Вирок № 43468621, 30.03.2015, Драбівський районний суд Черкаської області

Справа № 692/12/15-к

Провадження № 1-кп/692/8/15

30.03.2015

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2015 року Драбівський районний суд

Черкаської області

в складі колегії суддів:

головуючого судді - Шевченка В.О.

суддів - Фай В.Г. та Чепурного О.П.

при секретарі - Гончаренко Т.Б.

з участю: прокурора - Семенюти І.С.

захисника - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Драбів кримінальне провадження №12012250020000351 по обвинуваченню

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Мошни, Черкаського району Черкаської області, українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, працюючого представником Фонду держмайна України в Черкаській області, одруженого, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, мешканця АДРЕСА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України, -

в с т а н о в и в:

Обвинувачений ОСОБА_2, працюючи з 20 березня 2012 року на посаді комерційного директора ВКП «Ківгор», в обов'язки якого не входили певні організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою заволодіння чужим майном та використовуючи довірливі стосунки з керівництвом ПАТ «НВП «БІЛЬШОВИК», повідомив останнім завідомо неправдиві відомості про своє бажання використовувати територію виробничих площ складу ГДР (цех №39), який є структурним підрозділом ПАТ «НВП «БІЛЬШОВИК» і знаходиться за адресою: Черкаська область Драбівський район, село Шрамківка, вул. Чапаєва, 53 для здійснення підприємницької діяльності, на підставі чого, 01 травня 2012 року, діючи від імені ВКП «Ківгор» за довіреністю від 20.03.2012, уклав з ПАТ «НВП «БІЛЬШОВИК» договір найму №ДО-96/Б-2012 на частину виробничих площ складу ГДР за адресою: Черкаська область Драбівський район, село Шрамківка, вул. Чапаєва,53, загальною площею 400 м. кв., а також 18 травня 2012 року уклав з ПАТ «НВП «БІЛЬШОВИК» договір відповідального зберігання №1 майна, яке знаходилося на території виробничих площ складу ГДР за адресою: Черкаська область, Драбівський район, село Шрамківка, вул. Чапаєва,53 та прийняв на відповідальне зберігання майно ПАТ НВП «БІЛЬШОВИК», згідно переліку, вказаному в акті приймання-передачі на відповідальне зберігання до Договору відповідального зберігання №1 від 18 травня 2012 року на загальну суму 4897911,11 (чотири мільйони вісімсот дев'яносто сім тисяч дев'ятсот одинадцять) гривень 11 копійок без переходу права власності на дане майно. Після чого, діючи з єдиним злочинним умислом, направленим на заволодіння прийнятим на відповідальне зберігання майном, при цьому не використовуючи найману площу складу ГДР за призначенням, упродовж часу з 18 травня 2012 року по 10 грудня 2013 року, заволодів прийнятим на відповідальне зберігання майном ПАТ «НВП «БІЛЬШОВИК», шляхом його демонтажу та продажу, чим заподіяв матеріальні збитки ПАТ «НВП «БІЛЬШОВИК» в особливо великих розмірах на суму 2 203 676 (два мільйони двісті три тисячі шістсот сімдесят шість) гривень 68 копійок, що в шістсот і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України визнав повністю і показав, що працював починаючи з 20 березня 2012 року на посаді комерційного директора ВКП «Ківгор». Знаючи особисто ОСОБА_3, як керівника ПАТ «НВП «Більшовик», заявив йому про своє бажання використовувати територію виробничих площ складу ГДР (цех №39), який є структурним підрозділом ПАТ «НВП «БІЛЬШОВИК» і знаходиться селі Шрамківка, вул. Чапаєва, 53 для здійснення підприємницької діяльності, хоча таких достовірних намірів не мав. 1 травня 2012 року він (ОСОБА_2.) маючи довіреність ВКП «Ківгор» від 20.03.2012 уклав з ПАТ «НВП «БІЛЬШОВИК» договір найму на частину виробничих площ складу, а також уклав договір 18 травня 2012 року з ПАТ «НВП «БІЛЬШОВИК» щодо відповідального зберігання майна, яке знаходилося на території виробничих площ складу ГДР і прийняв на відповідальне зберігання майно ПАТ НВП «БІЛЬШОВИК» згідно переліку, вказаному в акті приймання-передачі на відповідальне зберігання на загальну суму понад 4 млн. грн..без переходу права власності на дане майно. Після укладення вказаних договорів вказану площу складу ГДР за призначенням, тобто для ведення підприємницької діяльності, не використовував. Протягом 18 травня 2012 року по 10 грудня 2013 року за допомогою найманих працівників демонтував обладнання та металеві конструкції та їх продав. Сума коштів, отримана від продажу складає понад 2 мільйони гривень. Вину визнає, кається. Завдану підприємству шкоду в сумі 2 203 676 грн. 68 коп. визнає повністю і зобов'язується ці збитки відшкодувати.

Показання ОСОБА_2 відповідають фактичним обставинам обвинувачення і учасниками процесу не оспорюються.

Відповідно до ч.3 ст.349 КПК України колегія суддів, за згодою всіх учасників судового розгляду, визнала недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, чи правильно учасники судового розгляду розуміють зміст цих обставин, чи добровільною та істинною є їх позиція, а також їм роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку.

Суд встановив, що ОСОБА_2 своїми умисними діями, які виразились в незаконному заволодінні чужим майном шляхом обману та зловживання довірою (шахрайство), вчинене в особливо великих розмірах скоїв злочин, передбачений ч. 4 ст. 190 КК України.

Обираючи покарання ОСОБА_2, суд враховує вимоги ст.65 КК України щодо загальних засад призначення покарання, межі санкції ч4 ст. 190КК України, що вказаний злочин відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, особу обвинуваченого, який по місцю проживання характеризується позитивно.

До обставин, що пом'якшує покарання обвинуваченого суд відносить щире каяття у вчиненому злочині, сприяння встановленню істини по справі, знаходження на утриманні двох неповнолітніх дітей.

Обтяжуючих обставин передбачених ст. 67 КК України, які обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.

Враховуючи вказані обставини, суспільну небезпеку злочинів, пов'язаних із заволодінням чужим майном шляхом обману та зловживання довірою (шахрайство), вчинене в особливо великих розмірах, суд приходить до висновку про необхідність його засудження до покарання у виді позбавлення волі.

Суд вважає, що таке покарання буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_2 та запобігання вчинення ним нових злочинів.

Представник потерпілого та цивільного позивача згідно зі ст.ст.325,326 КПК України, будучи належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду справи в судове засідання не з»явився, про причини неявки не повідомив, тому колегія суддів вирішує залишити цивільний позов без розгляду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд ,-

З А С У Д И В :

Визнати ОСОБА_2 винним у вчиненні злочину, передбаченому ч.4 ст.190 КК України та призначити йому покарання у вигляді 5 ( п»яти) років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Запобіжний захід кримінального провадження стосовно засудженого ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу залишити особисте зобов'язання.

Час відбуття покарання рахувати з дня звернення вироку до виконання.

Цивільний позов залишити без розгляду.

На вирок може бути подано апеляцію до Апеляційного суду Черкаської області через Драбівський районний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Головуючий: Шевченко В.О.

Судді: Фай В.Г.

Чепурний О.П.