Рішення № 43466972, 06.04.2015, Слобідський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд м. Харкова)

Провадження № 2/641/720/2015 Справа № 641/287/15-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2015 року

Комінтернівський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Ященко С.О.,

при секретарі судового засідання Ємельяненко А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Комінтернівського районного суду м. Харкова цивільну справу

за позовом ДП "Завод ім. В.О. Малишева"

до ОСОБА_1

про визнання таким, що втратив право користування житловим приміщенням,

ВСТАНОВИВ:

ДП «Завод ім. Малишева» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 в особі законного представника ОСОБА_2, в якому просить визнати ОСОБА_1, ОСОБА_3 такими, що втратили право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1, виселити та зняти з реєстрації ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1.

В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що протоколом № 1 засідання загальнозаводської комісії з житлових питань ДП «Завод ім. Малишева» від 23.03.2011 року ОСОБА_1 із дружиною ОСОБА_2 надано кімнату у гуртожитку по АДРЕСА_1 Відповідача із дружиною, 28.07.2011 року, було зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1. Наказом № 18 від 27.01.2012 року ОСОБА_1 було звільнено з ДП "Завод ім. В.О. Малишева". З січня 2012 року відповідач ОСОБА_1 у вказаній кімнаті, не проживає, не сплачує за комунальні послуги, не бере ніякої участі в утриманні житла.

Ухвалою Комінтернівського районного суду від 06.04.2015 року прийнято відмову представника ДП "Завод ім. В.О. Малишева" від позову в частині вимог до ОСОБА_2, ОСОБА_3 Провадження у справі в частині позовних вимог ДП "Завод ім. В.О. Малишева" до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням - закрито.

Представник позивача ОСОБА_4 у судовому засіданні позовні вимоги про визнання ОСОБА_1 таким, що втратив право користування житловим приміщенням, підтримала в повному обсязі, просить їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 у судове не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку.

Представник відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_5 в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог в частині визнання ОСОБА_1 таким, що втратив право користування житловим приміщенням, не заперечував.

Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні пояснила, що ОСОБА_1 вже більше двох років не проживає у спірному приміщенні.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що згідно довідки № 401/98 від 17.10.2014 року ДП "Завод ім. В.О. Малишева" належить на праві власності майно, що складається з багатоповерхового житлового будинку, гуртожитку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1

Згідно протоколу № 1 засідання загальнозаводської комісії по житловим питанням ДП "Завод ім. Малишева" від 23.03.2011 року відповідачеві із дружиною у зв'язку з роботою надано для проживання кімнату в сімейному гуртожитку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1

01.07.2011 року відповідачеві видано ордер № 10 на право зайняття житлової площі у гуртожитку по АДРЕСА_1 житловою площею 14,4 кв.м.

Згідно відомостей адресно-довідкового підрозділу ГУ ДМС України в Харківській області від 21.01.2015 року місце проживання ОСОБА_1 зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1.

Наказом № 18 від 27.01.2012 року ОСОБА_1 було звільнено з ДП "Завод ім. В.О. Малишева" на підставі п. 4 ст. 40 КЗпП України за прогули без поважної причини.

Згідно актів від 23.01.2014 року, 20.03.2014 року, 19.05.2014 року, 16.07.2014 року, 12.09.2014 року, 12.11.2014 року, 01.12.2014 року, складених комісією у складі зав. гуртожитком Управління СР ОСОБА_6, старшого майстра ОСОБА_7, інженера-інспектора з розподілу та обліку житлової площі ОСОБА_8, встановлено, що ОСОБА_1 у кімнаті НОМЕР_1 не проживає.

Згідно зі ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.

Відповідно до ст. 6 ЖК жилі будинки і жилі приміщення призначаються для постійного проживання громадян, тобто для використання їх за цільовим призначенням (задоволення своїх житлових потреб та розпорядження ними у відповідних межах ), а тому, якщо житлова площа фактично не використовується у визначених законом цілях, збереження за відсутньою особою права користування житловим приміщенням може не відповідати призначенню цього права.

Згідно ст. 127 Житлового кодексу України гуртожитки можуть використовуватися для проживання робітників, службовців, студентів, учнів, а також інших громадян у період роботи або навчання.

Згідно ст. 72 ЖК визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

У відповідності до ч. 1 ст. 71 ЖК при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.

У відповідності до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

З урахуванням системного аналізу зазначених вище норм та матеріалів справи, суд дійшов висновку про доведеність факту непроживання ОСОБА_1 у кімнаті НОМЕР_1 в будинку АДРЕСА_1 та невикористання ним спірного житла за його прямим призначенням понад шість місяців.

Відносно звернення відповідача з заявами про перешкоджання йому у користуванні житлом, Комінтернівським РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області повідомлено, що ОСОБА_1 з будь-якими заявами та повідомленнями щодо вчинення йому перешкод у користуванні спірним житлом до Комінтернівського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області не звертався.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог про визнання ОСОБА_1, таким, що втратив право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до приписів ст. 88 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 88, 209, 212, 214, 215, 217, 218 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ДП "Завод ім. В.О. Малишева" задовольнити.

Визнати ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, таким, що втратив право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь Державного підприємства «Завод ім. В. О. Малишева», м. Харків, вул. Плеханівська, 126, код 14315629, витрати по сплаті судового збору у розмірі 243 грн. 60 коп.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Комінтернівський районний суд м. Харкова протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя С.О. Ященко