Ухвала суду № 43467846, 01.04.2015, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

Провадження №22ц/778/2147/15 Головуючий у 1 інстанції: Гонтар А.Л.

Суддя-доповідач: Коваленко А.І.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2015 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого: Боєвої В.В.,

суддів: Коваленко А.І.,

Денисенко Т.С.,

при секретарі: Хомяк К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» на рішення Дружківського міського суду Донецької області від 11 грудня 2014 року по справі за позовом ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНОГО БАНКУ «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИЛА:

У жовтні 2013 року ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості.

У позові зазначалось, що відповідно до кредитного договору № DOXRRX87260505 від 23 лютого 2008 року відповідачка отримала кредит в розмірі 2 619,30 грн. зі сплатою 12% за користування кредитом на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

Відповідачка свої зобов'язання за договором належним чином не виконала, внаслідок чого виникла заборгованість станом на 26.09.2013 року у розмірі 21991,89 грн.

Посилаючись на вказані обставини, позивач просив суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 21 991,89 грн. за кредитним договором № DOXRRX87260505 від 23 лютого 2008 року та судові витрати у розмірі 229,40 грн.

Рішенням Ясинуватського міськрайонного суду Донецької області від 14 січня 2014 року позовні вимоги задоволені у повному обсязі.

Рішенням апеляційного суду Донецької області від 13 лютого 2014 року зазначене рішення суду змінено в частині визначення суми заборгованості. Стягнуто з ОСОБА_4 заборгованість у розмірі 8 377 грн. 41коп. за кредитним договором № DOXRRX87260505 від 23 лютого 2008 року.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11 червня 2014 року рішення Ясинуватського міськрайонного суду Донецької області від 14 січня 2014 року та рішення апеляційного суду Донецької області від 13 лютого 2014 року скасовані, справа направлена на новий розгляд до суду першої інстанції.

Рішенням Дружківського міського суду Донецької області від 11 грудня 2014 року позовні вимоги ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості залишено без задоволення.

Не погоджуючись з рішенням суду, ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Судом встановлено, що 23 лютого 2008 року між ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_4 було укладено договір споживчого кредиту № DOXRRX87260505, за умовами якого остання отримала кредит в розмірі 2 619,30 грн. зі сплатою 12% за користування кредитом на рік на суму залишку заборгованості за кредитом терміном до 23 лютого 2010 року.

Згідно з розрахунком банку заборгованість відповідачки за кредитом станом на 26.09.2013 року складає 21991,89 грн., з яких: заборгованість за кредитом - 1378,59 грн., заборгованість за відсотками за користування кредитом - 91,95 грн., пеня - 18 041,93 грн., заборгованість по комісії за користування кредитом - 956 грн., штраф (фіксована частина) - 500 грн., штраф (процентна складова) - 1023,42 грн.

Заперечуючи проти заявлених вимог, відповідачка, просила застосувати строк позовної давності, посилаючись на те, що останній платіж нею здійснений 26 лютого 2009 року, строк дії договору до 23 лютого 2010 року, а з позовом до суду позивач звернувся 10 жовтня 2013 року з пропуском строку позовної давності, що є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.

Статтями 525, 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк згідно з вказівками закону та договору.

Суд повно і всебічно дослідив обставини справи, доводи і заперечення сторін, дав належну оцінку всім наданим суду доказам та дійшов до правильного висновку про відмову в задоволенні позовних вимог з наступних підстав.

Згідно зі ст. ст. 256, 257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила ( ч. 1 ст. 261 ЦК України ). Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Відповідно до ст. ст. 266, 267 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо). Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

За п.5.5 Умов надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка») («Стандарт») терміни позовної давності по вимогам про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки- пені, штрафів за даним договором встановлен тривалістю в 5 років. Проте, зазначені Умови підписані лише головою правління банку, а відповідачем не підписано, Умови не містять реквізитів відповідача та дати їх складання; отже, між сторонами відсутній письмовий договір про збільшення позовної давності, як цього вимагає ст. 207 ЦК України.

Оскільки умовами договору встановлені окремі самостійні зобов'язання, які деталізують обов'язок боржника повернути весь борг частинами та встановлюють самостійну відповідальність за невиконання цього обов'язку, то право кредитора вважається порушеним з моменту неотримання боржником строку погашення кожного чергового платежу і початок перебігу позовної давності за кожний платіж починається з моменту строку його погашення.

Враховуючи, що кредитний договір між сторонами був укладений 23 лютого 2008 року зі строком дії по 23 лютого 2013 року, останній платіж відповідачкою був здійснений

26 лютого 2009 року , тому саме з цієї дати протягом трьох років позивач мав право звернутися до суду про стягнення заборгованості. Проте, позивач звернувся до суду 10 жовтня 2013 року, тому позивач пропустив строк позовної давності, що є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог

Доводи апеляційної скарги є такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції, а лише відображують позицію позивача та полягають лише в переоцінці доказів, які належним чином перевірені і оцінені судом першої інстанції і не доводять порушення судом першої інстанції норм процесуального і матеріального права.

Рішення суду відповідає матеріалам справи та закону. Підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. ст. 307, 308, 314, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» відхилити.

Рішення Дружківського міського суду Донецької області від 11 грудня 2014 року по цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте вона може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: