення суми страхового відшкодування, майнової та моральної шкоди, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 27 січня 2015 року, -

встановила:

09 квітня 2014 року ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом який в подальшому було уточнено до ПрАТ "СК "Таст-Гарантія" про стягнення суми страхового відшкодування у розмірі 8595,21 грн., пені у розмірі 737,78 грн., моральну шкоду у розмірі 5000 грн., витрати на правову допомогу у розмірі 6000 грн., та судові витрати, мотивуючи свої вимоги тим, що 28.01.2013 року сталося ДТП, внаслідок якої його транспортний засіб отримав механічні пошкодження та вартість відновлювального ремонту складає 8595,21 грн., без урахування франшизи у розмірі 1000 грн. Постановою Березівського районного суду Одеської області іншого учасника ДТП - ОСОБА_4 визнано винним у скоєнні ДТП та якого притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП. Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_4 була застрахована в ПрАТ СК "Таст-Гарантія" відповідно до полісу № АЕ/1783638 від 11.01.2013 року.

Відповідно до норм діючого законодавства позивач виконав всі свої обов'язки щодо отримання страхового відшкодування, однак на сьогоднішній день відповідач не здійснив страхову виплату, чим порушив права позивача.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 27 січня 2015 року уточнені позовні вимоги ОСОБА_2 до ПрАТ "СК "Таст-Гарантія" про стягнення страхового відшкодування за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та витрат на правову допомогу - задоволено частково.

Стягнуто з відповідача на користь ОСОБА_2 суму страхового відшкодування за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у розмірі 8595,21 грн, суму пені у розмірі 737,78 грн.

Стягнуто з ПрАТ "СК "Таст-Гарантія" судовий збір у розмірі 243,60 грн.

В іншій частині позовних вимог - відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу у якій просить рішення суду скасувати в частині відмови ОСОБА_2 у стягненні на його користь витрат на правову допомогу у розмірі 3500 грн., та ухвалити в чій частині нове рішення, яким задовольнити вимоги ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом норм права.

У решті рішення суду не оскаржується.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, пояснення сторін, що з'явилися, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає апеляційну скаргу такою, що задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Відмовляючи у позові в частині стягнення судових витрат на надання правової допомоги, районний суд виходив з того, що позивач не підтвердив документально понесені ним на надання правової допомоги витрати.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею та документально підтверджені судові витрати.

Із матеріалів справи вбачається, що позивач не надав документів на підтвердження його витрат на надання йому правової допомоги.

У апеляційній скарзі представник позивача стверджував, що ОСОБА_2 сплатив адвокатському бюро ОСОБА_3 4 квітня 2014 року 6000 грн., але квитанцію про сплату цієї суми суду не надав, мотивуючи це тим, що при проведенні судового засідання у день ухвалення судового рішення оригінал квитанції про оплату правової допомоги знаходився у самого позивача і не міг бути наданий представником суду для огляду.

Представник позивача в апеляційній скарзі посилається на постанову Правління Національного банку України № 637 від 15 грудня 2004 року п. 3.3 ч 3 якою встановлено порядок приймання готівки касами підприємств, з якого зокрема вбачається, що приймання готівки касами проводиться за прибутковими касовими ордерами, відривна частина якого - квитанція, засвідчена відбитком печатки підприємства, що прийняло платіж, та підписом головного бухгалтера або представника підприємства, уповноваженого на це керівником видається платникові.

Корінець квитанції залишається на підприємстві і зберігається там у порядку встановленому для зберігання фінансових документів, а отже на момент судового розгляду справи у розпорядженні представника позивача адвокатського бюро ОСОБА_3 могли бути інші підтвердження здійснення позивачем платежу на оплату наданої йому правової допомоги і за умови ненадання суду для огляду оригіналів платіжних документів, суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку про безпідставність позовних вимог у частині оплати правової допомоги.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Викладені в апеляційній скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи по суті.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені фактичні обставини по справі, рішення суду відповідає вимогам ст. ст. 213, 215 ЦПК України, а тому не вбачає підстав для його скасування.

Керуючись: п. 1 ч. 1 ст. 307; ст. 308; 315; 317; 319 ЦПК України, колегія суддів ,-

ухвалила:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 - відхилити.

Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 27 січня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно з моменту її проголошення, але може бути оскаржена протягом 20 днів з дня набрання нею законної сили безпосередньо до Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Судді апеляційного суду Одеської області:

Н.А. Кононенко

С.П. Гайворонський

С.М. Сегеда